З новим кроком:
за якою ялинкою краще піти – штучною, живою чи хендмейд

АвторАнна Соха
25 Грудня 2019
Теги:
База знань дослідження еко

Цього року в Державному агентстві лісових ресурсів планували продати на Новий рік 500 тис. живих ялинок. При цьому чимало українців оберуть штучне різдвяне дерево. Однак який варіант є найкращим для природи та планети – справжня ялинка, яка вмирає заради кількох святкових тижнів, чи штучна, але на роки? Platfor.ma розібралася.

Щороку перед святами Олександра Патлач майструє ялинки з підручних матеріалів. Активістка ГО «Зелена генерація» каже, що її родина не купує ані живу, ані штучну ялинку і живе за принципом свідомого споживання та zero waste. За останні чотири роки Олександра робила ялинку з гілочок, гірлянд, дерев’яних брусків та навіть пледу.

«Хоча ми пересічні кияни, ходимо на роботу, в магазин, святкуємо Новий рік, усе це ми намагаємося робити свідомо, із максимально раціональним використанням ресурсів і зниженням свого негативного впливу на довкілля. На жаль, часу у нас лишилося зовсім мало, щоб врятуватися від кліматичної, і як наслідок — продовольчої і соціальної кризи, — ділиться Олександра. – Тому чим менше сміття ми створимо, чим більше ресурсів зможемо зберегти, тим краще. Ялинка своїми руками — це найменше екодобро, яке ми можемо зробити, тим паче, що це дуже цікаво і весело. У нас із друзями є щорічна традиція разом прикрашати ялинку, але спершу — ще й змайструвати її!»

Хендмейд ялинки — це креативно та цікаво, але чи виправдовують такі зусилля захист екології? Хіба користуватись на свята живим або штучним деревом настільки погано? 

Ми вирішили перечитати передові дослідження, поспілкуватись з екологами та активістами, аби відповісти на усі ці запитання.

Штучну ялинку хіба не для того придумали, аби не шкодити екології?

Завдяки штучним деревам можна не рубати живі та не витрачатись щороку на нову. Це улюблені аргументи на користь штучної ялинки. Але, насправді, проблем з ними багато.


1. Ресурсозатратність

Більшість штучних дерев їдуть до нас з-за кордону, найчастіше — з Китаю. Щоб перевезти через весь континент велику кількість товару, потрібно паливо, що спричиняє за собою викид парникових газів.  

  
2. Полівінілхлорид

Штучні ялинки роблять з пластику — найчастіше це полівінілхлорид (PVC, ПВХ). Як і інші пластмаси, ПВХ виготовляється з горючих корисних копалин. Цей процес спричиняє великі викиди тих же парникових газів.  Крім того, виробництво полівінілхлориду призводить до вивільнення ряду відомих канцерогенів, включно з діоксином, етиленхлоридом та вінілхлоридом.

У 2008 році у звіті Агентства США з навколишнього середовища було встановлено, що ПВХ у штучних ялинках з роками деградує, що призводить до небезпечного рівня забруднення свинцем. Зважаючи на це, багаторічне використання штучного дерева може тільки нашкодити вашому здоров’ю.

Важко знайти несправжню ялинку, у якій точно немає ПВХ. Більш дорогі дерева містять більший відсоток поліетилену (PE) або поліпропілену (PP), які, хоч і є нафтохімічним пластиком, дещо безпечніші, ніж ПВХ. Тому радимо вам просити у продавця дані про склад ялинки, а вдома не ставити її біля батареї, аби не посилити виділення токсичних речовин. 


3. Вуглецевий слід

Carbon Trust — незалежний експертний партнер, що допомагає різним організаціям скорочувати вуглецеві викиди та ефективно використовувати ресурси. Експерти цієї ініціативи підрахували, що двометрове штучне дереве призводить до близько 40 кілограмів парникових газів. Це удвічі більше, ніж у живого, яке закінчує своє життя на сміттєзвалищі.


4. Утилізація

Оскільки пластмаси фактично не піддаються біологічному руйнуванню, їх утилізація є головною проблемою. В Україні полівінілхлорид не перероблюється, тож штучну ялинку не можна здати в переробку після кількох років використання.

Хіба вирубка живих ялинок шкодить екології менше?

