«Краудфандинг це не лише альтернативний доступ до коштів. Він дає можливості та досвід. А саме: розуміння чи твоя ідея взагалі комусь цікава; десятки та сотні цінних зауважень і порад від перших користувачів чи однодумців; розуміння, наскільки твоя команда готова до критики; пропозиції співпраці та інвестиції», — говорить  Денис Бортніков, тренер Академії краудфандингу і розробник освітніх програм.

 Механіка запуску кампанії

Є українські та міжнародні краудфандингові платформи — і важливо розуміти різницю. Закордонні — це переважно про технології та інновації, а український краудфандинг — більше про соціальні та культурні проєкти. На наших платформах популярністю користуються освітні, екологічні, медійні та мистецькі ідеї. Зростає цікавість до соціальних підприємств. Тож український краудфандинг — це насамперед про людей, доброчинці мають розуміти користь для себе та суспільства; ваш проєкт має бути соціально значущим.

Ось які кроки потрібні для успішного збирання коштів.

Створити краудфандинг-канву

«Це аналог бізнес-канви і фундамент майбутньої кампанії. Канва допоможе зрозуміти, як і з чим рухатися далі. Достатньо мати ідею та приблизне бачення її втілення, і далі канва допоможе структурувати кашу у вашій голові», — пояснює Денис Бортніков.

Канва — це таблиця або просто список відповідей на такі питання і виконання таких задач:

1. Чому вам потрібен саме краудфандинг?
2. Сформулюйте одним лаконічним реченням суть вашої ідеї.
3. Яка ваша цінність для доброчинців, чому вони мають вас підтримати?
4. Скільки і для чого грошей вам потрібно?
5. Хто ваша команда?
6. Хто буде першими 10-20 доброчинцями, яких ви самі запросите фондувати?
7. Послідовність ваших активних дій для збирання коштів.
8. Які ви запропонуєте нагороди за внески?
9. Складіть перелік усіх необхідних візуальних матеріалів для запуску кампанії.
10. Складіть перелік усіх ресурсів, необхідних для початку кампанії.
11. Який ваш план Б (якщо щось піде не так)?

Так може виглядати ваша канва.

Опис проєкту

Форма заявки у кожної платформи різна, але орієнтовно для тексту підійде така структура:

1. Проблема, яку ви вирішуєте. Описуємо простою мовою. Розказуємо історію, даючи конкретику замість узагальнень. Наприклад, розповідаємо не абстрактно про те, як усе незручно збудовано, а скільки людей у вашому місті потребують пандусів.
2. Ваше розв’язання проблеми. У цьому блоці можна перелічити варіанти рішень і пояснити, чому ваш — оптимальний.
3. Механіка. Пояснюємо заплановані кроки для розв’язання проблеми та очікувані результати.
4. Команда. Детально розповідаємо та візуалізуємо, хто саме робитиме озвучені кроки. Розкажіть про ваш релевантний досвід.
5. Бюджет.
6. План Б: продумати кризові ситуації та реакцію на них.
7. Пропишіть таймінг реалізації проєкту.
8. Продумайте нагороди для доброчинців (це можуть бути майбутній продукт, сувенірна продукція, сертифікати на послуги тощо).

Ось, наприклад, вдала заявка тогорічних випускників Академії.

Проморолик

Важливою складовою вдалої краудфандингової кампанії є відео. Адже це перше, що бачать ваші потенційні благочинці.

Наталя Шевчук, менеджерка соцпроєктів, директорка платформи соцкампаній Molodiya Festival:

«Ми спеціалізуємося на створенні відеоконтенту саме для соціальних кампаній і у нас є мантра, яку повторюємо усім. Пам’ятайте: ваш проєкт конкурує за увагу не з іншими соціальними ініціативами, а з усім, що є у медіапросторі. З новиною про розлучення Кардаш’ян і Каньє, з мемчиками про Киву і з новим запуском SpaceX. Тож, якщо хочете бути помітними зі своєю соціально корисною справою, маєте кричати про неї гучно: сміливою ідеєю, нетривіальною картинкою, зухвалим smm. Тож і ваше відео, крім очевидного — якісна зйомка та цікава історія — має бути динамічним і чіпляти око (а хоч би й провокацією).

