fbpx

Музеї – це не нудно. Доводимо топ-скандалами в історії, навіть одеситом, який надурив Лувр

АвторГеоргій Арабулі
26 Лютого 2019

Музеї зазвичай асоціюються зі спокоєм і тишею. Але й довкола них можуть розгорнутись події не менш захопливі, ніж у гостросюжетному фільмі. І в більшості випадків такі події мають вплив не лише на сам музей, а й на світ мистецтва в цілому. На честь того, що Культурний Проект запустив курс Наталі Романової, у 11 авторських лекціях якої зібрано все найцікавіше про топ-музеї світу, Platfor.ma ділиться прикладами того, що може ховатись за спокоєм та непорушністю музеїв.

Викрадач, який прославив «Мону Лізу»

Зараз картина Леонардо да Вінчі є чи не найвідомішою за всю історію людства. Однак до початку ХХ століття картина Леонардо да Вінчі не була настільки знаменитою, як сьогодні. Такою її зробив злочин. У 1911 році працівник Лувру, італієць Вінченцо Перуджа, викрав її з музею, сповнений патріотичних мотивів повернути «Джоконду» до Італії.

Адміністрацію музею миттєво звільнили, а Франція закрила кордони, намагаючись не випустити невідомого злодія. Скандал був настільки гучним, що під підозрою були усі – в крадіжці звинувачували навіть Пабло Пікассо та Гійома Аполлінера. Більш того, останнього ще й арештували на короткий термін.

Загадкова посмішка «Мони Лізи» не сходила зі сторінок журналів та газет. Саме медіа зіграли важливу роль у тому, що картина да Вінчі на шпальтах стала одним з найбільш розтиражованих зображень твору мистецтва.

«Джоконду» знайшли в Італії два роки потому. Перуджа невдало спробував продати картину директору галереї Уффіці, чим викрив себе. До Лувру роботу повернули на початку 1914 року, а її історія лишалась темою №1 для світових медіа аж до квітня того року, допоки її не затьмарила загибель «Титаніка».

 

Одесит, який пошив у дурні Лувр

У 1896 році головний музей світу придбав золоту тіару. Унікальний артефакт нібито знайшли під час розкопок давньої Ольвії на узбережжі Чорного моря. За легендою, тіара належала скіфському царю, про що свідчив напис давногрецькою: «Царю великому і непереможному Сайтаферну. Рада та народ Ольвії».

Авторитетні спеціалісти, серед яких був керівник античного відділку і сам директор Лувру, визнали автентичність знахідки, і музей виставив її як надзвичайно цінний експонат. Але згодом вчені все ж засумнівались у справжньості прикраси. Оскільки Лувр витратив колосальні гроші на купівлю тіари Сайтаферна, то довгий час ревно доводив її автентичність. Але артефакт все ж виявився підробкою.

З’ясувалося, що прикрасу виготовив одеський ювелір Ізраїль Рухомовський. Спочатку йому не вірили, але він легко довів авторство, показавши ескізи і виготовивши фрагмент тіари. Всіх настільки це вразило, що ювеліра за підробку навіть не покарали. Навпаки – за майстерну роботу нагородили золотою медаллю «Салону декоративних мистецтв».

Оговтавшись від ганьби, Лувр про всяк випадок зберіг за тіарою статус цінного експоната – навіть віддавав її на виставки у Єрусалим і Атланту. А на стіні одеського будинку, в якому створили тіару, сьогодні можна побачити меморіальну дошку, присвячену Ізраїлю Рухомовському.

 

Паротяг, який поїхав у нікуди

Як поцупити картину – ще можна собі уявити. Але як викрасти з тайги два 40-тонні паротяги? Які, скоріш за все, не на ходу. І якщо довкола них вже давно розібрали всі колії.

Саме це сталось 14 років тому в Росії. Два раритетних паротяги серії О зникли з історико-архітектурної зони у Красноярському краї. Найцікавіше в тому, що в тій місцевості давно не лишилось колій довкола місця, де стояла техніка. Найвірогідніша версія – викрадачі таємно проклали нову колію, перегнали паротяги на берег Єнісею і звідти відвезли на баржі.

Доля техніки досі лишається невідомою. Слідство вважає, що їх здали на брухт. Але все могло скластись цікавіше. Раритетами регулярно цікавились музеї світу і приватні колекціонери. Попри поганий стан техніки, за неї були готові викласти сотні тисяч євро. Тож цілком можливо, що зараз старовинні паротяги проклали собі колію в якесь не надто морально зібрання.

 

Музей, який спеціалізується на підробках

Ім’я художника Етьєна Террюса довго лишалось в тіні, хоча він – одна з ключових фігур фовізму наряду з Анрі Матіссом, Альбером Марке та Морісом Вламінком.

Персональний музей художника відкрили в рідному йому Ельні лише 1994 року. Однак під час останніх реставраційних робіт один з експертів звернув увагу на дивну деталь: на одній з картин Террюса знаходились будівлі, які в реальності з’явились вже після смерті художника.

Музей вирішив перевірити весь фонд робіт. Результати мер міста назвав катастрофічними: 82 картини з 140 виявились підробками. Масла у вогонь підливало те, що значну частину робіт місто закупило на муніципальні кошти, а сам фонд збирали протягом двадцяти років.

Інцидент спричинив хвилю перевірок експонатів у музеях світу. Ця хвиля – не перша і далеко не остання: експерти давно стверджують, що як мінімум 20% всіх полотен у найбільших музеях світу можуть бути підробками.

 

Експерти, які не зрозуміли сучасне мистецтво

Конфузи з розумінням творів мистецтва трапляються і з відомими музеями. У 1961 році вже тоді авторитетний нью-йоркський Museum of Modern Art виставив для огляду «Човен» – гуашевий малюнок Анрі Матісса.

Лише через 47 днів після початку експозиції виявилось, що картина висить догори дригом. І помітили це не критики або працівники музею, а звичайна відвідувачка.

Сьогодні картина висить у тому самому музеї і є частиною експозиції останніх робіт Матісса. Висить вона нарешті правильно.

 

Скіфське золото, яке не може повернутися

У лютому 2014 року Музей Алларда Пірсона в Амстердамі відкрив масштабну виставку «Крим: золото і секрети Чорного моря». Частиною виставки стали 565 тематичних експонатів з чотирьох музеїв Криму. 11 березня Верховна Рада Криму прийняла декларацію, яка «узаконила» анексію півострова Росією.

Амстердамський музей виявився у неоднозначній ситуації. З одного боку, кримські музеї просили свої експонати назад. З іншого – конвенція ЮНЕСКО вимагає повернути цінності суверенній державі, яка надавала їх для тимчасової експозиції. В цьому випадку це – Україна.

Ще три роки тому амстердамський суд постановив повернути коштовності Україні, але Росія це рішення оскаржила. Сьогодні скіфські скарби з кримських музеїв все ще знаходяться у Нідерландах. Наступне слухання по справі пройде 11 березня. Воно може остаточно поставити крапку в суперечці за скіфські скарби.

Читайте більше цікавого