Страшний світ ґаджетів і технологій: що ми дізналися про себе через них

АвторКатерина Іголкіна
21 Січня 2019
технології

Боятися інновацій – це доля луддитів. У ХХІ столітті в такому навіть зізнаватися соромно, але й беззастережно кидатися у вир технологічних новинок – сумнівний подвиг. Ми зібрали матеріали, які дозволяють глибоко вдихнути та поглянути зі сторони, куди нас ведуть технології. Можливо, вам туди й не треба.

Homo smartphonikus: як ґаджети стали частинами нашого тіла


Антрополог Матеуш Халава розмірковує про те, як ми стали людством смартфонів: що вони змінили у нашій поведінці, чи можна сьогодні в принципі бути самотнім та чому наші прадіди не переживали тієї «тривоги незнання», яка з’являється із вимкненим телефоном.

«In M we trust»: як світ підсів на смартфони і що це змінило в медіа, продажах і політиці


Три речі, на які молиться сучасний діджитал-світ, три історії мобільності: mCommerce, mElections і mMedia. Керівник цифрової агенції Postmen Ярослав Ведмідь розповідає, звідки взялися ці тренди і що нам із ними робити.

Time Well Spent: чому сповіщення крадуть наш час і як їх перемогти


У середньому людина перевіряє смартфон 150 разів на день. Десятки сповіщень, повідомлень, віконець, іконок, цифр та червоних кружечків… Інколи здається, що технології повністю взяли нас під контроль. Але ідеологи руху Time Well Spent вважають, що цьому можна зарадити. Вони закликають змінювати сервіси таким чином, щоб вони не відволікали людей, а допомагали їм сфокусуватися на важливому. І це можливо – ми перевірили на власному досвіді.

Біду наклікали: які дані ми віддаємо інтернету та чому це небезпечно


Сьогодні вже нікого не треба переконувати, що інформація, яку ми добровільно розміщуємо в мережі, може бути доступна будь-кому. Але є ще дещо. Якого роду досьє на нас зберігається на серверах Google, Facebook, Instagram, WhatsApp, Apple, Viber, «Нової пошти» або Uber? Часто ми не замислюємося над тим, які обсяги даних вони контролюють і – найголовніше – як можуть їх використовувати. Розбираємося, як же так сталося.

Великий та жахливий: як Google і Facebook ідуть у Китай


Що буде, якщо об’єднати головний пошуковик, найвпливовішу соцмережу та мільярдну Піднебесну? Точно щось неоднозначне з моральної точки зору – наприклад, бізнес «і нічого особистого». Через це виникають конфлікти, а результат важливий для всього світу, навіть якщо ми поки що цього не відчуваємо. Поки не пізно, дивимося, як західні корпорації підкорюють ринок Китаю.

До речі, Facebook безсоромно маніпулює користувачами і через Instagram. І ось як він може робити це вже у найближчому майбутньому.

Темний-темний веб: що є в даркнеті крім того, про що нам уже розказали


Перші асоціації, які виникають зі словом «даркнет» – це продаж і купівля наркотиків і зброї, розповсюдження порно, антигуманних how-to, даних банківських карток і, звісно, біткойни. Але ми полізли на форуми та дізналися, що ще можна там знайти. Серед іншого це «свої» DeviantArt, Чатрулет, Slack, архіви ігрового вінтажу та книги Всеволода Нестайка кількома мовами.

«Хто вбив істину?»: філософ Бернар-Анрі Леві про постправду і фейки


Французький мислитель – про кризу істини в наш час, підозрюваних у вбивстві правди, фейкові новини та те, звідки це все взялося. Простих відповідей на питання, що з цим робити, не чекайте, але якщо хочете для початку навчитися відрізняти чесні новини від брехні у медіа, тримайте струнку
інструкцію.

Технології та секс: уже можна

Час, коли «Чорне дзеркало» стане збіркою правил з етикету та посібником із виживання, вже майже настав. Ось-ось – і штучний інтелект стане частиною повсякденності. Тому ми не могли не спитати біологиню, психіатра та юриста, чи є зрадою близькість із роботом. Але люди нас також цікавлять! Тому ми поговорили з працівницею секс-шопу про те, як сучасні іграшки змінюють інтимне життя сучасних людей.

У підсумку можемо сказати одне: не бійтеся технологій, але будьте обережні. Обіймаємо.

