СПЕЦПРОЄКТ
Цей проєкт ми створили разом з партнером. Ми робимо це для того, аби ефективніше розповідати про важливе.
СПЕЦПРОЄКТ
Цей проєкт ми створили разом з партнером. Ми робимо це для того, аби ефективніше розповідати про важливе.
Раз, два, три: експерт з інновацій про те, як дизайн-мислення змінює бізнес
Міріам Ясбай – тренер з інноваційних технологій та спеціаліст з дизайн-мислення німецького інституту HPI School of Design Thinking. На фестивалі Startup Kultur, який проходив під егідою Goethe-Institut, ми розпитали її про те, як за допомогою методу дизайн-мислення навчитись заощаджувати гроші, владнати конфлікт із конкуруючими організаціями або винайти новий спосіб повернення втрачених речей. І головне – чому для цього треба не боятися мислити ширше.
Мене завжди надихали стартапи та традиційний бізнес. І якщо перші відкриті до нових змін і трансформацій,, то у великих сталих компаніях все з точністю навпаки.
У традиційному бізнесі дизайн-мислення спершу надихає співробітників, але після вибиває їх із зони комфорту, розриває рутину та усталений спосіб дій, врешті – гальмує роботу. Причина на це досить проста – не всі готові змінюватись. Тому всім компаніям, які декларують, що в них є проблеми, раджу задавати собі одне й те саме питання: «А чи дійсно ми хочемо стати краще? Чи насправді нас влаштовує все, як є?».
Якщо компанія, а головне – її співробітники чесно відповідають, що готові до змін, отже прийшов час дизайн-мислення. Я знаю багато прикладів, коли підхід дизайн-мислення змінив структуру всієї організації. Або бізнес, який вже «тонув», перетворився на перспективну компанію. Ось кілька публічних кейсів.
У традиційному бізнесі дизайн-мислення спершу надихає співробітників, але після вибиває їх із зони комфорту, розриває рутину та усталений спосіб дій, врешті – гальмує роботу. Причина на це досить проста – не всі готові змінюватись. Тому всім компаніям, які декларують, що в них є проблеми, раджу задавати собі одне й те саме питання: «А чи дійсно ми хочемо стати краще? Чи насправді нас влаштовує все, як є?».
Якщо компанія, а головне – її співробітники чесно відповідають, що готові до змін, отже прийшов час дизайн-мислення. Я знаю багато прикладів, коли підхід дизайн-мислення змінив структуру всієї організації. Або бізнес, який вже «тонув», перетворився на перспективну компанію. Ось кілька публічних кейсів.
Міріам Ясбай
Решти не треба
У 2005 році один із найбільших світових банків Bank of America запустив послугу під назвою «Решти не треба». Ця послуга автоматично округляла суму покупки в супермаркеті до круглої цифри. Скажімо, якщо на чеку було написано «30 доларів 60 центів», то система округляла суму до 31 долара і відправляла 40 центів на ощадний рахунок покупця. З огляду на те, скільки покупок відбувається в США щодня, заощадження на рахунках американців почали стрімко зростати.
Рекламна кампанія Keep the Change від Bank of America
Банк прийшов до такого рішення завдяки методу дизайн-мислення. Найнята ним компанія IDEO проаналізувала, як відбуваються покупки в супермаркетах і зрозуміла, що люди вносили до своїх чекових книжок суми більші, ніж вони витрачали насправді – вони просто автоматично збільшували вартість покупок до круглої цифри. Завдяки новій послузі, клієнти Bank of America почали несподівано для себе багатіти. За перший рік послуга залучила 2,5 мільйона клієнтів, які відкрили понад 700 тис. нових розрахункових рахунків.
В одному човні
У Берліні є дві асоціації зі спортивного веслування. Одна з них – традиційна. Друга – інноваційна. Перша намагалася вирішити проблеми спортсменів, друга, навпаки, була на підйомі і отримувала непогані прибутки. Перша асоціація придумувала, як залучити людей, друга – не хотіла ділитися ані знаннями, ані спортсменами.
Крім того, що асоціації ворогували між собою, вони ще й сварилися через використання загальних приміщень і загального внутрішнього дворика. В результаті муніципалітет Берліна пригрозив обом конкурентам, що якщо вони не знайдуть якесь спільне рішення, то будуть закриті.
