Пити мов у бога за пазухою: текст про похмілля, який знадобиться вам на свята

АвторОлександра Бойко
27 Грудня 2018
Теги:
База знань здоров'я

Мало яка цікава історія починається зі слів «І ось взяли ми по дві порції олів’є, а далі все як в тумані…». У більшості випадків алкоголь все ще є атрибутом свят, а вже таких значних, як новорічні – тим більше. У розпал зимових свят хотілося б поговорити про супутник надмірного вживання спиртного – похмілля. Спеціально для Platfor.ma лікарка Олександра Бойко розповідає, що ж це таке з наукової точки зору, та чи можна перемогти похмілля.

Для початку визначимось із термінами. Похмілля – сукупність симптомів, що проявляються через деякий час після вживання алкогольних напоїв. Найчастіше вони включають головний біль, сухість у роті, виражену слабкість, нудоту чи блювоту, дезорієнтацію та тривожність. Щоб зрозуміти, як все це виникає, треба трохи розібратись у шляху, який шлях проходить алкоголь (він же етанол чи етиловий спирт) у нашому організмі.


Звідки береться похмілля

Після потрапляння алкоголю у шлунково-кишковий тракт він майже у повному об’ємі всмоктується у кров. Коли молекули етилового спирту потрапляють у печінку, вони піддаються впливу ферментативної системи для їх нейтралізації (етанол для нашого організму – отрута, і цей пункт ще ніхто не відміняв). Під час першої «ходки» деяка кількість етанолу буде перетворена у ацетальдегід – речовину, яка, по суті, і викликає основні прояви похмілля.

Окрім цього, молекули етанолу здатні пошкоджувати мембрани клітин – згадайте, що ви робите, якщо хочете знежирити якусь поверхню? – протираєте спиртом. Сукупність цих факторів і викликає основні прояви похмілля. Крім того, пити зранку хочеться не просто так – алкоголь працює як слабкий сечогінний засіб і на додаток викликає перерозподіл рідин у організмі, зневоднюючи судини і викликаючи набряклість тканин. Саме тому на своє обличчя зранку після вечірки краще не дивитись.

Для розвитку практично будь-чого потрібен час. І для похмілля теж. Для повного перетворення етанолу у ацетальдегід потрібен певний період, тому одразу після вживання алкоголю і не виникає неприємних відчуттів. Пік похмілля відбувається при максимальній концентрації ацетальдегіду у крові – а це, зазвичай, ранок після свята.


Смерть від похмілля (ні)

Часто при вираженому похміллі зранку хочеться просто померти. Але чи можна від нього дійсно попрощатись із білим світом? Можна, але дуже важко. Справа в тому, що цей токсичний товариш – ацетальдегід – довго в нашому організмі не затримується. Він має високу здатність до пошкодження внутрішніх органів, також являючись і канцерогеном, але і протидію організм давно придумав. Тому з часом ацетальдегід тою ж ферментативною системою печінки перетворюється на нетоксичну для нас оцтову кислоту.

Саме з цим часом, який ми витрачаємо на звільнення від токсичних продуктів перетворення алкоголю, і пов’язана тривалість похмілля. Чим більша у людини кількість ферменту, який окислює ацетальдегід до оцту, тим менша в неї імовірність прокинутись зранку у «неробочому» стані.

На жаль, кількість і швидкість ферментації етанолу – це річ генетично обумовлена. Саме тому деякі люди швидше або повільніше п’яніють, а також більше чи менше страждають від похмілля. Поки генетичні модифікації не продають в гастрономах – це так і буде залежати від природи.

Тільки тут важлива штука. Слід розрізняти поняття похмілля та отруєння алкоголем. Отруєння не дорівнює похмілля. Отруєння – це стан надлишку неферментованого етанолу в організмі людини. А от надмірне вживання алкоголю за один раз, на відміну від похмілля, може з легкістю привести до смерті. Летальна доза етанолу варіюється, за різними даними, від 4 до 12 г етанолу на 1 кг маси тіла.

Смертоносні коктейлі

Я так пишу – етанол, етанол… Думаю, серед вас небагато людей, що вживають алкоголь у вигляді чистого нерозведеного спирту. Зазвичай ми любимо кожний своє – хтось солодке, хтось гірке, хтось слабо- чи сильноалкогольне, газоване і гаряче. Варіантів маса. Ви могли помітити, що і характер сп’яніння, і інтенсивність похмілля часто пов’язані із видом напоїв, який ми вживали напередодні. Як не банально, це пов’язано із кількістю домішок і градусом продукту.