Головний аргумент на користь живих ялинок — їх вирощують у лісогосподарствах спеціально до свят. Таким чином ліси, що сформувались природним шляхом, не вирубуються, а за той час, поки ялинка росте, вона добре впливає на природу. Другий аргумент стосується небезпечних викидів, тут натуральне дерево також виграє. Carbon Trust стверджує: якщо двометрова ялинка опиниться на сміттєзвалищі, вуглецевий слід складе близько 16 кілограмів (а, як ми вказали вище, від штучного дерева це 40 кілограмів). А якщо спалити живе дерево і використати його як добриво, негативний вплив зменшиться ще на 80%. 

Крім того, варто обрати дерево, яке привезли з найближчої до вас локації, щоб скоротити екологічні витрати на транспортування. Однак, незважаючи на все це, жива ялинка не є найкращим варіантом і ось чому.


1. Підробні ліцензії

Не усі живі ялинки, що продаються напередодні свят в Україні, вирощують у спеціальних лісогосподарствах. Розібратись у тому, як не потрапити на шахраїв-браконьєрів, допомагає юрист і голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» Степан Золотар:

«Хороший продавець — легальний продавець. В ідеальному світі він повинен мати касовий апарат і видавати чеки, але на ялинкових базарах таке можна зустріти дуже рідко. Держлісагентство рекомендує купляти ялинки безпосередньо в лісових господарствах — лісгоспах. На мою думку, це майже 100% гарантія того, що ялинка не зрубана нелегально. Крім іншого:

●     На кожній ялинці має бути бирка зі штрихкодом — пластмасова або паперова. Спочатку треба перевірити її на цілісність, щоб вона не була перевішеною з іншого дерева; 

●     Потім можна перевірити саму ялинку, або навіть номер машини з ялинками на сервісі перевірки легальності деревини https://open.ukrforest.com/ або на сайті чи в мобільному додатку yalynka.info;

●     у разі очевидного порушення можна викликати поліцію. Але дієвіше, на мою думку, буде звертатися до територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів, у складі яких діє державна лісова охорона».

Також своєю точкою зору ми попросили поділитись Олександра Коваля – голову ГО «Зелена генерація», член правління Громадської спілки «Мережа українських сортувальних ініціатив»:

«Для того, аби запобігти браконьєрству, у нас існує система чіпів для ялинок. Але все одно кожного року виявляють певні махінації та підробки. Я раджу розмовляти з продавцями, запитувати, звідки ялинка, просити документи. Потрібно, щоб продавці бачили, що людям не байдуже, що є запит на офіційність та легальність. Якщо у суспільства буде цей запит, будуть і зрушення.

В Америці взагалі існують цілі ферми, куди можна приїхати всією родиною, погуляти, обрати собі ялинку і зрубати її. Це і законно, і водночас досить атмосферно і святково. В Україні поки таких ферм немає, хоча це потенційно вигідний та корисний бізнес. Фермери могли б вирощувати ялинки і навіть приймати їх назад після свят, перероблюючи на добриво. Головне, що це має бути сервісний бізнес, аби людям було дійсно зручно приїхати, обрати і здати дерево на переробку».


2. Лісогосподарства — це не повноцінні ліси

У своїй статті консультантка з питань екології Елізабет Ваддінгтон доводить, що лісогосподарства не такі хороші, як здається. Насадження ялинок не схожі на природні ліси; вони є монокультурними системами. Цей термін означає спеціально висаджені дерева одного виду, які не ростуть з іншими культурами на певному полі чи ділянці. Такі системи, як правило, вимагають використання суперечливих гербіцидів та пестицидів. Незважаючи на те, що вони можуть не залишитися на деревах до Різдва, їхній негативний вплив на навколишнє середовище стає все більш очевидним – це, скажімо, стікання у водні шляхи чи вплив на життя комах.

Монокультурні насадження дерев не мають таких екологічних переваг, як справжні ліси. Бо вони є дечим більшим, ніж просто деревами: це складні системи взаємопов’язаного життя рослин, тварин, комах та грибів. Елізабет Ваддінгтон стверджує, що штучні насадження тільки займають цінну землю, яку в іншому випадку можна використовувати більш продуктивно для людей та планети.


