Маршрути місяця: як не протринькати серпень

АвторТетяна Капустинська
31 Липня 2018
афіша

Хто ви­нен, що ро­би­ти і ку­ди піти на тижні – ось го­ловні за­пи­тан­ня людс­тва. Ре­дакція Platfor.ma на­ма­гаєть­ся відповіда­ти при­най­мні на ос­таннє з них, тому створила список подій на серпень. А цей місяць виявився щедрим на неймовірні концерти та фестивалі на будь-який смак, тож, сподіваємося, десь ми з вами таки й зустрінемось.

 

3 серпня

Jazz Arsenal | Літній сезон джазу в Мистецькому Арсеналі

Поки літо ще смакує, треба встигнути випробувати всі концертні майданчики під відкритим небом. Цього разу зірки зійшлися над простором культурно-мистецького комплексу Мистецький Арсенал, де увесь серпень буде присвячений джазовій музиці. Серед бендів та виконавців із різних частин світу – Ingrid Arthur Band та Keith Dunn із США, Sinne Eeg Quartet із Данії та український Zoe Gilby Band.

Коли: 3-26 серпня

Де: Мистецький Арсенал

Ціна питання: 350-450 грн

 

Мистецька декада від Арт-Подолу

На десять днів Поділ стане ще більш інтерактивним, мистецьким та розважальним. Безліч місцевих майданчиків будуть представляти себе культурними та мультидисциплінарними заходами – від концертів до екскурсій. Це, наприклад, безкоштовний показ фільмів Indie Lab, відкриття виставки про еротичний живопис, літературні прогулянки старим Подолом, урбаністична вечірка у Хвильовому, виступ гурту «Алиса встречает клавесин» та ще багато чого цікавого.

Коли: 3-12 серпня

Де: увесь Поділ

Ціна питання: майже всі заходи безкоштовні

 

Ulichnaya Eda: 5 years, 5 senses

Фестиваль «Вулична їжа» святкує свій перший ювілей із розмахом – це буде гучна вечірка на великій зеленій території з танцями до ранку, музичними сценами, пляжем і басейном, кінотеатром та, звісно, мільйоном різних страв: лобстери, бурріто, хумус, тако, качка по-пекінськи та багато іншого. Також у рамках події відбудеться перший чемпіонат Ukrainian Bodypainting Award, де митці зі всього світу покажуть, що таке п’ять почуттів.

Коли: 3-5 серпня

Де:арт-завод Платформа

Ціна питання: 75-100 грн

 

4 серпня

Ніч кіно Стенлі Кубрика

Американського та британського режисера Стенлі Кубрика недарма вважають генієм кіно та одним із найвпливовіших кінематографістів другої половини XX сторіччя. Фільми цього митця зняті в унікальній манері та з вишуканою майстерністю – настільки, що ними ви зможете насолоджуватися усю ніч. Наприклад, у цей день. На великому екрані покажуть три стрічки: «2001: Космічна Одіссея», «Спартак» та «Поцілунок вбивці».

Коли: 4 серпня, субота

Де: Кінопанорама

Ціна питання: від 120 грн

 

6 серпня

Концерт гурту Die Antwoord

Цей гурт із Кейптауна підкорив музикальний світ своїми відвертими текстами, екстравагантністю, потужними кліпами та неймовірними шоу. Тепер же вони їдуть до нас, щоб у вівторок вранці ми не змогли встати на роботу та повірити у те, що сталося. Ninja та Yo-Landi покажуть, що таке справжній хіп-хоп, дивовижний візуальний супровід та невичерпна енергія. На концерті ми почуємо улюблені хіти (Baby’s On Fireeeeee) та пісні з нового альбому The Book of Zef.

Коли: 6 серпня, понеділок

Де: Stereo Plaza

Ціна питання: від 1600 грн

 

9 серпня

Показ фільму «Вбивство священного оленя»

На даху телецентру пройде показ фільму-володара Золотої пальмової гілки за кращий сценарій, психологічного трилера грецького режисера Йоргоса Лантімоса «Вбивство священного оленя». За сюжетом підліток намагається познайомити успішного кардіохірурга зі своєю самотньою матір‘ю – ці, здавалося б, невинні дії призводять до шокуючих наслідків. До того ж, є приємний бонус – перед переглядом стрічки виконавчий продюсер UA:Культура та головний редактор онлайн-видання про кіно Moviegram Лук’ян Галкін прочитає вступну лекцію.

