Platfor.ma – це видання, яке підтримує позитивні зміни в країні та світі. Тож весь рік ми писали про важливі соціальні проекти й різноманітні актуальні проблеми та способи їх вирішити. У цій підбірці–соціальному пакеті ми зібрали дванадцять таких матеріалів, які нам здалися найбільш важливими: про благодійність, зоозахист, критичне мислення та екологію. Ми вважаємо, що їх варто прочитати усім, щоб дізнатися:
Донорство все активніше стає не якимось соціальним героїзмом, а нормою. Жертвувати кров – це нормально і не страшно. Особливо якщо жертвувати її за допомогою соціальної ініціативи «Середи в Охматдиті». Всередині – історія про те, як небайдужі люди об’єдналися навколо ідеї допомоги тим, хто цього потребує. А ще підказки, як стати донором, чого боятися і чим потім пишатися. Ну і єдине прохання від волонтерів: спробуйте хоча би раз. Навіть якщо не станете систематичним донором, ваша кров може врятувати чиєсь життя. А зараз задумайтеся: як часто ви рятуєте життя, просто витративши трохи часу на дорогу і віддавши частинку себе, яка повністю відновиться вже за місяць?
Знаєте, як називається цей текст? Український Чак Норріс з Асканії-Нова! Бо це дійсно неймовірно харизматичний та завзятий чолов’яга, який вже багато десятиліть очолює головний заповідник країни. Всередині – купа історії про веселе й сумне: про ковбойські погоні за браконьєрами, гіпноз корови і розведення коників Пржевальського. Обережно, у матеріалу є побічний ефект: бажання негайно поїхати до Асканії-Нова.
Давайте так: якщо ви досі думаєте, що від людей з ВІЛ треба тікати, що це вирок і взагалі синонім СНІДу, то вам цей текст точно знадобиться. Також він буде не зайвим тим, хто хоче дізнатися, як в Україні живуть люди з таким діагнозом, і що про це думають. Ну а загалом це історії про трьох абсолютно різних жінок, які одного дня почули однакові слова: «У вас ВІЛ». І як це виявилось не смертельною катастрофою, а навпаки – початком життя.
Теорія еволюції давно визнана найбільш логічною для пояснення того, як виникли різноманітні організми. Але якщо ви ще не Дарвін в розумінні всього цього, то ось тут простими словами розповідається, як саме працюють мутації та розвиток. А також чому у нас настільки багато спільного з тупими ланцетниками, куди подівся наш хвіст, та чому ми маємо гени, аби людський нюх був видатним. Козирнете потім цими знаннями перед друзями, які ще не еволюціонували до прочитання цього тексту.
Велика м’якотіла черепаха, тюлень-хохлач, носач, пальмовий злодій, риба-крапля – кожен зможе знайти в цьому матеріалі свою тотемну тварину. І, в принципі, попрощатися з нею. Бо це досить сумний перелік, в який увійшли тварини на межі вимирання. Часто – саме через людську діяльність. Тож, поки вони ще живі, можна зайти в текст, аби дізнатися більше про те, якою дивовижною може бути природа. І, звісно, про те, у кого довший ніс: у вас чи у носача.
Близько 50 млн людей по всій планеті страждають від хвороби Альцгеймера. Це захворювання нервової системи, за якого значно погіршується пам’ять, стає складно орієнтуватися у просторі та часі, а пацієнт перестає впізнавати навіть близьких. Саме така історія трапилася з однією українською дівчиною, мати якої отримала цей діагноз. Втім, цей матеріал не про страждання, а про любов, довіру та піклування. Прочитайте – і подзвоніть близьким чи друзям.
Одного разу 14-річна дівчинка відчула дивну слабкість прямо у себе вдома. Вже скоро вона та її матір фактично втрачали свідомість, але з останніх сил змогли викликати швидку й залишити двері відкритими. Як виявилося, це врятувало їхні життя, бо газова колонка після чистки почала випускати прямо в дім невидимого вбивцю – чадний газ. Як не потрапити в таку ситуацію, та як краще діяти – у монолозі цієї дівчинки, яка змогла вирости в активістку лише через щасливий збіг обставин тоді, в хороший весняний день у себе вдома.
Для цього надзвичайно екологічного експерименту наша журналістка Тетяна Капустинська намагалася максимально виконувати правила zero waste, сортувати сміття та відмовлятися від одноразового пластику. В результаті вийшла пізнавальна пригода про те, як перемагати власну лінь, байдужість оточення та відсутність інфраструктури. Невеликий спойлер: після експерименту Тетяна не стала несамовитою Гретою Тунберг. Але точно стала більш усвідомленою – і систематично схиляє до цього оточуючих.
«Навчаймось вчитись» – онлайн-курс Барбари Оклі, який проводить слухачів таємницями роботи мозку, потужними навчальними інструментами та способами боротьби з прокрастинацією. Ми поговорили з нею, щоб дізнатися докладніше, як обманути нашу голову та стати надзвичайном вмілими і розумними. Настільки, що потім інтерв’ю вже будуть брати у нас.
Нічого не хочеться робити, тотальна відсутність сил, підвищена дратівливість – якщо вам знайомий цей перелік, то текст саме для вас. А якщо ви дармоїд і зараз це точно вам не треба, то невідомо, чи не зміниться це в майбутньому. Отже, це матеріал про те, звідки береться емоційне вигорання, та головне – як його розпізнати і зупинити. Скористайтеся самі, порадьте друзям-трудоголікам.
Разом із прогресивними українськими дизайнерами ми виділили основні тенденції, які порушують стандарти й правила, однак при цьому все одно широко використовуються. Просто тому, що в цій сфері правильний спосіб – не єдиний, а наплювати на усі принципи іноді є найкращим варіантом. Тож зустрічайте бруталізм, нові 90-ті, екстремальний мінімалізм, вінтажний глянець й багато іншого! Усе буде дизайн!