8 і 9 вересня в Києві в межах фестивалю Kyiv Maker Faire пройде платформа про свідому моду та раціональне споживання Sustainable Fashion Pad. Разом з її кураторкою, дизайнеркою Яною Червінською Platfor.ma відповідає на питання, чому дешевого одягу сьогодні насправді не існує, навіщо цим перейматися і що може змінити кожен, не відмовляючи собі у стилі.

Основна проблема мас-маркету – це перевиробництво та використання неекологічних тканин.

У модному виробництві синтезуються на 100% штучні речовини. Вони не входять у харчовий ланцюжок і не переробляються природним шляхом. Після виробництва речей частина отруйних речовин проникає вглиб ґрунту і негативно впливає на глибші шари землі та ґрунтові води.

Річ, пошита з якісних чи перероблених матеріалів, за виробництво якої працівник отримав справедливу плату, апріорі не може коштувати 5 євро.

Масові бренди виробляють дешевий одяг, який люди купують у великій кількості і потім викидають у смітник. Він не переробляється, тому випадає з циклу кругової економіки.

Термін «sustainable» сприймається неоднозначно. Стійка, екологічна, етична – яка ця мода?

Між цими поняттями є різниця. Етична мода концентрується на правах і умовах праці тих, хто виробляє одяг або продукт. Екологічна – на впливі цього виробництва на навколишнє середовище. А стійка мода фокусується на всіх аспектах: матеріалах, процесах виробництва й екологічних збитках, яких завдає виробництво.

На практиці це усунення токсичних хімічних речовин, використання перероблених матеріалів для створення одягу, взуття та аксесуарів, справедлива заробітна плата співробітникам і дотримання базових прав людини.

Немає єдиного способу домогтися «безумовної стійкості». Свідоме життя – це не чітке зведення правил і не історія одного дня.

Це ніколи не «просто футболка».

Для виготовлення однієї футболки потрібен кілограм бавовни, 20 000 літрів води, гектари сільськогосподарських угідь, зайнятих рослинами, і вуглекислий газ, вироблений для транспортування і переробки волокон.

Одна футболка може подорожувати до 3500 км, перш ніж вона дійде до споживача.

Важливо бачити і усвідомлювати повний життєвий цикл продукту, вплив на навколишнє середовище і розмір людського капіталу, який потрібен для виробництва цієї речі.

Перше, що спадає на думку при словах «стійка мода» – це екомаркування і виробництво на ідеальних і таких далеких фабриках. Але насправді це набагато більше.

Якщо бренд називає себе стійким, це означає, що він використовує екологічно «правильні» матеріали. Це можуть бути перероблені пляшки для мережив, перероблений картон для упаковки, кнопки і заклепки з перероблених металів, пластикові етикетки з перероблених пластикових пляшок, шкіряні етикетки з обрізків, зібраних від сумочок і виробників взуття, деревні волокна, тканина з ананасу та багато іншого.

В основу бізнес-моделі стійкої моди включені збереження природних ресурсів, низький вплив на навколишнє середовище використовуваних матеріалів, які пізніше приєднуються до ланцюжку ресайклінгу, зниження вуглецевого сліду і повага до праці робітників, які брали участь в ланцюжку виробництва, починаючи з обробки сировини і закінчуючи продажем.

Складність у тому, що раціональне споживання не може бути винятковим. Завжди є дві сторони медалі. Іноді у виробах використовується органічний хлопок, але нитки – з поліестеру. В іншій ситуації бренд виробляє одяг, не застосовуючи принципи кругової економіки, або недостатньо високо оплачує роботу людини, яка пошила цю річ.

Або, наприклад, еко-хутро. З одного боку це круто – не вбивати тварин, але з іншого – матеріал довго розкладається і залишиться лежати на Землі ще не одну сотню років. Проблемно також робити стійким взуття: воно буде недовго служити, якщо комбінувати органічні нитки, клей, підошву.

