Маршрути місяця: як не протринькати серпень

АвторТетяна Капустинська
31 Липня 2018
афіша

Хто ви­нен, що ро­би­ти і ку­ди піти на тижні – ось го­ловні за­пи­тан­ня людс­тва. Ре­дакція Platfor.ma на­ма­гаєть­ся відповіда­ти при­най­мні на ос­таннє з них, тому створила список подій на серпень. А цей місяць виявився щедрим на неймовірні концерти та фестивалі на будь-який смак, тож, сподіваємося, десь ми з вами таки й зустрінемось.

 

3 серпня

Jazz Arsenal | Літній сезон джазу в Мистецькому Арсеналі

Поки літо ще смакує, треба встигнути випробувати всі концертні майданчики під відкритим небом. Цього разу зірки зійшлися над простором культурно-мистецького комплексу Мистецький Арсенал, де увесь серпень буде присвячений джазовій музиці. Серед бендів та виконавців із різних частин світу – Ingrid Arthur Band та Keith Dunn із США, Sinne Eeg Quartet із Данії та український Zoe Gilby Band.

Коли: 3-26 серпня

Де: Мистецький Арсенал

Ціна питання: 350-450 грн

 

Мистецька декада від Арт-Подолу

На десять днів Поділ стане ще більш інтерактивним, мистецьким та розважальним. Безліч місцевих майданчиків будуть представляти себе культурними та мультидисциплінарними заходами – від концертів до екскурсій. Це, наприклад, безкоштовний показ фільмів Indie Lab, відкриття виставки про еротичний живопис, літературні прогулянки старим Подолом, урбаністична вечірка у Хвильовому, виступ гурту «Алиса встречает клавесин» та ще багато чого цікавого.

Коли: 3-12 серпня

Де: увесь Поділ

Ціна питання: майже всі заходи безкоштовні

 

Ulichnaya Eda: 5 years, 5 senses

Фестиваль «Вулична їжа» святкує свій перший ювілей із розмахом – це буде гучна вечірка на великій зеленій території з танцями до ранку, музичними сценами, пляжем і басейном, кінотеатром та, звісно, мільйоном різних страв: лобстери, бурріто, хумус, тако, качка по-пекінськи та багато іншого. Також у рамках події відбудеться перший чемпіонат Ukrainian Bodypainting Award, де митці зі всього світу покажуть, що таке п’ять почуттів.

Коли: 3-5 серпня

Де:арт-завод Платформа

Ціна питання: 75-100 грн

 

4 серпня

Ніч кіно Стенлі Кубрика

Американського та британського режисера Стенлі Кубрика недарма вважають генієм кіно та одним із найвпливовіших кінематографістів другої половини XX сторіччя. Фільми цього митця зняті в унікальній манері та з вишуканою майстерністю – настільки, що ними ви зможете насолоджуватися усю ніч. Наприклад, у цей день. На великому екрані покажуть три стрічки: «2001: Космічна Одіссея», «Спартак» та «Поцілунок вбивці».

Коли: 4 серпня, субота

Де: Кінопанорама

Ціна питання: від 120 грн

 

6 серпня

Концерт гурту Die Antwoord

Цей гурт із Кейптауна підкорив музикальний світ своїми відвертими текстами, екстравагантністю, потужними кліпами та неймовірними шоу. Тепер же вони їдуть до нас, щоб у вівторок вранці ми не змогли встати на роботу та повірити у те, що сталося. Ninja та Yo-Landi покажуть, що таке справжній хіп-хоп, дивовижний візуальний супровід та невичерпна енергія. На концерті ми почуємо улюблені хіти (Baby’s On Fireeeeee) та пісні з нового альбому The Book of Zef.

Коли: 6 серпня, понеділок

Де: Stereo Plaza

Ціна питання: від 1600 грн

 

9 серпня

Показ фільму «Вбивство священного оленя»

На даху телецентру пройде показ фільму-володара Золотої пальмової гілки за кращий сценарій, психологічного трилера грецького режисера Йоргоса Лантімоса «Вбивство священного оленя». За сюжетом підліток намагається познайомити успішного кардіохірурга зі своєю самотньою матір‘ю – ці, здавалося б, невинні дії призводять до шокуючих наслідків. До того ж, є приємний бонус – перед переглядом стрічки виконавчий продюсер UA:Культура та головний редактор онлайн-видання про кіно Moviegram Лук’ян Галкін прочитає вступну лекцію.

Коли: 9 серпня, четвер

Де: оглядовий майданчик телецентру «Олівець»

Ціна питання: за реєстрацією

 

15 серпня

Середовище Platfor.ma

Тільки в цей день вся редакція журналу спробує попрацювати в барі та не зганьбитися: несамовито робити коктейлі, наливати сидр, приносити ваші замовлення та пригощати фірмовим дрінком. Амбасадори проекту Маша Фронощук і Юрій Марченко приготували невеличкий стендап про життя та роботу редакції, а вона, в свою чергу – відповіді на будь-які ваші питання. Прямо на місці можна буде придбати та набити татуювання-перебивачки з українськими класиками, підняти келих із Platfor.ma, покуражитися та поспілкуватися, послухати вініловий сет та дізнатися про інші наші сюрпризи.

Коли: 15 серпня, середа

Де: Squat 17b

Ціна питання: вхід вільний

 

Цикл лекцій «7 особистостей українського шрифтового мистецтва». Лекція 1: Василь Кричевський

Цикл лекцій від школи каліграфії спрямований на розкриття особливостей українського стилю шрифтового мистецтва. Першим розкажуть про автора дизайну національного герба України «Тризуб», засновника українського стилю в архітектурі та першого художника вітчизняного кіно Василя Кричевського. Каліграфи, дизайнери та викладачі Вікторія та Віталіна Лопухіни нададуть цікаві факти з біографії митця та історію його творчого шляху, покажуть графічні роботи майстра та проведуть аналіз його літерацій. Буде шрифтово!

