У середньому людина перевіряє смартфон 150 разів на день. І це тільки смартфон, а ще ж є і сповіщення на ноутбуках та інших гаджетах. Рік тому співзасновниця Platfor.ma Марія Фронощук спробувала взяти під контроль вплив технологій на своє життя, а потім випадково дізналася про рух Time Well Spent. Його ідеологи закликають міняти сервіси таким чином, щоб вони не відволікали людей, а допомагали їм сфокусуватися на важливому. Чого Марія і вам бажає. (А здесь этот текст можно прочитать на русском.)
Уявіть, що видатні вчені минулого починали б день не з роздумів про те, як влаштована гравітація й атоми, або ще з чогось важливого, а з розглядання фото в Instagram і гортання стрічки Facebook. Потім вони розбирали б пошту від повідомлень Групону і LinkedIn, а за секунду до найбільшого відкриття їх відволікало би сповіщення зі Slack. Момент геніальної еврики був би втрачений назавжди. Приблизно такими словами творці Dropbox пояснюють, як сучасні технології відчайдушно змагаються за нашу увагу і відбирають її в інших занять, винаходячи для цього все більше маніпуляцій.
Я зовсім не видатна, але минулої весни помітила, що занадто часто відволікаюся. Якісь хвилинні справи затягуються на годину, а робочий день – до півночі. Починаючи з невинного TED-ролика на YouTube, ти закінчуєш десятигодинним ретро-відео з аеробіки, а потім розумієш, що сидиш і безнадійно скролиш стрічку Facebook, геть забувши, навіщо взагалі її відкривала. На зустрічах твій телефон завжди повинен бути в полі зору – раптом хтось напише, і навіть на відпочинку, де ти ніби й так відволікаєшся від роботи, потрібно обов’язково відволіктися ще на щось, наприклад, подивитися нові фото друзів.
Gmail, Slack, Asana, Facebook, Messenger, Instagram, Telegram, Pinterest, Pocket, Viber, Skype, Uber – це навіть не повний список сервісів, якими я користуюся кожного дня. Всі вони шлють мені якісь сповіщення тоді, коли заплановано алгоритмом або зручно якимось людям або виданням. Але не мені. Мені це майже завжди незручно – я або працюю, або вчуся, або відпочиваю. Якщо абстрагуватися від нав’язливого бажання бути завжди на зв’язку, то можна поставити собі питання: з якого дива взагалі хтось може вважати свої справи, прохання чи нагадування настільки важливими, щоб я неодмінно мала все залишити і приділити увагу саме йому?
В якийсь момент, після чергового дня зі шквалом дзвінків і повідомлень, я просто розлютилася і видалила зі смартфона всі програми соцмереж, а також відключила абсолютно всі сповіщення. А потім склала собі короткий графік того, коли буду перевіряти кожен із сервісів. Для екстрених ситуацій залишила тільки дзвінки. На щастя, за останній час тих, хто полюбляє дзвонити, настільки часто посилали горіти в пеклі, що дзвінків стало набагато менше.
Перший місяць такий детокс давався складно, але згодом кровна прихильність до смартфону, бажання перевірити пошту або стрічку, страх, що я пропускаю щось важливе, кудись зникли. Зараз у вихідний я часто можу вийти з дому взагалі без телефону, а на зустрічах до нього навіть не торкаюся.
Це дивно, і я сама була вражена, але за весь цей час, за цілий рік, не було жодної справи, яка постраждала б через те, що я не була на зв’язку цілодобово.
З-поміж іншого, досягти такого дзену мені допоміг Трістан Харріс і його рух Time Well Spent. Його думки здалися мені настільки світлими і доречними, що я вирішила переказати найважливіше.
Харріса та його рух називають чи не єдиним, що є спільного у Кремнієвої долини і совісті. Харріс закінчив Стендфорд за фахом «Комп’ютерні науки», де вивчав поведінкову економіку, соціальну психологію, а також способи зміни звичок і поведінки людей в Лабораторії технологій переконання (Persuasive Technology lab).
До 2016 року Харріс працював у Google, досліджуючи, як можна проектувати технологічні продукти так, щоб етично вберегти мільйони людей від маніпуляцій. А після заснував некомерційну ініціативу Time Well Spent – рух, який прагне ввести нові стандарти етичного дизайну. Саме показник time well spent (добре проведений час) Марк Цукерберг проголосив головною дизайн-метою Fаcebook на 2018 рік – велика перемога, навіть незважаючи на те, що до мети ще далеко.
