ПОЧАТОК

– Як виникла ідея організувати TEDx у Києві?

– Ідея TEDx була започаткована глобальним TED й зокрема його куратором Крісом Андерсоном у 2009 році (до речі, ось наше з ним інтерв’ю. – Platfor.ma). З часом прийшло розуміння, що конференція збирає вершки суспільства планетарного рівня і відкриває прогресивні ідеї, актуальні для всієї планети. Але крім того є купа носіїв цінного досвіду, який максимально актуальний суто для локальних спільнот.

Тож з 2009 року TED відкрив можливість організовувати події їхнього формату за ліцензією на будь-якому рівні – міста, університета, вулиці, площі, бібліотеки, навіть всередині організації або компанії. Анонс цієї новини побачив наш українець, Всеволод Дьомкін, отримав першу ліцензію і прямо в 2009 році вперше в Україні провів TEDxKyiv. 

Я прийшов в команду в 2012 році як волонтер і, схоже, дуже непогано себе проявив, тож Тарас Парандій, який на той час у команді займався партнерами, запросів допомагати йому в цьому напрямі. А в 2014 році в нас була ліцензія на проведення події, яка закінчувалася в жовтні, але сталася революція, в суспільстві був сильний стрес і він не дуже збігався з тим, що ми проводимо свято ідей.

На TEDx, звісно, багато різних тем і переживань, але загалом люди туди приходять, щоб зарядитися натхненням і позитивною атмосферою. Тож ми не були впевнені, що це актуально, але потім до нас почали надходити запитання на кшталт: «Коли наступний TEDx?». Ми зрозуміли, що людям це потрібно і зараз суспільство проходить дуже турбулентну стежку, з’являється багато різних викликів, виникає безліч питань без відповіді. А знайти їх можна якраз на майданчику TEDx.

За три с половиною тижні до кінця ліцензії ми сміливо вирішили все ж організовувати. Це, звісно, максимально неправильно – робити подію такого рівня за настільки короткий проміжок часу в умовах повної турбулентності. Не робіть так. 

В ході цієї події якимось чином я почав помічати пробіли в різних напрямках, які, якщо не закрити, призвели б до катастрофи. Я почав їх закривати або скеровувати людей, щоб це робили вони – і все пройшло непогано. Після команда зауважила, що у мене добре вийшло все скоординувати, та запропонувала мені з 2015 року бути наступним ліцензіатом і куратором. 

ЛІЦЕНЗІЯ

– Наскільки складно отримати ліцензію?

– Якщо ви щиро вірите в ідею та місію TED і заповнюєте заявку правильно, то не дуже складно. Але зараз є нові правила – наприклад, Кривий Ріг намагається отримати ліцензію, але саме на таку назву їм згоду не дають. Бренд, відповідний масштабу міста, тобто сам Кривий Ріг, потребує участі ліцензіата в глобальній події. Треба їхати, наприклад, на TEDFest, на якому я був. Я їх схиляю до того, щоб провести першу подію за назвою парку, вулиці або площі. 

– Вам можуть відмовити у ліцензії?

– Так, слід зауважити, що кожна окрема подія має окрему ліцензію – кожного разу ми повинні її продовжувати. Глобальний TED контролює відповідність попередньої події їхнім вимогам і за допомогою різних способів та інструментів слідкує, щоб не було порушень. Якщо такі помітили, то можуть забрати ліцензію у цілого міста на невизначений термін. У нас була така ситуація.

– Серйозно? 

– Так, ще до моєї участі у проекті свідомо порушували вимогу до кількості гостей в залі. Є обмеження до 100 людей, якщо головний організатор не був на глобальній події. Якщо був – 100+ без обмежень. Свідомо це відбувалося тому, що у нас був контекст як країни третього світу й певні економічні чинники, а обрані спікери мали важливий вплив на суспільство. Але для того, щоб загалом організувати цю подію, потрібно було мати якусь конкретну кількість проданих квитків. 

Коли я став ліцензіатом, то відразу написав листа про те, що в нас планується 700 людей і я дуже прошу це дозволити. Вони відмовили і в нас зав’язалася дискусія, що заборонено правилами, а потім взагалі настала тиша. Подію я провів, отримав нову ліцензію, але ось наступного разу мені її вже не дали. Почався затяжний період переговорів, а закінчилося все тим, що я поїхав на TEDFest знайомитися з головним офісом TEDу – це була перша українська делегація на глобальній події. Там всі ці порушення були узгоджені і формальні вимоги виконані. Після цього ми навіть отримали ліцензію другого рівня.

– Що вона дає? 

– Другий рівень дозволяє проводити подію протягом двох днів – минулого року ми зробили це вперше. Також можна віддати чотири відео на дистрибуцію на телебаченні – ми зараз будемо робити це на Суспільному та Громадському. 

