Ми – гомо сапієнс, найбільша «нація» на землі. Так само, як уран – нестабільний елемент, гомо сапієнс – нестабільна тварина. Як купа елементів урану можуть спричинити атомний вибух, точно так само, якщо з’єднати разом безліч людей, можна отримати вибух людський.

Сьогодні нас майже 8 млрд, і своєрідні хімічні реакції між людьми відбуваються дуже швидко. Але хай навіть ми можемо передбачити сам вибух, це не означає, що ми можемо прогнозувати його наслідки. Я бачу два потенційних наслідки – в наступні два століття ми або знищимо себе, або покращимо до рівня богів. 

Я говорю це в буквальному сенсі. Штучний інтелект і біотехнології зараз дають нам можливості, які раніше вважалися дивом. Зокрема – можливість моделювати і створювати життя. Як в Біблії бог створював тварин, рослини і людей відповідно до його побажань, так і ми сьогодні вивчаємо, як створювати тварин, рослини і навіть людей, згідно з нашими бажаннями.

Найважливішим продуктом економіки XXI століття будуть не двигуни, не текстиль і навіть не зброя. Найімовірніше, це буде тіло, мізки і розум.

Це стане не тільки найбільшою революцією в історії. Взагалі-то це стане найбільшою революцією в біології з того моменту, як 4 млрд років тому на Землі з’явилося життя.

За цей час в базових правилах гри під назвою життя нічого фундаментально не змінилося. Ти був або амебою, або динозавром, або помідором, або людиною. Люди зроблені з органічної тканини, тому, як і все живе, ми підпорядковувалися правилам органічної біохімії. І всім нам можна було еволюціонувати лише за допомогою природного відбору.

Але в XXI столітті є висока ймовірність того, що природний відбір буде замінений дизайном розуму, який стане головною рушійною силою еволюції життя.

Життя може вийти за рамки органічної реальності. Ми вже готові до того, щоб навчитися створювати неорганічні форми життя. Через чотири мільярди років органічного життя, заснованого на природному відборі, ми заходимо в еру неорганічного. І по дорозі наш вид – гомо сапієнс – цілком ймовірно, просто зникне. Тому що ми змінимо самі себе. Через 200 років на цій планеті будуть домінувати істоти, які відрізняються від нас так само сильно, як ми відрізняємося від шимпанзе.

Сьогодні ми все ще маємо спільні з мавпами структуру тіла, фізичні можливості та навіть деякі ментальні патерни. Але через кілька сотень років біотехнології можуть змінити наші тіла і розум.

Який вид нових істот буде жити на цій планеті? В якому напрямку стане розвиватися еволюція? Ніхто точно не знає, але від вибору, який кожен з нас зробить в найближчі роки, залежить те, де саме ми опинимося.

Ми будемо обирати, що краще для кооперації різних людей або для країни, в якій ми живемо, або для всього нашого виду, або навіть для всього живого на землі.

Ми навіть не уявляємо весь спектр того нелюдського потенціалу, який ми здатні створити. При цьому, якщо подивитися на довгострокову перспективу, результати можуть бути жахливими. Наприклад, корпорації та держави, грунтуючись на нових технологіях, зможуть створювати і використовувати людські навички, які їм потрібні, –  скажімо, такі як інтелект і дисципліна, – і при цьому мінімізувати, до прикладу, співчуття і духовність. В результаті ми отримаємо дуже розумну і слухняну людину, у якої відсутні співчуття і чуттєвість.

Перспективи, які у нас з усім цим відкриваються, звичайно, пов’язані з тим, як ми розуміємо історію. З тим, як ми розуміємо минуле. На жаль, занадто багато людей мають дуже спрощений погляд. Коли вони думають про історію, вони розуміють її як таку, де є усталені ідентичності та бінарні опозиції.

Вони бачать історію як конфлікт або як велику битву між вічними суперниками. Білі проти чорних, Схід проти Заходу, Азія проти Європи, християнство проти ісламу та інші схожі опозиції.

