В Україні бум різноманітних курсів. Ось дослідження ефектів та нюансів такої освіти

АвторНадя Перевізник
31 Липня 2020
дослідження навчання онлайн

«Ввечері не зможу, в мене курси». Така відмовка стає все більш поширеною, сьогодні люди навчаються ледь не поголовно, а відвідування будь-яких занять стає перманентною частиною життя. Але що воно дає? Креативна школа Projector і компанія DigData вирішили дослідити альтернативну освіту, аби зрозуміти її ефективність та головні тренди. А Platfor.ma публікує текст ініціаторки дослідження, кураторки програми Projector з маркетингу про те, що з цього вийшло.

Ми спробували розібратися, що мотивує людей навчатися у дорослому віці, за якими критеріями вони обирають курси чи школи, і взагалі — чи зможе альтернативна освіта замінити класичні виші. Дослідження провели партнери з DigData, які опитали онлайн 1018 респондентів на різних майданчиках. Фінальна фаза опитування тривала у травні цього року, тобто в час тотальної онлайну через пандемію.

До речі, весь цей проєкт ми зробили благодійним. За кожну заповнену анкету респонденту пересилали 250 гривень у фонд Стипендій імені журналіста Богдана Радченка. За зібрані кошти стипендій буде оплачено навчання військовослужбовців і ветеранів у школі Projector.

Ось які тренди та висновки можна зробити:

Платити вміємо, але не завжди

Переважна більшість українців обирає безкоштовну самоосвіту — 64%. При цьому кожен третій хоча б один раз протягом трьох років платив за навчання — у приватних лекторів чи коучів, або у професійних школах.

Жінки вчаться більше

Жінки більш відкриті до альтернативної освіти: 67% навчалися безкоштовно і 36% платили за навчання. У чоловіків ці показники помітно нижчі: 59% і 25% відповідно. 

Загалом 7 з 10 людей проходили додаткове навчання протягом останніх трьох років. У молоді цей показник ще вище — 4 з 5 серед респондентів віком 18-29 років. Ніколи не проходили додаткове навчання трохи більше чверті респондентів. І лише 13% з цієї категорії не вірять в його якість. Найчастіше ці люди кажуть, що просто не відчувають необхідності в альтернативній освіті. У декого причини більш прозаїчні – брак часу і коштів.

Чому люди вирішують вчитися

Напрошується кілька гіпотез. По-перше, мода на розум. Нові знання допомагають розвиватися й підтримувати інтелектуальний тонус, це доволі стійка тенденція. По-друге, бажання змінити спеціальність. Цю гіпотезу підтверджують цифри дослідження — шестеро з десяти опитаних замислювалися про зміну професії у найближчі 2-5 років. Ну й по-третє, незадоволеність вишами. Хтось помилився з вибором професії, комусь цей вибір нав’язали батьки заради диплома, когось не влаштовує якість вищої освіти.

Виникає логічне запитання: чи здатна альтернативна освіта замінити ВНЗ? Навіть молодь вірить в це лише частково — 30% респондентів віком 18-29 років кажуть, що може. 21% з цим не погоджується, ще 50% мають нейтральне ставлення. Люди старшого віку очікувано консервативні — незгідних тут 38%.

Мотиви і результати навчання

Основних мотивів для навчання у дорослому віці три. Перший — прагнення до кар’єрного зростання і підвищення доходу; другий — бажання змін; третій — самоствердження. Основними драйверами є кар’єра і дохід — їх виділили 43% опитаних.

А чи збігаються очікування і реальність після курсів? Переважно так: 88% студентів відчули позитивні зміни, зокрема 58% — матеріальні. Найчастіше матеріального прогресу досягали студенти з відповідною мотивацією. 94% з них стверджують, що прокачали кар’єру. У когось побільшало обов’язків, у когось зросла зарплата, хтось став краще взаємодіяти з колегами. Менше позитивних змін у тих, хто йшов на курси, бо просто цікавиться темою. Здебільшого це люди зі старшої вікової групи з високим доходом.