Слабоалкогольні напої та коктейлі швидше всмоктуються у кров і викликають швидке сп’яніння, що з більшою вірогідністю раніше зупинить людину від наступного вживання – отже, вона і вип’є менше, і матиме менше наслідків. Щось міцне, на кшталт горілки чи віскі – «відтерміновують» відчуття сп’яніння через повільне всмоктування. Тому іноді це змушує людину пити більше, адже сп’яніння наступає повільно і непомітно для неї.

Не останню роль грає і склад напою – адже печінка витрачає власні ресурси не тільки на етанол, але і на ферментацію різноманітних складових, що входять до складу обраного напою. Тому дійсно, якщо вже напиватись – то одним видом напою і з мінімальною кількістю додатків до нього.

Як швидко очуняти

Отже, друга ночі, ви п’яний в дим. А вранці важлива зустріч. Що робити?

Перше – прочистити шлунок. Так, звучить жахливо а за відчуттями ще гірше. Але це дозволить зупинити чи хоча б уповільнити всмоктування залишків алкоголю в кров, а далі ми зможемо працювати вже з тим, що є і просто так з крові не виведеться.

Друге – відновити баланс рідини. Пити можна практично все (я не про алкоголь, звичайно) – просту воду, чай чи компот. І так, розсіл теж – але краще не більше склянки, бо забагато солі теж не є добре. Навіщо? Це простимулює нирки до роботи, що прискорить виведення алкоголю та його продуктів з організму, та відновить втрачений об’єм кров’яного русла, що покращить ваш суб’єктивний і об’єктивний стан.

А якщо ви вже не спите і трясетесь у передчутті кари від начальника, то можна прийняти ванну. Це розширить ваші периферичні судини і поверне туди деяку кількість рідини з набряклих тканин, що зменшить інтенсивність головного болю. Деякі «досвідчені» пани після насиченого вечора з такою ж метою ходять до лазні. Але нагадую – ці маніпуляції можна проводити лише за відсутності будь-яких проблем із серцево-судинною системою!

Що ж стосується ліків від похмілля – буду вас розчаровувати. Їх не існує. Зовсім. Абсолютно. Ліками від похмілля був би такий препарат, який пришвидшив би перетворення (читай – знешкодження) ацетальдегіду у оцтову кислоту. На жаль, його ще не придумали – медицина має більш актуальні проблеми. Все те, що ви звикли приймати «від похмілля» – покращує ваші суб’єктивні відчуття, але не пришвидшує одужання. Поки організм не подолає залишки класної вечірки сам – похмілля буде, просто не таким болючим для вас.

Але ніхто не буде сварити вас за прийом, наприклад, активованого вугілля чи знеболювальних засобів – не страждати ж просто так! Але не забувайте, що деякі ліки (наприклад, парацетамол) теж трансформуються саме в печінці, і при їх прийомі, особливо у високих дозах, є ризик її пошкодження, що буде «відволікати» ферменти від знешкодження основної причини вашого нездужання.

Може похмелитися?

Напевне, у кожного з нас є знайомий, який основним методом протидії похміллю рекомендує вибивати клин клином. Саме явище того, що під час похмілля ви здатні проковтнути хоч краплину чогось алкогольного – гарний привід подумати про свої стосунки із етанолом. У здорової людини, без психічної чи фізичної залежності від вживання алкогольних напоїв, навіть думка про алкоголь на ранок повинна викликати тільки і тільки відразу. І повірте мені, навіть піддавшись на вмовляння товариша «покращити здоров’я» ви і переборете себе, вживши трошки спиртного – ви просто відтермінуєте похмілля і зробите його непомітним через поновлене відчуття сп’яніння. Ліками це точно не являється, а якщо у вас є час та натхнення – краще просто поспати у холодному, добре провітрюваному приміщенні під теплою ковдрою, попередньо поставивши поруч склянку води.

Не будемо моралізаторами – всі ми живі люди, і інколи поради типу «не пий багато, знай свою норму» просто не працюють. Буває все. Якщо ви вже і прокинулись із похміллям, я бажаю вам якнайшвидшого одужання та гарного настрою. Зі святами!

Найцiкавiше на сайтi

Чи потрібна нам медична марихуана? Пояснюємо у відео

Сьогодні ставлення до медичного канабісу різниться настільки, що в одних країнах ним лікують дитячу епілепсію, а в інших – забороняють досліджувати. Platfor.ma з’ясувала, на що здатні канабіноїди і в чому їхня небезпека.

Підписуйтеся на наш YouTube, щоб дивитися ще більше відео!