Крім того, що асоціації ворогували між собою, вони ще й сварилися через використання загальних приміщень і загального внутрішнього дворика. В результаті муніципалітет Берліна пригрозив обом конкурентам, що якщо вони не знайдуть якесь спільне рішення, то будуть закриті.
Замість того, щоб співпрацювати, дві веслувальні асоціації Берліна постійно сварились між собою
Традиційна асоціація звернулася до HPI School of Design Thinking із проханням знайти рішення цієї проблеми. Спочатку наші студенти стали думати про те, як залучити більше людей до традиційної асоціації. Але пізніше вони усвідомили, що проблема зовсім в іншому – у тому, що дві організації потрібно якимось чином примирити між собою і навчити працювати разом за допомогою нової дизайнерської ідеї.
Студенти провели дослідження і з'ясували, що поблизу немає жодної кав'ярні, де можна було би перекусити, випити кави вранці або в обід. Тому в загальному дворику студенти своїми зусиллями створили маленьку кав'ярню, де можна було купувати каву та їжу. Ось що конкретно зробили студенти:
Студенти провели дослідження і з'ясували, що поблизу немає жодної кав'ярні, де можна було би перекусити, випити кави вранці або в обід. Тому в загальному дворику студенти своїми зусиллями створили маленьку кав'ярню, де можна було купувати каву та їжу. Ось що конкретно зробили студенти:
Знайшли супермаркет, який постачав їм напої і уклали з ними угоду про те, що заплатять їм тільки після того, як все реалізують;
Знайшли друзів, які допомогли з орендою кавомашини;
Організували пошук фахівців, які можуть допомогти з обладнанням і робітників, які допоможуть сконструювати столи. Вони зробили мінімум, але зробили це креативно.
Асоціації почали спілкуватися. У них з'явився канал комунікації – маленька кав'ярня, і вони стали зближатися. У нової асоціації було нове обладнання, нові техніки роботи, а у старої був досвід та викладачі. В результаті асоціації почали ділитися одна з одною методиками, базою контактів та ідеями. І запанував продуктивний мир.
Справжня знахідка
Зараз ми проводимо проект-експеримент. Його мета полягає в тому, щоб мотивувати людину повернути випадково знайдену річ. Ми випробували різні техніки. Наприклад, залишали в поїзді метро на сидінні гаманець або лист. Кілька студентів спостерігали за тим, що люди робили, коли його знаходили. Тільки-но ми наклеїли на листа стікер зі словами: «Привіт, тато, прочитай, це дуже важливо!», отримали чудовий результат: 90% людей, які знаходили лист із таким посланням, доносили його до поштової скриньки і відправляли.
Студенти HPI School of Design Thinking за роботою
В інституті ми записали відео з таким посланням: «Добрий день, мене звуть так-то, швидше за все, я втратив цю річ. Якщо ви її знайшли, поверніть, будь ласка, за такою-то адресою». Люди, які знаходили загублену річ, звертали увагу на прикріплений стікер і на QR-код, який був на ньому. Вони сканували код і потрапляли на відео з посланням. 80% цих людей відправляли річ за вказаною адресою. Таким чином ми хотіли показати алгоритм дій людини, яка готовий допомогти, якщо знайшла чиюсь річ, але просто не знає, що їй робити.
Цим проектом вже зацікавився Google і ми сподіваємося, що скоро про нього дізнається світ.
Цим проектом вже зацікавився Google і ми сподіваємося, що скоро про нього дізнається світ.
Матеріал створено за підтримки:
Yes&Design — консалтингова компанія, що базована на методі дизайн-мислення та досвіді засновників, отриманому під час навчання у Стенфордському університеті у Кремнієвій долині. Наша місія — стимулювати економічний розвиток України, допомагаючи інноваційним компаніям та інституціям використовувати метод дизайн-мислення. Ми проводимо воркшопи, менторимо команди, виступаємо на подіях, допомагаємо видавати книжки. Ну і, звісно, розважаємося! Приєднуйтесь. Давайте робити інновації разом.
КОМАНДА:
Юлія Саліженко
Катерина Акименко
Марія Фронощук
Катерина Акименко
Марія Фронощук
E-mail дайджест від PLATFOR.MA!
Пишемо листи, які хочеться витягати зі спаму, навіть якщо вони туди випадково потрапили. Регулярно розповідаємо історії зі сфери креативу та соціально важливих тем, аби вам було, чим надихатися.