Коли: 9 серпня, четвер

Де: оглядовий майданчик телецентру «Олівець»

Ціна питання: за реєстрацією

 

15 серпня

Середовище Platfor.ma

Тільки в цей день вся редакція журналу спробує попрацювати в барі та не зганьбитися: несамовито робити коктейлі, наливати сидр, приносити ваші замовлення та пригощати фірмовим дрінком. Амбасадори проекту Маша Фронощук і Юрій Марченко приготували невеличкий стендап про життя та роботу редакції, а вона, в свою чергу – відповіді на будь-які ваші питання. Прямо на місці можна буде придбати та набити татуювання-перебивачки з українськими класиками, підняти келих із Platfor.ma, покуражитися та поспілкуватися, послухати вініловий сет та дізнатися про інші наші сюрпризи.

Коли: 15 серпня, середа

Де: Squat 17b

Ціна питання: вхід вільний

 

Цикл лекцій «7 особистостей українського шрифтового мистецтва». Лекція 1: Василь Кричевський

Цикл лекцій від школи каліграфії спрямований на розкриття особливостей українського стилю шрифтового мистецтва. Першим розкажуть про автора дизайну національного герба України «Тризуб», засновника українського стилю в архітектурі та першого художника вітчизняного кіно Василя Кричевського. Каліграфи, дизайнери та викладачі Вікторія та Віталіна Лопухіни нададуть цікаві факти з біографії митця та історію його творчого шляху, покажуть графічні роботи майстра та проведуть аналіз його літерацій. Буде шрифтово!

Коли: 15 серпня, середа

Де: школа каліграфії «Арт і Я»

Ціна питання: 200 грн

 

16 серпня

Koktebel Jazz Festival

Легендарний музичний фестиваль, який традиційно проходить у моря, цього року обіцяє здивувати не тільки якісною музикою на, слід зазначити, аж чотирьох сценах. Справа в тому, що у рамках події свою творчу програму представить також фестиваль сучасного мистецтва Artishock, а для прихильників технологій пройде справжня IT-конференція. тим часом гарячими виступами під шум теплого моря глядачів привітають такі відомі виконавці, як Dakh Daughters, Onuka, Олег Скрипка, Щасливі люди, Yuko, професіонали джазової сфери та спеціальні гості, імена яких поки що не розголошуються.

Коли: 16-19 серпня

Де: м.Чорноморськ, пляж «Чайка»

Ціна питання: квитки – від 145 грн, абонемент на всі дні – 1290 грн

 

18 серпня

2 Hours Design Battle. Version 2.0 

Вісім крутих та професійних українських дизайнерів позмагаються один з одним за звання найкращого – у них буде всього дві години, щоб усіма правдами та неправдами, силами Photoshop, Sketch, Figma, Cimena чи Paint створити промо-сторінку, що вразить усіх. На ринзі – Ярослав Леоненко (The23.design), Марко Іваник (Petcube), Ілля Кульбачний (Cosmos Studio) тощо. Оцінювати скіли гравців буде шановне журі креаклів, в тому числі засновник школи Projector Олександр Трегуб, Геннадій Осіпенко з Design Thinker, засновник бібліотеки BOtaN Олексій Іванов та інші гуру, які готові критикувати чи схвалювати.

Коли: 18 серпня, субота

Де: Innovecs

Ціна питання: онлайн-трансляція – 250 грн, квиток на подію – 750 грн

 

Концерт Grisly Faye

Все більше вітчизняних артистів змушують пишатися українською музикою та з гідністю заявляти, що це сфера, де ми таки здобули. Серед них й електронний проект Grisly Faye, який створює мелодію з використанням звуків природи – дощу, шелесту листя, дихання. У суботу станеться справжнє диво й на 90 хвилин глядачі поринуть у світ різних емоцій від почутого та побаченого. Заздримо їм (і собі) вже зараз!

