Не всі європейські міста пішоходизують простір, а Львів уже робить це. Локальні вуличні бізнеси Києва влаштовують свято вулиці, щоб зібрати кошти на її благоустрій. Публічний простір «Сцена» у Дніпрі – призер міжнародного конкурсу European Public Space Prize 2018. Міська адміністрація Тернополя створила сучасну набережну «Циганка» за проектом ініціативної команди архітекторів. Усе це відбувається на наших очах і змінює простір, в якому ми живемо.

«Останні 25 років ми живемо з думкою, що йдемо в Європу, що в них краще, що нам треба робити, як у них. Однак за цей час ми не помітили, як змогли вийти на рівень з ними, а багато в чому навіть стали кращими, – каже архітектор «Агентів змін» Максим Головко. – На конференції ми хочемо розказати саме про такі проекти».

Block Party на Рейтарській (Київ)

Block Party – це свято вулиці, влаштоване бізнесами, що розташовуються на Рейтарській. Мета проста і складна водночас – познайомитися з сусідами та сформувати міцне ком’юніті. Кошти, зароблені на Block Party, збирають на благоустрій Рейтарської.

«Початковий задум Block Party – вихід брендів у зовнішній світ, але “на домашньому”, в капцях. Зірки на небі стали так, що протягом останніх років на Рейтарській з’явилося багато локальних бізнесів: Syndicate, Kapkanshop, Riot Division, Chop-Chop, Styleinsider, Haze, кафе “Зигзаг” і “Каштан”, Zavod Shop, Plivka, видавництво “Основи”. Ці бренди сформували якісну тусовку соціально відповідальних бізнесів, які хочуть змінювати місто на краще.  

Перекривати вулицю регулярно – складне задоволення. Будемо робити це лише три дні на рік. Block Party проводимо у форматі DIY: без залучення спонсорів, без розміщення рекламного брендингу партнерів, без підтримки політиків. Проект повністю на самофінансуванні. Нехай ми будемо без крутої сцени та освітлення, але не втратимо в атмосфері та настрої. Нехай вийде в чомусь незграбно, але по-домашньому та власними силами.

Частину прибутку з вечірки бізнеси інвестують у благоустрій Рейтарської. На вулиці є у що інвестувати: бракує смітників, контейнерів, освітлення, не бракує розмальованих фасадів. Ми вже порахували вартість освітлення вулиці ліхтарями на сонячних батареях та сортування відходів – все це реалізується, але лише за згоди мешканців вулиці.

Окрім того ми знайшли “сліпу пляму” на Рейтарській – сквер навпроти кафе “Зигзаг”. Хочемо, щоб він став новим майданчиком креативної рекреації, де буде приємно працювати, відпочивати, обговорювати проекти з друзями. Нещодавно ми зафіксували наші наміри на меморіальному камені та табличці, написавши про намір створити сквер імені Нарбута (на цій вулиці жив Георгій Нарбут). Для нас як для бізнесів важливо, щоб на вулиці було красиво і на сквері благоустрій не закінчився.

На першому Block Party ми зібрали 138 800 гривень. Ми вже профінансували топографічну зйомку вулиці та району для розробки концепції скверу архітекторами, плануємо провести історично-соціологічне дослідження місцевості та паспортизацію дерев. Окрім того, плануємо і менші за розмахом проекти – зафарбувати фасади від графіті, благоустрій менших скверів. Все це стане можливим лише після обговорення з місцевими жителями.

Майже для всіх бізнесів участь у Block Party пішла в мінус, але дала плюс із соціальної сторони. Це наша особиста відповідальність – заробити гроші на благоустрій вулиці, на якій ми працюємо щодня. Саме тому кожен бренд придумує додаткові прояви та активності. Наприклад, бренд одягу Kapkanshop продає вегетаріанські хот-доги, ми у Riot Division розробили мерч з воронами – айдентикою Block Party, а галерея “Дукат” проводить аукціон. І всі ці кошти віддаються на благоустрій територій.

Це не фестиваль, де ми щось продаємо. Block Party – наша соціальна відповідальність. Держава державою, але не можна чекати склавши руки, сподіваючись на неї. Наше покоління – це люди, які щось змінюють. Змінювати – не швидка історія, але ми її розпочали».

Сцена: Stage (Дніпро)

Сцена – це публічний простір у парку Дніпра, де кожен може провести власну подію. Глобально це колаборація архітекторів з України, Польщі, Данії та Італії в поєднанні з колективною творчою енергією дніпрян, використана для ревіталізації закинутого простору.

Замість побудувати один раз і намертво, автори Сцени пішли шляхом створення експериментального простору, який дає можливість дізнатися реальні потреби та запити мешканців міста. Для цього анонсували 100-денний експеримент, коли будь-хто з містян міг провести власну подію на Сцені.

«За літо 2017-го дніпряни провели 60 культурних заходів на Сцені. За два роки існування простору більш як 300 людей взяло участь у його створенні та відновленні. Будівельні матеріали збирали через краудфандинг, споруджували разом із мешканцями. 150 жителів провели свої заходи, а я познайомився із безліччю талановитих людей, з якими не перетнувся б за інших умов.

Створення проектів колективно – це світова тенденція. Однак Сцені вдалося об’єднати краудсорсинг (передача задач певному колу осіб без трудового договору – прим. авт.) та краудфандинг (громадське фінансування – прим. авт), що є великою рідкістю. Колективність – це пульс Сцени.