Впадати в еко: чому з електрокарами, заміною пластику та енергозберіганням все не так просто
Наша планета – величезна система, де одна ланка залежить від іншої, а будь-які зміни у природному балансі ми врешті відчуваємо на собі. Все частіше ми вигадуємо нові способи збереження довкілля, використовуємо альтернативні види енергії, аби не спричинити руйнівні процеси у навколишньому середовищі. Platfor.ma вирішила розібратись, чи справді переробка сміття та енергозберігаючі лампи зможуть врятувати природу, а електрокари назавжди позбавлять людство від продуктів нафтової промисловості.
Вчені вже давно б’ють на сполох, застерігаючи нас, що з кожним роком людство споживає більше, ніж природа може давати. Це призводить до зникнення лісів, забруднення повітря й води і вимирання багатьох видів тварин. З такими темпами вже у цьому сторіччі сотні мільйонів людей будуть змушені шукати іншу планету для життя. Саме тут на допомогу приходять екологи зі своїми ідеями порятунку планети.
Останніми роками виробництво й використання матеріалів з пластику починають обмежувати, оскільки все більше відомо про його згубний вплив на довкілля. Проте його кількість в світовому океані продовжує зростати. За даними дослідників, в океанах вже зараз знаходиться понад 150 млн тонн пластику і з кожним роком ця кількість невблаганно збільшується. Аби зрозуміти усю масштабність проблеми, уявіть, що кожну хвилину в океан скидають цілу вантажівку таких відходів. Згідно з останніми прогнозами, за десять років пластику в океані стане майже вдвічі більше.
Все це врешті відбивається й на людях. Так, дослідження питної води по всьому світу показало, що частки пластику містяться в 83% з проб. Крім того, пластик накопичується в тканинах їстівних риб, з якими також потрапляє в раціон людей.
Більшість захисників довкілля вважають, що найдієвіший спосіб порятунку планети – це переробка пластикових відходів. Один з ключових елементів – сортування сміття. Всі знають, як відбувається цей процес – наприклад, ви купили пляшку газованого напою, а після використання викинули її в потрібний контейнер. Далі замість того, аби розкладатись на звалищі майже 500 років, її подрібнюють і повторно використовують для створення меблів, канцелярський товарів і навіть одягу.
Проте для того, щоб процес переробки відбувся правильно, слід пройти довгий шлях від сортування до використання отриманої сировини в іншій галузі виробництва. Зазвичай це не дуже вигідно. Наприклад, для того, щоб переробити одну тонну відходів у такому мегаполісі як Нью-Йорк, вам доведеться заплатити на $300 більше, ніж просто вивести сміття на звалище або спалити його. З роками ця сума перетвориться на мільйони доларів.
Якщо більшість екологів впевнені, що переробка сміття подолає забруднення планети, то чому ж ми не бачимо позитивних змін? Адже по всьому світу вже не перший рік працюють потужні станції, де відходи піддаються безпечній переробці. Відповідь дуже проста – цього замало. Наприклад, щоб компенсувати величезну кількість шкідливих вихлопів, яка виділяється під час авіаподорожі з Нью-Йорку до Лондона, слід переробити близько 40 тис. пластикових пляшок. Ознайомившись з розкладом рейсів будь-якого аеропорту, одразу можна зрозуміти – наше покоління навряд чи стане свідком екологічного дива.
Що можемо зробити ми?
Для початку, варто обмежити щоденне використання виробів з пластику у господарстві. Позбудьтесь, нарешті, вашого «пакета для пакетів» і візьміть за звичку брати з собою на шопінг торбинку з тканини. По-перше, це досить зручно, а по-друге, це справді мінімізує кількість пластикових відходів у вашій оселі. Звичайно, це лише крапля в морі, проте великі зміни завжди починаються з маленьких кроків.
Міф – це серйозно: як Apple та ІДІЛ використовують формули Древньої Греції
На перший погляд, ми живемо у раціональному світі, де з дитинства вчимося точності суджень та прагматичній поведінці, а з міфами зустрічаємося лише у мультфільмах або під час прибирання книжкових полиць. Та це лише на перший погляд. Експерт з комунікацій, кандидат філософських наук й лектор курсу «Міф: нові версії реальності» в «Культурному Проекті» Антон Дробович пояснює, чому в епоху наукового знання ми не позбулися міфологічного світогляду, та як побачити стародавні сюжети в політиці, маркетингу, комунікаціях і популярній культурі.