3. Особливості утилізації

Якщо ви купили живу ялинку, після свят для неї існує три шляхи:

●     на смітник. Хоч вуглецевий слід від живого дерева менший, ніж від штучного, він все одно існує. Ялинка, як будь-яка органіка, буде розкладатись, виділяючи метан, що впливає на зміну клімату;

●     у вогонь. Як ми зазначали вище, спалена ялинка зменшує негативний вплив на довкілля на 80%. А особливо екологічно буде, якщо подрібнити дерево в тріску і розсипати по саду в якості добрива;

●     до пункту прийому живих ялинок. Щороку Київзеленбуд приймає новорічні ялинки на утилізацію, карту збору можна подивитись тут

Така утилізація, хоч і мала б бути гарним варіантом, має свої вади, про які розповів Олександр Коваль: «Існує проблема з утилізацією живих ялинок, оскільки більшість йде просто на смітник, а звідти – на сміттєзвалища. Минулого року в Києві з’явилась гарна ініціатива від Київзеленбуда, який зробив кілька пунктів прийому дерев і мав переробляти їх на тирсу.  Але є проблема у сервісі, більшості людей буде просто незручно кудись тащити ялинку, особливо, якщо немає власного авто». 

Втім, у Київзеленбуді налаштовані продовжувати приймати ялинки від громадян. «Акцію зі збору ялинок ми започаткували три роки тому. І, дійсно, люди привозять дерева, ми їх переробляємо механізованою дробілкою на нашій базі на вул. Визволителів 6, – розповів директор Київзеленбуду Дніпровського району Євген Ковшун. – Потім літом використовуємо цей матеріал для збереження вологи в лунках дерев. Тому сміло можу сказати, якщо у вас залишиться ялинка, привозьте її до нас, вона послужить далі на користь місту».

Чи існують все ж таки екологічні варіанти?

Так, є кілька гарних способів зберегти і новорічний настрій, і довкілля.


1. Ялинка у горщику

Якщо вам дуже кортить мати живе пахуче деревце в себе вдома, але і потурбуватись про довкілля хочеться, ялинка у горщику — ваш варіант. Такі дерева пропонують до продажу, наприклад, Greensad та Зелено. При купівлі звертайте увагу на наявність сертифікації органіки. Щоправда, вам потрібно бути готовим до того, що після свят рослину треба буде пересадити у сад і доглядати круглий рік. Зате ви зможете щороку наряджати власну ялинку, більше часу проводити на свіжому повітрі, що може стати сімейною традицією. 

А ті, хто не має ділянки у селі або дачі, може пошукати у своєму місті сади та запропонувати передати туди ялинку після свят.

Крім того, минулого року чимало організацій пропонували орендувати ялинки, які після свят повертали до навколишнього середовища. Такі ініціативи носять регіональний та ситуативний характер, тому слідкуйте за новинами у вашому місті.


2. Хендмейд-ялинки та декорації

Можна піти за прикладом Олександри Патлач та змайструвати власну ялинку. До цього процесу гарно долучити друзів, батьків, кохану людину та дітей, аби зробити процес атмосферним та приємним. Це може навіть стати вашою традицією: щороку разом вигадувати вигляд та декор святкового «дерева». 

Для того, аби допомогти вашій фантазії працювати, можна переглядати handmade-ідеї на Pinterest, дивитись туторіали в Instagram та на профільних сайтах. Варіантів багато: виготовлення простої ялинки може зайняти одну годину, в той час як вишуканий варіант вимагатиме цілого дня.

 

 

За приємний аромат справжньої ялинки головними можете призначити вічнозелені гілки та листя, які можна купити. Прикрашаючи дім черенками, ви не вбиваєте цілу рослину. 


3. Прикрашені вулиці

Чи можна якось змушувати комунальників наряджати більше живих ялинок у дворах? Таким чином у людей і святковий настрій буде, і дерева не страждатимуть. В цьому нам знову допомагає розібратись голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» Степан Золотар:

«Щоб відповісти на це питання, треба розуміти природу діяльности комунальників та їхню спроможність оперувати будь-яким майном. Звісно, новорічний настрій — це красиво та прикольно, але прикраси — це майно, яке обліковується і взагалі створює купу бюрократичних проблем для цих самих комунальників. 

В кожному місті є відділ міськради або комунальне підприємство, яке займається питаннями благоустрою. Зазвичай вони так і називаються — відділ/управління/департамент благоустрою, іноді це може бути назва на кшталт “Зеленбуд” абощо. Головне — не боятися звертатись до них із своїми проханнями та пропозиціями. В більших містах це може бути лист на електронну пошту, але досвід говорить про те, що найшвидший спосіб зв’язатися з чиновником — це подзвонити на його робочий телефон.