Найнижчі показники у людей, яких на курси привело бажання змін. Їм важче досягти прогресу: тільки 36% таких студентів змінили сферу діяльності або місце роботи. Можливо, тут працює вже згадана мода: «круто тусити» на курсах, зайвим це точно не буде.

Онлайн поступається офлайну, а ідеальний викладач — це практик

Також нас цікавили тригери вибору освіти. Ми сформулювали так: які критерії найбільш важливі при виборі школи? Ось ті, що потрапили до першої трійки. 58% респондентів назвали ціну за навчання. 72% дивляться на програму курсу й обирають найбільш релевантну їхнім запитам. 

А тепер спробуйте вгадати, який критерій очолює рейтинг. Позитивні відгуки? Але ні, всього 28%. На першому місці опинилася компетенція лекторів — 8 з 10 людей ідуть на імена. І одразу хочеться зрозуміти: на які саме імена, хто він — ідеальний викладач? 

Ідеальний викладач в альтернативній освіті — це перш за все профі, який має багатий практичний досвід. Принаймні, так вважають 77% опитаних. Якщо доповнювати портрет класного вчителя, то він має бути ментором, вміти доступно подавати інформацію, поважати й мотивувати студентів, мати харизму і почуття гумору, а також постійно розвиватися і йти у ногу з часом.

Ще один критерій вибору, який озвучують більш ніж половина респондентів, — наявність практичних знань. Альтернативне навчання сприймають як певну протилежність класичній освіті — з купою теорії. Тому на курсах студенти хочуть отримувати більше користі — практичних навичок. На теорію вони відводять 30% часу, на практику — 45%, ще 25% — на домашки. Загалом на навчання респонденти готові виділяти по 16 годин на тиждень, а оптимальною тривалістю курсів вважають 2-3 місяці.

Кілька слів про вподобання щодо формату. Більшість (56%) надає перевагу гібриду – поєднанню офлайн і онлайн форматів в межах одного курсу. Чистий офлайн обирає майже третина опитаних, тільки онлайн — 17%.

Про що це говорить

Альтернативна освіта в Україні помітно набирає оберти. Причина – результативність – спеціалізовані курси дають можливість реально зростати, більше заробляти. Доведений сучасністю факт: одна освіта на все життя не працює. Бо реальність змінюється надто динамічно, актуальна інформація постійно оновлюється. І аби за цим встигнути, потрібен «дозволений допінг», яким і є альтернативна освіта.

Методологія опитування маркетингової агенції DigData:

Онлайн інтерв’ювання CAWI у три етапи:

– Всеукраїнський jмнібус на основі респондентської онлайн-панелі компанії DigData

– респонденти, які проходили навчання в школі Projector, на основі бази даних Projector

– респонденти, які подоходили будь-яке додаткове навчання протягом останніх трьох років на основі рекрутингу в соціальних мережах (відкритий заклик для участі)

Розмір вибірки: ЕТАП 1: 1000 інтерв’ю; ЕТАП 2+3: 1016.

Обкладинка: Unsplash

Найцiкавiше на сайтi

Онлайн-просвіта:
Ілля Філіпов про курси EdEra й те, чому західна освіта не краща за нашу

АвторЮрій Марченко
29 Жовтня 2019

Навесні 2014 року запустилася студія онлайн-освіти EdEra. Тепер це потужна організація, яка навчає українців у форматі безкоштовних онлайн-курсів, інтерактивних підручників та різноманітних уроків. Для свого циклу інтерв’ю «Надлюдський фактор» Platfor.ma поговорила зі співзасновником та СЕО EdEra Іллею Філіповим про те, чому західна освіта не є кращою за нашу, як змусити сотні тисяч вчителів пройти онлайн-курс та скільки коштуватиме навчити айтішників бадмінтону.

– Що зараз таке EdEra?

– Cтудія онлайн-освіти. Ми можемо взяти якусь освітню задачу, проблему, виклик – і зайнятись цим. Це може бути невелике завдання, коли до нас приходять і просять зробити певний освітній матеріал для певної аудиторії. А може бути більш абстрактна задача – наприклад, люди погано здають ЗНО або журналісти не розбираються в економіці. Ми заточені під те, щоб придумати рішення, розробити концепцію, скласти програму і створити інтерактивне рішення.

