fbpx

Техноетика: чи потрібно у XXI столітті вміти писати від руки?

АвторТетяна Капустинська
22 Травня 2018

У рубриці «Техноетика» Platfor.ma разом з експертами з різних сфер шукає відповіді на нові запитання епохи технологій. У четвертому випуску ми вирішили з’ясувати, чи важливо у сучасному світі вміти писати від руки та як часто це роблять люди різних професій.

Каріна Шустрик, школярка

Писати в ХХІ столітті – це необхідність. За допомогою письма люди розвиваються, спілкуються, працюють, навчаються, зв’язуються з минулим. Я навчаюся, тому постійно перебуваю в колі ручок та паперів. Я змушена писати часто та багато, бо без цього не буде подальшого мого розвитку. В моєму випадку, як і у  інших школярів, процес письма відбувається безупинно.

 

Володимир Глеба, програміст

Подібні питання звучать постійно. Не так давно люди замислювалися, чи вийде вижити книгарням, кав’ярням і маленьким затишним магазинам в нерівній боротьбі з інтернетом, супермаркетами та фастфудом. І в якийсь час відповідь здавалася очевидною, але все вийшло навпаки. Те ж і з письмом від руки. Це не так зручно, не так швидко, не так сучасно. Люди втрачають навички до цього і я – не виняток.

Довгий час для мене взагалі єдиним місцем для практики письма залишалися державні органи: податкова та інші не найпрогресивніші заклади в країні. Потім деякий час періодично списував зошит всякими завданнями. Для різноманітності. А так, навіть незамінний листок з покупками не встояв перед Trello. Не так давно відкрив для себе заново блокнот з олівцем і протягом декількох місяців навіть записував собі туди потокові справи, але потім комп’ютер все одно переміг.

Навіть дивно, як навик, що виробляється роками, можна запросто розгубити. Писати від руки я можу спокійно, але почуття буденності та легкості в процесі цього заняття вже немає. Проте, вміти це робити найближчим часом необхідно, як не крути. У нас поки що не зовсім цифрове майбутнє, але навіть коли воно настане, ця навичка все одно не буде зайвою, тому що недогарок і рівна поверхня будуть в наявності навіть після ядерної війни, а ось комп’ютер і клавіатура – навряд чи. Ну і потім, як ще написати на асфальті «Зайчик, я тебе люблю!»? Клавіатурою?

 

Олена Мишанська, каліграфка

Я абсолютно переконана, що у ХХІ столітті необхідно вміти писати від руки. Доведено, що це позитивно впливає на наш мозок і розвиває такі якості, як спостережливість, координація, пам’ять, воля та здатність до концентрації. В сучасному світі це критично важливо, адже все більше людей страждає на синдром дефіциту уваги. Письмо від руки є фундаментом для успішного навчання та розвитку творчих здібностей.

Річ у тім, що під час письма задіяні такі ділянки мозку та така кількість нейронів, які практично неможливо «підключити» іншими способами. На відміну від інших занять, де також задіяна дрібна моторика, в письмі (чи каліграфії) наявне ще й смислове навантаження. Все це допомагає в процесі навчання та запам’ятовування. Тобто писати від руки найбільш важливо саме на етапах формування характеру та в період навчання, навіть якщо надалі людина робитиме все виключно на комп’ютері. Хоча в дорослому віці каліграфія є класним способом медитації та профілактики хвороби Альцгеймера. Я розглядаю письмо, як потужний інструмент розвитку особистості.

Особисто я пишу від руки досить часто, практично кожен день – записую списки справ, творчі ідеї, веду щоденник та англійський словничок. Це допомагає мені зосередитись.

Елла Кравченко, викладачка, доцентка, кандидатка філологічних наук

Вміти писати від руки потрібно завжди. Є відомий латинський вислів «Qui scribit, bis legit», який означає «Хто пише, той двічі читає». Гадаю, що особистісний ріст пов’язаний з умінням перечитувати та здатністю втілювати себе в письмовому Слові. Я пишу, звичайно, кожен день, але небагато. В основному це «зародкові» думки наукових статей або випадково виявлені ключі до художніх текстів. Ще, зрозуміло, веду записи в щоденнику.

 

Дмитро Лавриненко, лікар екстреної медичної допомоги

Писати від руки – незамінна навичка, котру ні в якому разі не можна втрачати навіть у ХХІ сторіччі. Звісно ж, стоси паперових заяв, доповідних та пояснювальних, мають відійти у минуле разом зі студентськими рефератами «на десять А4 від руки», давши дорогу ефективному електронному документообігу та методам навчання, що не мають ознак тілесних покарань.

Проте старі добрі зошит та ручка мають низку своїх переваг. По-перше, конспектуючи від руки лекцію чи доповідь, можна надати інформації вигляд зручних схем, робити замальовки та позначки, що зазвичай в електронних редакторах вимагає забагато додаткових рухів. До того ж, власний конспект у гарному зошиті набагато приємніший за файл .doc з нудними чорними рядками однакових літер.

По-друге, коли ми викладаємо свої думки ручкою на папері, їх хід сповільнюється. Під час письма в мозку активується так звана ретикулярна формація, що регулює і поєднує між собою органи чуттів, рухові центри, пам’ять, емоції, активує кору головного мозку, в якій, власне «з’являються» думки – фільтрує їх і допомагає сфокусуватися саме на тому предметі, який нам потрібен. Іншими словами, беручи до рук олівця, ми можемо більш вдумливо формулювати думки та паралельно аналізувати написане. Крім того, письмо від руки утримує нас від редагування вже викладених думок, тож підсвідомо привчає до більш розважливого та цілеспрямованого мислення. Тому психотерапевти, зокрема фахівці з когнітивно-поведінкової терапії, радять вести щоденник, журнал емоцій або складати таблиці своїх відчуттів саме ручкою на папері. Якщо хочете вилити з себе надлишкові емоції, або навпаки, занотувати щось, що грітиме душу – ручку до рук!

По-третє, як казав Гете, «Was man schwarz auf weiß besitzt, kann man getrost nach Hause tragen», або ж «Написане пером не витягнеш й волом», як сформулював український народ. Паперові записи неможливо випадково видалити, вони нікуди не дінуться якщо ви втопите свій телефон, або ж якщо ваш жорсткий диск заблокує черговий вірус «Петя».

А по-четверте, писати від руки прикольно! Оздобити гарним підписом фотографії в альбомі, підписати листівку до коханої людини чи на кухні улюблену банку для цукру – з кожною літерою ви лишаєте в словах частинку себе.

Особисто я пишу від руки багато, кожного дня, зважаючи на мою професію. Авжеж, половину довідок, форм чи журналів, що я оформлюю та підписую, можна було б перевести в електронний вигляд, або скасувати зовсім. Звідси й стереотип про поганий лікарський почерк – на паперову роботу в українського лікаря може піти до 50% робочого часу. Проте є моменти, коли дійсно оформити документ від руки простіше, наприклад, консультації дома, коли просто не існує адекватних електронних рішень і папка з бланками та авторучка в сумці – найзручніший варіант. Крім того я займаюся каліграфією в якості хобі, тож і рутинне оформлення документів не приносить мені невимовних страждань.

 

Читайте більше цікавого