Найцiкавiше на сайтi

Почати з понеділка: ідеї для того, щоб нарешті змінити життя

Початок нового року – саме час для того, щоб наважитись на зміни в житті. Починати треба… та з чого завгодно – від нового раціону до вибору професійного напрямку. Platfor.ma зібрала історії, поради та досвід, які надихнуть, навчать і послугують легким мотиваційним копняком.

Уривок з книжки «Дизайн-мислення. Спроектуй своє життя»


Для тих, хто хоче «змінити все» та «почати з чистого листа», експерти Стенфордського університету Білл Барнетт і Дейв Еванс написали книгу про те, як застосувати відомий метод design thinking собі на користь. Завдяки цьому уривку ви можете з’ясувати, яким шляхом рухатися до життя своєї мрії, та дізнатися про п’ять правил дизайнерського мислення, яких варто для цього дотримуватися.

Що буде, якщо проміняти проектний менеджмент на роботу вчителя


Уявіть собі, що ви працюєте менеджером на цікавих проектах та маєте неабиякі успіхи, але раптово вирішуєте все змінити. Таке трапилося з Тетяною Ендшпіль, яка три роки тому почала працювати вчителькою програмування у школі, а тепер розповідає про свої злети й падіння, один переломний момент і чому школа – це реаліті-шоу.

Станьте поліглотом – не пошкодуєте: три раціональні аргументи на користь знання мов


Декан мистецтв і наук, професор світових досліджень та соціології Деніел Еверетт з університету Бентлі вважає, що знання декількох мов – обов’язкова складова в сучасному світі. А ще він відомий вчений, який першим у світі описав унікальну мову племені пірахан і вирішив спростувати ключову лінгвістичну ідею Ноама Хомськи: на думку Еверетта, людська мова визначається не будовою та функціями мозку, а культурою. У своєму есе вчений говорить про важливу роль поліглотства, і наводить три аргументи «за»: прагматичний, неврологічний та культурний.

17 шкіл в Україні для тих, хто хоче отримати творчу спеціальність


Ми розмістили підбірку в межах підбірки не просто тому, що в нас дивне почуття гумору. Тут ми зібрали школи, які допоможуть отримату творчу освіту для роботи у креативних індустріях. Тож, майбутні профі у журналістиці, дизайні, фотографії, SMM, маркетингу, – обирайте варіант згідно з вашими уподобаннями!

Що, кому, чому: Nobilitet про премію миру та економіку на головній нагороді світу

10 грудня відбулося урочисте вручення Нобелівської премії за відкриття і досягнення 2018 року. Тим часом Platfor.ma побувала на науковій конференції Nobilitet, на якій експерти розтлумачували, кого і за що нагороджують. З усіх виступів ми переказуємо два, які здалися нам найбільш важливими та актуальними: про вплив на економіку клімату та технологічних інновацій, а також про сексуальне насильство як зброю у воєнних конфліктах.

Цього року премію отримали американські економісти Вільям Нордхаус і Пол Ромер. Їхні дослідження стосуються взаємовпливу інновацій та клімату, а також накопичення знань для поліпшення економічного зростання.

Вільям Нордхаус – професор Єльського університету, доволі знаменитий тим, що був співавтором Пола Самуельсона, по чиїм книгам вивчали та досі вивчають економіку. А Пол Ромен є професором бізнес-школи при Нью-йоркському університеті й вже дуже давно перебував у шорт-листі Нобелівської премії, як, власне, і Нордхаус.

Чому Україні має бути особливо цікава цьогорічна Нобелівська премія з економіки? Тому що цього разу мова йде про зв’язок економічного зростання з різними факторами. Пояснення знайшлися в моделі Ромера і його співавторів – вони взагалі-то кардинально змінили економічну науку і ставлення до поняття «інновації». А Нордхаус займався вивченням взаємовпливу технологічного прогресу, промислового виробництва, викидів в атмосферу СО2 і змін клімату. Відштовхувалися роботи дослідників від моделі Роберта Солоу, який отримав свого Нобеля в 1987 році – він пояснював економічне зростання через розвиток технологій.

Швидше за все наша мрія жити де-небудь у моря може легко втілитися завдяки всесвітньому потеплінню й підвищенню температури приблизно на три з половиною градуси. Вже порівняно скоро Чорне море буде плескатися десь ближче до Умані. Ще трохи – і пальми, що ростуть десь в Боярці, будуть звичайним явищем.