Глобально ми працюємо в двох напрямках. Перший – це безкоштовні курси для всіх: від школярів до юристів, від вчителів до економістів. Другий напрямок – створення проектів під ключ, коли, скажімо, компанії потрібно навчити співробітників. Зараз десь 80% – це безкоштовні проекти, 20% – корпоративні замовлення.

У нас на сайті 66 великих проектів: онлайн-курси, інтерактивні уроки, інтерактивні підручники. На всіх наших платформах, де є реєстрація, майже півмільйона людей. Але взагалі, я думаю, більше, тому що є проекти, де ми не фіксуємо кількість. Плюс наші відео є на Ютубі і там ще 43 тис. підписників і 18 млн переглядів. Ну і на інтерактивних підручниках теж з півмільйона відвідувань на місяць.

– Наскільки я знаю, все це народилося з того, що ти хотів вступати на PhD і зрозумів, що отримувати знання толком немає де.

– Я з третього курсу готувався вступати на PhD з фізики і вчився за онлайн-матеріалами, в основному Массачусетського технологічного інституту і Берклі. Деякі курси я паралельно проходив і в університеті, і онлайн: електромагнетизм, квантову механіку. І раптом почав помічати деяку різницю.

– На користь західних курсів?

– Не зовсім. Це ключова історія: я не вважаю, що на Заході освіта однозначно краща. Це не так. Якщо брати мій досвід, то наш курс з фізики часто був глибшим і детальнішим, ніж, скажімо, в Берклі. Але що у них однозначно краще – це культура створення власне освітнього продукту.

У нашій системі всі мучаться і можуть засвоїти інформацію, тільки якщо реально постараються. Із 25 осіб в групі повністю впораються, скажімо, троє, але зате вони вже точно досягнуть справжніх висот. А на Заході все направлено на те, щоб цікаво було всім, і кому більше всіх треба, той сам заглибиться.

Складно говорити, чий підхід кращий, у них просто різні цілі. Але мені здалося, що для масової освіти західна система трохи краща. Я просто сам бачив, як в школі та університеті люди втрачали інтерес до теми тільки тому, що вона викладається не дуже добре. Тому що немає сторітелінгу, немає легкості подачі інформації, немає жартів, немає зворотного зв’язку і людиноорієнтованого дизайну матеріалів.

Я пам’ятаю, як мене вразило те, що я буквально перевідкрив для себе теми, які здавалися нудними. Приїжджав до батьків і дивувався: слухайте, а чого теорія електромереж виявилася такою цікавою? У нас же в універі суперкласний фахівець з цієї теми, але тоді мене не зачепило.

Тобто в Гарварді, Берклі чи MIT не працюють більш круті або розумні люди. Справа в якості і дизайні саме освітнього продукту. Вони ставляться до цього як до чогось комерційного. Думають про користувача, про те, щоб у нього не було нападу епілепсії від Word Art’у в презентаціях. Тому і є інтерес.

Тобто в Гарварді, Берклі чи MIT не працюють більш круті або розумні люди. Справа в якості і дизайні саме освітнього продукту.

Домашнє завдання: 7 навчальних онлайн-платформ для креативних людей

Де спеціалістам креативного сектору знайти прикладні курси, на які ресурси звернути увагу представникам творчих спеціальностей та яку альтернативну освіту пропонує мережа? Platfor.ma відшукала для творчих особистостей рекомендації з дистанційного навчання онлайн.

Більше 15 мільйонів користувачів та сотні курсів – Coursera впевнено тримає лідерство в сфері масових відкритих онлайн-курсів (Massive open online courses, MOOC). Для проходження більшості занять знадобиться знання англійської, але деякі курси супроводжуються українськими субтитрами. Середня тривалість курсу – від місяця до півтора, а протягом кожного тижня потрібно буде переглядати близько двох годин відео. Доступ до матеріалів безкоштовний, але вам можуть запропонувати придбати сертифікат про закінчення навчання або навчальні матеріали. Звісно, це не обов’язково. Радимо підписуватися не на окремі заняття, а на так звані спеціалізації – повноцінні семестри з кількох курсів, що включають відеолекції, текстові конспекти та домашні завдання.

