– Перш за все, розкажіть якісь новини про Prometheus, щоб всі вас ще більше полюбили?

– Найближчим часом ми запустимо велику кількість нових курсів. Серед травневих анонсів – перший в Україні онлайн-курс з сексуальної освіти, що зробить основи сексуального виховання доступними кожному. Українським підліткам зараз реально не вистачає таких знань. З ними ніхто не розмовляє про секс, ані в школі, ані в родині. Ми сподіваємося змінити цю ситуацію і розраховуємо, що до поширення цього курсу приєднаються як дорослі, так і самі підлітки. Якщо батьки не знають, як обговорити тему сексу з підлітком, то вони можуть встановити своїй дитині на смартфон додаток Prometheus з цим курсом. А вчителі біології можуть поширювати курс серед своїх учнів (до речі, ось тут можна подивитись наш спецпроект про секс «Тойво». – Platfor.ma)

Інший великий проект – це курс «Як вступити в провідні західні школи та університети» на повну стипендію від випускників Гарварду, університету Пенсильванії та Стенфорду. Головна мета курсу – не тільки допомогти українцям вступати в найкращі західні навчальні заклади, а й мотивувати їх повернутися після навчання в Україну, щоб зробити країну кращою.

– Курси про економіку, математику, ЗНО, дизайн-мислення – це зрозуміло. А як взагалі можливо навчати, скажімо, медицині в онлайн-форматі? Такі курси ж існують.

– Медицина, як і багато інших областей, поділяються на теорію і практику. І теорія прекрасно вивчається в онлайн-форматі. Гарвардська медична школа запустила цілу серію масових онлайн-курсів для того, щоб використовувати в своєму власному навчальному процесі. Скажу більше, в онлайні теорія часто вчиться краще, ніж в офлайні, хоча б тому, що в онлайн-матеріалах може бути багато інтерактивних завдань, ілюстрацій, інфографіки та інших наочних матеріалів.

Зрозуміло, що практична сторона питання повинна вивчатися тільки на практиці. Поєднуючи онлайн і офлайн, ми отримуємо змішане навчання, яке, згідно з багатьма дослідженнями, більш ефективне ніж просто офлайн.

– А як ви перевіряєте ефективність курсів? Чи є якийсь умовний показник «скільки людей після нашого онлайн-курсу влаштувалися на роботу» або ще якісь дані, які дозволяють зрозуміти результати?

– У нас є ціла серія індикаторів. І один з них – це відсоток тих, хто успішно закінчив курс. З іншого боку, ми дивимося на відгуки слухачів на форумі курсу. Ми також збираємо історії успіху наших слухачів і публікуємо деякі з них. Але зрозуміло, що ми не можемо перевірити, як справи у всіх наших «випускників», адже кількість зареєстрованих слухачів платформи вже перевалила за 550 тис. людей.

– Ми нещодавно писали текст про нестандартні професії, що можна отримати у різних країнах, а поштовхом стало те, що в Україні відкрили курс з «Гри престолів». За вашими відчуттями, наші ВНЗ все ще нафталінові та архаїчні, чи ситуація міняється на краще?

– З моєї точки зору, ситуація поступово змінюється на краще. Хоча, звичайно, більшість українських вищих навчальних закладів залишаються надзвичайно консервативними. У той же час ми співпрацюємо з тридцятьма українськими університетами, які впроваджують наші онлайн-курси у свій навчальний процес офлайн у форматі змішаного навчання.

Мені здається, це є прекрасною демонстрацією того, що передові ВНЗ готові до нових форм співпраці і до нових форм предметів. Цей процес рухається повільно, але коли бачиш, як в обласному центрі студенти першокурсники навчаються за перекладеним нами найкращим в світі онлайн-курсом програмування Гарвардського університету CS50, то розумієш, що майбутнє в українській освіті вже наступило – просто воно нерівномірно розподілено.

– Професії стають все більш вузькопрофільними, а світ взагалі скоро лусне від кількості інформації. Що буде далі?

– Я згоден з тим, що кількість інформації збільшується, а вузькопрофільні спеціальності сьогодні є трендом. Але ще один тренд – це міжгалузеві дослідження і міжгалузева робота, яка об’єднує в собі кілька спеціальностей одночасно. І попит на таких широкопрофільних фахівців зростає вибуховими темпами. Нехай вони не дуже глибоко розбираються в кожній окремо взятій темі, але можуть об’єднати і синтезувати в собі знання з різних областей і стати своєрідним містком між галузями.

Інший тренд полягає в тому, що ми повинні знайти спосіб доступно поясняти складність світу навколо нас. Ми не можемо довіряти виключно вузько кваліфікованим фахівцям. Якщо громадяни не розуміють основ політики та економіки, загальних тенденцій розвитку країни та світу, то ними легко маніпулювати. Зараз ми спостерігаємо, що політтехнологи добре освоїли слабкі місця і вроджені «сліпі зони» людської свідомості і вміло використовують їх. Таким же чином поширюється неправдива інформація і пропаганда.