Коли: 18 серпня, субота

Де: центр Леся Курбаса

Ціна питання: 300-500 грн

 

Концерт дуету Kiasmos (Live)

Вперше ісландський електронний проект завітає до Києва з живим виступом, щоб вшанувати публіку якісною неокласикою, інтимним ембіентом та актуальною електронікою. Про їхні виступи з потужним візуальним супроводом часто кажуть «це просто космос», а тепер у жителів та гостей столиці буде можливість це перевірити.

Коли: 18 серпня, субота

Де: Зелений театр

Ціна питання: від 750 грн

 

Фестиваль каліграфії, шрифту і книги «Простір літер» 

На два дні замок Любарта у Луцьку перетвориться на штаб-квартиру шрифтових дизайнерів і каліграфів – неформальний фестиваль збере у середньовічних стінах українських і зарубіжних гостей, щоб поговорити про красиві літери, логотипи та дизайн різних країн. На учасників чекають майстер-класи, каліграфічні експромти, колективний розпис холстів, а також концерти і зустрічі з професіоналами, яких рідко побачиш разом, а особливо – в замку XIV століття.

Коли: 18-19 серпня

Де: Луцький замок, Луцьк

Ціна питання: 250-450 грн

 

Projector Creative Picnic

Школа дизайну та розробки Projector запрошує представників креативної сфери на незвичайний нетворкінг у форматі дружнього пікніка. Відмінний настрій гарантує не тільки спілкування з гарними людьми, а ще й дискусії з професіоналами різних напрямків – завітають Ярослав Лодигін, Гарік Корогодський, Антон Фрідлянд, Сергій Дідковський та інші. Плюс вишуканий фудкорт – Whitebeard Blackbird, Orang+Utan, Vegano Hooligano, Fred&fresh, Хвильовий; ігри та розваги – фрисбі, настільний футбол, батути; перформанс художників та графітчиків; VR-воркшопи та Fabricator/FabLab – і навіть це ще не все.

Коли: 18 серпня, субота

Де: бульвар житлового комплексу Rybalsky

Ціна питання: 200-300 грн

 

22 серпня

Концерт гурту Too Many Zooz

Якщо ви не знаєте, що це за стиль такий «brasshouse», то запальний гурт, який у кінці серпня примчить до Києва прямо із нью-йоркських підземок, все розповість своїм виступом. Неповторна техніка тріо вразила вже весь світ – у репертуарі Too Many Zooz об’єднуються джаз, афро-кубинські ритми, франк та електронна музика, а поверх цього яскраво звучать саксофон, труба та перкусія. Ви не зможете не танцювати, редакція гарантує. І Too Many Zooz теж.

Коли: 22 серпня, середа

Де: Зелений театр

Ціна питання: від 550 грн

 

25 серпня

Brave! Factory Festival

На цьому фестивалі гармонійно об’єднуються мистецтво та музика – по всій території фабрики будуть зведені десятки арт-об’єктів від художників та скульпторів зі всього світу, на сцені зіграють музиканти та діджеї з різних країн. Тут і там будуть відкриті шість танцмайданчиків із живими виступами для кожного танцювального жанру, а пригощатимуть кращі столичні кухарі. Ну й звісно, музика… Понад 50 артистів з України та з-за кордону, серед яких Hidden Orchestra з живим виступом, британець Floating Points, Squarepusher з неймовірним візуальним шоу, травесті-репер Mikky Blanco та легенди світових андеграундних майданчиків: DVS1, Anna Haleta, Jane Fitz, Nicolas Lutz. Та й це лише маленька частина, адже організатори приготували багацько вражаючого, незвичайного та мистецького.

Коли: 25-26 серпня

Де: МЕТРОБУД

Ціна питання: від 825 грн

 

RespublicaFEST Conference «Гроші в музиці»

Літня частина великої конференції охоплює лекції та воркшопи для усіх, хто пов’язаний із музикою. Головною темою заходу є «гроші» та як їх знайти – експерти розкажуть про пошук міжнародних можливостей та фінансування, про те, чим живуть і харчуються музиканти, а також як заробляти творчістю та не сильно напружуватися при цьому.