Але правда в тому, що в історії не існує вічних суперників, як і не існує вічних конфліктів. Єдина постійна величина в історії – це зміни.

Більшості сучасних націй у світі менше 10 тис. років. Навіть найдавнішим народам  менше 5 тис. років. 5 тис. років тому не було росіян, українців, поляків, китайців, італійців, турків – нікого. А 5 тис. років не здаються таким вже великим періодом, правда?

Сільське господарство зародилося 10 тис. років тому. 30 тис. років тому наші предки створили дивовижні твори мистецтва. Людині розумній як мінімум 200 тис. років. А люди як вид з’явилися на планеті понад 2 млн років тому.

Якщо сфокусуватися тільки на останніх 5 тис. роках, ми побачимо, що нації постійно виникають, змінюються та іноді зникають. Всі нації, які сьогодні існують на землі, були створені за останні кілька тисяч років.

Наприклад, сучасні німці з’явилися не так давно з суміші саксонців, прусів, баварців й інших етносів. І всі вони були були іноземцями і навіть ворогами один одному. Під час Тридцятирічної війни протестантські пруси і католицькі баварці вбивали один одного з надзвичайною жорстокістю.

Отто фон Бісмарк під час об’єднання Німеччини прочитав дарвінівську теорію еволюції й говорив, що баварці – це загублена ланка між австрійцями і людиною. Під людиною він, звичайно, мав на увазі прусів. Тільки вони, на його думку, були справжніми людьми.

Але нації – це продукт не тільки злиття, але й постійних зовнішніх впливів. Незалежно від того, в якій країні люди жили, вони б жили дуже бідно в усіх сенсах, якби обмежувалися продуктами виробництва тільки свого народу.

Ось давайте на прикладі їжі й кухні. Якби італійці все своє життя їли тільки італійську їжу, ніколи не спробувавши суші або карі, чим би тоді взагалі стала кухня Італії? Візьмемо навіть помідори, щоб приготувати спагетті з томатним соусом. Це абсолютно точно не італійський продукт. Данте, Петрарка і Леонардо да Вінчі ніколи не їли спагетті з томатним соусом. З дуже простої причини – помідори тисячі років росли тільки в Мексиці, їх привезли з Південної Америки лише в XVI столітті.

Чи повинні патріотичні італійці перестати їсти помідори? Або, наприклад, грати в футбол – тільки тому, що його придумали англійці. Чи повинні патріотичні італійці перестати читати всю іноземну літературу від Біблії до Толстого і звертатися тільки до італійських текстів? Це було б божевіллям.

Нації створюються і розпадаються. У них відбуваються внутрішні революції і на них впливають зовнішні впливи. В процесі вони змінюють свій характер. З давніх часів люди були одержимі ідеєю національної ідентичності. Якщо подивитися в короткій перспективі, то, звичайно, можна побачити певні патерни поведінки, які формують приналежність людини до якоїсь нації, і пояснити якісь особливості за допомогою генів чи географії. Але нації – це не біологічні об’єкти, як види тварин. Вони постійно змінюються.

Якщо ти шимпанзе або бонобо, то це залежить від твоїх генів, а не вірувань. Різні гени диктують різну соціальну поведінку і формують різні соціальні системи. Шимпанзе зазвичай живуть у відносно насильницьких спільнотах, де домінуючими є самці. На контрасті з ними бонобо існують в більш мирних товариствах, якими керують жінки. У суспільстві шимпанзе неможлива феміністична революція, а бонобо не почнуть створювати патріархальні устрої. Але нічого з цього не може бути застосовано до людей. Було б безумством стверджувати, що росіяни за своєю суттю агресивні та патріархальні, а ось шведи – мирні феміністи. У XVII столітті шведи були найбільш мілітаристською країною в Європі.

Люди можуть жити в різних соціальних системах, але це не можна визначити генетично. Поведінка людей і націй змінюється з часом.

