Інтенсивний потік інформації та іміджева гонка у соцмережах розсіюють нашу увагу і можуть викликати тривогу. Можливо, саме тому все більше говорять про феномен автономної сенсорної меридіональної реакції (АСМР). В Youtube мільйони переглядів набирають відео людей, які годинами на камеру шурхотять папером, повільно варять мило, їдять, шепочуть чи мнуть гумові мікрофони у вигляді вух – саме це і є АСМР, яку багато людей вважають дієвим способом розслабитись. Platfor.ma розбиралась, чому монотонні подразники стали такими популярними, і що про це думає наука.
Протягом 1983-1994 років на американському телебаченні у програмі «The Joy of Painting» художник Боб Рос вчив людей малювати картини олією. Колишній старшина ВПС США, що служив на Алясці, вирішив, що ніколи не буде більше кричати і бурхливо виражати емоції. Йому був властивий повний душевний спокій і тихий голос, укупі із своєрідною манерою коментування власних дій: на небі з’являються «маленькі щасливі хмарки», дерев на картині стає більше, бо їм потрібні друзі, а зимові кущі з’являються, бо зайцям потрібно десь грітись. Незважаючи на те, що Рос помер ще у 1995 році, канал з його відео наразі має більше мільйона підписників. І хоча головною метою Боба Роса було навчити глядачів швидко малювати картини олійними фарбами, у коментарях часто пишуть про те, що прийшли сюди заспокоїтись, відволіктись від переживань, швидше заснути або підняти самооцінку.
Із приходом Youtube з’явилась неймовірна кількість таких заспокоючих каналів. Подібні відео отримали приставку ASMR – від autonomous sensory meridian response (автономна сенсорна меридіональна реакція). Люди, які їх знімають, називаються АСМР-тистами. Так і Боб Рос ненавмисно ним став. Окрім того, існують також канали-підбірки відео, які можуть викликати ефект АСМР. Наприклад, телевізійні кулінарні або медичні програми тощо.
АСМР – це ще на даний час погано досліджене відчуття поколювання або чогось подібного на шкірі голови, шиї чи навіть верхньої частини тіла (у руках, плечах, вздовж хребта аж до поясниці). Схоже на відчуття від поцілунку у шию або на мурашки від прослуховування улюбленої музики. АСМР породжується певними сенсорними, візуальними чи аудіальними тригерами – подразниками, які викликають у людей реакцію. Ґрунтовно дослідити це глибоко персональне переживання не дуже легко – не просто так в абревіатурі є слово «автономний».
«Я дуже люблю легкий шепіт. Люблю, коли глибоко дихають, перекладають або гладять натуральну матерію, легенько стукають по пластику, труть сухими долонями або пальцями. Загалом, люблю усі ”сухі” звуки. Я не відчуваю мурашок або чогось дуже яскравого, але дихання сповільнюється, голова стає легшою, грудна клітина наливається теплом, – говорить студентка Українського католицького університету Ангеліна. – Дивлюсь такі відео, напевно, через день, особливо в робочі дні, коли треба швидко заснути».
Характерною рисою таких станів є спокій, інколи – певна монотонність. Для того, щоб повністю відчути ефект, потрібно дивитись відео в навушниках та в тихому місці, найкраще – наодинці. Так, за пошуком можна знайти і рольову гру у власний день народження, і побувати у капелюшній лавці із аніме «Мандрівний замок Хаула», де тобі представлять її асортимент, чи потрапити до перукаря або будь-якого лікаря, до прикладу, окуліста. Можна подивитись на те, як хтось скульптурує лице із глини, ллє воду на парасолю або готує їсти.
На останнє Різдво успішний дизайнер відеоігор Джеф Каплан десять годин мовчки сидів біля каміну, транслюючи це в інтернет. За весь цей час він сказав всього лише кілька слів, коли по телефону пояснював, що не хоче зараз говорити з працівником телемагазину. Втім, різдвяний вечір з цим вражаючим шоу провели 40 тис. людей.
Проте відчувати АСМР можуть не всі. Трапляється, що від будь-яких тригерів людина так і не відчує нічого. А іноді певні тригери можуть викликати у неї навіть неприємне відчуття, близьке до місофонії – непереносимості певних звуків. Так, наприклад, деяких може дратувати шепіт.
Наукова спільнота за масовим феноменом поки що не встигає – наявність ефекту ASMR досі навіть не є доведеною – наприклад, в електронній базі даних медичних і біологічних публікацій PubMed існує лише три статті на цю тему. Найбільш клінічно релевантним називають дослідження 475 людей, яке показує, що АСМР-відео допомагають розслабитись, боротися із стресом і полегшують засинання. Також такі відео підвищують настрій і знижують симптоми хронічного болю протягом декількох годин після сеансу.