Звісно, якщо у міста є ресурси, які він не боятиметься втратити — зокрема новорічні прикраси, цілком можливо ними прикрашати двори. Втім, наразі я досить скептично ставлюсь до спроможності місцевого самоврядування таке забезпечувати — перш за все, через складні процедури та архаїчну філософію посадовців, які оперують цим майном».

Дамо ще одну цікаву ідею. Якщо у вас гарні стосунки з сусідами (або ви хочете їх покращити), варто зібратись та разом прикрасити свій двір, аби новорічний настрій панував усюди. Тут і чекати милості комунальників не треба:) 

А як щодо ялинкових іграшок?

Цей матеріал не був би повним, якби ми не згадали про пластикові прикраси для дому, адже це також частина новорічної історії. Якщо ви хочете бути більш екологічними, варто позбутись мішури та фальшивого снігу, а також звертати увагу, чи переробляється пластик, з якого виготовлені іграшки. Загалом, радимо віддати перевагу варіантам, що зроблені з натуральних матеріалів: дерево, кераміка.

Підсумок

  1. Як жива, так і штучна ялинка не є екологічними.
  2. Найбільш екологічні варіанти: ялинки в горщику, ялинка у власному садку, хендмейд ялинка.
  3. Якщо ви обираєте живу ялинку, купуйте її безпосередньо у локальному лісгоспі, перевіряйте її походження за штрихкодом бирки ось тут.
  4. Після свят відвезіть живу ялинку в один з пунктів прийому (якщо ви в Києві) або зробіть запит до влади на облаштування таких пунктів. 
  5. Якщо ви обираєте штучну ялинку, вивчайте її склад та уникайте полівінілхлориду.
  6. Обирайте ялинкові прикраси з натуральних матеріалів, та відмовтесь від мішури.
Найцiкавiше на сайтi

Арт поміж дерев: в Україні створюють скульптурний парк, і це важливо

АвторКатя Тейлор
30 Вересня 2019

Скоро в Україні може з’явитися масштабний скульптурний парк. Простір, в якому мистецтво безпосередньо впливає на людину, проектується неподалік прикарпатського оздоровчого комплексу Edem Resort. Одна з кураторок проекту, засновниця Port.agency Катя Тейлор написала для Platfor.ma про те, чому парк важливий, а головне – чому культура часто не займає потрібне місце в думках та пріоритетах людини.

В Україні у багатьох досі є відчуття, що культура – це щось розважальне. Культурна подія – ну, можна завітати, коли є вільний час. Ось наука, наприклад, – це важливо, тому що від неї залежать нові технології, медицина і тривалість життя. Але це розуміли не завжди. До Ньютона вона, за великим рахунком, була на службі в релігії. А люди в основному варили зілля з очей овець і крові незайманих, щоб вилікуватися від усіх хвороб. І тільки за останні років 200, як тільки користь науки, якщо посилатися на теорію Юваля Ноя Харарі, стала зрозумілою спочатку імперіям, а потім великим корпораціям, вони пояснили цю користь суспільству. Але нам може здаватися, що ми це знали завжди.

Так ось з культурою цього не сталося. Ніхто не пояснив людям, що вона першорядна. І з часом вона стала чимось маргінальним або навпаки елітарним у світі, де люди в основному виживають. Виник конфлікт, пов’язаний із тим, що для виживання культура ніби не дуже й потрібна.

Але ж те, що нас відрізняє від тварин – свідомість, здатність вигадувати і творити, – є побічним ефектом розвитку мозку людини. Все, що стоїть за рамками практичних речей, але при цьому формує загальний міф, і називається культурою. І якби потреби створювати не було, то не було б архітектури, музики і мистецтва. А значить, не було б навколишнього світу таким, як ми його знаємо. І в цьому розумінні, подобається нам це чи ні, мистецтво у вузькому сенсі і культура в широкому є такими ж базовими речами, як їжа і безпека.

Тут, звичайно, можуть набігти з аргументами апостоли Маслоу. Але штука в тому, що можна побудувати іншу піраміду, де людина, яка ніколи не слухала музику і не поділяє з жителями свого регіону загальні міфи, – тобто те, на чому, власне, формується ідентичність – і не людина зовсім, а просто тіло, яке так само потрібно годувати і оберігати від зовнішніх небезпек. Але чи має це тіло хоч щось спільне з тим, як себе мислить особистість, – велике питання.

