fbpx

Геніальність під ключ: я на собі спробувала методи натхнення видатних людей. Ось результати

АвторКатерина Марченко
5 Лютого 2019

«Не варто чекати натхнення — за ним треба бігти з палицею», — любив говорити Джек Лондон. Інші видатні люди використовували безліч різних методів, щоб надихнутися та почати творити. Іноді ці методики були досить дивними — наприклад, блохи, запах гниття і миття посуду. Журналістка Катерина Марченко вирішила перевірити деякі з них на собі — і написала про це для Platfor.ma.

Колетт — шукачка паразитів

Очікування: 
Письменниця і королева французької словесності писала не тільки про права жінок на сексуальну свободу. Величезне місце в її творчості займали образи тварин. Тому не дивно, що Колетт надихали її домашні улюбленці, а саме французький бульдог Сусі і коти. Коли натхнення покидало письменницю – вона просто брала на руки Сусі і починала шукати бліх в його густій шерсті. Якщо ступор не минав — допомогали коти. Магічним чином пошук паразитів сприяв творчому підйому Колетт. Що ж, перевіримо.

Реальність: 
В моїх котів бліх немає, тому я вирішила залучити до експеримента Тішку, великого кудлатого пса, який живе в моєму дворі і користується повагою і авторитетом серед жителів будинку. А тому завжди ситий і добрий, а сьогодні ще й терплячий. У нього обладнано своє спальне місце в під’їзді, тому я знала, де його шукати.

А от пошук комах мені особливого задоволення не приніс. Але Тішці процес явно подобався, він раз у раз перевертався з одного боку на інший, мовляв, нічого там шукати, потрібно просто почухати його черевце. У самий розпал дійства сусіди, ніби змовившись, виходили з квартир по своїм справам, проходячи повз мене з німим запитанням в очах «Що це ти твориш, жінко?». Ми не так близько спілкуємося, тому перспектива стати «тією дивною сусідкою» мене не лякала. Я все чекала натхнення, методично перебираючи густу шерсть пса. Однак муза явно в цей вечір випивала з кимось в барі. І все, чого мені хотілося — скласти їй компанію.

Творчий результат: 
Білий пудель Франц виринув з підворіття, і квапливо поспішив уздовж вулиці. Раптом з’явилася зграя бродячих собак і оточила його. Нічого хорошого це не віщувало. Але і здаватися Франц не мав наміру. Він пішов в сторону потенційних кривдників, вирішивши діяти на випередження, і сказав:

— Ем .. Я можу вам чимось допомогти?

— Можеш. Я бачу, пес ти домашній, а значить освічений, — хриплим голосом відповів найголовніший зі зграї, — Допоможеш нам у філософській суперечці. Я, наприклад, згоден з думкою Канта і вважаю, що людина вільна як моральна істота, що творить культуру, але в емпіричному світі, де панує необхідність, людина не вільна.

— А я підтримую Гегеля і впевнений, що люди не вільні у виборі об’єктивних умов дійсності, але вільні у виборі засобів їх здійснення,— відповів його опонент.

— Що скажеш? — в один голос запитали вони.

«Гав-гав, — подумав Франц, — просто гав-гав …» 

Ден Браун догори дригом

Очікування:
Напередодні виходу книги «Інферно» американський письменник розповів, що зловити хвилю натхнення і розслабитися йому допомагає підвішування себе вниз головою. І чим довше він висить, тим більше зможе написати. 

Реальність: 
Ранок. Спортивний майданчик. Я довго крутилася біля брусів, розуміючи, що з рівнем моєї фізичної підготовки все може закінчитися, не встигнувши початися. Але відступати було нікуди. Якимсь дивом мені вдалося видертися і закинути ноги на бруси. Я підстрахувалась руками і в позі кажана стала чекати на музу. Через п’ять секунд догори ногами я відчула, як горять мої щоки. Через кілька хвилин я відчула тремтіння в ногах. Чесно кажучи, було таке відчуття, ніби вся кров з мого тіла зтекла в голову. Стало страшнувато. Час було спускатися. Але можу сказати одне: метод дійсно працює. Чи то від адреналіну, чи то від припливу крові до голови, але я відчула надзвичайний прилив сил і бажання терміново щось створити. 

