Вчені вже давно б’ють на сполох, застерігаючи нас, що з кожним роком людство споживає більше, ніж природа може давати. Це призводить до зникнення лісів, забруднення повітря й води і вимирання багатьох видів тварин. З такими темпами вже у цьому сторіччі сотні мільйонів людей будуть змушені шукати іншу планету для життя. Саме тут на допомогу приходять екологи зі своїми ідеями порятунку планети.

Море хвилюється раз…

Останніми роками виробництво й використання матеріалів з пластику починають обмежувати, оскільки все більше відомо про його згубний вплив на довкілля. Проте його кількість в світовому океані продовжує зростати. За даними дослідників, в океанах вже зараз знаходиться понад 150 млн тонн пластику і з кожним роком ця кількість невблаганно збільшується. Аби зрозуміти усю масштабність проблеми, уявіть, що кожну хвилину в океан скидають цілу вантажівку таких відходів. Згідно з останніми прогнозами, за десять років пластику в океані стане майже вдвічі більше.

Все це врешті відбивається й на людях. Так, дослідження питної води по всьому світу показало, що частки пластику містяться в 83% з проб. Крім того, пластик накопичується в тканинах їстівних риб, з якими також потрапляє в раціон людей.

Більшість захисників довкілля вважають, що найдієвіший спосіб порятунку планети – це переробка пластикових відходів. Один з ключових елементів – сортування сміття. Всі знають, як відбувається цей процес – наприклад, ви купили пляшку газованого напою, а після використання викинули її в потрібний контейнер. Далі замість того, аби розкладатись на звалищі майже 500 років, її подрібнюють і повторно використовують для створення меблів, канцелярський товарів і навіть одягу.

Проте для того, щоб процес переробки відбувся правильно, слід пройти довгий шлях від сортування до використання отриманої сировини в іншій галузі виробництва. Зазвичай це не дуже вигідно. Наприклад, для того, щоб переробити одну тонну відходів у такому мегаполісі як Нью-Йорк, вам доведеться заплатити на $300 більше, ніж просто вивести сміття на звалище або спалити його. З роками ця сума перетвориться на мільйони доларів.

Якщо більшість екологів впевнені, що переробка сміття подолає забруднення планети, то чому ж ми не бачимо позитивних змін? Адже по всьому світу вже не перший рік працюють потужні станції, де відходи піддаються безпечній переробці. Відповідь дуже проста – цього замало. Наприклад, щоб компенсувати величезну кількість шкідливих вихлопів, яка виділяється під час авіаподорожі з Нью-Йорку до Лондона, слід переробити близько 40 тис. пластикових пляшок. Ознайомившись з розкладом рейсів будь-якого аеропорту, одразу можна зрозуміти – наше покоління навряд чи стане свідком екологічного дива.

Що можемо зробити ми?

Для початку, варто обмежити щоденне використання виробів з пластику у господарстві. Позбудьтесь, нарешті, вашого «пакета для пакетів» і візьміть за звичку брати з собою на шопінг торбинку з тканини. По-перше, це досить зручно, а по-друге, це справді мінімізує кількість пластикових відходів у вашій оселі. Звичайно, це лише крапля в морі, проте великі зміни завжди починаються з маленьких кроків.

Паперовий пакет замість кисню

Ще одним шляхом зменшення використання пластику є паперова продукція. Зручні паперові пакети для продуктів, паперові стаканчики в улюбленій кав’ярні і навіть паперові соломинки у McDonald’s! Ну хіба не мрія еколога? Звичайно, у таких спосіб можна уникнути надлишкового виробництва пластикових матеріалів, але чи врятує це планету від забруднення? Як з’ясувалось, не обов’язково.

Справа в тому, що, за даними експертів, відходи з виробництва паперових пакетів забруднюють повітря на 70% більше, ніж пластикові. А сам процес виготовлення паперу потребує втричі більше такого цінного ресурсу як вода, аніж виробництво пластику. Більш того, процес переробки паперу теж надзвичайно складний і часто витрачає таку кількість енергії, якої б вистачило на виготовлення абсолютно нового продукту.

І не слід також забувати про тисячі дерев, які зникають в результаті виробництва цього матеріалу. Як наслідок, порушується природній баланс – абсорбується менша кількість вуглецю, що лише посилює вплив парникового ефекту.

Що можемо зробити ми?

Тут теж можуть допомогти невеликі сумки з тканини, які досить зручно покласти в кишеню перед походом в магазин, або просто завжди носити з собою. Таким чином ви зможете позбавитись залежності від все нових і нових пакетів – як паперових, так і пластикових. Ще один рівень усвідомленості – власні чашки, але це вже для справжніх адептів природи.

Аварія з електромашинами

Не все так просто й з електрокарами, які нібито є екологічним порятунком для транспортної сфери. Експерти Норвезького науково-технічного університету довели, що електричні машини за весь період виробництва, роботи та утилізації можуть забруднювати повітря навіть більше, ніж звичайні авто. Нюанс в тому, що класичні автівки найбільше б’ють по природі саме на дорогах, а от електрокари на трасах є відносно безпечними, однак наносять шкоду під час інших етапів свого життя.

Так, наприклад, відходи з фабрик, де виготовляються електромобілі, містять більшу кількість токсичних речовин, які потім потрапляють у нашу атмосферу, а батарея машини може спричиняти викид вуглецю, що є основним підсилювачем парникового ефекту. Також в конструкції електрокарів використовуються рідкісні елементи, які видобуваються з порушенням прав людини в країнах типу Конго чи Китаю.