Йоркширський скульптурний парк. Фото: ysp.org.uk
Йоркширський скульптурний парк. Фото: ysp.org.uk

Вже декілька років я займаюся в Україні культурними проектами. Все, що ми робимо з моєю командою, побудоване на цьому фундаменті, на чіткому уявленні про те, що культура – це база для визначення особистості людини, а не концерт Олі Полякової або просто красиве зображення на стіні в музеї.

У якийсь момент нас почало виносити в публічний простір. Нам стало цікаво працювати саме у відкритому полі, отримувати живі реакції. Коли ти запираєшся в галереї або ще якійсь інституції, то ніби перебуваєш в лабораторних, стерильних умовах і в них можеш дозволити собі все що завгодно, не боячись реакції глядача. Виходячи ж у публічний простір, ти відразу отримуєш потужний відгук. Людям може подобається те, що ти робиш, чи ні, але вони в будь-якому разі включаються. Тому що це їхній простір, вони відчувають себе зобов’язаними відреагувати. Це дає велике поле для взаємодії та обговорення. Як на мене, в публічному просторі працювати набагато цікавіше.

Одне з найяскравіших вторгнень культури в публічний простір – це скульптурні парки. Я була в декількох із них, і це завжди не просто сад з деревами і лавками. Скульптурний парк – це зазвичай масштабна виставка, де ти як глядач вчишся заново взаємодіяти з твором мистецтва. По-перше, часто це значні і незвичайні речі. Вони змінюють простір, пропонують тобі якусь історію. На відміну від «Мони Лізи», навколо якої сотня людей з камерами, тут ти можеш безпосередньо бути з твором. Часто – один на один. Це просто інший досвід. Досвід, який нероздільно пов’язаний з гострим естетичним і емоційним переживанням. Досвід, який може тебе змінити.

Добрі в’язниці, сад у хаті, чат після смерті: незвичайні ідеї, які довели свою ефективність

На кожну велику та страшну проблему знаходяться винахідливі люди, які пропонують її інноваційне рішення. Platfor.ma розбирає деякі з таких ідей і пояснює, як можна розмовляти з мертвим батьком, жити до 120 років і навіщо любити некрасиві овочі.

Чат із батьком після смерті

Як подарувати своїм батькам вічне життя та спілкуватися з ними постійно? Відповідь знайшов американець Джеймс, який створив чат-бота Dadbot – діджитал-копію свого батька. Програма вчиться з плином часу та розширює свої можливості – вона може підлаштовуватися під тон дискусії, вловлювати контекст або настрій бесіди. Розмова з Dadbot настільки природна, що складається враження, ніби тобі відповідає реальна людина. І навіть це ще не все, адже сьогодні свою системну копію може розробити кожен.

 

Дитсадок + будинок для людей похилого віку

Доведено: у будинках для людей похилого віку мешканці страждають від почуття самотності, що може призвести до розвитку деяких хвороб, наприклад, хвороби Альцгеймера та депресії. Ще у 1998 році один дослідник припустив, що присутність дітей може врятувати старих людей від цього жахливого стану. Виявилося, що ідея працює – її практикують у різних форматах по всьому світу. Так, у центрі в Оклахомі діти навчаються разом із пенсіонерами, а ось до Будинку сходження провидіння святого Вінсента у Сіетлі щотижня навідуються дошкільнята.

 

Репортаж із норвезьких в’язниць – найефективніших у світі

Platfor.ma зазирнуа до декількох в’язниць Норвегії – країни, яка має одну з найефективніших виправних систем у світі. Тут рівень рецидивів складає 19%, у той час як у більшості держав Європи – 50-70%. Умови перебування у норвезькій в’язниці максимально наближені до звичайного життя – тут грають у PlayStation, навчаються математиці та графічному дизайну, ганяють м’яча та мають все для комфортного життя. Ми поговорили із в’язнями та зробили знімки, щоб показати, як воно – коли держава дбає про злочинців.

 

Що робити зараз, щоб довше не старіти

Модні журнали, популярні блогери, екстрасенси та баба Галя з третього під’їзду – всі знають відповідь на питання «Як прожити довше?» та роздають поради. Але чи дійсно вони ефективні? Щоб не мучитися здогадками, ми попросили допомоги в озброєних науковим знанням експертів – біологині, генетика, дієтологині, тренерки та косметологині. Вони дали вичерпні інструкції для того, щоб прожити хоча б до 120 років.