Довідка:
Пізніше я дізналася, що в медицині цей спосіб називається «інверсійна терапія» і має безліч плюсів: зменшує болі в спині, покращує кровообіг, сприяє відновленню положення внутрішніх органів і усунення «застоїв» в черевній порожнині, підвищує працездатність. Тільки замість брусів використовується спеціальний інверсійний стіл, схожий на ліжко, який обертається. Тривалість процедури становить близько 20 хвилин. Однак пам’ятайте, що терапія має протипоказання, тому обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Творчий результат:

Гнів Землі… Доктор обхопив голову руками і сказав своєму помічнику:

— Як нам пояснити людям, що армагеддон, якого всі так бояться, вже почався? Подивися, що робиться з планетою. Проблему глобальної зміни клімату потрібно було вирішити ще «вчора», але люди швидше повірять в інопланетян і зомбі, аніж в те, що кінець світу вже почався.

— Що ж ми можемо зробити?

— Нам потрібно звернутися за допомогою до масонів.

— Це ж найбільш закрите суспільство в світі. Як ми їх знайдемо?

— Є одна хитрість. За легендою, в опері «Чарівна флейта» Моцарт привідкрив завісу таємниці масонської ложі, за що, в підсумку, його вбили. До цього часу масони дуже трепетно ​​ставляться до цього твору. І коли в опері звучить «Чарівна флейта», а саме арія Майстра, десятки слухачів синхронно встають зі свої місць … Я вже дивився. У Дюссельдорфі наступного тижня прем’єра.

— Виїжджаємо! — сказав помічник і схопився з крісла.

— Сподіваюся ми встигнемо… — відповів Доктор.

Муза з душком Фрідріха Шиллера

Очікування:  
Завдяки балакучості друга Шиллера — Йоганна Гете — весь світ дізнався про чи не найдивніший творчий ритуал серед письменників. Якось Гете зайшов в гості до товариша, який в цей час кудись відлучився. Гете був змушений чекати в його робочому кабінеті. Раптово його почало майже нудити від різкого запаху. Джерело був відразу знайдене — ящики столу Шиллера були забиті гнилими яблуками. Гете покликав слуг, щоб вони прибрали це неподобство, але виявилося, що яблука лежать там спеціально. Саме цей запах надихав Фрідріха Шиллера. Також автор «Оди радості» любив завішувати кабінет червоними шторами і тримати ноги в тазі з дуже холодною водою. Говорив, що його це бадьорить. 

Реальність: 
На ринку я вибирала найжахливіші яблука, але з дня у день експеримент відкладався — яблука здавалися мені не досить гнилими. Лише через чотири дні потрібна ступінь була досягнута.  А ось ефект від льодяної води в тазику виявився очікуваним: в холодній воді ногам холодно. Можливо в спекотний літній день це дійсно бадьорить і освіжає, але так як експеримент проводився зовсім не влітку… Коротше, якщо ви не є почесним членом клубу моржів, то цей пункт викреслюйте відразу. 

Крім того, офіційно підтримую Гете: запах мерзенний, і з кожною секундою він посилювався, стаючи тягуче-нудотним і різким. Здавалося, що я вся наскрізь їм просякнута. Це настільки неприємно, що хотілося пошвидше залізти в гарячу ванну (а не в холодний таз) і змити з себе всю цю гидоту. Червоний колір дуже швидко почав дратувати. Загалом єдине, чого я домоглася цим експериментом — нежить. Холод таки вплинув на результат. Дивіться самі.

Творчий результат: 

Ода теплу

Прийшла холодна осіні пора,

Чекаєш кожен день, як Богоявлення,

Коли, торкнувшись батарей, рука,

Відчує – стартував сезон опалення.

Магічна сила ганчірки Агати Крісті

Очікування:
Королева детективів теж була небайдужа до яблук. Проте використовувала їх «за призначенням», вважаючи, що вживання цих фруктів стимулює роботу мозку. Але натхнення Агата Крісті шукала в іншому. Справа в тому, що більше за все на світі вона ненавиділа мити посуд. Посудомийних машин в той час, звісно, не було, тому миття посуду було її особистим щоденним пеклом. Про що думати в такому випадку? Звичайно ж про всякі підступності.

