Траєкторія змін

Проект «Пілот 24», реалізований Центром інноваційної освіти «Про.Світ» за підтримки фонду WNISEF, став етапним для 24 сільських шкіл, які отримали статус опорних у процесі реформи децентралізації. Почавши із поліпшення матеріально-технічної бази, організатори побачили найважливіше: часто школа є єдиним живим організмом у громаді. Тому стимулом для системних перетворень став ще й адміністративний виклик – уповноважити школу на створення цінності для громади.

Організатори почали з навчання учителів та директорів шкіл, в основу якого лягли нові формати взаємодії вчителя і школярів, директора і вчителів, школи і громади. «90% директорів кажуть, що втілюють зміни і змінили свою роль у школі, 64% вчителів продовжують впровадження змішаного навчання», – ділиться проміжними результатами проекту співзасновниця центру «Про.Світ» Лілія Боровець.

Нові виклики, а разом з тим і потреби сучасної школи – це навчання з менеджменту, командоутворення та впровадження сучасних методів навчання. «Якщо говорити про директорів, то ми фокусувались на управлінському розвитку: побудова бачення школи, творення команди, зміна підходу до організації роботи всередині школи, делегування, залучення спільноти – всі ці речі важливо переосмислювати в контексті автономізації управління школою, – наголошує Лілія Боровець. – Вчителі ж працювали над зміною підходів до навчання – впровадженням змішаного навчання у школах. Крім цього, під час програми йшлось про розвиток емоційного інтелекту, персонального розвитку».

Зараз у школах продовжують роботу над започаткованими проектами. Плани, які розробили в межах проекту разом із ментором, учителі та директори активно впроваджують у своїх школах. Орієнтовані на сталий розвиток у власних закладах, вони сподіваються на глибинні зміни в освітній сфері.

Сигнали розвитку

Для прогресивних змін, як-от вироблення нових підходів, оновлення навчальних програм і навчально-методичних матеріалів, використання нових форм і методів навчання, потрібні, з одного боку, нові принципи управління навчальним закладом, а з іншого – додаткове фінансування. Його школи також отримали в межах проекту, але паралельно освітяни почали працювати над пошуком коштів самостійно, щоб розвивати сталий розвиток освітніх закладів.

Як відповідь на цей запит виникла краудфандингова платформа GoFundEd для освітніх проектів, заснована командою центру «Про.Світ». Платформа допомагає зібрати фінансові ресурси на реалізацію проектів, що покращують якість навчання. Кожен проект проходить модерацію, після чого до кампанії долучаються коучі, що супроводжують учасників і безпосередньо допомагають учителям в роботі над розвитком проектів на платформі. В організації переконані, що це допоможе знайти необхідні ресурси для проактивних вчителів, створити спільноту новаторів і сформувати якісно нову освітню екосистему.

В межах «Пілот 24» на GoFundEd надійшло десять проектів і вони активно реалізовуються. В кількох школах працює проект «Компола», програма лідерського розвитку для молодих спеціалістів Teach For Ukraine, волонтери із Корпусу Миру.

Вчити і менеджити

На Заході навчальні заклади намагаються перш за все орієнтуватися на власну ідею, а не лише на матеріальні можливості. Адміністратори дошкільної та шкільної освіти постійно моніторять ринок, шукаючи конкурси в галузі, що максимально близька до їхнього проекту, і подають заявки. З державного бюджету вони отримують мінімальне фінансування (менше 10% загальної суми витрат). Наприклад, за даними дослідження американського Інституту Джона Хопкінса, 15% доходів недержавних шкіл надходить за рахунок приватних пожертв, а більшу частину коштів (66%) заклади «заробляють» на фандрейзингу.

В українських школах освітні ініціативи лише починають втілювати за допомогою краудфандингу. Юлія Бараннікова, яка відповідає в GoFundEd за напрямок фандрейзингу, розповідає: «Якщо говорити про краудфандинг, тим більше в шкільній освіті, то є страх помилки чи невдачі. Адже краудфандинг передбачає суттєве залучення своєї мережі контактів, знайомих, учнів, друзів. Деякі вчителі бояться, що кампанія не вдасться і про помилку доведеться говорити, адже проект публічний. Проте якщо ми кажемо, що сьогодні важливо, аби учні ставилися до помилок як до можливості стати кращими і отримати досвід, то вчителі мають бути драйверами цього процесу. Краудфандингова платформа є хорошим інструментом для цього».

