Щороку перед святами Олександра Патлач майструє ялинки з підручних матеріалів. Активістка ГО «Зелена генерація» каже, що її родина не купує ані живу, ані штучну ялинку і живе за принципом свідомого споживання та zero waste. За останні чотири роки Олександра робила ялинку з гілочок, гірлянд, дерев’яних брусків та навіть пледу.

«Хоча ми пересічні кияни, ходимо на роботу, в магазин, святкуємо Новий рік, усе це ми намагаємося робити свідомо, із максимально раціональним використанням ресурсів і зниженням свого негативного впливу на довкілля. На жаль, часу у нас лишилося зовсім мало, щоб врятуватися від кліматичної, і як наслідок — продовольчої і соціальної кризи, — ділиться Олександра. – Тому чим менше сміття ми створимо, чим більше ресурсів зможемо зберегти, тим краще. Ялинка своїми руками — це найменше екодобро, яке ми можемо зробити, тим паче, що це дуже цікаво і весело. У нас із друзями є щорічна традиція разом прикрашати ялинку, але спершу — ще й змайструвати її!»

Хендмейд ялинки — це креативно та цікаво, але чи виправдовують такі зусилля захист екології? Хіба користуватись на свята живим або штучним деревом настільки погано? 

Ми вирішили перечитати передові дослідження, поспілкуватись з екологами та активістами, аби відповісти на усі ці запитання.

Штучну ялинку хіба не для того придумали, аби не шкодити екології?

Завдяки штучним деревам можна не рубати живі та не витрачатись щороку на нову. Це улюблені аргументи на користь штучної ялинки. Але, насправді, проблем з ними багато.

1. Ресурсозатратність

Більшість штучних дерев їдуть до нас з-за кордону, найчастіше — з Китаю. Щоб перевезти через весь континент велику кількість товару, потрібно паливо, що спричиняє за собою викид парникових газів.  

  
2. Полівінілхлорид

Штучні ялинки роблять з пластику — найчастіше це полівінілхлорид (PVC, ПВХ). Як і інші пластмаси, ПВХ виготовляється з горючих корисних копалин. Цей процес спричиняє великі викиди тих же парникових газів.  Крім того, виробництво полівінілхлориду призводить до вивільнення ряду відомих канцерогенів, включно з діоксином, етиленхлоридом та вінілхлоридом.

У 2008 році у звіті Агентства США з навколишнього середовища було встановлено, що ПВХ у штучних ялинках з роками деградує, що призводить до небезпечного рівня забруднення свинцем. Зважаючи на це, багаторічне використання штучного дерева може тільки нашкодити вашому здоров’ю.

Важко знайти несправжню ялинку, у якій точно немає ПВХ. Більш дорогі дерева містять більший відсоток поліетилену (PE) або поліпропілену (PP), які, хоч і є нафтохімічним пластиком, дещо безпечніші, ніж ПВХ. Тому радимо вам просити у продавця дані про склад ялинки, а вдома не ставити її біля батареї, аби не посилити виділення токсичних речовин. 

3. Вуглецевий слід

Carbon Trust — незалежний експертний партнер, що допомагає різним організаціям скорочувати вуглецеві викиди та ефективно використовувати ресурси. Експерти цієї ініціативи підрахували, що двометрове штучне дереве призводить до близько 40 кілограмів парникових газів. Це удвічі більше, ніж у живого, яке закінчує своє життя на сміттєзвалищі.

4. Утилізація

Оскільки пластмаси фактично не піддаються біологічному руйнуванню, їх утилізація є головною проблемою. В Україні полівінілхлорид не перероблюється, тож штучну ялинку не можна здати в переробку після кількох років використання.

Хіба вирубка живих ялинок шкодить екології менше?

Головний аргумент на користь живих ялинок — їх вирощують у лісогосподарствах спеціально до свят. Таким чином ліси, що сформувались природним шляхом, не вирубуються, а за той час, поки ялинка росте, вона добре впливає на природу. Другий аргумент стосується небезпечних викидів, тут натуральне дерево також виграє. Carbon Trust стверджує: якщо двометрова ялинка опиниться на сміттєзвалищі, вуглецевий слід складе близько 16 кілограмів (а, як ми вказали вище, від штучного дерева це 40 кілограмів). А якщо спалити живе дерево і використати його як добриво, негативний вплив зменшиться ще на 80%. 

Крім того, варто обрати дерево, яке привезли з найближчої до вас локації, щоб скоротити екологічні витрати на транспортування. Однак, незважаючи на все це, жива ялинка не є найкращим варіантом і ось чому.