«Викликали наввипередки доставку піци та швидку допомогу. Наші виграли»: лікар служби 103 про свою роботу

Це чесне й тому анонімне інтерв’ю з людиною, про чию професію ми маємо лише приблизне уявлення. Коли ми телефонуємо 103, то очікуємо прибуття супергероя. Але чи справді працівники швидкої допомоги мають приховані суперсили? Platfor.ma поговорила з лікарем невідкладних станів, який працює в Україні та за кордоном і попросив не розголошувати його імені, про роботу, закулісне лікарське життя, смішні та не дуже історії з практики, а також про те, що потрібно змінити у нашій системі охорони здоров’я.

— Як це – бути лікарем швидкої?

— Особисто мені це принесло розуміння того, що немає межі людській дурості, і субклінічну депресію. Все починається з того, що тебе на цю роботу насильно заганяє держава після розподілу в університеті, не цікавлячись, треба воно тобі чи ні. Потім ти приходиш в інтернатуру, хочеш бути хорошим лікарем, але тебе ніхто нічому не вчить.

На щастя, у мене під час практики на підстанції швидкої допомоги був відмінний колектив, який допомагав, навчав, розповідав. Але в інших моїх однокурсників бувало й гірше: комусь говорили «стій і не заважай» або «можеш взагалі сюди не ходити». Мені знову ж пощастило, коли я став працювати лікарем – у мене досвідчений напарник, у якого можна щось дізнатися чи запитати поради.

Сильно відрізняються мої прописані обов’язки і те, чим я займаюся на практиці. Тим більше, коли ти розумієш, що тобі платять менше, ніж коштує найдешевша оренда житла в Києві.

— Яка тоді у вас зарплата?

— Зарплата лікаря швидкої допомоги з нуля з усіма належними надбавками: за небезпеку, особливі умови праці, щомісячна премія від КМДА – 6 тис. гривень. Насправді, співробітники інших державних служб отримують не набагато більше.

— Хоча лікарі – це ж своєрідні супергерої…

— Я себе відчуваю супергероєм рівно в 5% випадків. Коли по п’ятьох зі ста викликів комусь дійсно потрібна швидка допомога. Тоді є відчуття, що я на своєму місці. Але в реальності левова частка викликів – це робота, де ми абсолютно не потрібні.

Наприклад, люди, які через небажання чекати або незнання викликають швидку допомогу. В результаті приїжджає лікар невідкладних станів, у якого спеціальність – інфаркти, інсульти, відірвані ноги та інше, а батьки чекають, що я полікую їхній дитині кашель. Я ж можу, але краще це зробити педіатру, який ще й додатково вчився працювати з дітьми.

Часто викликають люди похилого віку, які не можуть впоратися зі своїм тиском. Це пов’язано, я вважаю, із не зовсім якісною роботою дільничних лікарів і з тим, що з радянських часів швидку можна викликати з будь-якого приводу – не обов’язково йти в аптеку і витрачати гроші на ліки, нехай приїде швидка і безкоштовно зробить укол, а завтра знову викличемо. Це ж безкоштовно.

З іншої сторони, є такий сайт: www.webmd.com. Це американський сайт для їхніх пацієнтів, створений організацією охорони здоров’я США, на якому перевірена інформація. Там можна ввести свої симптоми і сайт підбере п’ять найімовірніших діагнозів, виходячи з них.

— Що взагалі входить в число ваших обов’язків?

— Як лікар швидкої допомоги я зобов’язаний приїхати на виклик, діагностувати невідкладний стан пацієнта, надати першу допомогу та доставити його живим до лікарні. Якщо пацієнт не потребує госпіталізації, то за законом я маю право сказати, що їхати до лікарні необов’язково. А ось будити всяких п’яних алкоголіків на вулиці – вже не моя зона відповідальності.

— Що найлегше та найскладніше у вашій роботі?

— Велика частина робочого часу витрачається не на лікування, а на дорогу – ти до пацієнта їдеш, ти кудись його везеш, проводиш час в лікарні в очікуванні чергового лікаря. І начебто ти не відпочиваєш, але водночас не зайнятий своєю безпосередньою справою.

Складно буває зрозуміти, в яку лікарню потрібно відвезти пацієнта. Тому що було б логічно, щоб, наприклад, лікарні в Шевченківському районі приймали пацієнтів цього ж району, але ні. Кожен район чергує по якійсь конкретній частині. Наприклад, якщо у мене на швидкій пацієнт в комі, то ми, умовно, їдемо в одну лікарню і виключаємо у невролога інсульт, потім їдемо в іншу, де чергує реанімація вже загального профілю. Тобто ми реанімаційного хворого катаємо туди-сюди по місту.