Складність дослідження АСМР в тому, що ці особливі відчуття виникають не у всіх людей, не завжди і не однаково, тоже це просто важко аналізувати.
«З точки зору психотерапії такі відео вводять нас у стан спокою або регресії, доки людині не захочеться знову прогресувати. Психотерапевти часом мають спокусу думати, що лікувати можуть тільки вони, але добрий перукар теж може вилікувати поганий настрій, так само діє і спортзал чи зайняття йогою. Багато речей можуть бути дієвими для лікування психічних захворювань. Проте, звісно, не у таких серйозних випадках як, наприклад, клінічна депресія.
Дзеркальні нейрони допомагають нам співпереживати людині на відео, ми ідентифікуємо себе із нею, відходимо від оцінювання і втрачаємо відчуття напруженості. Відбувається активізація вегетативної нервової системи, але подразник не досягає того ступеня, за якого людина має реагувати – ти якийсь час перебуваєш у такому стані, а це приємно. Рольові АСМР-відео дозволяють повернутись до стану дитячої захищеності, ігор, ранніх спогадів».
Поки наука розмірковує, феномен отримує все більше популярність – в основному за кордоном. Наприклад, на Reddit за цими відео слідкують майже 150 тис. підписників. Тренд підхопили і компанії. ІКЕА випустила 25-хвилинний ролик-рекламу, в якому руки постукують по шафі, шкряботять по подушкам тощо, а при цьому спокійний жіночий голос переповідає характеристики меблів. Ідеєю реклами є демонстрація меблів, які могли би допомогти студентам розслабитись в гуртожитку після навчального дня. Реклама, до речі, дійсно успішна – має вже понад півтора мільйони переглядів.
«Після того, як я протягом семи років була фанатом АСМР, я вирішила сама робити такі відео. Це неймовірно креативний спосіб допомогти людям. Я почала дивитись АСМР у старшій школі, це допомагало мені заснути, коли телевізор та музика не були дієвими, а я не могла лежати в ліжку без відчуття тривоги. Взагалі, я люблю АСМР у стилі рольових ігор. Вони за своєю суттю не є сексуалізованими, хоча певні фетиш-відео і можуть бути зроблені у стилі АСМР»
Модний американський журнал W magazine у свою чергу випускає відеоролики із знаменитостями, які експериментують на камеру із ефектом АСМР. Іноді трапляються і досить абсурдні речі, наприклад, канал із описом «Привіт. Я собака, це правда. Я їм для того, щоб ти заснув» (майже 30 тис. переглядів).
Більш того, АСМР стає популярним і на зовсім, здавалося би, непристосованих для цього майданчиках – до прикладу, у 2017 році від користувачів сайту PornHub з України частота запиту «ASMR» зросла на 445%.
Загалом АСМР-відео можна розділити на декілька великих категорій:
– взаємодія із предметами (шурхотіння, нарізання, ламання, постукування, або, наприклад, приготування їжі);
– монолог людини на камеру, обов’язково пошепки (найпопулярніша – англійська мова, але можна знайти будь-яку – ось, наприклад, українська);
– прийом їжі (так звані мок-бенги);
– рольові ігри (вияв персональної уваги – ACMP-артист взаємодіє із камерою – розігрує перед глядачем сценку перукар-клієнт, лікар-пацієнт; трапляються і досить якісно зроблені речі, як, наприклад, АСМР із Волдемортом);
– АСМР-кімнати, тобто звуки із, наприклад, уявних світів, типу бібліотеки Гогвортсу чи дому Гобіта.
– Існує навіть специфічна АСМР-музика.
«Найбільше мені подобається звук лопання пухирців пакувальної плівки – відчуття такі, що вони лопаються прямо у тебе в голові, якийсь мозковий оргазм. Я пробувала різні звуки і тільки цей мені подобався. Наприклад, шурхотіння пакета мене дратувало, – розповідає студентка Анастасія. – Я хотіла швидше засинати, з такою ж метою я пробую багато чого – наприклад, займаюсь йогою в ліжку. Та АСМР не дуже допоміг – мені настільки подобалось це відчуття, що я, додивившись одне відео, без кінця вмикала інші».
Для когось ці відео – просто приємні відчуття, для когось – спосіб забутись і втекти від реальності до віртуального героя, а для когось – спосіб полегшити свій важкий психологічний стан. При цьому є вірогідність, що людина так і не знайде дієвий тригер. Можливо, феномен АСМР після дослідження науковцями виявиться частиною якогось іншого явища або ж взагалі неіснуючим. Та, у будь-якому разі, такі відео – скоріше як медитація. Вони не вилікують глибоку депресію і не вирішать проблеми в житті.
Але якщо це допомагає людині зняти стрес або просто відволіктись – то не так вже й дивно вони виглядають.