Міф існував щонайменше за 60 тис. років до винайдення логіки, і люди як вид разів у 25 довше жили із міфологічним світоглядом, ніж з науковим. Все вказує на те, що міф історично був першим способом пояснення світу – ще до того, як ми навчилися проводити експерименти, вигадали науку та теорію аргументації. Це не добре і не погано, але це точно не минуло для нас безслідно.
Наука потребує доказів, умовиводів й експериментів, вона починається із сумніву в реальності, з її випробування. Для міфу ж докази невластиві, він взагалі не базується на логіці. Його внутрішня природа нікому нічого не нав’язує і не претендує на пояснення світу, вона просто пропонує свою інтерпретацію.
Міф – це яскрава й емоційна картина світу, сповненого чудес і таємниць. Жодних доказів, жодної боротьби за аудиторію, жодного розділення на тих, хто має рацію, і тих, хто неправий. Всі охочі можуть прийняти цю картину, а скептики її взагалі не бачать, бо щойно застосовують до неї раціональну перевірку, вона перестає працювати. Класичний міф байдужий до аргументів та дискусій, але він цінний сам по собі і багато говорить про тих, хто його створив і використовує.
Вперше міфологічні структури з політичною метою були використані ще в античності, але не будемо заглядати так далеко, адже маємо приклад, якому менше 100 років – політика ізоляціонізму Радянського Союзу. Коли комуністам не вдалося поширити свою «більшовицьку революцію» на весь світ, вони зрозуміли, що не витримають конкуренції з нормальними країнами, і закрили кордони. Але це потрібно було якось обґрунтувати.
Раціональних аргументів не знайшлося, тож більшовики вигадали дуже емоційно-міфологічну історію про «злобний загниваючий захід», який спить і бачить, як би знищити молоду республіку більшовиків. Навіть мовою офіційних документів вони оголосили весь закордон «враждебным капиталистическим окружением» («Положение о въезде и выезде из СССР» від 5 червня 1925 року). Офіційно проголошувалося, що всі, хто їздить за кордон, можуть потрапити під вплив «загниваючого заходу», що скрізь чатують зловорожі агенти, що потрібно виявляти ворогів народу і боротися з ними, і що в капіталістичних країнах тих, хто вірить у «світлі ідеали марксизму-ленінізму» ловлять і піддають усім можливим тортурам.
Platfor.ma запускає спецтему «Ідеї». У ній ми будемо розповідати про інноваційні кейси з усього світу, які надихають і змінюють життя – такі, як чат-бот Dadbot, що дозволив синові спілкуватися з померлим батьком. Як це було зроблено і чи може кожен з нас створити свою діджитал-копію, що житиме вічно?
Передісторія. «Комп’ютер і людина – істоти різних видів», – сказав інженер комп’ютерного проекту Джозес Вейценбаум і у 1966 році створив першого у світі чат-бота «Елізу». Сам автор назвав її «пародією на психотерапевта». Метою була демонстрація проблем при створенні бази даних про реальний світ. Через кілька десятків років подібні боти стануть буденністю.
У 1982 році одинадцятирічний Джеймс Влахос просиджував з «Елізою» години. Бот настільки вразив хлопця, що через кілька років він освоїв мову програмування Basic, а будучи журналістом, продовжив слідкувати за індустрією і в 2015 році написав для The New York Times про Hello Barbie – нову версію відомої ляльки, що вміє говорити.
Hello Barbie була одним з проектів PullString – компанії, що створює голосові додатки, які максимально точно імітують людську мову. Після виходу іграшки компанія заявила, що не хоче обмежуватися розважальною індустрією й бізнесом і хотіла б надавати послуги з «увіковічнення» людей. Дуже скоро ця новина відіграє головну роль в сімейній історії Джеймса.
Перший у світі чат-бот «Еліза»
Проблема. У 2016 році Джеймс Влахос дізнався, що його батько помирає. Рак четвертої стадії без шансів на видужання, більше того – у Джона Джеймса Влахоса-старшого лишалося всього кілька місяців. Він був сином грецьких іммігрантів, виріс у містечку в Каліфорнії, закінчив економічний факультет і керував великою юридичною фірмою. Працював спортивним редактором, коментатором, очолював театральну трупу, володів чотирма мовами, був гідом-волонтером.
Джеймс вирішив, що батько дійсно гідний того, щоб лишитися у пам’яті, тому починає серію інтерв’ю з помираючим. Виходить 203 сторінки формату А4, 12 кегль – це і є життя Джона Джеймса Влахоса.
