«ДОДИВИВСЯ
У МІЛІЦІЇ»:
РОЗМОВА
З АКТОРОМ
ЛЕГЕНДАРНОГО
АНТИПІРАТСЬКОГО
РОЛИКА
7
6
5
4
3
2
1
0
7
6
5
1
0
2
3
4
Його обличчя з'являлося на великих екранах України частіше за Леонардо Ді Капріо, Марго Роббі, Хоакіна Фенікса, Тома Харді та інших ☆ відомих особистостей. Він – актор, у якого немає Оскара і невідомо, чи буде колись, але чий внесок в вітчизняний кінематограф безцінний. Знайомтеся, Євген Єрмак – режисер анімаційних фільмів і виконавець головної ролі в антипіратському відео ⤻ «Додивитесь у міліції». Ми поспілкувалися з Євгеном через 8 років після виходу ролику та дізналися, чим він займається зараз, чи переслідує його слава та як часто впізнають на вулицях, наскільки складне анімаційне виробництво та як все ж таки боротися з піратством⚑ у нашій країні.
Розкажіть, як ви потрапили на роль у відео «Додивитесь у міліції» та як давно це було?
Це було у 2012 році — тоді я вчився в театральній студії імпровізації «Чорний квадрат». На одному з наших івентів мій «перфоманс», вочевидь, запав в очі людям, які згодом знімали цей ролик. Без жодних кастингів мені запропонували головну роль. Я погодився, тому що це новий цікавий досвід і, до того ж, просто робота.

Зйомки проходили в Блокбастері, якщо я не помиляюся, тоді там був Multiplex. Мені запам'яталося, що спеціально для цього орендували кінозалу. Але в ній продовжували транслювати кіно - можливо, все мало виглядати максимально природно, й світло повинно було падати як при реальному кіносеансі. Тому, протягом більше ніж чотирьох годин, доки тривала робота над роликом, я десь тричі подивився кінострічку «Джунглі» з Сергієм Свєтлаковим і Вірою Брежнєвою. Відтоді я максимально уникаю цього фільму.
Відомо, хто цей чоловік, який грав охоронця?
Ми з ним познайомилися прямо на знімальному майданчику, він мій тезка — Женя, і він спортсмен. Це вся інформація, якою я володію. Я його побачив вперше на зйомках та востаннє рік тому – тоді Multiplex розгорнув цілу кампанію з пошуку нас двох, щоб нагородити за внесок у, скажімо так, популяризацію чесного ставлення глядачів до авторського права. Нас відшукали та подарували кожному річний абонемент на відвідування мережі кінотеатрів Multiplex — це було дуже приємно. Але найцікавіше, що мені, наприклад, так і не вдалося все виходити, тому що часто було нічого дивитися. Це припало на період 2018–2019 років.
Ні, нам це анонсували просто як відео для Української антипіратської асоціації, яке спонсорувала якась закордонна організація по боротьбі з нелегальним контентом. На той момент було амбівалентне відчуття на зйомках — от ти береш участь у створенні продукту, який повинен відучити людей від піратства, а потім можеш прийти додому, ввімкнути комп'ютер і подивитися щось на ex-fs.net.
А ви знали, що цей ролик будуть показувати в кіно роками?
Я знав, що його мають показувати в кінотеатрах. Але все одно, побачити себе в перший раз на великому екрані було певною несподіванкою. Цікаво, але не зовсім комфортно. На той момент я вже вчився режисурі в університеті імені Карпенка-Карого і трохи працював в індустрії. Коли варишся в цій темі вже з іншого боку камери, то розумієш, що щось можна було б зробити краще.
Ви ж точно бачили цей ролик, коли ходили в кіно. Які відчуття?
Чи відчуваєте ви себе знаменитістю?
Взагалі, я не зосереджений на цій думці — коли виходжу з кінотеатру, то забуваю про це. Хоча, за фактом — наші з охоронцем обличчя на екранах країни показували частіше, ніж оскароносних акторів.
Це слава. Люди впізнають на вулицях?
Так, але це буває не дуже часто. Трапляються історії, коли хтось дивиться на мене і не може пригадати, де саме бачив. І людину так це мучить, що вона зупиняється та починає гадати, а потім відчуває неймовірне полегшення, коли згадує, або я зізнаюся. У більшому захваті мої друзі та колеги по роботі — була хвиля, коли вони ходили в кіно, впізнавали, а потім розповідали про свої враження. А є люди, які зі мною працюють кілька років, але усвідомлюють це тільки тоді, коли їм хтось прямо говорить: «зверни увагу». І їх реакція безцінна — ці обличчя...