Щоб знайти курси з творчих дисциплін, обирайте в списку розділ «Гуманітарні науки та мистецтво». Одна з найпопулярніших програм за всі 6 років існування платформи – «Креативність, інновації та зміни». Вона підійде усім представникам креативного сектору, які хочуть підвищити свій потенціал. Художникам та дизайнерам рекомендуємо «Графічний дизайн», музикантам – «Як писати та продюсувати власну музику», письменникам, журналістам та копірайтерам – від 4 до 6 місяців занять з літературної творчості або журналістики. Для фотографів-початківців розроблено масштабний базовий курс.

Креативна освіта: 17 шкіл для тих, хто хоче отримати творчу спеціальність

Якщо ви серйозно налаштовані на роботу в креативних індустріях, перший крок допоможуть зробити школи, в яких діляться не тільки теорією, а й практикою. Platfor.ma зібрала ключову інформацію про місця, де можна отримати творчу професію.

 

Школа дизайну та розробки Projector

Приклади курсів: Арт-дирекшн, Основи веб-дизайну, Urban design, UX architecture, Айдентика, Digital & product marketing, Front-end, Data science, Ігрова 2D-анімація

Вартість навчання: 3 500-12 000 грн на місяць

Тривалість: від 1 місяця до 1 року

Фото: prjctr.com.ua
Фото: prjctr.com.ua
Фото: prjctr.com.ua
Фото: prjctr.com.ua
Фото: prjctr.com.ua

Projector спеціалізується на дизайні, ІТ-розробці, проджект-менеджменті та маркетингу. Крім основної київської локації на Воздвиженці, існують філіали школи в Одесі та Львові, а ком’юніті об’єднують не тільки заняття, а й коворкінг та постійні відкриті події.

Тут вважають, що вчитися потрібно «руками» та на фідбеках досвідчених кураторів. Серед викладачів – дизайнер і засновник школи Олександр Трегуб, ілюстраторка Варвара Перекрест, експерт з UX-дизайну Олександр Іванов, дизайнер київської Студії Артемія Лебедєва Антон Жуков, спеціалістка з комунікацій Надія Перевізник і багато інших успішних професіоналів-практиків.

Колосальна цифра: інформаційне ожиріння, діджитал залежність та як з цим вижити

АвторНадя Перевізник
14 Листопада 2019

В еру шаленого розвитку цифрових технологій складно не спокуситися та не втекти від реальності у більш привабливі та функціональні віртуальні світи. Але чи це панацея від всіх життєвих складнощів? Фахівчиня з комунікацій та психологиня за освітою Надя Перевізник спеціально для Platfor.ma написала колонку про цифрову залежність, інформаційне ожиріння, вплив технологій на людство, і запросила на воркшоп про те, як з усім цим жити.

Надя Перевізник

6 годин і раз у 10 хвилин. Саме стільки пересічний житель планети проводить часу онлайн, а підлітки перевіряють соцмережі раз у 10 хвилин. Лінки та аналіз цієї статистики будуть далі – аби ви не відволікалися від тексту.

Якщо ви читаєте цю колонку, з великою ймовірністю належите до креативного класу, медіасередовища і «гуманітарії» за освітою, як і я. Принаймні, такий основний профіль аудиторії Platfor.ma. Більшість свого робочого дня ми фактично офіційно проводимо онлайн, працюючи з інформацією та спілкуючись в чатах. І якщо запитати – скільки часу проводимо там, ми скажемо «пару годин».

Однак мабуть багатьох вразив скрінінг екранного часу, який з’явився у мобільних рік тому, де видно ці вражаючі 4-8 годин у мережі щодня. Тобто, більшість активного дня. Що, власне, підтверджено і серйозними дослідженнями: середня щоденна тривалість перебування в інтернеті жителя планети – 6 годин 42 хвилини, звіт Digital in 2019, We Are Social & Hootsuite.