fbpx

Тримай мене міцно: як побачити маніпуляції соцмереж та перемогти їх

Текст: Олеся Павлишин
Дата: 28 Жовтня 2020

В середньому людина щодня витрачає у соцмережах 2 години 23 хвилини. Погортали стрічку в Інстаграмі, посварилися в коментарях у Фейсбуці, подивилися з десяток відео на Ютубі – і раптом день закінчився. Це все хитромудрі алгоритми та розробники, які показують персоналізований контент, надсилають інтригуючі сповіщення або змушують нас нетерпляче дивитися, як співрозмовник «набирає повідомлення». Напередодні відкриття Data CTRL Centre – виставки про персональні дані, кібербезпеку та медіаграмотність – Platfor.ma розповідає про інструменти, які змушують нас годинами сидіти у соцмережах.

Згори вниз

Скільки разів за останню годину ви оновлювали стрічку? Цей простенький свайп згори вниз – потужний інструмент впливу. Ми звикаємо до цього руху і в пошуку нової інформації постійно оновлюємо стрічку. Такий рух запозичили з індустрії ігрових автоматів. «Рука» цих одноруких бандитів теж рухалася згори вниз. Він використовується у більшості найпопулярніших соцмереж: Фейсбуці, Інстаграмі, Твіттері. 

Що робити? 

Намагайтеся постійно нагадувати собі, навіщо ви зайшли у соцмережу. Якщо не вдається, спробуйте встановити таймер того, скільки вам можна перебувати у додатку, радить клінічна психологиня Амеліа Алдао (про те, як саме це зробити – трішки далі).

Страх і ненависть у фейсбуці

Ви свайпнули – і отримали стрічку персоналізованих новин. Що ви бачите? Дописи людей, на інформацію від яких ви реагували раніше. Сенсаційні заголовки, які лайкнули десятеро ваших друзів. Уся стрічка – дуже емоційна і створена спеціально для вас. Алгоритми будуть підбирати інформацію, поки не знайдуть таку, на яку ви все-таки відреагуєте. Ці інструменти втримують нашу увагу, змушують нас ставити лайки, сердечки чи злі обличчя й коментувати. Еволюційно наш мозок «заточений» під пошук загроз. І що більше ми їх бачимо, то більше хочемо про них розповісти іншим, щоб наші друзі теж знали про них.

Що робити? 

Відволічіться. Візьміть собі за звичку чекати кілька хвилин, перш ніж щось поширювати чи коментувати. Під час цієї перерви подумайте про щось хороше чи нейтральне, не пов’язане з тим, що ви побачили в інтернеті. Ймовірно, через кілька хвилин ваші емоції будуть не такими сильними, як спочатку. Соцмережі – це простір, де нашими емоціями постійно маніпулюють. Тому контролювати їх – дуже важлива навичка.  

Народна любов

А якщо наші коментарі (чи пости) починають лайкати – ховайся! Бажання отримати нову порцію дофаміну – гормону, який зокрема відповідає за відчуття задоволення – буде змушувати нас перевіряти, чи, бува, не з’явилася нова вподобайка. Адже всім нам хочеться соціального схвалення. 

Що робити?

Про способи впоратися з необхідністю (до тривожності) отримувати соціальне схвалення через лайки пишуть цілі книжки. Для початку спробуйте відстежити, скільки разів ви розблоковуєте телефон. Якщо раніше ви цього не робили, то число може вас неприємно здивувати. Намагайтеся встановити конкретний час, у який ви перевіряєте соцмережі. Якщо можете, покладіть телефон подалі від себе, щоб до нього неможливо було дотягнутися рукою. Звісно, спершу дотримуватися буде непросто, але згодом ви звикнете.

Нескінченність – не межа

Гортаємо публікації далі – а вони ніяк не закінчуються. Безмежна стрічка новин, безперечно, втримує нашу увагу. Крім постів від друзів, які відповідають вашим вподобанням, Фейсбуку є ще чим вас розважити. Вам можуть «підкинути» п’ятихвилинне відео з лайфхаками, трейлер до нового фільму тощо. Мозок ніби вимикається – і ось ви вже дивитеся з десяток роликів, інформація з яких вам насправді ніколи не знадобиться. А в Інстаграмі, наприклад, після того, як ви проглянули всі дописи від «своїх» акаунтів, вам одразу пропонують подивитися рекомендації – тільки б ви не закрили додаток. В ютубі для цього є функція автовідтворення відео. 

Що робити? 

Як і з оновленням стрічки, тут допоможе обмеження у часі. На комп’ютері можна встановити розширення для браузера, які блокують обрані вами соцмережі (наприклад, Strict Workflow чи StayFocusd для Chrome). На iOS 12 також можна визначити часовий ліміт використання додатків. Для Android можна використати, наприклад, додаток SocialX.

Відправити повідомлення

Нарешті ви згадали, чому взагалі зайшли у соцмережу – треба написати повідомлення! Ви довго підбираєте слова і, зрештою, надсилаєте. Через кілька секунд бачите слово «прочитано». У цей момент ви вже навряд чи закриєте додаток, бо будете чекати на відповідь. Слово або значок про те, що повідомлення прочитане, з’являється зовсім не просто так, а якраз для того, щоб ви з нетерпінням чекали на відповідь. 

А через кілька хвилин – о диво! Ви бачите заповітні три крапочки або слова «… набирає повідомлення». Три крапочки зникають і з’являються, а ви чекаєте, коли ж нарешті співрозмовник щось надішле. Так-так, інструмент сповіщення про те, що інша людина вам пише, зроблений не для того, щоб спростити нам життя, а щоб втримати онлайн. 

Що робити?

Як і з новинами та коментарями, відкладіть телефон і відволічіться. Подумайте про щось інше. Це дозволить зменшити градус емоцій, якщо людина вам довго не відповідає або якщо відповіла щось негативне.

Пардон за відволікалочку

Але, на жаль, відповіді ви так і не дочекалися і, зрештою, відклали той злощасний телефон. Хай йому грець, минуло вже стільки часу! Та ось з кишені чується «дзинь-дзинь». Це сповіщення. Не обов’язково про те, що вам надійшло повідомлення, але ви вже розблокували телефон і дивитися, що вам пропонують (хоча, може, вам зараз не так вже й зручно це робити!). Звукові штурхани вимагають уваги.

Останнім часом механізм сповіщень просунувся – вони стали «розумнішими». За допомогою штучного інтелекту та машинного навчання сповіщення надсилаються вам у «зручний» для вас і за потрібних обставин. А щоб ви точно нічого не пропустили, сповіщення покажуть на кожному пристрої, де зареєстрований ваш акаунт. І ви вже нікуди від нього не подінетеся. 

Що робити?

З цим – найпростіше. Вимкніть сповіщення і заходьте у соцмережі тоді, коли зручно вам, а не іншим. Якщо питання справді нагальне, вам можуть зателефонувати. Це можна зробити в налаштуваннях вашого смартфона.

Data CTRL Centre — масштабний регіональний проєкт за ініціативи Goethe-Institut в Україні, направлений на популяризацію медіаграмотності та захисту персональних даних. У межах проєкту відбудеться онлайн та офлайн виставка за кураторства науково-популярного медіа «Куншт», яка міститиме також окремі проєкти Tactical Tech (Берлін). Виставка працюватиме з 30-го жовтня по 22-е листопада в Центрі сучасного мистецтва М17 в Києві, а також в онлайн-форматі.

Обкладинка та зображення: Unsplash

Читайте більше цікавого