Ми з колегами якось ходили на Comic Con, презентували свої проекти та дивилися, що цікавого є в індустрії. Серед купи косплеєрів, стендів з коміксами та мерчем мене зупиняли люди та в захваті запитували: «Це вииии?». Спочатку мені було дуже ніяково, а потім навіть потішно — ніби я частина косплею.

Був один дуже кумедний випадок. На презентації одного з проектів відбувся камерний концерт гурту ТНМК, а я їх люблю та виріс на їхніх піснях. Так сталося, що після виступу ми опинилися в одній кімнаті, і я попросив сфотографуватися з хлопцями. Вони були втомлені, і погодилися без надмірного ентузіазму. Але раптом басист повертається до мене: «А ти не той хлопець, який знімався в цьому ролику?». Я кажу «так» — і ось вже вони завзято фотографуються зі мною.
Круто, ви прям стали вже свого роду мемом...
Так, я навіть бачив справжні меми, які спеціально зроблені про мене. Це кумедно, навіть симпатично — я взагалі до цього цілком позитивно ставлюся.
А ви хотіли стати актором чи все ж таки режисером?
Все ж я планував бути режисером, але мій шлях до цієї професії пройшов через акторство. Що, напевно, на краще — у режисерській діяльності потрібно знати і розуміти всі боки процесу, розмовляти однією мовою з усіма його учасниками.
Ми у січні брали інтерв'ю в головного актора фільму «Мої думки тихі» – він теж першочергово режисер.
У нього відмінно вийшло проявити себе в акторському плані, я вражений. Взагалі вся їхня команда — великі молодці. Ми з колегами вболіваємо за успіхи фільму.
Що ж, розкажіть про вашу діяльність зараз і те, хто такі «ви».
Я вступив до університету імені Карпенка-Карого та з перших курсів почав працювати над анімацією. Я мрію знімати кіно, але доля так складається, що зараз я створюю анімацію для Film.ua Group. Це дуже складно і нервово, але неймовірно цікаво і захоплююче.

Все починається з ідеї. Ми зустрічаємося великою командою, працюємо над сценарієм, спілкуємося з художниками, фантазуємо над своїм баченням героїв, локацій, будівель, предметів у майбутньому мультфільму. Потихеньку це комбінується в один продукт, але сам процес тривалий і копіткий. Анімаційний продакшн складніше і довше, ніж зйомки фільму — в середньому виробництво одного повнометражного мультфільму займає 4–5 років, за цей час можна зняти дві-три хороші кінострічки.

Великі закордонні анімаційні студії роблять це з нахлистом, паралельно працюючи над кількома проектами численними командами. І виходить, що коли випускається один продукт — наступний вже на підході. Ми зараз тільки ростемо, й на такі віражі нам поки що не вистачає ресурсів. Це дорожчі, в порівнянні з кіно, технології. Й на те, щоб мультфільм окупився, теж потрібно кілька років і широкий прокат в країні і за її межами.
Якими здобутками ви вже можете похвалитися?
У спадок нам дістався серіал для малечі «Ескімоска». Перший сезон був готовий, його робили інші люди, за іншою технологією, з ручною 3D-анімацією персонажів. Ми ж стали працювати з motion capture — для здешевлення та прискорення виробництва. Це технологія, за якою актори в спеціальних костюмах з датчиками відіграють персонажів. Як виявилося, для виразної анімації це не зовсім органічно, тому що її магія, в тому числі, в особливих рухах персонажів, в пластиці. Простий приклад: в «Том і Джеррі» щойно Том був розчавлений катком у млинець - а вже через долю секунди підстрибує в повітрі, надувається та приземляється на лапи. Зрозуміло, ніякий актор так не відіграє. З досвідом, до 4 сезону ми врахували всі обмеження та спромоглися зробити це якісно та весело — думаю, у нас вийшло. Серіал простий для сприйняття малечею зі всього світу. Він don't speak content - тобто, люди та звірі в ньому розмовляють вигаданою мовою, яка народжувалася прямо при озвучці, тому його показують без перекладу більше ніж у 30 країнах світу.