Динаміка збитків, яка пов’язана зі світовими катастрофами: пожежами, землетрусами, повенями – моторошна. Всього за 13 років: $1,7 трлн збитків від катастроф; 2,9 млрд людей, яких так чи інакше торкнулися світові катастрофи; 1,2 млн загиблих. І ця динаміка росте! Саме тому науковці почали шукати залежність катастроф від різних факторів – і знайшли її дуже чітко між кількістю викидів СО2 і підвищенням середньої річної температури у світі. За розрахунками Вільяма Нордхауса, якщо вона підвищиться ще на 3,5 градуса, то ми побачимо зменшення території Індії в півтора раза, істотне затоплення Китаю і Кореї, північна Європа значно зменшиться, а Венеції взагалі не буде. А Крим стане островом.

Вчені задумалися, як людство може перешкодити такому розвитку подій. Поворотним важелем якраз тут стала робота Нордхауса, який прорахував, як економіка може вплинути на стримування змін клімату. Він показав, що єдиний спосіб – це введення податку на викиди СО2. При чому ці податки повинні генеруватися стосовно держав, які мають їх виплачувати одна одній. Це повинно було простимулювати уряд провадити політику, яка буде контролювати викиди.

Нордхаус порахував оптимальний податок в приблизно $50 за тонну викидів, що зараз і закладено в форму Паризької угоди. Це дозволить стримати зростання температури до 3,5 градусів у 2100 році.

При цьому існують країни, які повністю позбулися викидів – Коста-Ріка майже на 100% перейшла на поновлювані джерела енергії, а в Норвегії вітряна енергія вже дешевша за атомну й велика частина транспорту – це електромобілі. Багато компаній зараз кинулися на будівництво міст майбутнього, які засновані на відновлюваній енергетиці.

Вплив інновацій на економіку ще цікавіший для України, тому що драйвером розвитку країни є збільшення економіки. Але шляхом чого це зробити? Сподіватися, що у нас буде більше посівних площ складно, тому що і так практично все зайнято. Витягати ж щось з нашої металургії або хімії практично неможливо.

Голі люди, двійники, меми: топ-10 дивних новин 2018, які вам сподобалися

АвторЮрій Марченко
3 Січня 2019

Чим далі розвивається людство, тим більше в нього дивакуватих новин. 2018-й побив за цим параметром усі рекорди. Platfor.ma відібрала серед своїх матеріалів ті дивні, які найбільше сподобалися читачам. Одразу скажемо: на першому місці, звісно, порно. А ось вся неймовірна десятка.

10. Вчені пояснили, чому одні чують «Йенні», а інші – «Лорел»

Ви може вже й забули, але у травні всі шаленіли від аудіозапису, на якому одні чули чітке «йенні», а інші – відмінне «лорел». Врешті в суперечку вв’язалися й нейробіологи, які пояснили, що почути дійсно можна різне, а все залежить від віку. Наша порада: хочете здаватися молодшим – чуйте «йенні».

9. З’ясували, скільки пенісів на знаменитому гобелені з Байе і що вони означають

Історик з'ясував, скільки пенісів на гобелені з Байе і на що вони вказують

Важлива наукова новина. Гобелен з Байе – одна з ключових пам’яток середньовічного мистецтва і потужне джерело знань для істориків. Бо на ньому в деталях зображені 626 чоловіків і жінок, 190 коней, 35 собак, 37 дерев, 32 кораблі й 33 будівлі. А ще 93 пеніси! Оксфордський професор дослідив, які саме, кому належали та навіщо. Ми ж казали – важлива новина.

8. Вакансія фахівця з мемів. Стартова зарплата – $1750 на місяць

Українці – надзвичайно працелюбні люди. Особливо коли мова йде про меми. Особливо за 50 тис. грн на місяць. Щоправда, умови досить жорсткі: потрібен, скажімо, 10-річний досвід прокрастинації на розважальних сайтах. Якщо поки що не підходите, надолужуйте.

7. Сервіс, який шукає вам двійника серед видатних картин, запрацював в Україні

В Україні стала доступною функція Art Selfie в додатку Google Arts&Culture

З нещодавніх пір ви потужно вписані в історію світового мистецтва. По-перше, ви ще той витвір, а по-друге, в Україні стало можливо користуватися гуглівським сервісом Art Selfie. Цей додаток аналізує грандіозний масив живопису і знаходить портрети, які нібито схожі на вас. Підкреслюємо – нібито. Бо іноді таких уродів підсовує, ох.

Маршрути січня: як почати рік, щоб не було соромно