Зрозуміло, що жоден бренд і жоден з нас не є стійким на 100%. Це просто неможливо. Але навіть такі невеликі кроки, як багаторазова пляшка для води, менше одягу з мас-маркету та торбинка для покупок з тканини – це вже вагомий вклад у майбутнє планети.

Щоб розуміти, чи купувати вам сорочку та джинси у цьому магазині, можна зайти на офіційний сайт виробника у розділ About us або Help. Стійкі бренди абсолютно прозорі у питанні процесів виробництва та залюбки розкажуть, як вони шиють свій одяг, з яких матеріалів і на яких заводах.

Наприклад, це робить Marks&Spencer або The Reformation.

Якщо бренд стійкий, він і правда витрачає багато ресурсів для цього. Але в кінцевому результаті усі учасники ланцюжка задоволені – починаючи зі швачки і закінчуючи водієм вантажівки, який доставив товар у магазин, – тому що їхня праця справедливо оплачена. «Дякую» скаже і планета за знижений вуглецевий слід після логістики та екологічні матеріали.

Купуючи річ стійкого бренду, ви можете бути впевнені: вона відмінної якості, прослужить довго, а ви цією покупкою не підтримуєте рабську працю та допомагаєте планеті. І тут вже справа вибору, що для вас важливіше: мати менше якісних речей, які нікому не шкодять, чи повну шафу мас-маркету.

Є загальна тенденція до усвідомленості. Багато людей вже сортують сміття вдома, використовують еко-сумки замість пластикових пакетів в супермаркеті, екологічні зубні щітки і косметичні бамбукові палички, відмовляються від шуб. Деякі люди повністю відмовляються від мас-маркету, починають більше дізнаватись про одяг, який вони купують, і скорочують споживання.

Суспільством нав’язана думка, що якщо річ порвалась чи зламалась, треба просто викинути її та купити нову. Але свідома людина обере варіант «зремонтувати» чи «перешити» і продовжити життя одягу, аніж залишити його лежати на звалищі

Такі бренди як H&M, Patagonia та Adidas звертають увагу на останні тенденції sustainable fashion та випускають колекції з переробленого скла, сміття та пластику. Це звучить дивно, але на практиці є більш логічним, ніж витрачати купу ресурсів на виробництво нових матеріалів.

Відповідь – ні. Ви можете легко принести невеликі зміни, які в сукупності будуть мати велике значення для навколишнього середовища – як соціально, так і екологічно.

Наприклад:

1. Не викидати одяг, а віддавати в спеціальні сервіси (наприклад, Laska в Києві), мінятися одягом з друзями і сім’єю – в Америці для цього придумані спеціальні swap-вечірки!

2. Не купувати річ, якщо не вдягнете її як мінімум 30 разів. Ми всі грішимо імпульсивними покупками. Тому наступного разу поставте собі чотири питання: мені дійсно це потрібно? Як часто я буду це носити? У мене вже є щось подібне? Якщо є, як я використовую ці речі?

3. Ставити запитання. Якщо бренд не прозорийу тому, як він виробляє свій одяг, тоді спробуйте дізнатись, де ця річ зроблена, як вона зроблена та ким.

Тільки в H&M 1,6 мільйона робочих  зайняті на 1900 фабриках, тому торгівля текстилем є неймовірно важливою галуззю для багатьох країн, що розвиваються. Ідіть на сайт свого улюбленого бренду, і якщо вони не говорять про їхні методи стійкості, це вже маркер, що потрібно задуматися.

Ставлячи правильні питання і ретельно вивчаючи магазини, які ви обираєте для покупки, ви робите свій внесок у майбутнє планети. Це невеликі зміни, які матимуть велике значення. Немає жодного бренду, який був би повністю sustainable, і немає споживача, який живе повністю zero waste. Ви робите те, що можете, і як тільки ви почнете включати такі незначні речі в своє повсякденне життя, вони стануть звичними.

Що подивитися

Документальний фільм «True Cost» (2015)

Документальний фільм «Оut of fashion» (2013)

Що почитати

Робін Мюррей «Мета – Zero Waste»

Беа Джонсон «Zero Waste Home»

Заголовні фото: Марія Леоненко