Коли: 25-26 серпня

Де: Lightfield.Productions

Ціна питання: 250 грн – один день, 400 грн – два дні

 

31 серпня

Концерт гурту Imagine Dragons

Цей рік, та що там, місяць, не міг бути ще більш щедрим на круті концерти, але подивіться на це – з популярними хітами «Believer», «Thunder» та новими піснями до нас у гості вперше їде американський гурт Imagine Dragons, який люблять і шанують в усьому світі. Інді-рок виконавці вже мають статус одного з головних стадіонних гуртів світу, 20 міжнародних музичних нагород та близько 80 номінацій, а також щиру прихильність українських фанатів. Залишилося тільки чекати та довчити слова пісень.

Коли: 31 серпня, п’ятниця

Де: НСК «Олімпійський»

Ціна питання: від 2000 грн

 

Chernobyling festival

Це буде перший міжнародний постапокаліптичний фестиваль мистецтв зі справжнім екшеном – вас змусять уявити світ, у якому відсутня цивілізація, світ, сповнений пригод та труднощів. Наприклад, можна буде спуститися у підземне місто в стилі фільму «Mad Max», здійснити екскурсію у Прип’ять, або відправитися у тур підземеллями та дахами Києва, локаціями з Другої світової та Холодної воїн. На самому фестивалі є можливість зіграти у нову комп’ютерну гру на чорнобильську тематику, взяти участь у стріт-арті Києва та Чорнобиля, послухати виступи гуртів та діджеїв, а також випробувати різні адреналінові забавки. І все це заради добра – усі зароблені кошти підуть на допомогу літнім людям та дітям «чорнобильцям», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Коли: з 31 серпня по 2 вересня

Де: ВДНГ, павільйон 13

Ціна питання: 125-625 грн, вулична зона – безкоштовно

Найцiкавiше на сайтi

Моє золотце: двоє головних шукачів світу про те, що таке золотодобування

19 Жовтня 2018

Два найвідоміших шукача дорогоцінного металу та ведучі «Золотої лихоманки» на Discovery Channel розповіли про ризики та переваги своєї професії, а також поділилися секретом успіху 9-сезонної документальної саги про будні юконських шахтарів в ексклюзивному інтерв’ю для Discovery та Platfor.ma.

Паркер Шнабель
Рік Несс

Чому ви вирішили стати золотошукачем?

Паркер: Я просто ніби виграв у лотерею. Я працюю у шахті разом з дідусем з дитинства, коли мені ще було років десять. На момент, коли я закінчив школу, я вже мав купу цінного досвіду, за що завжди буду вдячний.

Це важкий бізнес, але, водночас, це ж є однією з причин, чому він мені подобається. Успіх та невдачі цілком залежать від наших власних рішень. Зовнішніх факторів не так багато: вартість золота та пального. Все інше залежить від наших інстинктів та знань. Не існує шаблону, який визначає нашу діяльність, місце для пошуків, команду робітників та обсяги витрат.

У нас не надто багато ресурсів – іноді доводиться імпровізувати. Приміром, в останніх сезонах програми ми самостійно будували деякі кастомні частини обладнання – конвеєри на екскаваторах і установки для промивання. У цьому бізнесі ти певною мірою сам встановлюєш правила, окрім правил безпеки та захисту довкілля. Щодо всього іншого, ніхто не вказує нам, що робити, а чого ні, і мені це подобається.  

Паркер Шнабель зі своїм дідусем Джоном Шнабелем.

Мутний цінник, заруби з клієнтами, велике его: Дмитро Яринич про проблеми українського дизайну

АвторІван Павлюченко
16 Жовтня 2018

В Києві започаткували 2 Hours Design Battle – публічні змагання між дизайнерами. За дві години учасникам потрібно проявити себе – наприклад, з нуля створити лендинг за заданим брифом. Судять це все авторитетні креативники. На одному з таких заходів креативний директор агентства Hooga Дмитро Яринич поділився своїм баченням культури дизайну. Platfor.ma наводить найцікавіші думки.

Часом ми всі стикаємося з якимись проблемами і труднощами. Чомусь усі сваряться, заздрять, і все це виглядає досить дивно. Я хочу, щоб наше креативне українське ком’юніті дорослішало. І щоб всі підняли руки за все хороше проти всього поганого.

