Є думка, що існують конфліктні чи неконфліктні люди. Як на мене, це досить суб’єктивне трактування. Конфліктність – це про те, наскільки ви вмієте доводити суперечку до кінця, а не про наявність їх у вашому житті. Тому не варто стверджувати, що всі конфлікти – це суцільне зло.

Конфлікт означає зіткнення – ідей, думок, переживань, поглядів, інтересів. Часто буває так, що ми з людиною схоже бачимо ситуацію, але говоримо різними мовами: я окреслюю ситуацію одними словами, а ти – іншими. Нам здається, що ми конфліктуємо, з’ясовуємо, чиї слова правильніші, але в цей момент ми бачимо одну і ту ж ситуацію однаково.

Не «що», а «як»

Конфлікт – це суперечність, коли твоє і моє бачення ситуації не збігаються. Але люди раняться не від того, що погляди не збігаються, а від того, які слова ми при цьому говоримо. Було б добре, щоб ми у своєму дорослому житті нарешті навчилися говорити грамотніше – так, аби знаходити вихід, а не лише ображати.

Час від часу всі ми вживаємо ті чи інші образливі фрази, адже ми їх десь чули від дорослих в дитинстві чи у свідомішому житті. Вони були від важливих для нас людей, тому ми відтворюємо їх. Разом із цим, важливо наголосити, що деякі формулювання шкідливі для співрозмовника:

1. «Припини це негайно! Припини плакати!»

Коли ми змушуємо людину припини плакати, ми вчиняємо над нею наругу. Адже плач дорівнює біль. Цими фразами ви змушуєте її замовкнути, але біль нікуди не зникає. Людині від цього стає ще гірше, бо вона залишається наодинці зі своїм болем.

Плач важливо не плутати з дитячими істериками. Адже дитяча істерика є спробою маніпуляції, а не бажанням висловити свій біль.

2. «У тебе немає підстав переживати про це. Не бери близько до серця. Не переймайся. Тобі здалося. Ти все неправильно розумієш. Ти надто серйозний.  У тебе надто дрібні проблеми».

Коли вчиняються так дії, вони заперечують реальність співрозмовника і цим несуть шкоду. Уявімо, ви щось почуваєте: провину, страх, біль, хвилювання, сум, радість чи сором. І в цей момент з’являється хтось, хто каже: «Все, що ти зараз переживаєш –  це ненормально. Так не має бути, в тебе на це немає підстав». І ви в цей момент можете відчути, ніби сходите з розуму: всі цього не переживають, а я переживаю.

Близьким людям буває важко з почуттями один одного, але так заперечувати їх однозначно не варто.

3. «Через тебе всі страждають. Ти єдиний, кого це хвилює. Я намагаюся тобі допомогти, а ти не хочеш допомоги. Ти ніщо без мене. В тебе нічого не вийде».

Це речення, які принижують співрозмовника і відчуття його самоцінності. Той, хто це чує, відчуватиме вину за те, що він «неправильний» і «поламаний», а також може стати залежним від людини, яка говорить ці речі. По факту це не правда, бо я впевнена, що кожна людина може вижити самостійно і ніхто не робить вам послуги, якщо не хоче цього сам.

Є питання

Як навчитися не відстоювати свою точку зору в суперечці, що переростає у конфлікт. Як зупинитися вчасно?

Ви напевне питаєте про те, яким чином обійтися з власним гнівом, коли його надто багато. Зупинятися можливо силою волі і чутливістю до себе, коли почуття ще не заливають очі.

Зупинитися вчасно важко, бо «надто багато почуттів і я не можу з ними впоратися». Уявімо, що є «лінійка злості», там все починається від нуля і не має крайньої межі.

Першим є відчуття «щось не так». Саме такими словами ви це відчуватимете всередині. Звісно, якщо ситуація з’являється занадто раптово, то немає часу відчувати саме оце «щось не так», а з’являється:

1. Роздратування. Ви відчуваєте фонове незадоволення тим, що відбувається, починаєте нервуватися. На етапі роздратування ви ще можете стримати себе і спокійно висловити свої занепокоєння.

2. Злість. Голос стає гучнішим, намагаєтесь донести свою думку агресивніше, говорити швидше і менше думати над змістом слів.

3. Гнів. У цьому стані хочеться бити все навколо: тарілку, вазу, телефон. Людина кричить і гормонів злості так багато, що з ними важко впоратися. Одна з функцій адреналіну, який присутній у цьому стані – захист. В гніві дуже хочеться відстояти свої межі і виграти цей бій.

4. Афект. Людина вже не контролює свої дії, рухи. Робиться те, що людина б не робила у звичайній ситуації. Дії не контрольовані і можуть завдавати сильної шкоди.