КОМАНДА

– Розкажи про вашу команду. Як розподіляються зони відповідальності? 

– Є декілька зон відповідальності: відбір і підготовка спікерів, партнери та спонсори, комунікація, організація лаунжзони та активностей, продакшн, локація та окрема команда, яка займається волонтерами. Зараз нас, здається, 25. Внутрішня організація досить гнучка й не можна сказати, що тут якась чітка ієрархія, де є керівництво.

Ми намагаємося, як органічна команда, яка робить велику місію, побудувати горизонтальну структуру, в якій думки, аргументи та пропозиції кожного враховуються. Але очевидно, що є конкретні напрямки, за якими закріплені люди. Якщо треба щось вирішити, то вони беруть на себе відповідальність та роблять це. Якщо є якісь питання концептуальні, які стосуються загалом всього проекту, а думки діляться, то кінцеве рішення на мені як на ліцензіаті.

– Ви отримуєте зарплатню?

– Ні, за ліцензією ми не маємо права заробляти на цьому гроші, тому ми повністю волонтерська команда, яка займається TEDxKyiv у вільний від роботи час на абсолютному ентузіазмі. Часто події йдуть у мінус, тому ми ще й відпрацьовуємо – наприклад, фрилансимо й готуємо спікерів до виступів на якісь сторонні події. Кожен сам визначає, який час він готовий присвятити цьому проекту. 

Це все не про гроші, а про місію. Люди, які хочуть працювати над цією місією не за гроші, втілюють ідею з більшою пристрастю, щиро і органічно. Ті організатори, які сюди приходять – це люди, мотивація яких максимально зрозуміла.

ФІНАНСИ

– Звідки ви взагалі берете гроші на організацію? 

– Бюджет події немаленький, але у нас є спонсори – в Україні багато бізнесів, які абсолютно свідомі в сенсі своєї соціальної відповідальності. Вони ставлять собі за мету бути поруч з такими проектами та ставати співтворцями, адже ми залучаємо їх до брейнштормів стосовно того, які теми використовувати, ідеї втілювати та локації розглядати. Кожен долар, який дає спонсор, – це вклад в те, щоб подія була доступнішою. 

Оскільки ми не маємо права заробляти на цьому, є загальний бюджет на виробництво події, ми мінусуємо спонсорські внески, ділимо на кількість стільців у залі, отримуємо вартість квитка. Чим він дешевший, тим більше людей можуть собі це дозволити. Відповідно, спонсори напряму впливають на те, щоб прогресивні та цінні ідеї поширювалися.

– Для прикладу, скільки знадобилося на те, щоб організувати минулорічний TEDx?

– Близько 1 400 000 грн. TEDxYouth – 740 000 грн, тому що подія тривала один день. Це суто витратна частина.

– Ви платите спікерам? 

– Ні, це заборонено ліцензією. Але ми, звісно, покриваємо переліт та проживання, якщо спікер їде з-за кордону.

– Що ще заборонено ліцензією?

– Багато чого. Цінність майданчика у тому, що він абсолютно незалежний і неангажований. Але найбільше порушення ліцензії – це коли спікер потрапляє на сцену за гроші. Обираються лише ті люди, які дійсно того варті. Зокрема відео виступу потрапляє на наш YouTube, де 21 млн підписників. Відповідно, багато хто хоче використати цю можливість, щоб попіаритися або відмити собі репутацію. Різні покидьки пропонують багато грошей за це – очевидно, що ми відмовляємо.

СПІКЕРИ

– Глобальний TED якось контролює організацію події або вибір спікерів?

– Ні, вони якраз наголошують на тому, що організаційна та програмна частини повністю залежать тільки від команди. Але є певні ліцензійні обмеження, звісно, – наприклад, спікер не може займатися політичною рекламою або пропагандою насилля.

– Як відбувається процес вибору спікерів і тем?

– Ідея повинна бути дійсно прогресивною чи унікально новою, а також актуальною та цінною для суспільства. Людина, яка про це говорить, має мати «мандат», щоб це робити, або якийсь незвичайний погляд на тему. У будь-кого є можливість запропонувати свого кандидата – за допомогою кнопки «номінувати спікера» на нашому сайті. І люди активно нею користуються.  

Ми проводимо брейн-траст-сесії, коли зустрічаємося зі спікерами минулих подій, колишніми членами команди, нашими партнерами та обговорюємо актуальні теми та кандидатів. Крім того наша команда активно сканує медіаполе і багато різних джерел, займається пошуком. Потім формується лонгліст, з якого ми й обираємо. Але ті люди ще проходять цілий шлях підготовки, а вже серед них обираються спікери.