Ми дуже повільно дорослішаємо. З точки зору бізнесу і творчих речей ми знаходимося в пубертаті. Є речі, які вважаються загальноприйнятими у західних клієнтів: етика, дипломатія, стандарти, такт, розуміння того, що краще залишити при собі, а що можна показати. У нашому ж випадку це все часто змішано в купу, що проявляється аж до обговорення робіт колег: «так, що це таке», «так я б зробив краще». Згадайте, під будь-якою подією дизайнерської спільноти вічно якась війна.

Історія, яка мене турбує – це конкуренція на ринку. Конкуренція – це страх бізнесмена, що завтра не буде роботи. Але якщо подивитися навіть на найменші студії, такого відчуття немає. Роботи більш ніж вистачає. Ми просто не боремося за клієнта і шматочок хліба з маслом. Природно, з таким розкладом і мови бути не може про конкуренцію на локальному ринку. А це погано! Тому що немає природної ринкової мотивації ставати краще. Потрібно розвивати внутрішню конкуренцію і підвищувати внутрішні стандарти незалежно від того, є на це попит на ринку чи ні.

 

«Помираючи з кожним втраченим пацієнтом, багато не врятуєш»: анестезіолог про свою роботу

16 Жовтня 2018

Під час серйозних операцій незамінною людиною є не тільки хірург, а й анестезіолог. Сама такая лікарка, а також лекторка і блогерка Олександра Бойко розповіла Platfor.ma про те, що відбувається, поки ми під наркозом.

Ви знаєте, як липа шелестить і хто такий анестезіолог? По-перше, це лікар. По-друге, це я через рік. По-третє, це людина, яка безпосередньо відповідає за ваше життя під час знаходження у реанімації чи в операційній.

Чомусь для багатьох лікар-анестезіолог — це такий дядька (тітка) в хірургічному костюмі, який робить одну чарівну ін’єкцію і бере в кишеню чималеньку суму грошей незрозуміло за що. Сьогодні мені хочеться розказати вам трохи про інший бік анестезіології. За яким — чужі і власні страждання, смерть, писк моніторів та відповідальність, відповідальність, відповідальність. Поїхали.

Скоріше за все, ви вже стикалися з анестезією. Спілкуватись для цього з лікарем-анестезіологом необов’язково — достатньо звичайного візиту до стоматолога або навіть «проковтування зонду» (пам’ятаєте такий гидотний шланг, що його злий лаборант пхає вам до рота?). Для сучасної медицини, у якій комфорт пацієнта зараз на першому місці (а отримання лікування без болю — одна зі статей Прав людини, на хвилинку), знеболення при будь-якій маніпуляції з мінімальною болючістю — святе діло. Але для так званих малоінвазивних втручань в організм (тобто таких, що не потребують великої операційної з купою персоналу) достатньо навичок лікаря, який це втручання виконує. Іншими словами — стоматолог не буде кликати на видалення зуба анестезіолога, а швидше (та, якщо бути відвертим, краще) впорається з анестезією сам.

Інша справа — оперативні втручання. Поки ви сидите в палаті/приймальному відділенні лікарні, і хірург, що вас оглянув, сказав сакраментальне «Ну що ж, будемо оперувати», запускаються невидимі для ока, але чіткі та відпрацьовані механізми надання анестезіологічної допомоги.

Залишивши пацієнта наодинці переварювати такі новини, хірург знімає слухавку внутрішньолікарняного телефону і набирає номер ординаторської. Зазвичай у відділенні чергує двоє лікарів. Звучить кодова фраза: «У нас тут операція», після якої хірург передає дані про пацієнта, діагноз та запланований об’єм оперативного втручання. Також надаються орієнтири, де пацієнта можна знайти (відділення, номер палати або навіть операційна), після чого анестезіолог зітхає, гукає молодого і повного енергії інтерна («Олександро, вставай, у нас перитоніт/апендицит/кровотеча»), бере все необхідне для огляду і вирушає до завмерлого в очікуванні хворого.