«Коли я мию посуд — мені хочеться когось убити і в моїй голові з’являються найвитонченіші методи вбивства», — пояснювала письменниця.  

Реальність:  
Як же я її розумію! Сама весь день відкладала миття посуду, але тепер саме час перевірити ефективність методу. Для надійності на плиті стоїть брудна сковорідка. Ну ви знаєте. Коли все нарешті вимив і хочеш плюхнутися на диван, погляд падає на плиту… 

Хитрощі зі сковорідкою дійсно посилили очікуваний ефект і я, озброївшись яблуками, пішла творити. Насправді порізані яблука під час роботи діють, як будь-які снеки, якими багато хто з нас запасається перед комп’ютером. А якщо ви з тих прекрасних людей, яким миття посуду подобається, то просто виберіть заняття, яке ненавидите найбільше.

 

Творчий результат:

Чарльз та Марі були найгарнішою парою Бірмінгема. Вона — затребувана співачка і перша красуня, він — відомий актор і об’єкт зітхань жінок. Їхні стосунки викликали захоплення і заздрість. Всі чекали новин про майбутні заручини.

Вони сіли за обідній стіл.

— Я давно хотів поговорити з тобою, — почав Чарльз, і від хвилювання впустив серветку…

— Я теж, – перебила його Марі. В її руці блиснув ніж.

— Досить розмов! Я все знаю! Як ти міг?? — кричала Марі, заганяючи ніж раз за разом, по саму рукоятку. Коли вона закінчила, кров тонкою цівкою стікала з ножа.

Поліція виявила в кишені піджака бездиханного тіла оксамитову коробочку. В той день Чарльз збирався освідчитись Марі…

Новина про жорстоке вбивство була на перших шпальтах найвпливовіших видань.

Стефані прочитала про це в барі, потягуючи мартіні. На її обличчі з’явилася лукава посмішка. «Ця ревнива дурепа повірила усьому. Парочка підкинутих записок, помада на комір. Навіть напружуватись не довелося… Так, ображена жінка здатна на все», — думала Стефані, замовляючи чергову порцію мартіні.

Чотирилапа швидка допомога Вагнера

Очікування:
Муза продовжує ігнорувати ваші благання про допомогу? Можливо в пазлі між вами і істинною геніальністю не вистачає всього однієї деталі — талановитого домашнього улюбленця. Ріхард Вагнер точно б зі мною погодився. Його спаніеля звали Пепс, і у нього було особисте й почесне місце біля фортепіано. Пес був головним порадником Вагнера в період створення опери «Тангейзер».

Коли у композитора виникали сумніви з приводу того чи іншого уривка він просто дивився за реакцією собаки. Якщо Пепсу щось було не до вподоби і він починав скаженіти – його господар переписував все, доки хвостатий критик не залишиться задоволений.

Реальність:

Замість спаніеля в експеримент великодушно були прийняті мої чотирилапі: кішка Кука і кіт Мурк. Вирішила подвоїти ймовірність. Стосунки між моїми улюбленцями приблизно такі ж, як у Хабіба і МакГрегора в останньому бою, тому, щоб уникнути раптових нокаутів, перевіряла їх реакції окремо. Фортепіано мені замінили барабани.

Частина 1. Мурк.

Спочатку мені здалося, що у кота ідеальний слух, а я просто нездара, бо він звивався, стрибав, а іноді здавалося, що закриває лапами вуха. Я пропонувала все нові і нові варіанти, але він був непохитний. На його морді читалося лише одне: «Як же соромно, що я тут живу».

Але пізніше все змінилося. Він став ласкавий і було видно, що, врешті-решт, задоволений. Я була щаслива. Але потім зрозуміла: між реакціями сталося те, що прямо вплинуло на результат — ЇЖА. Коротше, випробування він провалив.

 

Частина 2. Кука

З Кукою все виявилось простіше. Що би я не грала — її морда виражала тільки одну реакцію: «Продовжуй. Це божественно». А потім сталось те, чого я аж ніяк не очікувала. В мене ледь палички з рук не випали, коли я побачила, що підійшов Мурк і почав тертись об підсилювач, що явно свідчило про його прихильність. І хоч я грала явно не ідеально — моїм котам сподобалось. В чому ви самі можете пересвідчитись.