– Що це за шлях?

– Офлайн спілкування та репетиції – це пошук змісту. Коли людина готова, фінальний виступ є і лише залишилося допрацювати щось із модераторської точки подачі, ми даємо сигнал комунікаційникам, що можна анонсовувати. І тільки на цьому етапі є гарантія, що спікер вийде на сцену. А так він може відходити два місяці на репетиції і отримати відмову – і всі потенційні виступаючі попереджені про це. Цього разу, на TEDxYouth, у нас було 7 відмов для людей, які ходили на репетиції. Вони готові, тому що розуміють, що на цьому майданчику вони не хочуть бути найслабшими, а прагнуть презентувати свою ідею максимально сильно.

ФІДБЕК І СУСПІЛЬСТВО

– Аудиторія України готова до таких подій? Скільки спочатку було учасників, а скільки приходить зараз? 

– На самому початку було 200, а потім 300 людей, минулого року – 1032, а цього разу зала обмежувала кількість людей, тому на подію завітало 700 гостей і ми мали sold-out за два тижні до події. Було ще багато охочих, аудиторія, яка готова приходити і платити за це гроші, однозначно зросла. Ми мінімально аналізуємо, хто прийшов вперше, і з кожною подією бачимо, що коло розширюється. Це приємно і добре, адже чим більше людей будуть знати про TED, в тому числі глобальний – тим краще. Минулого та цього року в нас було безліч постів із подяками і словами «життя не буде таким, як раніше»,  «ви перевернули мій світогляд» – от для цього ми все й робимо.

– Який фідбек ви отримуєте від гостей, спікерів? Чи казав щось про українські події глобальний TED?

– TED після того, як ми звітуємо, відправляє фідбек-форму для всіх відвідувачів, аналізує та вивчає все. Є щотижнева комунікація, вона ж розсилка, між всіма організаторами – от минулого року TED відзначав, як круто ми організували взаємодію в лаунж-зоні. Минулого тижня глобальний TED у своїх соцмережах опублікував відео-виступ Анатолія Топольського – значить, відмітили. Треба розуміти, що їм не так просто з усіма детально спілкуватися, адже тільки в суботу, 14 вересня, у світі пройшло 32 події одночасно.

Від спікерів і команди я постійно чую, що це певний лайфстайл. Репетиції, які починаються о 20:00 та закінчуються десь опівночі, і так кожного дня протягом трьох місяців щонайменше – люди звикають і потім їм цього бракує. Так, ми відмовляємо собі в багатьох речах і не можемо цей час витратити на себе, але це неймовірно крутий досвід і шалений розвиток із точки зору організації. Ми віримо в те, що ми робимо, і саме тому знаходимо на це ресурси та енергію.

– Яка твоя особиста мотивація?

– Насправді, коли я потрапив в команду як волонтер, то не усвідомлював масштабів. Для мене, тоді студента, це був непоганий нетворкінг і вихід у нові кола, доступ до дуже цікавих особистостей. Тоді це була мотивація з точки зору власного росту. Згодом, коли я перебрав на себе лідерство в команді, відчув, як це дійсно може змінювати наше суспільство.

За останні п’ять років пройдено унікальний шлях і досвід – ці висновки та ідеї можуть бути сильними в усьому світі. Про це свідчить перший виступ українки на глобальному TED у минулому році (ми про це, до речі, писали. – Platfor.ma). Я бачу прямий вплив, однозначно це мотивує мене продовжувати. І окремо я відчуваю величезну відповідальність за те, щоб цей майданчик, зокрема в Україні, не був спаплюжений і був максимально відповідним до цінностей TED.

– Який результат є для тебе найважливішим у межах цього проекту?

– Його важко виміряти, але, напевно, це саме вплив на спільноту. Якщо щось змінюється у кращу сторону після нашої події, то це перемога. Наприклад, минулого року на TEDxKyiv виступав пастир, засновник найбільшого в пострадянському просторі центру реабілітації для безпритульних дітей – в нього і самого вже 32 прийомні й три біологічні. Якщо після цього виступу хоча б одну дитину буде всиновлено тим, хто побачив виступ, – цього буде достатньо за всі 10 років існування TEDxKyiv, щоб сказати, що це пристойний результат.

Але загалом кожен спікер несе ідею, яка може змінити щось саме зараз у житті конкретної людини, в її оточенні, в суспільстві, на планеті. Я вірю в це, і ми дійсно в якихось опосередкованих сигналах бачимо, що це працює.

– Як ти вважаєш, що зараз потрібно українцям?

– Нашим людям потрібно мати більшу персональну відповідальності за себе і свою країну. А це можливо тільки за умови присутності якісної освіти та критичного мислення.