Про сам факт огляду. Бувають, звичайно, такі ризикові лікарі, які оглядають пацієнта безпосередньо на операційному столі. Бувають і такі самовпевнені хірурги, які «подають» (звучить як про торт або напої) пацієнта на стіл без попередньої консультації анестезіолога. Так — неправильно. Єдиний виняток — дуже серйозна травма чи пошкодження, коли немає часу задавати пацієнтові дурні запитання та як слід готувати до операції, а треба рятувати життя.

До речі, про питання. Повірте, лікар-анестезіолог питає вас про вік, вагу і стосунки з алкоголем не тому що він мудак, а тому що йому ця інформація конче необхідна. Якщо ситуація дозволяє, анестезіологічний передопераційний огляд може тривати 30-40 хвилин, і це набагато краще, ніж декілька поверхневих питань і байдужий лікарський погляд, направлений кудись у стіну.

Бувають операції, за яких можливе застосування різних видів анестезії. Зазвичай анестезіологи розповідають про «плюси, мінуси, підводні камені» кожної з них, пропонують хворому самому зробити вибір, але надають особисті рекомендації. У будь-якому випадку, останнє слово завжди за хворим. У нашій практиці неодноразово були випадки, коли можна було обійтись місцевою анестезією, а пацієнти відверто і трошки сором’язливо говорили: «Я дуже боюся, можна мені так, щоб я закрив очі і відкрив, а там вже все готово?» Звичайно, можна. Спокійний пацієнт — один із китів вдалої операції, і ми робимо все для його максимального комфорту.

Наука vs Science: бесіда вчених з України та США про вирощування мозку, Нобеля і хайп

АвторОльга Маслова
11 Жовтня 2018

Нещодавно в цифровій лабораторії FabLab Fabricator на території UNIT.City пройшла конференція з новітніх методів у біотехнологіях Single-cell RNABIO. Біологиня та популяризаторка науки Ольга Маслова спеціально для Platfor.ma поговорила з українцем Олександром Щегловітовим, який досліджує мозок в Університеті Юти, про красу наукових досягнень, медичні спекуляції в медіа, ставлення до біохакерів та альтернативний нобелівський сценарій цього року.

Ольга Маслова, біологиня та популяризаторка науки

– Які у вас враження від конференції?

– До мене підходять люди і запитують деталі з приводу методик, якими ми користуємось. Чув дуже грамотні питання, і видно, що всі ці люди цікавляться наукою, вони в курсі останніх тенденцій. Дуже багато молоді. Дуже круто.

– Як світоглядно відрізняється наукова діяльність в Україні і США? Я не питаю про обладнання чи фінанси, а саме стратегічно у чому найбільша відмінність?

– Напевно, найбільша відмінність у стратегії фокусування. У Штатах є проект – певна задача, конкретна мета, на шляху до якої виконуються покроково завдання. За ними звітують, наприклад, щороку, якщо проект на 5 років, є чітка фінансова прив’язка групи до теми. Проекти часто фінансуються державою і важливо, щоб все було чітко. У певній мірі це схоже на роботу ІТ-компаній.

В Україні у цьому плані, з одного боку, більше свободи, з іншого – якщо у науковця не вистачає власної мотивації щось робити, то все може звестись до відсижування на роботі без певних результатів. Коли я працював в інституті Богомольця, то часто затримувався допізна, бо весь час щось потрібно було доробляти ввечері, і мені вистачало на це мотивації.

– У багатьох країнах, у Штатах зокрема, на популяризацію науки виділяються кошти, і ця діяльність вважається престижною. У нас все поки що або на волонтерських засадах, або це перетворюється на роботу, яку важко поєднувати з дослідженнями.

– Популяризація науки – це дуже важливо. У США при наукових установах є маркетинговий відділ, який постійно контактує з вченими, він знає особливості діяльності установи, і якщо, наприклад, має вийти якась стаття у престижному науковому журналі з достойними результатами, то цей відділ заздалегідь готує матеріали для спілкування з журналістами та роз’яснює сенс роботи суспільству.

