Ми спробували розібратися, що мотивує людей навчатися у дорослому віці, за якими критеріями вони обирають курси чи школи, і взагалі — чи зможе альтернативна освіта замінити класичні виші. Дослідження провели партнери з DigData, які опитали онлайн 1018 респондентів на різних майданчиках. Фінальна фаза опитування тривала у травні цього року, тобто в час тотальної онлайну через пандемію.

До речі, весь цей проєкт ми зробили благодійним. За кожну заповнену анкету респонденту пересилали 250 гривень у фонд Стипендій імені журналіста Богдана Радченка. За зібрані кошти стипендій буде оплачено навчання військовослужбовців і ветеранів у школі Projector.

Ось які тренди та висновки можна зробити:

Платити вміємо, але не завжди

Переважна більшість українців обирає безкоштовну самоосвіту — 64%. При цьому кожен третій хоча б один раз протягом трьох років платив за навчання — у приватних лекторів чи коучів, або у професійних школах.

Жінки вчаться більше

Жінки більш відкриті до альтернативної освіти: 67% навчалися безкоштовно і 36% платили за навчання. У чоловіків ці показники помітно нижчі: 59% і 25% відповідно. 

Загалом 7 з 10 людей проходили додаткове навчання протягом останніх трьох років. У молоді цей показник ще вище — 4 з 5 серед респондентів віком 18-29 років. Ніколи не проходили додаткове навчання трохи більше чверті респондентів. І лише 13% з цієї категорії не вірять в його якість. Найчастіше ці люди кажуть, що просто не відчувають необхідності в альтернативній освіті. У декого причини більш прозаїчні – брак часу і коштів.

Чому люди вирішують вчитися

Напрошується кілька гіпотез. По-перше, мода на розум. Нові знання допомагають розвиватися й підтримувати інтелектуальний тонус, це доволі стійка тенденція. По-друге, бажання змінити спеціальність. Цю гіпотезу підтверджують цифри дослідження — шестеро з десяти опитаних замислювалися про зміну професії у найближчі 2-5 років. Ну й по-третє, незадоволеність вишами. Хтось помилився з вибором професії, комусь цей вибір нав’язали батьки заради диплома, когось не влаштовує якість вищої освіти.

Виникає логічне запитання: чи здатна альтернативна освіта замінити ВНЗ? Навіть молодь вірить в це лише частково — 30% респондентів віком 18-29 років кажуть, що може. 21% з цим не погоджується, ще 50% мають нейтральне ставлення. Люди старшого віку очікувано консервативні — незгідних тут 38%.

Мотиви і результати навчання

Основних мотивів для навчання у дорослому віці три. Перший — прагнення до кар’єрного зростання і підвищення доходу; другий — бажання змін; третій — самоствердження. Основними драйверами є кар’єра і дохід — їх виділили 43% опитаних.

А чи збігаються очікування і реальність після курсів? Переважно так: 88% студентів відчули позитивні зміни, зокрема 58% — матеріальні. Найчастіше матеріального прогресу досягали студенти з відповідною мотивацією. 94% з них стверджують, що прокачали кар’єру. У когось побільшало обов’язків, у когось зросла зарплата, хтось став краще взаємодіяти з колегами. Менше позитивних змін у тих, хто йшов на курси, бо просто цікавиться темою. Здебільшого це люди зі старшої вікової групи з високим доходом.

Найнижчі показники у людей, яких на курси привело бажання змін. Їм важче досягти прогресу: тільки 36% таких студентів змінили сферу діяльності або місце роботи. Можливо, тут працює вже згадана мода: «круто тусити» на курсах, зайвим це точно не буде.

Онлайн поступається офлайну, а ідеальний викладач — це практик

Також нас цікавили тригери вибору освіти. Ми сформулювали так: які критерії найбільш важливі при виборі школи? Ось ті, що потрапили до першої трійки. 58% респондентів назвали ціну за навчання. 72% дивляться на програму курсу й обирають найбільш релевантну їхнім запитам. 

А тепер спробуйте вгадати, який критерій очолює рейтинг. Позитивні відгуки? Але ні, всього 28%. На першому місці опинилася компетенція лекторів — 8 з 10 людей ідуть на імена. І одразу хочеться зрозуміти: на які саме імена, хто він — ідеальний викладач? 

Ідеальний викладач в альтернативній освіті — це перш за все профі, який має багатий практичний досвід. Принаймні, так вважають 77% опитаних. Якщо доповнювати портрет класного вчителя, то він має бути ментором, вміти доступно подавати інформацію, поважати й мотивувати студентів, мати харизму і почуття гумору, а також постійно розвиватися і йти у ногу з часом.

Ще один критерій вибору, який озвучують більш ніж половина респондентів, — наявність практичних знань. Альтернативне навчання сприймають як певну протилежність класичній освіті — з купою теорії. Тому на курсах студенти хочуть отримувати більше користі — практичних навичок. На теорію вони відводять 30% часу, на практику — 45%, ще 25% — на домашки. Загалом на навчання респонденти готові виділяти по 16 годин на тиждень, а оптимальною тривалістю курсів вважають 2-3 місяці.

Кілька слів про вподобання щодо формату. Більшість (56%) надає перевагу гібриду – поєднанню офлайн і онлайн форматів в межах одного курсу. Чистий офлайн обирає майже третина опитаних, тільки онлайн — 17%.

Про що це говорить

Альтернативна освіта в Україні помітно набирає оберти. Причина – результативність – спеціалізовані курси дають можливість реально зростати, більше заробляти. Доведений сучасністю факт: одна освіта на все життя не працює. Бо реальність змінюється надто динамічно, актуальна інформація постійно оновлюється. І аби за цим встигнути, потрібен «дозволений допінг», яким і є альтернативна освіта.

Методологія опитування маркетингової агенції DigData:

Онлайн інтерв’ювання CAWI у три етапи:

– Всеукраїнський jмнібус на основі респондентської онлайн-панелі компанії DigData

– респонденти, які проходили навчання в школі Projector, на основі бази даних Projector

– респонденти, які подоходили будь-яке додаткове навчання протягом останніх трьох років на основі рекрутингу в соціальних мережах (відкритий заклик для участі)

Розмір вибірки: ЕТАП 1: 1000 інтерв’ю; ЕТАП 2+3: 1016.

Обкладинка: Unsplash