Крім того, ми робимо український дитячий навчально-розважальний серіал «Клуб Всезнайків» — це поки робоча назва, ми випустили пілотну серію, у якій брало фінансову участь Держкіно. Вони залишилися задоволені нашою роботою, навіть більше — за неї ми отримали відзнаку на українському фестивалі анімаційних фільмів КРОК. Ми вже працюємо над цілим сезоном — впевнений, що глядачам сподобається.

А ще ми працюємо над одним анімаційним серіалом у 2D. Думаю, що він буде дуже крутим — це вже не дитячий контент, а скоріше підлітково-дорослий. Щоб був зрозумілий напрямок: ми надихалися «Конем БоДжеком» і «Ріком і Морті».
Вам це подобається?
Так, але рано чи пізно я займуся кіно. До цього у мене були швидше короткометражні навчальні проекти, але амбіції великі.
Який жанр вас цікавить?
В першу чергу комедійний. Я вважаю, що якісних комедій мало, незалежно від того, де їх знімають. Тому ще раз хочу подякувати тим, хто створив фільм «Мої думки тихі» — Антоніо Лукічу, Ірмі Вітковській-Ванці, Андрію Лідаговському та всій команді. За те, що у них вийшло. Для мене було здивуванням і приємною несподіванкою побачити в кінотеатрі черги на цей фільм, а в ній — глядачів від підлітків до літніх людей.
А можете привести в приклад якісні, на вашу думку, комедії – не тільки фільми, але і мультсеріали?
Мені подобається робота Едгара Райта «Типу круті лягаві» – достойне поєднання швидкості, монтажу, ритму, гумору. Мені подобаються кримінальні комедії Гая Річі та в цілому його роботи. Нещодавно, наприклад, у великий прокат вийшов його фільм «Джентльмени». Обожнюю Тайка Вайтіті, особливо коли він займається чистими комедіями типу «Реальних упирів». Але «Кролик ДжоДжо», який теж недавно виходив на великі екрани, також вартий пильної уваги. Ну і класика, яка ще дуже довго буде актуальною — серіал «Друзі». Ми переглядали його в багатьох перекладах, і ось зараз прийшли до оригіналу – англійською це зовсім інші персонажі. Більш стильні, більш кумедні та подекуди драматичні.
Піратство в Україні – на якому зараз етапі, на вашу думку, та чому це погано?
Зараз з'явилися нові технології, тож копіювати світові хіти в дуже високій якості можливо прямо в інтернеті — з Netflix або інших стрімінгових сервісів. Але хочу зазначити, що піратських копій, знятих з українських екранів, я не зустрічав жодного разу. Це говорить про те, що робота проти піратства, напевно, таки ведеться — сподіваюся, і наш ролик на це впливає.

