Що таке емоційний інтелект

Ще Чарльз Дарвін зазначав, що емоційний інтелект необхідний для виживання і адаптації. Науковець одним із перших помітив, що вміння розуміти свої емоції та емоції оточуючих істот (він також досліджував тварин) є дуже важливим. А першим «зареєстрованим» дослідником емоційного інтелекту в 1995 році став американський психолог Деніел Гоулман. Саме він почав вживати цей термін і пояснювати через нього усю сферу емоцій людини.

У цей час людство на чолі з науковцями досліджувало різні форми інтелекту. Зокрема те, що робить і що може зробити людину розумною. Власне, емоційний інтелект був противагою до когнітивного інтелекту як розуміння логіки, освіченості та розуму як такого. Емоційний інтелект розширює уявлення про те, як бути розумним і що це означає. Якщо розуміння своїх емоцій – це рефлексія, то розуміння емоцій оточуючих – це емпатія. В сумі маємо: рефлексія плюс емпатія дорівнює емоційний інтелект.

З іншого боку, Джон Д. Майєр, один із дослідників емоційного інтелекту, розвіює міф про його надзвичайну значимість у нашому житті. Він каже, що тільки від 1% до 10% (а за іншими даними – 2-2,5%) найважливіших життєвих патернів і результатів залежать саме від емоційного інтелекту.

До чого тут зрілість?

Абрагам Маслоу говорив, що лише 1% населення світу є «самоактуалізованими особистостями». Цим терміном він позначав людину, яка реалізовує свій потенціал і потреби, живе вільно і має можливість проживати всю повноту життя так, як вона цього хоче. Він одним із перших почав досліджувати успішних людей. В той час більшість питань психології та психотерапії стосувалися неврозів, відхилень, патології, а картина здоров’я описувалася відсутністю хвороб. Маслоу був одним із небагатьох, хто почав досліджувати психічне здоров’я з позиції людей, які щасливі. Саме тому в нього виникла концепція самоактуалізованої особистості.

Зрілість – це емоційний і моральний стан людини, в якому вона почувається добре від того, як живе. Вона рухає своє життя відповідно до своїх цінностей і має можливості – знання, ресурс, уміння – для того, щоб досягти того, чого хоче. Це не означає, що людина має все, чого забажає, але вона знає, як досягнути бажаного, і може до цього прямувати.

Вісім аспектів зрілої особистості

Як розпізнати в собі зрілу особистість? У психології прийнято говорити про ознаки, які відрізняють таких людей.

1. Адаптивність – це психологічне вміння гнучко підходити до обставин, які оточують людину, і змінювати себе відповідно до потреб.

Фредерік Перлз, один із засновників гештальт-терапії, говорив, що це основне вміння, якому повинні навчитися його клієнти в ході терапії. Наш світ – мінливий, швидкість життя – висока. Ми не можемо керуватися тими цінностями й концепціями, що були актуальними для наших батьків. Відповідно, ми повинні бути гнучкими та вміти адаптовуватися до ситуацій навколо.

Тут заперечать підлітки і скажуть: «Ні, це не правда. Це конформізм. Треба вміти “тримати спину рівно” і бути вірним своїм цінностям. Не відступати». І в цьому також є правда, має значення баланс. Але відкидати вміння адаптовуватися – це особливість підліткового віку, оскільки для підлітків надзвичайно важливо відірватися від сімейної системи. Коли ми проходимо цей етап, світ стає ширшим. Безумовно, з’являється частина, де є «мої тверді цінності, від яких я ніяким чином не відступлю». Але й з’являється адаптивність – вміння гнучко реагувати на те, що відбувається навколо.

2. Наявність власних цінностей та моральних норм – друга якість, яка буде притаманна зрілій особистості. Всередині буде система цінностей і орієнтирів, на які людина опирається. Вони будуть чіткі, зрозумілі і допоможуть людині структурувати життя. Якщо казати простіше, то це розуміння, що таке добро і зло, що мені можна, а що не варто робити. І саме через цю призму людина пропускатиме усе, що з нею відбуватиметься, буде відмовлятися від того, що не входитиме в її картину світу. А з іншого боку – наближатиметься до того, що їй більше підходить.

3. Розуміння своїх почуттів, емоцій, довіра собі. 70% генеральних директорів, яких опитувала компанія KPMG, протягом останніх трьох років приймали рішення, опираючись на власну інтуїцію. Тобто, по факту, вони довіряли більше собі, своїм почуттям, аніж фактам та прорахункам. І ці рішення були успішними.

Існують різні підходи до інтуїції. Мені подобається її трактування як вихід назовні несвідомого досвіду – це джерело інформації для інтуїції. Ми не пам’ятаємо, чому щось потрібно, але якась частина нашої психіки знає, що це важливо. Зріла особистість буде довіряти собі і своїм почуттям.