Наука робиться за державні гроші – гроші платників податків, тому важливо давати їм інформацію про цінність та суть діяльності наукової установи. Звісно, при цьому необхідно враховувати, що інформація для різних верств має бути подана дещо різною мовою і для цього потрібні спеціальні компетентні «перекладачі», бо дуже багато питань вкрай складно пояснити неспеціалістам.  

– Напевно, це оптимальний підхід, і не дивно, що саме у США так багато всесвітньо відомих популяризаторів.

– Так-так, багато наукових установ мають свої сторінки у соцмережах, багато де є газети, радіо тощо. Всі зацікавлені у тому, щоб досягнення науки транслювались корректно та зрозуміло, і для цього випускають інтерв’ю з науковцями, тримають усіх у курсі тем, над якими працюють у лабораторіях. Важливо тримати цей зв’язок між суспільством та наукою.

© facebook.com/Fabricator.me
© facebook.com/Fabricator.me

– При неякісному перекладі з наукової мови на «побутову» з’являються інколи курйозні, а інколи й сумні помилки. Найяскравішим прикладом є моє улюблене «вчені виростили мозок». Одвічна плутанина між органами й органоїдами (скупченнями клітин, що відповідають за низкою параметрів певним органам) призводить до нескінченного «вирощування» всього підряд. Скільки б доповідей популярного формату я не робила про тканинну інженерію і дотичні галузі – все одно час від часу у ЗМІ ми читаємо подібні заголовки. І так, мені вдалось знайти згадку про те, що «Алекс Щегловітов виростив мозок». А чим ви насправді займаєтеся?

– О, ні! Ми не вирощуємо мозок, звичайно. Я розумію, чому люди так спрощують – бо це дійсно дуже складна тема і хочеться  якось дати уявлення про напрям, але потрібно все ж це робити корректно. Ми працюємо з органоїдами, які для спрощення часто називають тут, у американських матеріалах для ненауковців, «mini-brain» – тобто підкреслюють, що це щось дуже малесеньке й беруть у лапки, щоб не було асоціацій з повноцінним органом і думками про трансплантацію. Якщо людина, наприклад, не знає що таке кора мозку, то їй немає сенсу пояснювати деталі. Тому слово «міні» і лапки – рятують.

– На жаль, українською і російською ми часто бачимо «виростили мозок» без усіляких лапок.

– Це дуже сумно, бо, знов таки – ні-ні-ні, ми мозок не вирощуємо і без лапок такими висловами тут не розкидаються. Що ми насправді робимо – то це нейрональну тканину зі стовбурових клітин. І ми досліджуємо різні клітини у цій тканині: як вони з’являються із стовбурових клітин, як вони поєднуються одна з одною та як різні гени експресуються, проявляються у різних клітинах (чи не експресуються – наприклад, певні гени, що асоційовані з певною неврологічною або психіатричною патологією).

– Насправді це чудовий приклад того, що інколи необов’язково робити щось, що відповідає гучним заголовкам, бо реальна робота може бути ще більш захопливою і корисною. Моя мрія – щоб люди цінували наукові здобутки без перебільшень і прикрас, з усвідомленням краси від того, що реально робиться. Чим більше люди чують гіперболізацій, тим менше сприймають «натуральні» досягнення. Тому я за роз’яснення елегантності всього, що роблять науковці насправді, щоб знизити попит на суперсенсації.

– Згоден. Більше того, скажу, що наші розробки лише мають потенціал, якщо говорити про клінічний напрям. Але важливо висвітлювати і ті роботи, які ще не мають якогось прямого виходу на клінічний результат, але які є дуже перспективними.

Якби мене зараз запитали, чи вилікували вже щось за допомогою даних у нашому напрямку, я б сказав – ні. І потенційні відкриття ще попереду. Але перспективи є! Ми беремо людські клітини (а мозок людини і миші кардинально відрізняється, тому це вкрай важливо, і багато препаратів, що виправдали себе на тваринах, у лікуванні людей не дали очікуваного ефекту), створюємо органоїд, що дозволяє нам щось нове зрозуміти у фізіології, у процесах розвитку мозку саме у людини, і можемо прослідкувати за механізмами розвитку якоїсь хвороби. Тобто ми точно на шляху до чогось дуже цікавого і революційного, але поки що ще не у фінальній точці.