Ідея. Через кілька днів після постановки діагнозу Джеймс дізнається про те, що компанія PullString викладає свої цифрові інструменти у вільний доступ. У Джеймса відразу ж виникла, здавалося б, шалена ідея – перетворити спогади батька на чат-бота, з яким можна буде розмовляти після його смерті. Переживши моральні баталії, він розповів про задум родині. Після недовгих сумнівів вони погодилися.
Рішення.Тисячі слів, сказані Джоном Джеймсом Влахосом, були розбиті на окремі теми: «Греція», «Трейсі», «Окленд», «Навчання», «Кар’єра», «Пісні і жарти» і так далі. Після написання розгалуженого коду в PullString, підбору синонімічних фраз і тестування Dadbot запустили в месенджері Facebook. Влахос-старший власноруч протестував бота – помираючи, він розмовляв із цифровою копіює себе, що буде жити, поки існуватиме сервер у Сан-Франциско, на який його записали.
Проблема забрудненого повітря – одна з найсерйозніших для людства. І з кожним роком її актуальність тільки зростає. Більшість джерел забруднення атмосферного повітря не можуть контролюватися окремими людьми і вимагають спільних дій з боку влади, особливо в таких секторах, як транспорт, утилізація відходів енергетичної промисловості, міське планування і сільське господарство. Та як сказала німецька активістка Петра Келлі: «Якщо наше покоління не зробить неможливого, то на нас очікує немислиме». Природа не пробачає помилок. Platfor.ma розповідає, як світ бореться за чисте повітря і що може зробити кожен із нас.
Ви любите експерименти? Вмостіться зручніше, розслабтеся і зробіть повільний глибокий вдих і видих. А тепер ще раз. Відчули, як повітря наповнює ваші легені? Чи задумались ви в цей час, що саме вдихнули? Крім життєво необхідного кисню, там у різних концентраціях знаходяться бензол, чадний газ, окиси азоту, тверді частинки, летючі органічні сполуки та інші елементи таблиці Менделєєва. І так близько 20 тис. літрів. Щодня.
Транспортні, виробничі, побутові, хімічні та інші забруднювачі потроху вбивають не тільки планету, але й нас самих, створюючи сумну статистику Всесвітньої організації охорони здоров’я:
– 91% населення планети живе в районах з повітрям, яке вважається забрудненим;
– 4,2 млн людей помирають щороку внаслідок негативного впливу забрудненого повітря, зокрема через хвороби серцево-судинної, нервової і дихальної систем, а також онкозахворювання;
– 3,8 млн випадків передчасної смерті зафіксовані в 2016 році внаслідок забрудненого повітря всередині приміщення.
Ось, скажімо, відео від Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, як забруднене повітря впливає на наш організм:
Але остаточно засмучуватися рано. Атмосфера не залишається нерухомою, адже дують вітри, випадають опади. Тому навіть найбільш забруднені міста на певний час можуть стати чистішими І навпаки, чисті райони забрудняться отруєним вітром, що дме замість свіжого бризу. Втім, мусимо визнати: з часом все важче знайти місце, де повітря буде дійсно чистим. Саме тому людство приділяє цій темі все більше уваги.
Як очищують повітря у світі?
Китай
Кажуть, що дихати в Китаї – це все одно, що викурювати 40 цигарок на день. Через автотранспорт, вугільні електростанції та металургійні підприємства країна потерпає від смогу, тому вчені шукали вирішення проблеми. І знайшли!
Це більш ніж 100-метрова очисна вежа під назвою Xian smog tower, яка позиціонується, як найбільший повітроочисник світу. Вежа була побудована в 2018 році в Сіані, провінції Шеньсі. Лише за перші три місяці вона показала вражаючі результати – на площі в 10 кв. км рівень забрудненості знизився на 15%.
Система функціонує завдяки теплицям, які розташовані навколо вежі. Забруднене повітря всмоктується в них і за допомогою електроенергії, отриманої через сонячні батареї, нагрівається до високої температури. Далі підігріте повітря піднімається вверх по вежі, де проходить 5-рівневу очистку, і тільки потім знову повертається в атмосферу.
Нідерланди
В 2013 році винахідник Дан Рузегаард з Нідерландів жив у Пекіні. В той час місцевий рівень смогу мало не бив рекорди. Так і народилась ідея створення еко-велосипеда Smog Free Bicycle. На дизайн макету першого очисного пристрою для велосипеда Дана надихнула будова жабр ската, який фільтрує їжу з води. До речі, Рузегаард також сконструював 7-метрову очисну вежу, яка вважалась найвищою до створення 100-метрового велетня Xian smog tower. Принцип роботи вежі й велосипеда схожий – на кермі велосипеда знаходиться змінний пристрій-фільтр, який використовує позитивну іонізацію для видалення твердих частинок з потоку повітря.