4. Ініціативність, проактивність, цікавість і спонтанність. Наша особистість має різних «жителів» всередині. Ні, це не роздвоєння особистості, це нормально і називається «его-стани» – коли внутрішні ролі групуються в щось більше. І все, що стосується ініціативності, спонтанності, живе в нашій «внутрішній дитині». Це те, як ми жили, коли були дітьми. І це те, що залишилося в дорослому світі. Мати місце для проявлення внутрішньої дитини дуже важливо, і ознакою зрілої людини буде вміння проявляти цей стан. Як це поєднувати? Складно, але цілком можливо, якщо робити це цілеспрямовано. В дорослому світі ваша «внутрішня дитина» не матиме місця виходу, якщо ви не будете їй цього дозволяти. Ваше завдання – створити цю можливість.

5. Близькість до іншої людини. Є теорія прив’язаності Джона Боулбі, який розширив концепцію любові та взаємодії між людьми. Багато дослідників після нього на емпіричному рівні довели, що прив’язаність до іншої людини необхідна не тільки в дитинстві, але й у дорослому житті. Це сприяє внутрішньому здоров’ю і відчуттю повноти життя, щоб якісно реалізовувати свій потенціал. Але це не залежність, коли я не можу вижити без когось. Це потреба в конкретній людині. Зріла особистість дозволить собі взаємозалежати від когось, тобто «я можу жити сам, але хочу з тобою».

6. Розуміння своїх опор і ресурсів. Зріла особистість найчастіше буде переживати відчуття «любові до життя», але не завжди буде щасливою та радісною. Вона проживатиме різні почуття, разом із тим на фоні відчуватиметься значимість життя.

7. Вміння реалізовувати власний потенціал. Це може стосуватися професії, тобто вміння людини робити те, що буде корисним для неї та інших, вміння обирати діяльність відповідно до того, ким вона є, і виконувати роботу, яка їй підходить.

8. Нарешті, гумор. Вміння пожартувати над собою і напругу знімає, і допомагає максимально здорово реагувати на оточуючі ситуації. До речі, гумор є показником ментального здоров’я, його перевіряють в психіатричних клініках. Якщо людина з гумором ставиться до свого захворювання, то є шанс, що її скоро випишуть.

Є питання

Як бути, якщо ти психологічно не виріс, але тобі й так добре?

Важливо запитати себе: чому мене цікавить питання зрілості? Чому я хочу бути зрілим? І як мені зараз? Я не вірю, що є ідеальний вік та ідеальні люди, тому що світ не ідеальний. І дуже важливо давати собі можливість бути неідеальним. Разом із цим, спробуйте не гнатися за зрілістю як за самоціллю. Така біганина не додає якості життя, не покращує його.

Як зрілість впливає на прийняття рішень?

Напряму, тому що в людини з’являються два вміння: з одного боку, наявність орієнтирів, а з іншого, вміння гнучко реагувати. Відповідно, рішення будуть прийматися простіше та чіткіше.

В контексті ментальності родинність і співзалежність часто не розрізнені.

На Західній Україні ми часто живемо розширеними сім’ями. Розширена сім’я –  це моя сім’я, сім’я моїх дідусів, бабусь. Якщо ми розглядаємо родину як частину соціальної групи, то ця система прагнутиме до стабільності, до того, щоб всі її члени жили за стандартами і нормами. І щоб подорослішати і зрозуміти, яка система цінностей моя, я повинен піти і спробувати щось геть нове. І це не завжди входитиме в систему цінностей моєї первинної сім’ї. Однак, щоб подорослішати, знайти незалежність, людина повинна прожити бунт. І ця дистанція, з точки зору психології, необхідна для дорослішання.

Як пережити травму дорослішання?

Повинно відбутися це відривання від старого, і в цьому місці людина може переживати сум, образи, злість. В контексті зрілості ми повинні пережити цю травму дорослішання та зупинитися в точці, де я і тільки я відповідальний за своє життя. Частина цінностей, яка була в нашій сім’ї, залишається з нами, але бунт дозволив нам побачити інші цінності.

Чому зрілість до всіх приходить у різний час?

Через те, що ми усі розвиваємося по-різному. У нас у всіх різна особиста історія, перелік подій, які стали для нас значимими, і різне середовище виховання та зростання. Є середовища, де культивується незалежність, цінність до індивідуальності. В такому середовищі може швидше вирости зріла особистість. Є середовища, в яких культивується залежність: людям, які вас оточують, буде вигідно, коли ви з чимось не справлятиметесь, бо тоді вони стають корисними і відчувають потрібність. І саме ці середовища можуть затримувати особистість в розвитку.

Як це – брати відповідальність за все?

Я не вірю, що можна брати відповідальність за все. Зріла особистість повинна приймати неідеальність світу. Немає максимальної форми відповідальності, зате є вміння розділяти її з кимось.

Тож зрілість – поняття комплексне та приходить у ваше життя не вмить. Ви можете виростити в собі ці якості, якщо візьмете на них курс. Успіху вам у самодослідженні!

Сезон «П’ятий район» на Urban Space Radio виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст цього вебсайту є винятковою відповідальністю інтернет-журналу Platfor.ma та необов’язково відображає погляди USAID або уряду США.