 

Що таке сон і як ми можемо його контролювати

У давнину наші пращури спали двічі – серед ночі вони переривалися для того, щоб зробити якісь справи та пірнути у царство Морфея знову. Цей час між спанням вважався найкращим для ефективної роботи. Якщо ви цього не знали, то все ще попереду – ми знайшли купу інформації щодо сну, яка вас здивує. Наприклад, дізналися, як контролювати жахи та хто насправді любить спати голяка.

 

Як втамувати спрагу мільйонів

Наприкінці XX століття більше мільярда людей мали проблему доступу до чистої питної води. Наприклад, мешканці Африки витрачали на її доставку додому від 4 до 6 годин та мали постійно повертатись до джерела, адже не могли транспортувати відразу багато води. Усі рішення проблеми вимагали часу та коштів, аж поки на допомогу не прийшло дизайн-мислення. Інженери створили контейнер для води, який можна котити, штовхаючи за допомогою спеціального держака. Тепер це економить африканцям третину їхнього життя.

 

Землеробство у квартирах і на дахах

Урбанізація наступає на п’яти селам, фермам, а отже, й землеробству. Але винахідливе людство знайшло зручну альтернативу – вирощувати городину на підвіконні або на даху, що гарантує завжди свіжі овочі та зелень під боком. Міське фермерство вже набирає популярності – розповідаємо де та яким чином.

 

10 креативних способів подолати корупцію

Корупція – проблема, яку важко подолати, якщо вона вже пустила коріння. Тому боротьба з нею – це складна справа, у якої, втім, величезний потенціал для креативу. Ми пропонуємо 10 творчих варіантів того, як ви можете протидіяти корупції та водночас цікаво проводити час.

 

Як дизайн шукає нові шляхи та знаходить

Ресурси нашої планети не безмежні, тому новатори зі світу дизайна шукають способи робити нове із старого. Так з’явилися ложка з картоплі, плащ із трави, пластинка з крові, посуд із водоростей та ще багато предметів з біоматеріалів – розповідаємо про деякі з них.

 

Як некрасиві овочі та фрукти рятують світ

Краса – не головне, важливо те, що всередині. Це ми не про людей, а про овочі, які вважаються огидними, проте зовсім не відрізняються від своїх більш привабливих родичів. Навіть більше – вони особливі та унікальні, тому варті шаленої популярності та зіркового статусу, адже можуть нагодувати багато людей. Як це і чому – читайте у нашому матеріалі.

Впадати в еко: чому з електрокарами, заміною пластику та енергозберіганням все не так просто

Наша планета – величезна система, де одна ланка залежить від іншої, а будь-які зміни у природному балансі ми врешті відчуваємо на собі. Все частіше ми вигадуємо нові способи збереження довкілля, використовуємо альтернативні види енергії, аби не спричинити руйнівні процеси у навколишньому середовищі. Platfor.ma вирішила розібратись, чи справді переробка сміття та енергозберігаючі лампи зможуть врятувати природу, а електрокари назавжди позбавлять людство від продуктів нафтової промисловості.

Вчені вже давно б’ють на сполох, застерігаючи нас, що з кожним роком людство споживає більше, ніж природа може давати. Це призводить до зникнення лісів, забруднення повітря й води і вимирання багатьох видів тварин. З такими темпами вже у цьому сторіччі сотні мільйонів людей будуть змушені шукати іншу планету для життя. Саме тут на допомогу приходять екологи зі своїми ідеями порятунку планети.

 

Останніми роками виробництво й використання матеріалів з пластику починають обмежувати, оскільки все більше відомо про його згубний вплив на довкілля. Проте його кількість в світовому океані продовжує зростати. За даними дослідників, в океанах вже зараз знаходиться понад 150 млн тонн пластику і з кожним роком ця кількість невблаганно збільшується. Аби зрозуміти усю масштабність проблеми, уявіть, що кожну хвилину в океан скидають цілу вантажівку таких відходів. Згідно з останніми прогнозами, за десять років пластику в океані стане майже вдвічі більше.

Все це врешті відбивається й на людях. Так, дослідження питної води по всьому світу показало, що частки пластику містяться в 83% з проб. Крім того, пластик накопичується в тканинах їстівних риб, з якими також потрапляє в раціон людей.