Це погано як явище, тому що, коли глядач платить за перегляд — він дає можливість виробникам вкладати отримані кошти в новий контент, вдосконалюватися, покращувати форму та зміст. Але потрібно розуміти, що це справедливо для країн із високими доходами, де людям не складно заплатити вільні гроші за перегляд кіно в кінотеатрі або в інтернеті. Важкувато бути законослухняним громадянином щодо авторського права, коли у тебе немає особливого вибору, куди витрачати свій бюджет окрім житла, їжі та одягу.
Але є якісь позитивні тенденції?
Українська кіноіндустрія виходить на міжнародний рівень і компанії, де працюю я або мої колеги, ведуть переговори з тими ж Netflix і Amazon. Потроху укладаються угоди не тільки на продаж контенту, але й на спільне виробництво, або надання якихось послуг — наприклад, на озвучування. В Україну починають приїжджати люди, які працюють з великими студіями та роблять масштабні та круті проекти. Нещодавно ми спілкувалися з Хіско Хулсінгом, який зробив для Amazon Prime анімаційний серіал «Undone». Цей проект зроблений за допомогою ротоскопінгу — коли знімаються живі актори, а потім за допомогою комп'ютерного живопису вони розфарбовуються та переносятся у створене на комп'ютері оточення. У Києві Хіско проводив майстер-клас, ділився своїм досвідом. Я був під великим враженням від його робіт, як він прийшов до цього, адже у нього великий шлях за плечима.
А коли ви в останній раз дивилися щось піратське?
Екранну копію? Давно. Але, зізнаюся чесно, мені для роботи необхідно шукати відповідні референси. Доводиться ритися на різних ресурсах: офіційних і ні. Але від поганої якості зображення я давно не отримую задоволення, тому екранні копії не дивлюся хоча б тільки з цієї причини.
За даними Міжнародного альянсу з інтелектуальної власності, Україна посідає одне з перших місць в Європі за кількістю піратського контенту. Як ви думаєте, як з цим можна боротися?
Я думаю, що довгостроковий, але правильний шлях — пояснювати людям різними способами, що це не є правильно. І паралельно в цілому підвищувати добробут і самосвідомість суспільства — через якийсь час це стане глядачеві просто неприємно та внутрішньо неприпустимо. Заборонити щось складно — це вимагає багато ресурсів на контроль, і часто викликає відторгнення. Ліквідувати явище піратства «під нуль» навряд чи вийде, але значно підвищити кількість людей, які платять за легальний контент — цілком можливо.
Як ви думаєте, ваш ролик в цьому допомагає?
За один раз — не думаю, що це працює. Навряд чи людина, націлена на нелегальну зйомку, подивиться на це відео і така: «Та ну його до біса!». Але десь на підсвідомому рівні воно все одно відкладається.
До речі, відео в якийсь момент почали транслювати без аудіодоріжки – як думаєте, чому?
Ролик скоротили, звук прибрали, але його і так всі знають. Погодьтеся, кожен раз у голові все одно проносяться ті самі слова. Тим більше, міліцію було переформатовано в поліцію.
Є якісь фільми, які ви хотіли додивитися, але так і не зробили цього?
Ні. Бувають такі, які я не хочу додивлятися. З досвідом та зануренням у професію, мені стає достатньо 5–10 хвилин, щоб зрозуміти: варто дивитися далі цей фільм, чи ні. Я навіть не запам'ятовую назви таких стрічок. Буває більш-менш якісний постер, який інтригує, або просто гарно зроблений. Ти починаєш дивитися фільм і одразу бачиш, що творці не розуміють, про що ця історія, а оператор не володіє камерою. Це видно з перших 10 хвилин. І навіть якщо там щось надприродно прекрасне в середині фільму, то, як каже керівник «Чорного квадрату» Анатолій Нейолов: «Немає ні часу, ні бажання чекати, коли вже стане цікаво. Цікаво має бути одразу».
Якби ви могли звернутися до людей, які займаються піратством, що б ви їм сказали?
Заробити гроші в кінобізнесі можна легальним і приємнішим шляхом — особливо зараз, коли для цього є буквально всі можливості. Шукайте себе — напевно, в кожному з вас є набагато більші таланти. Знімайте своє кіно — зараз в цьому себе може спробувати кожен. Будь-який смартфон дає якість картинки, для якої 10 років тому потрібно було орендувати спеціальну техніку. Є YouTube — тож своєю творчістю можна ділитися з дуже великою аудиторією. Нехай перші 10, 20, навіть 30 ваших робіт будуть так собі, але через якийсь час, якщо дійсно цього хотіти, зрозумієш, що і як робити, щоб було цікаво, красиво, захоплююче.
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ВСІМ КІНОТЕАТРАМ, ЯКІ НАРАЗІ ПЕРЕЖИВАЮТЬ ВАЖКІ ЧАСИ.
ІНТЕРВ'Ю
ТЕТЯНА КАПУСТИНСЬКА
ФОТОГРАФІЇ
ОЛЬГА ЗАКРЕВСЬКА
ДИЗАЙН
ВАЛЕРІЯ ГОРОДЧАНІНА