Рекомендую зупинятися на злості. Не доводьте себе до гніву і афекту, принаймні в побутових конфліктах. Або ви можете розповісти людині навпроти вас про свої переживання і зупинитись на етапі роздратування.

Як правильно конфліктувати? Який алгоритм?

Правило дуже просте – говоріть «я»-повідомленнями: «Мені не подобається те, що ти говориш», «Я відчуваю щось … до тебе/до себе», «Будь ласка, не роби так більше». Реалізувати це складніше, бо якщо з вами спілкуються «ти»-повідомленнями: «Ти – нездара», «Ти неправильно робиш», «В тебе нічого не вийде», то тоді не буде досвіду говорити «я»-повідомленнями. Спробуйте зрозуміти, що ви відчуваєте в цей момент. Скажіть це тими словами, якими вони звучать. Наприклад, коли я чую: «Мені боляче від твоїх слів», то у відповідь вже не хочу сказати: «Сам дурак». Я кажу: «Мені шкода, що я це зробила, вибач».

У цьому контексті раджу прочитати книгу Маршалла Розенберга «Ненасильницька комунікація». У ній є багато прикладів і конкретних формулювань, яким чином ми можемо впорядковувати свої думки так, щоб не поранити інших і себе.

Конфлікти – це зло? Чи більшим злом є ситуація, коли їх уникати і не відстоювати свою точку зору? Що важливого ми здобуваємо чи отримуємо в конфліктах?

Хорошим і особливим результатом конфлікту є те, що люди стають ближчими. Вирішений конфлікт зближує людей. Бо ми мали можливість прояснити ставлення одне одного і зблизитися за рахунок того, що краще зрозуміли одне одного.

Конструктивний конфлікт той, що має вирішення. Коли не залишається дивний післясмак і немає відчуття недоговореності. Це той конфлікт, в якому всі змогли сказати про свої почуття і переживання у зв’язку з темою, на яку конфліктували. Було почуто сторону, яка навпроти мене. Стало зрозуміло, чому та людина повелася саме так, а не інакше. І все, конфлікт вичерпано.

Чим відрізняється конфлікт від сварки?

Сварка – це вивільнення своїх емоції. Це не конфлікт, у якого є шанс на вирішення. Це – помийне відро, куди ви зливаєте своє напруження, тривоги, і ваш співрозмовник в це ж відро зливає свої переживання. Ніхто з вас навіть на крихту не зрозумів, що відбувається у серці навпроти. Такі сварки за визначенням не можуть бути конструктивними. В них не має можливості зрозуміти і почути один одного.

Як зберегти здатність чути, домовлятись і не закритись у той момент, коли під час конфлікту стає дуже боляче?

Конфлікт – завжди травматичний і складний, бо в той чи інший момент ми починаємо відчувати біль. Він сигналізує про те, що ваші інтереси мають шанс бути не задоволеними, а також що ваші внутрішні кордони перетнули. Або коли ви чуєте на свою адресу те, чого б чути не хотіли. В цей момент вам теж буде боляче. І саме тоді ми не шукаємо рішення – ми просто ображаємо одне одного.

Важливо не плутати конфлікти інтересів та насильство. Насильство – це коли завдається шкода на фізичному чи психічному рівні: речам, фінансам чи іншим цінностям. Людина, яка чинить насильство, цілеспрямована у своїх діях. Конфлікти інтересів –  імпульсивні, а насильство має спрямований характер.

Як не закритися? Нагадати собі, що людина навпроти цінна мені і напевне шкодуватиме про сказане. Зробити глибокий вдих і спробувати сказати про почуття: «Мені боляче від твоїх слів», «Я ображаюся і закриваюся», «Ще трохи і я перестану тебе чути», «Припини кричати, будь ласка, я не чую тебе, коли ти кричиш».

Мене не вчили конфліктувати правильно. З того, що я бачу навколо, – мало кого вчили. Тому нам доведеться дорослішати у підходах до суперечок. Доведеться методом власних спроб і помилок знаходити форму для висловлення думок, щоб бути почутими. Я переконана, що це можливо. В цю подорож із собою необхідно взяти: віру в добрі наміри партнера (щоб образи за почуте було менше, а бажання говорити – більше), чутливість до роздратування (щоб встигнути сказати, поки тарілки цілі), «я»-повідомлення (щоб слова мали адекватний вигляд), сміливість говорити правду про себе (щоб сказати) і витримку (щоб дослухати партнера до кінця). Подорож буде складна, проте, коли дійдете до кінця, краєвиди відкриються неймовірно красиві.

Сезон «П’ятий район» на Urban Space Radio виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст цього вебсайту є винятковою відповідальністю інтернет-журналу Platfor.ma та необов’язково відображає погляди USAID або уряду США.