fbpx

Вчені виміряли гучність літературних творів. З роками книжки стають тихішими!

12 Лютого 2019
книгосховище наука

Дослідники зі Стенфордського університету проаналізували романи XIX століття і розділили їхнє звучання на гучне, нейтральне та тихе – все як у музиці.

Вчені з Літературної лабораторії Стенфордського університету провели дослідження під назвою «Гучність у романі». Відомо, що для позначення звукової потужності письменники використовують слова «скрикнув», «прошепотів», «закричав», «сказав» тощо. Однак дослідники захотіли з’ясувати, як це позначається на всьому творі.

Спочатку вони проаналізували 500 прикладів гучної та нейтральної мови з англійських романів XIX століття, які обрали випадково. Так виявилося, що в гучній мові переважно зустрічаються не лайка та інші слова, викликані емоціями, а вигуки на кшталт «My God!», «O, God!», «Heaven in mercy!». У другому експерименті спробували визначити, як звучать голоси в різних частинах роману, взявши для прикладу першу частину «Ідіота» Достоєвського. Вчені знайшли незмінний мотив, адже в кожному з трьох основних місць дії (будинок Єпанчиних, квартира Гані, квартира Настасії Пилипівни) гучність наростає від початку до кінця.

Завершальний етап дослідження – звуковий аналіз британських творів XVIII-XIX століть. З’ясувалося, що з часом романи ставали «тихішими», а пояснюється це розвитком філософії, психології та більш спокійним громадським настроєм. Спираючись на ці дослідження, вчені запевняють – гучність роману можна й потрібно вимірювати.

12 Лютого 9:13
книгосховище наука
Найцiкавiше на сайтi