Так, не завжди є достатньо часу й грошей на масштаб і з’являється спокуса просто записати балакучу голову. Благаю, не робіть цього. Бо навіть у жорстких фінансово-часових рамках можна зробити ролик, який спрацює: приємна картинка, енергійний монтаж, цікава розповідь простою зрозумілою мовою, а не як текст ґрантової заявки. Ось, наприклад, саме такий ролик, створений нашими режисерами ще для випускників першої Академії у 2017. Це промо Walqlike, мобільного додатку для міських квестів. В результаті крім заявленої невеличкої суми на Спільнокошті, цей проєкт залучив ще й інвестиції».

Не припускатись невиправних помилок

Не зібрати гроші ‒ не страшно. А ось таке точно не варто робити:

Вважати, що краудфандинг — це легкі та швидкі кошти.
Зникати із зібраними грошима — так назавжди поховаєш свою репутацію.
Боятися, що твою ідею вкрадуть: ти крадеш її сам, ховаючи від світу.
Сприймати невдалу кампанію як довічну поразку. Бо насправді це дуже важливий досвід, який допоможе наступного разу.

Спільнокошт в пандемію: варто?

COVID-19 нагадав нам про дві речі: світ змінюється, отже, потрібно бути гнучкими та шукати нові рішення. Друга — взаємопідтримка та людяність на часі. Краудфандинг якраз про усе це, тож запускати кампанію у пандемію — таки хороша ідея, переконані викладачі академії.

Олена Точиліна, ко-тренерка проєкту, експертка зі стратегічного розвитку:

«Ситуація з COVID-19 змусила багатьох шукати не тільки нові способи здобуття прибутку, а й нові можливості жити повноцінним життям навіть за карантинних обмежень. В академію надійшли декілька заявок, пов’язаних саме із подоланням наслідків карантину — наприклад, проєкт MarketTalk. Це аудіопідказки для користування комп’ютерною технікою: вони дозволять освітянам швидше опановувати всілякі онлайн-інструменти, які тепер увійшли до процесу навчання в школах і не тільки.

Оскільки скупчення людей є неприпустимими під час пандемії, інший проєкт випускника академії — ЦНІПЕР — розв’язує проблему бюрократії у сфері оформлення документів. Він допомагає знаходити потрібну інформацію у базі даних замість подорожей по кабінетах юристів та чиновників».

Загалом у цьогорічній Академії краудфандингу пройшли навчання десять команд, деякі з них вже отримали необхідні кошти.

Наприклад, Галина та Ігор Ільвутченки зібрали 123 378 грн на розширення дитячої IT-школи у Маріуполі. На ці кошти підприємці докуплять необхідну техніку і зможуть навчати ще більше дітей та підлітків. Кампанія тривала 75 днів, проєкт підтримали 139 доброчинців. Команда також отримала від місцевого бізнесу техніку.

Інші випускники академії — команда Ксенії Родіонової — зібрали гроші на перше громадське кафе у Миколаївці на Донеччині. До того у містечку був тільки ресторан для гучних гулянок, а тепер буде і місце для зустрічі активних людей та просто охочих спокійно випити кави. Проєкт підтримали 77 доброчинців, які нафондували 132 000 грн.

Ще одні випускники збирають зараз кошти на інклюзивну футбольну школу у Маріуполі. FootyStar Inclusion — це футбольна академія, куди приймають усіх дітей від 3 років незалежно від фізичних, інтелектуальних, соціальних чи інших особливостей. Зараз школа має філіали у Краматорську, Слов’янську та Дружківці. Діти без інвалідності займаються тут на платній основі, а діти з інвалідністю — безплатно. З часом діти з інвалідністю переводяться до звичайних груп, де грають нарівні з іншими. Так фахові тренери дають дітлахам можливість займатися улюбленим спортом (адже усі інші гуртки в регіоні не інклюзивні) та адаптуватися у соціумі. Підтримати проєкт на Спільнокошті можна тут.