Це ніяк не залежить від доброчесності лікарів на швидкій або тих, хто чергує, просто це так працює на законодавчому рівні. Подібне забирає найбільше емоційних сил, а набагато складніше працювати без них, ніж без фізичних.

— А були якісь абсурдні ситуації з викликів?

— Була така історія. Надійшов нам якось виклик: людина помирає. Зрозуміло, ми зірвалися, долетіли до місця з мигалками та сиренами, навантажилися апаратурою – кардіограф, дефібрилятор, купа сумок, кілограмів 40 обладнання. Влетіли на дев’ятий поверх без ліфта, а нас зустрічає цілком собі жива бабуся. Бліда, пов’язала на себе хустинку, одягла старомодне нарядне вбрання й каже: «Я вирішила перевірити у себе пульс і не знайшла його. У мене немає пульсу – я вмираю». Ми поміряли тиск, звісно, знайшли у неї пульс, чому вона приємно здивувалася, але повірила, тільки коли зняли кардіограму й показали їй. Тут же бабуся порожевіла, ожила, перестала говорити томним вмираючим голосом. Я потім ще хвалився колегам, що вилікував фактично мертву бабусю.

«У кожного свої таргани в голові»: як живуть люди з обсесивно-компульсивним розладом

АвторЛєна Шуліка
2 Лютого 2017

Уявіть, що у вашій голові думки про нав’язливу дію, котру конче необхідно виконати. Дія може бути абсолютно позбавленою сенсу, але ви все одно її виконуватимете. Власне, так і живуть люди з обсесивно-компульсивним розладом. Platfor.ma розповідає про українців, життя яких складається з постійних ритуалів.

Ярослав Муха

– Це жодним чином мені не заважає. Це моя особливість. У кожного ж є свої таргани в голові, правильно?

Так Ярослав розповідає про свій обсесивно-компульсивний розлад, з яким він живе уже багато років. Ярослав Муха – студент, в той же час він працює в рекламному агентстві.

Обсесивно-компульсивний розладом, або скорочено ОКР називаються нав’язливі стани, котрі змушують людину повторювати певні дії.

– Вперше розлад проявився, ще коли я був маленьким. Коли мене торкалися з одного боку, я обов’язково мав відчути такий же дотик з іншого. Я не прошу людей зробити цей дотик – це було б дивно, я просто сам себе торкаюся, головним є факт дотику. Я можу потиснути руку, але я намагаюся не чіпати людей і не люблю, коли вони чіпають мене.  Я пам’ятаю, коли вперше побачив щось схоже. Я дивився серіал «Клініка» і в одній із серій з’явився лікар з чимось подібним. Той лікар мав торкатися до всіх предметів, коли заходив в кабінет. Тоді я почав читати і зрозумів, що ОКР проявляється і в дрібніших формах.

Терміну ОКР  не існувало ще 100 років тому, але сьогодні від цього страждає близько 5% населення світу. Як правило, більш високий відсоток людей з цим захворюванням в розвинених країнах. Статистика захворювань в Україні відсутня. Перш за все, тому що в посткомуністичних країнах люди традиційно соромляться зізнаватися в психічних розладах.

Коли Ярослав знайшов назву свого розладу, він уже мав кілька ритуалів. Якщо він повертається в один напрямок, він має так само повернутися в інший. Якщо випадково повертається в іншу сторону більше, ніж потрібно, має зробити симетричну дію. Ярослав відчуває дискомфорт при довгому стоянні в одному напрямку, адже потрібно відновити рівновагу і стояти в іншому напрямку впродовж того самого часу.

– Через те, що мені потрібно постійно відновлювати баланс у просторі, я не можу нормально їздити в метро. Адже коли я в натовпі і до ноги торкаються, хай навіть пакетом, я не можу дотягнутися, щоб торкнутися іншої ноги – і мене від цього трусить.

Всі знайомі знають, що я не люблю доторків. Взагалі. В більшості випадків люди розуміють і поважають особистий простір, а у деяких виникають зайві питання. Хтось навіть навмисне починає торкатися.

Як правильно пити каву. Пояснюємо у відео

Кава – це красиво, це неймовірно смачно, це наш порятунок… і шкода, якої ми завдаємо своєму тілу. Нехтування правилами споживання, низька якість кави або її надмірна кількість обходяться нашому організму занадто дорого. Platfor.ma з’язовує – що варто знати, щоб звести шкоду від кави до мініміму.

Підписуйтеся на наш YouTube, щоб дивитися ще більше відео!