Наступна складність – залучення донорів для майбутніх проектів. Успіх кампанії на 80% залежить від активності вчителів, в тому числі у соцмережах, локальних медіа та в комунікації з батьками, а вони не завжди до цього готові – часом заважає просто нестача навичок говорити про себе чи вести комунікацію у незвичному форматі, зокрема онлайн. «Проте вчителі наважуються на такий неординарний досвід, тим більше у селах чи маленьких містечках, де всі усіх знають, але рідко чують слова “краудфандинг” або “спільнокошт”, – розповідає Юлія Бараннікова. – Доводиться налагоджувати діалог, взаєморозуміння, створювати спільний словник слів і домовлятися про поняття та сенси. Проте це важливий, хоч і нелегкий етап особистісної та освітньої трансформації, а можливо, і трансформації на рівні громад та країни».

Як залучити краудфандинг в освітній проект

У відповідь на питання, які саме проекти потрібні, співзасновниця платформи GoFundEd Лілія Боровець радить відштовхуватись від проблем і викликів, які школи бачать у своєму регіоні, та від потенційних можливостей. «Це можна робити у безліч способів: як вірити в учнів, мати високі очікування щодо кожного, підкреслювати їхні таланти, так і залучати рольові моделі до спілкування з учнями – наприклад, як це робить проект School Angels. Різні міжнародні обміни також розширюють світогляд і показують, що світ може бути різним. Проте, ще важливіше створити умови, у яких кожен учень буде усвідомлювати, що його дії можуть змінювати не лише його клас, але й село чи місто, а потім і країну», – переконана Лілія.

Якщо проект відбувається на рівні усієї школи, то він найчастіше передбачає команду роботу серед вчителів спільно із директором. «У сучасних реаліях українських шкіл це дуже важливий процес, бо вчителі мало співпрацюють одне з одним, радше перебувають у певній професійній ізоляції, – розповідає Юлія Бараннікова. – Натомість  саме через спільний досвід формується бачення школи, розуміння одне одного та учнів. Тому такі проекти безцінні. Мова може йти про певні творчі простори, лабораторії чи комп’ютерні класи. До прикладу, у Дніпропетровській області вчителі створили творчу кімнату для дітей. Варто розуміти, що це село, де школа є центром активності і великою можливістю для дитини, яка не має доступу до центрів розвитку в місті».

Для того, щоб проект потрапив на платформу GoFundEd, він повинен відповідати кільком критеріям: по-перше, створювати певну цінність для учнів, вчителів, батьків – усі отримані ресурси повинні бути скеровані на розвиток навчального середовища; по-друге, відповідати принципам сталого розвитку – не бути точковим, а мати механізм постійного впливу; по-третє, мати чіткий механізм впливу на навчальний досвід учнів та вчителів; по-четверте, бути реалістичним у виконанні – мати конкретну ціль, графік реалізації та метрики успішності.

Успішна монетизація проектів: досвід учасників «Пілот 24»

Від кінотеатру до онлайн-бібліотеки

У селищі Катеринопіль на Черкащині склали стратегічний план перетворення школи в центр громади, у школу-хаб. Першим успішним проектом став літній кінотеатр. Гроші збирали усім селищем: у школі провели «СмачноФест» (ярмарок солодощів, які готували і вчителі, і діти з батьками), майстер-класи, конкурси серед дітей і дорослих, створили фотозону. В результаті під час активностей вдалося зібрати близько 11 тис. гривень. Відгукнулися спонсори, які допомогли закупити проектор і акустичну систему, а батьки однієї випускниці проспонсорували придбання матеріалів для лавочок для кінотеатру – їх виготовили разом з учнями на уроках трудового навчання.