Польща
На перехресті Дашинського у Варшаві поклали 350 кв. м унікального тротуару, який бореться зі смогом завдяки особливому бетону – він здатен знижувати концентрацію діоксину азоту на 30%. Переваги матеріалу вже оцінили й успішно використовують такі країни, як Бельгія, Японія, Франція та США.
У складі бетону для тротуару знаходяться наночастинки діоксиду титану, які завдяки фотокаталізу очищують повітря. Сонячні промені потрапляють на тротуар і розбивають частинки автомобільного смогу та інших забруднювачів. Потім нейтралізований смог просто прибирають очисні машини чи, за сприятливої погоди, вони змиваються дощем.
США
Що робити, якщо ти власник Tesla Motors і занепокоєний екологічною ситуацією у світі? Правильно, створити систему фільтрації повітря НЕРA для кросовера Model Х, яка здатна захистити свого власника навіть від хімічної атаки.
Щоб перевірити ефективність фільтрів, автомобіль помістили в бульбашку з плівки, в яку закачали повітря, що в 100 разів брудніше за норму. Вже через дві хвилини після того, як двері кросовера закрились, концентрація шкідливих речовин в авто впала майже до 0 мкг/м3. Ба більше, HEPA-фільтр очистив ще й простір навколо автомобіля.
Італія
Уявіть гарний літній день. Ви йдете по вулиці і вам не заважає дим від проїжджаючих авто, бо у вашу футболку італійські дизайнери вшили фільтр, який очищує повітря. Чудово, чи не так? Власники бренду Kloters про це подбали і створили футболку RepAir.
Загалом це звичайна футболка з високоякісної бавовни. Особливою ж її робить кишеня з антибактеріальної тканини з дихаючим ефектом і зйомним фільтром всередині. Він утримує і абсорбує шкідливі речовини з повітря. Дизайнери стверджують, що одна футболка RepAir здатна поглинути викиди двох автівок.
Фінляндія
На жаль, ритм життя сучасної людини залишає зовсім мало часу для відпочинку на природі або неспішних прогулянок парком. Більшість часу ми проводимо в приміщеннях, а якість повітря в них подекуди гірша, ніж на вулиці. Як можливо повернути природу у наше повсякденне життя? Фінський стартап Naava знайшов рішення – «розумна» зелена стіна, яка складається з живих рослин, котрі можуть контролювати якість повітря.
Зелені смарт-стіни складаються з десятків гіпоалергенних рослин у горщиках, яким не потрібен ґрунт, оскільки вони вирощуються за допомогою комбінації гідро- та аеропоніки. Секрет проекту – в коренях рослин, на яких живуть корисні мікроорганізми, які й очищують повітря. Автоматичні вентилятори, зрошувальні й освітлювальні елементи контролюються операційною системою штучного інтелекту, яка на основі показників датчиків та даних метеосупутників здатна не лише забезпечувати оптимальні умови у приміщенні, а й підтримувати їх навіть при зміні погоди.
Користь від поганого
У 2018 році група вчених з США, Великобританії, Норвегії і Німеччини провела дослідження, в якому намагалась дізнатись, чи зміниться клімат, якщо з повітря прибрати аерозолі. Результати показали, що очищення повітря від забруднюючих речовин може навпаки прискорити глобальне потепління: при сьогоднішньому рівні діоксиду вуглецю зменшення рівня аерозолів посилить парниковий ефект, а середня температура планети підвищиться на 0,5-1,1°С. Справа в тому, що аерозолі виконують роль щита, який поглинає частину сонячної радіації. Якщо він зникне – планета буде нагріватись швидше, що призведе до засухи і повеней.
Проблема забрудненого повітря в Україні
Нещодавно вчені Інституту енергетичної політики в Чиказькому університеті провели дослідження, яке показало, наскільки б збільшилась тривалість життя в різних куточках світу, якби люди дихали чистим повітрям. Результати відобразили на інтерактивній мапі. Українці в середньому могли б жити на сім місяців довше.
«А що робить Україна для того, щоб показники повітря покращились?» – спитаєте ви. Ось відповіді.