1. Підробні ліцензії

Не усі живі ялинки, що продаються напередодні свят в Україні, вирощують у спеціальних лісогосподарствах. Розібратись у тому, як не потрапити на шахраїв-браконьєрів, допомагає юрист і голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» Степан Золотар:

«Хороший продавець — легальний продавець. В ідеальному світі він повинен мати касовий апарат і видавати чеки, але на ялинкових базарах таке можна зустріти дуже рідко. Держлісагентство рекомендує купляти ялинки безпосередньо в лісових господарствах — лісгоспах. На мою думку, це майже 100% гарантія того, що ялинка не зрубана нелегально. Крім іншого:

●     На кожній ялинці має бути бирка зі штрихкодом — пластмасова або паперова. Спочатку треба перевірити її на цілісність, щоб вона не була перевішеною з іншого дерева; 

●     Потім можна перевірити саму ялинку, або навіть номер машини з ялинками на сервісі перевірки легальності деревини https://open.ukrforest.com/ або на сайті чи в мобільному додатку yalynka.info;

●     у разі очевидного порушення можна викликати поліцію. Але дієвіше, на мою думку, буде звертатися до територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів, у складі яких діє державна лісова охорона».

Також своєю точкою зору ми попросили поділитись Олександра Коваля – голову ГО «Зелена генерація», член правління Громадської спілки «Мережа українських сортувальних ініціатив»:

«Для того, аби запобігти браконьєрству, у нас існує система чіпів для ялинок. Але все одно кожного року виявляють певні махінації та підробки. Я раджу розмовляти з продавцями, запитувати, звідки ялинка, просити документи. Потрібно, щоб продавці бачили, що людям не байдуже, що є запит на офіційність та легальність. Якщо у суспільства буде цей запит, будуть і зрушення.

В Америці взагалі існують цілі ферми, куди можна приїхати всією родиною, погуляти, обрати собі ялинку і зрубати її. Це і законно, і водночас досить атмосферно і святково. В Україні поки таких ферм немає, хоча це потенційно вигідний та корисний бізнес. Фермери могли б вирощувати ялинки і навіть приймати їх назад після свят, перероблюючи на добриво. Головне, що це має бути сервісний бізнес, аби людям було дійсно зручно приїхати, обрати і здати дерево на переробку».

2. Лісогосподарства — це не повноцінні ліси

У своїй статті консультантка з питань екології Елізабет Ваддінгтон доводить, що лісогосподарства не такі хороші, як здається. Насадження ялинок не схожі на природні ліси; вони є монокультурними системами. Цей термін означає спеціально висаджені дерева одного виду, які не ростуть з іншими культурами на певному полі чи ділянці. Такі системи, як правило, вимагають використання суперечливих гербіцидів та пестицидів. Незважаючи на те, що вони можуть не залишитися на деревах до Різдва, їхній негативний вплив на навколишнє середовище стає все більш очевидним – це, скажімо, стікання у водні шляхи чи вплив на життя комах.

Монокультурні насадження дерев не мають таких екологічних переваг, як справжні ліси. Бо вони є дечим більшим, ніж просто деревами: це складні системи взаємопов’язаного життя рослин, тварин, комах та грибів. Елізабет Ваддінгтон стверджує, що штучні насадження тільки займають цінну землю, яку в іншому випадку можна використовувати більш продуктивно для людей та планети.

3. Особливості утилізації

Якщо ви купили живу ялинку, після свят для неї існує три шляхи:

●     на смітник. Хоч вуглецевий слід від живого дерева менший, ніж від штучного, він все одно існує. Ялинка, як будь-яка органіка, буде розкладатись, виділяючи метан, що впливає на зміну клімату;

●     у вогонь. Як ми зазначали вище, спалена ялинка зменшує негативний вплив на довкілля на 80%. А особливо екологічно буде, якщо подрібнити дерево в тріску і розсипати по саду в якості добрива;

●     до пункту прийому живих ялинок. Щороку Київзеленбуд приймає новорічні ялинки на утилізацію, карту збору можна подивитись тут. 

Така утилізація, хоч і мала б бути гарним варіантом, має свої вади, про які розповів Олександр Коваль: «Існує проблема з утилізацією живих ялинок, оскільки більшість йде просто на смітник, а звідти – на сміттєзвалища. Минулого року в Києві з’явилась гарна ініціатива від Київзеленбуда, який зробив кілька пунктів прийому дерев і мав переробляти їх на тирсу.  Але є проблема у сервісі, більшості людей буде просто незручно кудись тащити ялинку, особливо, якщо немає власного авто». 

Втім, у Київзеленбуді налаштовані продовжувати приймати ялинки від громадян. «Акцію зі збору ялинок ми започаткували три роки тому. І, дійсно, люди привозять дерева, ми їх переробляємо механізованою дробілкою на нашій базі на вул. Визволителів 6, – розповів директор Київзеленбуду Дніпровського району Євген Ковшун. – Потім літом використовуємо цей матеріал для збереження вологи в лунках дерев. Тому сміло можу сказати, якщо у вас залишиться ялинка, привозьте її до нас, вона послужить далі на користь місту».