Більшість захисників довкілля вважають, що найдієвіший спосіб порятунку планети – це переробка пластикових відходів. Один з ключових елементів – сортування сміття. Всі знають, як відбувається цей процес – наприклад, ви купили пляшку газованого напою, а після використання викинули її в потрібний контейнер. Далі замість того, аби розкладатись на звалищі майже 500 років, її подрібнюють і повторно використовують для створення меблів, канцелярський товарів і навіть одягу.

Проте для того, щоб процес переробки відбувся правильно, слід пройти довгий шлях від сортування до використання отриманої сировини в іншій галузі виробництва. Зазвичай це не дуже вигідно. Наприклад, для того, щоб переробити одну тонну відходів у такому мегаполісі як Нью-Йорк, вам доведеться заплатити на $300 більше, ніж просто вивести сміття на звалище або спалити його. З роками ця сума перетвориться на мільйони доларів.

Якщо більшість екологів впевнені, що переробка сміття подолає забруднення планети, то чому ж ми не бачимо позитивних змін? Адже по всьому світу вже не перший рік працюють потужні станції, де відходи піддаються безпечній переробці. Відповідь дуже проста – цього замало. Наприклад, щоб компенсувати величезну кількість шкідливих вихлопів, яка виділяється під час авіаподорожі з Нью-Йорку до Лондона, слід переробити близько 40 тис. пластикових пляшок. Ознайомившись з розкладом рейсів будь-якого аеропорту, одразу можна зрозуміти – наше покоління навряд чи стане свідком екологічного дива.

Що можемо зробити ми?

Для початку, варто обмежити щоденне використання виробів з пластику у господарстві. Позбудьтесь, нарешті, вашого «пакета для пакетів» і візьміть за звичку брати з собою на шопінг торбинку з тканини. По-перше, це досить зручно, а по-друге, це справді мінімізує кількість пластикових відходів у вашій оселі. Звичайно, це лише крапля в морі, проте великі зміни завжди починаються з маленьких кроків.

 

Эко самое: как манипулируют тягой к здоровой еде и где ее все-таки найти

«Ты – это то, что ты ешь», – сказал как-то Гиппократ. Тогда люди еще ничего не знали о чудо-смузи и пользе водоросли спирулина. По инициативе Magic Garden мы решили разобраться, как же жителям большого города можно обеспечить себя здоровой и полезной едой. Чем экологическая еда отличается от органической, почему лучше покупать в супермаркетах, а не на рынках, а также где и как выбирать фрукты и овощи, так, чтобы протянуть еще хотя бы лет десять? На вопросы Platfor.ma отвечала эксперт по развитию органического рынка в Украине Татьяна Ситник.

Органическая еда – это сертифицированная сельскохозяйственная продукция, выращенная или изготовленная по определенным правилам. В каждой стране эти правила отличаются, но фундамент везде примерно одинаковый –   нельзя использовать минеральные удобрения, синтетические пестициды, ГМО, антибиотики в целях профилактики, а также гормоны, консерванты, красители, усилители вкуса и ароматизаторы. Проще говоря, органическая еда – это пища, по чистоте и экологичности производства максимально похожая на ту, что ели наши предки, а органическое фермерство – просто уважительное отношение к природе при производстве продуктов питания.

По данным Федерации органического движения Украины, сегодня в нашей стране под органическое производство отведено около 1% сельскохозяйственных земель. При этом 95% органического сырья, полученного на них, уходит на экспорт. Нам остаются только крохи из той здоровой еды, которую мы же и производим. Нельзя винить фермеров за это – сегодня в Украине этой деятельностью выгодно заниматься именно для продажи за границу.

Однако здоровый образ жизни и забота о себе становятся, наконец, важной частью жизни украинцев. Они готовы заниматься спортом и ответственно относиться к своему питанию. Эта потребность становится наконец базовой и растет невероятными темпами. И даже намного быстрее, чем адаптируется рынок продуктов питания, поэтому спрос на здоровую еду сегодня стал больше, чем предложение. В связи с этим некоторые производители начинают спекулировать на тяге к здоровой жизни, лепят где ни попадя наклейки «Эко» и «Органик», а люди, в силу своей неосведомленности, это покупают. Доверчивость – наш порок.

Читайте этикетки и, пожалуйста, запомните вот этот знак. Это – евролисток. Маркировка, которая свидетельствует, что продукт прошел проверку, является органическим и отвечает стандартам Европейского союза об органическом производстве. Этому знаку можно и нужно доверять, ищите его на упаковках.