Електрофільтр
Дарницька ТЕЦ у Києві працює на вугіллі, внаслідок спалювання якого утворюється пил, що забруднює повітря. З листопада минулого року в столиці запрацював перший електрофільтр, який допоможе знизити рівень шкідливих викидів на Дарницькій ТЕЦ більш ніж у 30 разів.
Тепер викиди надходять в спеціальний корпус, в якому заряджені частинки пилу і забруднень притягуються до електродів та осідають. До кінця 2021 року міська влада планує встановити ще чотири таких електрофільтри. Їхнє використання дозволить зменшити викиди шкідливих речовин у повітря, знизить забір води з Дніпра та мінімізує витрати електроенергії на власні потреби.
Телеграм-бот якості повітря
У листопаді 2018 року київський програміст Любомир Мілевський створив Телеграм-бота, який моніторить стан повітря в Києві та попереджає, коли рівень забруднення становить загрозу для здоров’я. Зараз дані для бота Любомир отримує з шести датчиків: два з них знаходяться на Лівому березі, а чотири – на Правому. Після опрацювання на сервері він передає середнє значення забруднення по місту боту, який інформує своїх підписників. Щогодини інформація оновлюється.
Безкоштовні садженці
Наприкінці березня цього року активісти Центру альтернативного озеленення провели еко-акцію, завдяки якій кожен охочий мав можливість відчути себе Суперменом, який рятує планету. План простий:
– прийти;
– взяти саджанці дерев;
– посадити і доглядати за ними;
– все! Ви чудові і трішки покращили екологічну ситуацію.
Що можемо зробити ми?
Великі перемоги починаються з маленьких кроків кожного з нас. Це не складно. Ось декілька порад:
– використовуйте громадський транспорт або велосипед. Чим менше ви будете їздити на авто, тим менше продуктів горіння потрапить в атмосферу. Один із найбільших ворогів чистого повітря – вихлопні гази дизельних двигунів. Тому в ідеалі весь світ має перейти на електромобілі і біопаливо. Перехідною ж ланкою може стати використання газових двигунів, які хоча б знизять рівень забруднення повітря;
– не спалюйте листя, адже разом з димом у повітря потрапляють найбільш отруйні для людини речовини – діоксини. Також виділяється бензопірен, який може викликати у людини рак;
– посадіть дерево або кущ. Дослідження американських вчених показали, що високі дерева добре очищують повітря на відкритому просторі, в той час як у містах із щільною забудовою це завдання краще виконують невисокі чагарники;
– для очищення повітря в приміщенні варто придбати рослини, які, за дослідженням НАСА, найкраще впораються з цією задачею. Ось топ найпопулярніших рослин від космонавтів: хлорофітум, аглаонема, фікус Бенджаміна, сансев’єрія, гербера, плющ.
Гроші з повітря
У 2015 році двоє друзів-канадців вирішили пожартувати. Мозес Лам і Трой Пакет наповнили гірським повітрям пластиковий пакет, сфотографували і виставили на продаж на інтернет-аукціоні eBay за 99 канадських центів. Як не дивно, покупець знайшовся, тому друзі вирішили повторити експеримент. Цього разу незвичний лот викликав ажіотаж: другий пакет з повітрям купили вже за 168 канадських доларів. Лам і Пакет зрозуміли, що продаж повітря має велике майбутнє, і заснували компанію VitalityAir, яка продавала повітря як сувенір, доки про неї не дізнались у Китаї. Далі все стало серйозно. Перше замовлення з Піднебесної становило 500 балонів, потім ще 500. Попит зростав. Зараз Vitality Air продає свіже повітря і кисень по всій Північній Америці, в Індію та на Близький Схід, але Китай залишається їхнім найбільшим ринком.
Та не тільки свіже гірське повітря користується попитом. На тому ж таки eBay свого часу успішно продавали запахи з концертів Джастіна Бібера, Ріанни і Каньє Веста. Ціни варіювались від кількох доларів до $ 60 тис.
Хочете відчути, як пахне Париж? Не проблема, всього за $ 10 в будь-який куточок світу вам відправлять банку з повітрям, кінцева формула якої, як запевняють творці, складає:
20% повітря Лувру
20% повітря Нотр-Дама
25% повітря Ейфелевої вежі
5% повітря Музею Орсе
10% повітря Єлисейських полів
10% повітря базиліки Сакре-Кер.
В Україні є можливість придбати повітря з Києва, Одеси, Львова та інших міст. Поки що чисте повітря в банках – просто іронічний сувенір. Але якщо людство не замислиться, то дуже скоро із жарту це може перетворитися на безжальну реальність.