Чи існують все ж таки екологічні варіанти?

Так, є кілька гарних способів зберегти і новорічний настрій, і довкілля.

1. Ялинка у горщику

Якщо вам дуже кортить мати живе пахуче деревце в себе вдома, але і потурбуватись про довкілля хочеться, ялинка у горщику — ваш варіант. Такі дерева пропонують до продажу, наприклад, Greensad та Зелено. При купівлі звертайте увагу на наявність сертифікації органіки. Щоправда, вам потрібно бути готовим до того, що після свят рослину треба буде пересадити у сад і доглядати круглий рік. Зате ви зможете щороку наряджати власну ялинку, більше часу проводити на свіжому повітрі, що може стати сімейною традицією. 

А ті, хто не має ділянки у селі або дачі, може пошукати у своєму місті сади та запропонувати передати туди ялинку після свят.

Крім того, минулого року чимало організацій пропонували орендувати ялинки, які після свят повертали до навколишнього середовища. Такі ініціативи носять регіональний та ситуативний характер, тому слідкуйте за новинами у вашому місті.

2. Хендмейд-ялинки та декорації

Можна піти за прикладом Олександри Патлач та змайструвати власну ялинку. До цього процесу гарно долучити друзів, батьків, кохану людину та дітей, аби зробити процес атмосферним та приємним. Це може навіть стати вашою традицією: щороку разом вигадувати вигляд та декор святкового «дерева». 

Для того, аби допомогти вашій фантазії працювати, можна переглядати handmade-ідеї на Pinterest, дивитись туторіали в Instagram та на профільних сайтах. Варіантів багато: виготовлення простої ялинки може зайняти одну годину, в той час як вишуканий варіант вимагатиме цілого дня.

За приємний аромат справжньої ялинки головними можете призначити вічнозелені гілки та листя, які можна купити. Прикрашаючи дім черенками, ви не вбиваєте цілу рослину. 

3. Прикрашені вулиці

Чи можна якось змушувати комунальників наряджати більше живих ялинок у дворах? Таким чином у людей і святковий настрій буде, і дерева не страждатимуть. В цьому нам знову допомагає розібратись голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» Степан Золотар:

«Щоб відповісти на це питання, треба розуміти природу діяльности комунальників та їхню спроможність оперувати будь-яким майном. Звісно, новорічний настрій — це красиво та прикольно, але прикраси — це майно, яке обліковується і взагалі створює купу бюрократичних проблем для цих самих комунальників. 

В кожному місті є відділ міськради або комунальне підприємство, яке займається питаннями благоустрою. Зазвичай вони так і називаються — відділ/управління/департамент благоустрою, іноді це може бути назва на кшталт “Зеленбуд” абощо. Головне — не боятися звертатись до них із своїми проханнями та пропозиціями. В більших містах це може бути лист на електронну пошту, але досвід говорить про те, що найшвидший спосіб зв’язатися з чиновником — це подзвонити на його робочий телефон.

Звісно, якщо у міста є ресурси, які він не боятиметься втратити — зокрема новорічні прикраси, цілком можливо ними прикрашати двори. Втім, наразі я досить скептично ставлюсь до спроможності місцевого самоврядування таке забезпечувати — перш за все, через складні процедури та архаїчну філософію посадовців, які оперують цим майном».

Дамо ще одну цікаву ідею. Якщо у вас гарні стосунки з сусідами (або ви хочете їх покращити), варто зібратись та разом прикрасити свій двір, аби новорічний настрій панував усюди. Тут і чекати милості комунальників не треба:) 

А як щодо ялинкових іграшок?

Цей матеріал не був би повним, якби ми не згадали про пластикові прикраси для дому, адже це також частина новорічної історії. Якщо ви хочете бути більш екологічними, варто позбутись мішури та фальшивого снігу, а також звертати увагу, чи переробляється пластик, з якого виготовлені іграшки. Загалом, радимо віддати перевагу варіантам, що зроблені з натуральних матеріалів: дерево, кераміка.

Підсумок

1. Як жива, так і штучна ялинка не є екологічними.
2. Найбільш екологічні варіанти: ялинки в горщику, ялинка у власному садку, хендмейд ялинка.
3. Якщо ви обираєте живу ялинку, купуйте її безпосередньо у локальному лісгоспі, перевіряйте її походження за штрихкодом бирки ось тут.
4. Після свят відвезіть живу ялинку в один з пунктів прийому (якщо ви в Києві) або зробіть запит до влади на облаштування таких пунктів. 
5. Якщо ви обираєте штучну ялинку, вивчайте її склад та уникайте полівінілхлориду.
6. Обирайте ялинкові прикраси з натуральних матеріалів, та відмовтесь від мішури.