Секундний сон Сальвадора Далі

Очікування:
Легендарний сюрреаліст і володар гострих вусиків, як справжній іспанець, практикував сієсту. Тільки в його виконанні вона тривала всього декілька хвилин. Сальвадор Далі зручно вмощувався у кріслі, затиснувши між великим і вказівним пальцем ключ. На підлозі в цей час лежала металева миска. Як тільки він засинав, ключ з гуркотом падав на метал і художник миттєво прокидався, сповнений бажання творити.

До речі, науково доведено, що в момент переходу дрімоти в глибоку фазу сну людина здатна максимально розкрити весь свій творчий потенціал.

Реальність: 

Поставила миску. Вмостилась, затиснувши ключ. Закрила очі. Думки змінювали одна одну, а потім взагалі полетіли в невідомому напрямку. Тобто почалось все з думок «що б такого намалювати»,  а останнє, що я запам’ятала перед тим, як дзенькнув ключ, було «цікаво, як виглядають дитинчата голубів».  Як тільки ключ торкнувся металу, я панічно підскочила і не зразу згадала, що до чого. Трохи вгамувавшись, пішла творити. І якщо придивитись і максимально підлючити фантазію, то в моїй картині ви таки побачите маленького голуба в стилі абстракціонізму.

Результат:

Схиблений на трійках Нікола Тесла 

Очікування:

Володар блискавок і геніальний винахідник мав багато дивацтв. Він ненавидів перли і панічно боявся мікробів, тому використовував до 20 рушників за день. Коли він зупинявся в готелях, номер його апартаментів обов’язково мав бути кратний трьом, а на сон фізик витрачав всього дві години.

А ось рецепт натхнення від Ніколи Тесли. По-перше, він щодня обходив свій квартал рівно три рази на самоті, бо вважав, що «коли ми знаходимося на самоті, ми знаходимося наодинці з самим собою, тобто там, де можна перевірити момент відкриття. Ми можемо відпустити себе на волю і зануритися в свою внутрішню енергію. Багато людей не прагнуть до усамітнення, але коли ми єднаємося з нашою внутрішньою сутністю, виникають великі можливості». Крім того, за словами письменника Марка Сайфера, щовечора відомий фізик проводив своєрідний ритуал . Він розминав пальці на ногах рівно сто разів (дивно, що не 90), і вважав, що цей спосіб стимулює клітини мозку. 

Реальність: Що я можу сказати… Після напруженого дня і довгої прогулянки розминати стопи – саме те, що треба! Не впевнена, що це якось стимулює мозок, але те, що покращує  самопочуття – 100%.  Звичайно, я не сподівалась сконструювати щось типу електричного двигуна чи радіо, бо ж  в «мене лапки», але надії на осяяння я не втрачала. І на шостий день практикування «метода Тесли» воно прийшло! 

Результат:

Цей експеримент тривав найдовше. Насправді не так просто вигадати те, чого ще немає. Колесо для кота, підсвічування для сумки і навіть тапки на пульті, як виявилось, вже існують. Тому одного вечора після прогулянки і розминання стоп я вирішила полежати і почитати книгу. І… Була би я Архімедом – неодмінно вигукнула б «Еврика». Автоперевертач сторінок для книг! Як я не здогадалась раніше? Трішки скориставшись  «допомогою зали», винахід був готовий. Як тобі таке, Ілон Маск?

P.S. Геніям можна пробачити всі їх дивацтва. Чи універсальні їх методи? Звісно ні. Але якщо щиро вірити в результат, то він неодмінно буде. В кожного з нас насправді є свої ритуали і «магічні речі»: щаслива білизна, підрахунок чисел в номерах машин чи ворожіння по книзі. Але пам’ятайте одне: найкраще з роботою домомагають дедлайни. Ну правда, скільки разів ви думали, що нічого не встигнете і уявлення не маєте,як це зробити, але в останній момент все вирішувалось найкращим чином. Тому робіть, що повинні, бо «дорогу підкорює той, хто іде» ( і будь, що буде).

Читайте більше цікавого