Крім того, варто пам’ятати, що енергія, якою заряджається навіть найекологічніший електрокар, звідкілясь береться. І дуже часто цей струм виробляється на абсолютно класичних електростанціях, де спалюють вугілля та газ – при цьому наносячи шкоду середовищу.

Поки що відмова від традиційного пального і перехід до альтернативних видів автомобільного палива неможлива через надзвичайну роль нафти у світовій економіці. Цей факт підкреслює також і те, що за останні п’ять років світовий видобуток нафти досяг свого піку. Її широко застосовують для виготовлення рідкого палива, мастил та багатьох синтетичних матеріалів.

Саме нафта слугує основним джерелом палива в США та багатьох інших країн і економіка світу багато в чому пов’язана з вартістю цих вуглеводнів. Навіть якщо у майбутньому людство буде пересуватись лише за допомогою електромашин, це ще не гарантує захист навколишнього середовища від шкідливих нафтопродуктів.

Що можемо зробити ми?

Якщо обидва різновиди автомобілів певною мірою шкодять навколишньому середовищу, а пересуватись пішки все одно не хочеться, можна обрати більш екологічний транспортний засіб. Наприклад, велосипед чи самокат. Вони ідеально підходять для подолання коротких дистанцій і вбережуть вас від ранкових заторів. Крім того, щоденна подорож на велосипеді буде підтримувати вас у формі.

Якщо ж це з якихось причин неможливо, то одним із виходів може бути економіка спільного споживання, яка стає все більш актуальною для сучасного світу. Це коли сім’я не купує собі машину або навіть дві, а об’єднується з сусідами, щоб мати одну автівку на два господарства й користуватися нею за потреби. Або взагалі не купувати машину, а домовитись з тими, хто теж кожен день їздить на роботу в тому ж напрямі, щоб користуватися їх автомобілем.

Радіоактивна економія

Енергозберігаючі лампи поступово замінюють звичайні по всьому світу. Людей приваблює їхній великий термін дії – до 12 тис. годин, коли у звичайних ламп він складає максимум 1000 годин. Загалом найголовніша перевага – це, звичайно, економія електроенергії. Такі лампи споживають у п’ять разів менше електрики і, на відміну від звичайних, не нагріваються. Крім того, енергозберігаючі лампи забезпечують стабільний світловий потік, що дуже добре для нашого зору, особливо при роботі за комп’ютером.

Проте є один невеликий нюанс – енергозберігаючі лампи можуть бути смертельно небезпечними для людини і довкілля. У трубках цих ламп містяться пари ртуті, якими людина може отруїтись під час прямого контакту. Тому якщо енергозберігаюча лампа розбилась, слід негайно провітрити та прибрати приміщення.

Крім того, такі лампи не можна просто викинути у смітник, адже на звалищі вони почнуть виділяти отруйну речовину у ґрунт та прилеглі водойми. Саме через ртуть ці лампи не піддаються переробці. Їх слід утилізувати в спеціальні контейнери, яких, на жаль, не так багато.

Що можемо зробити ми?

Головне – не викидайте лампи в звичайні сміттєві контейнери. Прогугліть, де у вашому місті є спеціальні пункти прийому, та відносьте туди старі лампи, коли їх набереться достатньо, щоб перемогти вашу лінь. Природа подякує.

Органічне – не завжди екологічне

Споживання органічних продуктів стало одним з головних трендів останніх років. На кожному кроці ми бачимо привабливі вивіски – «органічні помідори», «екологічний продукт». І справді, споживання органічної їжі зменшує ризик потрапляння пестицидів і гербіцидів у наш організм. Вирощування органічних овочів та фруктів зберігає навколишнє середовище від отруєння хімічними добривами, які, як правило, потрапляють на нові території за допомогою вітру й дощу, всмоктуються у землю і в результаті потрапляють у ґрунтові води. За даними вчених, навіть невеликі дози хімічних речовин можуть заподіяти непоправної шкоди сільськогосподарським культурам.

Оскільки органічні продукти вирощують без хімічних домішок та пестицидів, вони схильні до захворювань та впливу шкідників. Ці фактори значною мірою провокують вироблення природних токсинів у рослин, які потім можуть зіпсувати увесь врожай, а отже й ґрунт. Крім того, органічне виробництво може бути дуже збитковим, адже ніколи не знаєш напевно, яка частина врожаю без хімічної підтримки зовні зможе перенести перепади температур та інші природні зміни. Саме тому для вирощування таких продуктів виділяється більша кількість земельних ділянок, які виснажують ґрунт і призводять до знищення середовищ існування багатьох тварин. Згідно з останніми дослідженнями, проведеними у Німеччині, органічні культури потребують на 40% більше земельних територій, ніж звичайний врожай. 

За останніми даними, кількість врожаю з органічних ферм на 34% менша, ніж у звичайному сільському господарстві. Органічне виробництво продукує менше овочів та зернових культур, які необхідні для щоденного вжитку. До того ж, вирощування таких продуктів потребує більш часу та зусиль, адже за відсутності пестицидів, врожай слід постійно перевіряти і ретельно за ним доглядати. Звідси й маємо захмарну ціну на екологічно чисті продукти.

Що можемо зробити ми?

Тут важко – їсти треба кожен день. Але можна спробувати аналізувати етикетки та обирати ті продукти, які вирощуються з найменшою шкодою для природи. А ще можна вирощувати їжу власноруч!