Це відбувається тому, що шкільна система навчання застаріла, вона не змогла ефективно пристосуватися і навчити громадян хоча б азам цих нових відкриттів у галузі роботи людської свідомості, а також пов’язаних з ними маніпуляцій. Тому зараз ми в режимі лихоманки повинні створювати курси медіаграмотності, критичного мислення і поширювати їх. Мені здається, цей тренд буде і далі зростати, це не просто якийсь одноразовий виклик.

Єдина фундаментальна відповідь на цю ситуацію – радикальна реформа освіти. Освіта повинна не просто навчати окремим фактам або набору навичок. Ми повинні вже в школі навчати учнів критично аналізувати інформацію і факти, відокремлювати правду від брехні. Ми повинні навчати їх навчатися самостійно. Потрібно дати людям ефективні стратегії прийняття складних рішень. Всі ці навички повинні бути інтегровані в навчальний процес і повинні стати основною метою навчального процесу. Тому що просто факти ми і так можемо знайти в книгах або інтернеті. Тільки нова система навчання дозволить людям і суспільству в цілому ефективно пристосовуватися до стрімких змін світу.

– Куди взагалі йде освіта? Це буде синтез онлайну та особистого спілкування з викладачем? А в майбутньому – завантаження знань прямо в голову?

– Будь-які прогнози про майбутнє є спекуляцією, а спекулювати про далеке майбутнє – це взагалі найменш корисне заняття. Ми дуже далекі від прямого завантаження інформації в мозок людини. До цього моменту в кращому випадку багато-багато десятиліть. З іншого боку, об’єднання офлайн і онлайн – це вже сьогоднішній день.

Сьогодні за допомогою масових онлайн-курсів вже можна отримати магістерський ступінь у найпрестижніших вишах світу, не виходячи з власної квартири. Coursera запустила низку магістерських програм в партнерстві з провідними університетами світу. Нещодавно до цієї ініціативи приєднався один з найпрестижніших університетів світу – Імперський коледж Лондона. Edx теж створив мікромагістерські програм (MicroMasters) разом з MIT, Колумбійським університетом, Університетом Берклі. Ці програми дозволяють почати навчання на магістерській програмі онлайн, а потім вступити до університету і закінчити навчання в офлайні.

Я думаю, що така тенденція принципово змінить те, як ми бачимо освіту взагалі. Ми перестанемо думати, що у нас є якась дуже жорстка послідовність дій. Хто сказав, що обов’язково потрібно спершу закінчити школу, потім університет, а потім працювати? Можливо, люди після школи будуть йти працювати, а через декілька років підуть до університету. А хтось після двох років навчання в університеті візьме академічну відпустку, піде працювати, а потім довчиться онлайн. Це нові унікальні можливості для адаптації освіти під цілі будь-якої людини. І освіта стане таким собі конструктором, з якого людина може створити собі те, що цікаво саме їй.

Ще найближчим часом у нас розквітнуть різноманітні адаптивні сервіси персоналізованого навчання, які дозволять вчитися більш ефективно. Вони будуть підлаштовуватися під знання і здібності кожної конкретної людини. Особистим наставником Олександра Македонського був Аристотель. Уявіть собі світ, де «електронний Аристотель» нашого часу доступний не лише нащадкам королів і президентів, а кожній дитині на Землі.

Крім того, ми все більше будемо вчитися тому, чого зараз просто не вчать в школі. Основи психологічного саморегулювання, ефективна комунікація з іншими людьми, особисті фінанси. А також всілякі навички зі сфери підприємництва, наприклад, вміння згенерувати ідею чи працювати в розпорошених командах. Такі речі будуть інтегровані в навчальні програми ВНЗ або навіть шкіл.

– Нещодавно була новина, що навчальні відео не працюють, а лише дають самовпевненість. Це ж каміння і в вашу сторону?

– Автори цього дослідження вивчали виключно взаємодію слухачів з відеолекціями. Але масові онлайн-курси передбачають не тільки відеолекції. Одним з найважливіших компонентів є завдання, тобто люди перевіряють свої знання і здобувають практичні навички. У нас також є форум, на якому можна задавати питання і отримувати відповіді. Тому це точно не стосується нас.

Крім того, результати цього дослідження – не новина. Вже десятиліттями відомо, що пасивне навчання не працює. Щоб вчитися ефективно, студенту потрібно включатися в обробку інформації, виконувати завдання, вести дискусії. Більш того, наука про навчання вважає, що не тільки відео, але й пасивне прослуховування офлайн лекцій є абсолютно неефективним. На жаль, університети продовжують активно користуватися цим інструментом.

– Одна з головних проблем онлайн-курсів – це те, що їх просто не проходять до кінця. Яка зараз статистика щодо цього у вас і чи можна якось перемогти це?