«Проект “Пілот 24” сам по собі змінив бачення людей в нашій школі щодо того, хто що має робити для покращення ситуації в школі – і з навчанням, і з матеріальною базою. Ми зрозуміли: щоб мати результат, самим потрібно наполегливо працювати», – розповідає вчитель трудового навчання Олександр Бойченко.

Наприкінці травня 2017 року літній кінотеатр запрацював. Дітей і дорослих безкоштовно запрошували на сеанси щотижня протягом усього літа.

Наступним проектом, який запустили у школі, стала бібліотека Online Books. На платформі GoFundEd школі вдалося зібрали понад 60 тисяч гривень. На ці гроші закупили планшети, ноутбук, провели високошвидкісний інтернет і сформували онлайн-бібліотеку електронних книжок та навчальних курсів.

У школі також вирішили зробити актову залу, де б розташувався зимовий кінотеатр. З цим проханням звернулися до благодійного фонду «Урожай», який допоміг із ремонтом приміщення – і кінотеатр продовжував свою роботу, але вже під дахом.

На жаль, команду активних учителів, яка сформувалася навколо нових ініціатив, не підтримала адміністрація, зокрема відділ освіти. «Нам не те що не допомагали, а дуже часто просто заважали, змушуючи робити різні звіти, пояснення та інше, – розповідає Олександр Бойченко. – Зараз намагаємося створити нову команду, та це все не так просто. Переконувати в доцільності додаткової роботи доволі тяжко, а результати приходять не так швидко, як того б хотілося, тому все ж багато хто із вчителів та батьків пасивно спостерігають, що вийде із усіх цих започаткувань. Хоча найбільш активними у впровадженні змін стають люди з числа батьків та вчителів, які розуміють, що школа неодмінно має змінитися».

Творчий пленер для учнів

Проект «Sacrum для обдарованої молоді» директорки школи Наталії Самочко в смт Більшівці Івано-Франківської області має на меті об’єднати людей через мистецтво. Освітяни вирішили запросити на пленер 12 талановитих художників з Прикарпаття. Впродовж десяти днів вони мали працювати з 12 творчими  учнями, які мріють розвивати свої вміння. Результатом проекту буде оформлення міні картинної галереї у приміщенні школи, адже всі кращі роботи пленеру залишаються його організаторам.

До роботи над проектом директорка залучила учнів, щоб ті відчували відповідальність за проект. «Переді мною як керівником постали завдання сприяти зростанню педагогічної майстерності педагогів в сучасних умовах та створити умови для розвитку активності та відповідальності учнів. Зокрема, педагоги розуміють, наскільки сьогодні важливі знання та навички з проектного менеджменту для нас та наших учнів. Ми вже маємо невеликий досвід із залучення позабюджетних коштів для розбудови нового освітнього середовища, – ділиться досвідом Наталія Самочко. – Ще над рядом проектів ведеться робота. Зокрема зараз працюємо над проектами з розвитку навичок учнів та вчителів, потрібних у ХХІ столітті. Наші учасники “Школи лідера” стали членами молодіжної ради при об’єднаній територіальній громаді».

У школі планують встановити новий спортивний тренажерний майданчик. Також у цьому навчальному році в школі пілотували впровадження концепції «Нова українська школа», яка дає можливість перейти від теоретичної освіти до компетентнісної. Ініціаторами експерименту стали самі вчителі початкових класів.

«Ми мали змогу змінити стереотипи, закладені сучасною системою освіти в Україні. Особисто для мене цей момент став найважливішим, хоча, звичайно, є і середовище, в якому перебуває дитина», – каже директорка. Вона переконана – щоб відповідати критеріям сучасного освітнього менеджера, компетентного у  питаннях освіти і фінансів, в кадрових питаннях, потрібно ламати стереотипи, адже реформа, яка нав’язується зверху, не є глибинною: «Реформування буде дійсно таким, яке здатне змінювати підходи, коли буде відповідальний педагог, який розумітиме потребу в змінах, та підтримка від держави. На жаль, сьогодні не завжди наші реалії відповідають бажаним».