Подумайте, наприклад, про сучасних німців. Менше ніж за 100 років вони пройшли крізь шість різних соціальних систем. Спочатку німці жили в імперії, потім у Веймарській республіці, потім в нацистському Третьому рейху, далі був комунізм в східній Німеччині і демократія в західній. І фінал – ліберальна демократія сьогодні. Це були ті ж самі німці, з тієї ж самої географією, тим же кліматом і тим же ДНК, але поводилися радикально по-різному.

У 1945 багато хто вірив, що в генах німців є щось глибоко приховане, що зробило їх агресивними і налаштованими на війну. І багато говорили про те, що Німеччина ніколи не зможе побудувати ліберальну демократію. Сьогодні, всього через 70 років, Німеччина – одна з найдемократичніших, вільних і мирних країн у світі. І деякі люди навіть зазначають, що Німеччина – лідер вільного світу.

Ця трансформація не вимагала від німців знищити їхню культурну спадщину або ігнорувати свою історію. Але вона вимагала від них бути чесними щодо їхньої історії і визнати помилки минулого. Видатні люди – це ті, які знають про себе правду, в тому числі про свої темні сторони, а не перебувають в ілюзіях про власну нібито досконалість. Тільки діти і деякі інфантильні дорослі вірять, що вони ідеальні.

Німці сьогодні визначають себе як нація, яка пройшла крізь складну історію і навчилася на своїх помилках. «Одного разу ми були нацистами, ми вивчили наш урок і тепер ми мирні демократи». Німецьку ідентичність формують радикальні зміни, крізь які вони пройшли, і висновки, які вони зробили.

Те ж саме стосується релігій. Релігії не послані з неба і не є якоюсь стабільною формою. Вони придумані людьми на землі. І вони також постійно змінюються. Жодна з відомих нам сьогодні релігій – індуїзм, буддизм, іудаїзм – жодна з них не існувала 5 тис. років тому. І навіть після того, як вони з’явилися, вони продовжували змінюватися. Християнство та іслам сьогодні дуже відрізняються від того, чим вони були. 

Сьогодні чимало людей наводять аргумент, що іслам за своєю природою агресивна і нетолерантна релігія. Але багато століть мусульманське суспільство було більш відкритим і толерантним, ніж християнство. Значний проміжок часу Західна Європа була, взагалі-то, найбільш нетолерантним місцем на планеті.

Вона була котлом з релігійними війнами і масовими вбивствами. Якби ви приїхали в Париж або Лондон у часи Шекспіра, ви б знайшли місто, повне релігійних ненависників, і безліч насильства навколо. У Лондоні вбивали католиків, в Парижі протестантів, а євреїв придушували усюди, і ніхто навіть не думав про те, щоб пустити кудись якихось мусульман. 

У порівнянні з цим світ ісламу був набагато вільнішим. Якби ви поїхали в Каїр або в Стамбул за тих же часів, то знайшли б там мультикультурний і відносно толерантний мегаполіс, де разом мирно жили люди різних націй і конфесій. У ті часи Польща і Україна теж були набагато більш толерантними, ніж Франція та Англія.

Як розібратися в тому, що лежить в основі релігій і, наприклад, ісламу – це мирна або агресивна релігія? Потрібно бачити релігію як щось постійно мінливе, бо іслам – це те, що мусульмани з нього роблять. Точно так само і з християнством. За багато століть люди зробили з релігій щось абсолютно невпізнаване.

Так що, коли ми приходимо до того, щоб приймати рішення про наше майбутнє, нам потрібно звільнитися від вузького погляду на історію як на конфлікт між ворогуючими стабільними системами. Ми маємо подивитися на неї як на щось більш глобальне і гнучке.

В остаточному підсумку все зводиться до вашої точки зору на речі. Що таке нації? Це швидкоплинні хвилі у швидкій річці часу. Найстарішим націям навіть немає 5 тис. років. Але ж люди на цій планеті вже більше двох млн років, а органічному життю майже чотири мільярди років. І ось ми в XXI столітті готові створити нові форми життя, які, можливо, не будуть людськими або навіть органічними.

Щоб підійти до цього відповідально, ми повинні подивитися на все, що ми робимо, з космічної перспективи. І я дуже сподіваюся, що ми, люди, впораємося з цим завданням.