Коли Сцена увійшла в найкращі проекти European Public Space Prize 2018, інтерес до неї виріс і за межами України. Навіть на церемонію нагородження в Барселоні ми приїхали великою командою. Класно опинитися в одному списку з такими проектами як Poblenou “Superblock” (Барселона), Zollverein Park (Ессен), Cuyperspassage (Амстердам), PC Caritas (Мелле, Бельгія) та Renovation of Skanderbeg Square (Тирана). Після нагороди Urban Public Space топові архітектурні онлайн-видання ArchDaily та Deezen зробили публікації про нас, а Owen Hatherley, один із найважливіших архітектурних критиків сучасності, написав статтю про український публічний простір.  

Цієї осені ми демонтуємо Сцену. Це нормальний крок, який може стати каталізатором до створення нових проектів у міському середовищі Дніпра. Сцена була задумана як тимчасовий культурний простір і стала прототипом культурного центру. Зараз команда авторів працює над проектом постійно діючого сучасного культурного центру в Дніпрі і, сподіваюся, це буде наш наступний крок».

Набережна «Циганка» (Тернопіль)

Алея, скейтпарк, пірс, фонтан, спортивна зона, велодоріжка і зона для тихого відпочинку – і все це не в столиці, а в Тернополі

«Тернопільську набережну із дивною для немісцевих назвою “Циганка” збудували влітку 2016-го року за рахунок міського бюджету за концепцією і проектом URBAN.te. Особливість набережної – сучасний нетиповий для міста дизайн середовища та благоустрою.

Взимку 2015-го групі людей набридло спостерігати, як чималі кошти щороку витрачаються на “благоустрій” міста, а жити в ньому зовсім не хочеться. Суперсила цих людей була в тому, що майже всі були архітекторами. Вони вирішили показати містянам і місцевій владі, що благоустрій може виглядати інакше, – так виникла громадська ініціатива URBAN.te.

Кілька місяців ми шукали місце, де можна презентувати нашу ідею оновлення набережної. Вирішили показати ескізну пропозицію просто на міському фестивалі. Серед перехожих, яким розповідали про проект, опинився міський голова, який продекламував: “Молодці, все реалізуємо”. Само собою, ми сприйняли це просто як обіцянку на людях. Однак через кілька тижнів до нас справді звернулася міська рада з пропозицією розробити проект по нашій концепції.

Так ініціатива небайдужих перетворилася на першу в місті комфортну й доступну набережну. За два роки міська адміністрація реалізувала другу й третю чергу проекту вже без нашої участі.

Набережна привела в місто багато гостей. Люди купували квитки у Тернопіль, коли дізнавалися про неї в інтернеті. Хотіли погуляти “Циганкою” і переконатися, що картинки “з мережі” справді зроблені в Тернополі.

“Циганка” стала можливою через атмосферу свободи, доступності, відкритості простору та незвичайного зонального поділу. Такі нетипові для набережної локації, як скейтпарк, пішохідний фонтан, бетонна консоль над водою, та комплексність дизайну створили атмосферу і характер “Циганки”».

Пішохідна вулиця Курбаса (Львів)

Міста для людей – це там, де пішохід у центрі всього (до речі, архітектор Йен Ґел присвятив цій темі окрему книжку). У Львові почали кампанію з пішоходизації центру та околиць і створили «Пішохідне коло» – проект розширення пішохідних зон міста.

«Коли у Львові виникла пішохідна зона, вона дуже швидко наповнилася людьми та бізнесами. У 2015 році перекрили вулицю Курбаса, яка відтоді стала чи не найулюбленішим місцем для прогулянок львів’ян і туристів. Однак у 2015-му ніхто не вірив, що вулиця, відірвана від “старого міста”, стане рекреаційною зоною. За рік вулиця Курбаса наповнилася життям і стала справжньою відпочинковою оазою.

Довкола центральної частини Львова є багато вулиць, схожих на вулицю Курбаса, які разом утворюють пішохідний ланцюг. У кожної вулиці є своя характерна спеціалізація: транзитні вулиці – мають бути максимально зручні, без паркувальних зон у дорожніх смугах; житлові вулиці – зі зручним паркуванням для мешканців; “активні” вулиці – де активно розвивається комерція, є заклади культури та відомі архітектурні об’єкти.

“Активні” вулиці варто робити рекреаційними і повністю вилучати функцію транзиту та паркування на користь громадського простору. Саме тому ми запланували створити мале транспортне кільце, яке допоможе реорганізувати рух авто в центрі і посилить наявну “спеціалізацію” вулиць. Ці дії створять для мешканців Львова рекреаційний коридор, де буде приємно і комфортно гуляти. Для туристів – це плюс один цікавий маршрут, заради якого можна вийти з переповненої площі Ринок.

Крім того, кожна людина має щодня проходити 10 000 кроків, щоб серце лишень було в тонусі. Однак від прогулянок вздовж заторів користі й задоволення небагато. Якщо ми можемо створити маршрут пішохідними й озелениними вулицями, скверами й парками – то здоров’я і щастя кожного лише виграє. На сам кінець – людям справді подобається бути серед інших людей. Пішоходизація – це можливість привабити на вулиці людей, зробити прогулянки та перебування в просторі міста приємним і бажаним».