– Це дуже цікава ситуація, коли «проблема» була значною мірою штучно створена в публічній площині. Давайте розберемося. Перша помилка полягає в тому, що люди рахують відсотки замість того щоб рахувати абсолютні цифри. На Prometheus в середньому 10% слухачів повністю успішно завершують онлайн-курси. Наприклад, у нас є курс фінансовий менеджмент Олексія Геращенко, на ньому зареєстровано більше 50 тис. слухачів. Відсоток завершення цього курсу більше 10%, але давайте рахувати в середньому по платформі. Отже, 5 тис. слухачів закінчили цей курс. Олексій читає цей же курс в Могилянській бізнес-школі. Слухачами його курсу є 50 осіб на рік. Нескладно підрахувати, що Олексію знадобиться 100 років, щоб навчити 5 тис. людей. Виходить, що в абсолютних цифрах кількість людей, які успішно завершили онлайн-курс, приголомшлива. Відсотки вводять нас в оману.

Також потрібно розуміти, що багато людей записуються на безкоштовні курси, щоб просто спробувати – підійде воно їм чи ні. Тому маса людей відсіюється ще на початковому етапі проходження. Крім того, велика кількість слухачів приходить заради окремих тем і не зацікавлена в повному проходженні курсу.

До речі, у нас є курс «Критичне мислення для освітян» – ось його закінчили понад 51%. Це більший відсоток успішного завершення, ніж у будь-якого окремого масового онлайн-курсу Гарварду чи MIT.

– А які курси взагалі користуються найбільшим попитом за всю історію Prometheus?

– «Основи програмування», «Наука повсякденного мислення», «Фінансовий менеджмент»,  «Підприємництво», «Як створити стартап», «Психологія стресу та способи боротьби з ним». Всі ці курси в топі найбільш популярних. «Основи програмування» мають більше 100 тис. зареєстрованих слухачів.

– Згідно з даними SimilarWeb, останні півроку трафік на Prometheus знижується. Як ви думаєте, це українці втомились від спочатку свіжих вражень про онлайн-курси чи причина в іншому?

– Навпаки, згідно з аналітикою Google, кількість трафіку на Prometheus збільшується, як і кількість зареєстрованих користувачів. SimilarWeb показує помилкові данні, ймовірно, через те, що він не рахує користувачів наших мобільних додатків. «Спад трафіку», який демонструє SimilarWeb, почався рівно півроку тому – якраз коли ми запустили мобільні додатки, на які вже встигло перейти багато наших користувачів.

– Розкажіть найдивовижнішу історію про онлайн курси, яку ви знаєте?

– Їх дуже багато. Наприклад, мама маленьких дітей була в декретній відпустці і вона їх не вакцинувала, бо вірила в усі ці історії про те, що вакцини викликають аутизм і таке інше. Вона пройшла наш курс «Наука повсякденного мислення» і скориставшись отриманими знаннями проаналізувала своє ставлення до щеплень і… почала вакцинувати дітей! Я думаю, це прекрасний приклад того, як онлайн-курси можуть допомогти врятувати життя і здоров’я.

Інша цікава історія. 15-річний хлопець пройшов наш курс основ програмування, потім пройшов курси вже на західних платформах і в 16 років влаштувався працювати програмістом в львівський стартап.

А ще у нас є слухач, якому 80 років, він живе в Харківській області. Він пройшов вже 11 наших курсів – це більше, ніж переважна більшість молодих слухачів. Причому він не просто переглядає лекції, він виконує завдання і отримує сертифікати. Сподіваюся, що в свої 80 років я буду також активно вчитися.

– Який взагалі найбільш ефективний спосіб отримати знання? Хтось наполягає на вивченні теорії, хтось – на суто практичних заняттях ледве не одразу на робочому місці, що думаєте ви?

– Хороша теорія – це дуже практична річ. Немає сенсу протиставляти теорію і практику.

У навчанні є кілька важливих елементів. По-перше, навчання повинне бути активним. Потрібно виконувати завдання, брати участь в проектах та дискусіях, ну, або хоча б переказати своїми словами прослухану лекцію уявній аудиторії.

По-друге, навчання повинно бути проблемно і проектно-орієнтованим. Це єдиний спосіб використовувати всю сукупність знань у практичній ситуації або в ситуації максимально наближеній до практичної.

Потрібно також нагадати, що онлайн і офлайн навчання – це річ соціальна. Обмін ідеями, обмін думками і дискусії – це те, що називається peer learning і воно дуже ефективно в будь-якому навчання.

– Безкоштовність курсів – це ваша принципова позиція? Навіть мінімальна плата може дозволити покращити продукт, і деякі курси до цього вдаються.

– Наша фундаментальна задача – це реформа української освіти. Скажу більше, я хотів би поставити українську освіту в авангард світової галузі. І онлайн-курси – це всього лише один з елементів, фундамент для інших змін в освіті.

Наприклад, на Prometheus роботі з ProZorro вчилися десятки тисяч держслужбовців, це допомогло запустити одну з найуспішніших реформ останніх років. Крім того, наші курси використовують десятки шкіл і ВНЗ по всій країні. Тому фундаментально важливо, щоб ці курси були безкоштовними.

Якщо вони стануть платними, то наші партнери зі сфери освіти не зможуть їх використовувати, а тоді ми станемо просто ще однією платною платформою, а не тими, хто намагається зробити фундаментальну реформу української освіти.