Наталія Самочко впевнена, що саме школа має громадотворчу основу, тому кожна спроможна територіальна громада (а таких зараз стає все більше) бажає, щоб діти з цієї громади отримали шанс на просування соціальними ліфтами, отримали конкурентну вищу освіту, поверталися жити й працювати додому.

Віртуальна лабораторія для вивчення хімії

Проект «ХімІКТ – мотиватор для вивчення хімії» учительки Оксани Окулової з Івано-Франківської школи, що на Львівщині, спрямований на створення віртуальної лабораторії. В ній учні мають змогу шукати необхідну інформацію, виконувати тести, створювати 3D-моделі молекул і атомів, моделювати процеси у різних додатках та програмах, спостерігати досліди, які не можна провести у класі.

За словами вчительки, з реалізацією проекту вивчення хімії стало ефективнішим, а впровадження методики «змішаного навчання» дозволяє раціонально використовувати час уроку. Робота в команді та обов’язкова онлайн-складова роблять заняття сучасними і цікавими для дітей.

Раніше не знайома з досвідом краудфандингу Оксана Окулова каже, що на перший погляд здавалося, ніби створити проект дуже просто, але насправді це займає досить багато часу, у тому числі він іде на модерацію. «Участь у краудфандингу показала, що працювати над своїм проектом потрібно постійно, доки він знаходиться на платформі. Пошук джерел фінансування не завжди успішний, помилки неминучі, є періоди спадів, але не варто розчаровуватися, – підбадьорює вчителька. – Найприємнішим для мене стало те, як сильно допомогли наші випускники. І я отримала дуже позитивний зворотній зв’язок, якого, чесно кажучи, не очікувала».

Простiр для молодших школярiв

Проект «Кіндерландія» у селі Олексіївка Запорізької області працює у режимі повного робочого дня для учнів початкових класів у групі продовженого дня. Дітей сюди привозять з навколишніх сіл. Тому у навчальному закладі вирішили створити простір, де учні відпочиватимуть після уроків, переглядатимуть улюблені мультфільми, зможуть розвивати свій творчий потенціал завдяки різним видам діяльності. Для учительки початкових класів Людмили Ставицької це маленька перемога, перший позитивний досвід на платформі GoFundEd, співпраця з ОТГ, відділом освіти і новими людьми.

«Ми зробили рекламу опорного закладу та успішного реформування. Деякі труднощі виникали і під час написання самого тексту до проекту (потрібно було максимально просто донести ідею проекту, щоб заручитися підтримкою доброчинців), і під час зйомок відео (перезнімали декілька разів), і під час пошуку інтернет-магазинів (не всі були готові надавати необхідні документи), – розповідає про досвід до і після краудфанингу Людмила Ставицька. – Змінилося ставлення батьків до закладу освіти, тепер вони бачать, що школа не тільки дбає про рівень знань, а турбується про комфорт та відпочинок дітей. Проект навчив працювати в команді, вірити у власні сили, довіряти людям. Усі колеги школи також  активно його підтримували: стали доброчинцями, брали участь у ремонті дитячої кімнати, розповсюджували інформацію в соціальних мережах, виступали перед батьками, агітували доброчинців і випускників попередніх років».

Створена кімната розділена на три зони, які впливають на особистісний розвиток дитини: «Я відчуваю» (читання, музика, театральне мистецтво), «Я думаю» (розвивальні ігри: шахи, шашки, танграми та інші), «Я дію» (хореографія, рухливі  ігри). Як результат – тепер колеги Людмили Ставицької із школи-філії також розробляють власний проект.

Підбиваючи підсумки проекту «Пілот 24», у центрі «Про.Світ» говорять про громадоорієнтовані та «учнецентристські» підходи до шкільних ініціатив. «Це важливо з кількох причин: для сільської школи громада є середовищем функціонування, і це середовище має бути сприятливим, а для громади школа може бути центром розвитку та активного життя, – переконані організатори. – Будь-яке містечко чи село – це освітня екосистема: від якості освіти у школі залежить економіка і соціальний розвиток – і навпаки. Тому критично важливо виходити на діалог і забезпечувати співпрацю школи-громади. Через спільну дію можна створити багато цінності».