Коли: 15 серпня, середа

Де: школа каліграфії «Арт і Я»

Ціна питання: 200 грн

 

16 серпня

Koktebel Jazz Festival

Легендарний музичний фестиваль, який традиційно проходить у моря, цього року обіцяє здивувати не тільки якісною музикою на, слід зазначити, аж чотирьох сценах. Справа в тому, що у рамках події свою творчу програму представить також фестиваль сучасного мистецтва Artishock, а для прихильників технологій пройде справжня IT-конференція. тим часом гарячими виступами під шум теплого моря глядачів привітають такі відомі виконавці, як Dakh Daughters, Onuka, Олег Скрипка, Щасливі люди, Yuko, професіонали джазової сфери та спеціальні гості, імена яких поки що не розголошуються.

Коли: 16-19 серпня

Де: м.Чорноморськ, пляж «Чайка»

Ціна питання: квитки – від 145 грн, абонемент на всі дні – 1290 грн

 

18 серпня

2 Hours Design Battle. Version 2.0 

Вісім крутих та професійних українських дизайнерів позмагаються один з одним за звання найкращого – у них буде всього дві години, щоб усіма правдами та неправдами, силами Photoshop, Sketch, Figma, Cimena чи Paint створити промо-сторінку, що вразить усіх. На ринзі – Ярослав Леоненко (The23.design), Марко Іваник (Petcube), Ілля Кульбачний (Cosmos Studio) тощо. Оцінювати скіли гравців буде шановне журі креаклів, в тому числі засновник школи Projector Олександр Трегуб, Геннадій Осіпенко з Design Thinker, засновник бібліотеки BOtaN Олексій Іванов та інші гуру, які готові критикувати чи схвалювати.

Коли: 18 серпня, субота

Де: Innovecs

Ціна питання: онлайн-трансляція – 250 грн, квиток на подію – 750 грн

 

Концерт Grisly Faye

Все більше вітчизняних артистів змушують пишатися українською музикою та з гідністю заявляти, що це сфера, де ми таки здобули. Серед них й електронний проект Grisly Faye, який створює мелодію з використанням звуків природи – дощу, шелесту листя, дихання. У суботу станеться справжнє диво й на 90 хвилин глядачі поринуть у світ різних емоцій від почутого та побаченого. Заздримо їм (і собі) вже зараз!

Коли: 18 серпня, субота

Де: центр Леся Курбаса

Ціна питання: 300-500 грн

 

Концерт дуету Kiasmos (Live)

Вперше ісландський електронний проект завітає до Києва з живим виступом, щоб вшанувати публіку якісною неокласикою, інтимним ембіентом та актуальною електронікою. Про їхні виступи з потужним візуальним супроводом часто кажуть «це просто космос», а тепер у жителів та гостей столиці буде можливість це перевірити.

Коли: 18 серпня, субота

Де: Зелений театр

Ціна питання: від 750 грн

 

Фестиваль каліграфії, шрифту і книги «Простір літер» 

На два дні замок Любарта у Луцьку перетвориться на штаб-квартиру шрифтових дизайнерів і каліграфів – неформальний фестиваль збере у середньовічних стінах українських і зарубіжних гостей, щоб поговорити про красиві літери, логотипи та дизайн різних країн. На учасників чекають майстер-класи, каліграфічні експромти, колективний розпис холстів, а також концерти і зустрічі з професіоналами, яких рідко побачиш разом, а особливо – в замку XIV століття.

Коли: 18-19 серпня

Де: Луцький замок, Луцьк

Ціна питання: 250-450 грн

 

Projector Creative Picnic

Школа дизайну та розробки Projector запрошує представників креативної сфери на незвичайний нетворкінг у форматі дружнього пікніка. Відмінний настрій гарантує не тільки спілкування з гарними людьми, а ще й дискусії з професіоналами різних напрямків – завітають Ярослав Лодигін, Гарік Корогодський, Антон Фрідлянд, Сергій Дідковський та інші. Плюс вишуканий фудкорт – Whitebeard Blackbird, Orang+Utan, Vegano Hooligano, Fred&fresh, Хвильовий; ігри та розваги – фрисбі, настільний футбол, батути; перформанс художників та графітчиків; VR-воркшопи та Fabricator/FabLab – і навіть це ще не все.

Коли: 18 серпня, субота

Де: бульвар житлового комплексу Rybalsky

Ціна питання: 200-300 грн

 

22 серпня

Концерт гурту Too Many Zooz

Якщо ви не знаєте, що це за стиль такий «brasshouse», то запальний гурт, який у кінці серпня примчить до Києва прямо із нью-йоркських підземок, все розповість своїм виступом. Неповторна техніка тріо вразила вже весь світ – у репертуарі Too Many Zooz об’єднуються джаз, афро-кубинські ритми, франк та електронна музика, а поверх цього яскраво звучать саксофон, труба та перкусія. Ви не зможете не танцювати, редакція гарантує. І Too Many Zooz теж.

Коли: 22 серпня, середа

Де: Зелений театр

Ціна питання: від 550 грн

 

25 серпня

Brave! Factory Festival

На цьому фестивалі гармонійно об’єднуються мистецтво та музика – по всій території фабрики будуть зведені десятки арт-об’єктів від художників та скульпторів зі всього світу, на сцені зіграють музиканти та діджеї з різних країн. Тут і там будуть відкриті шість танцмайданчиків із живими виступами для кожного танцювального жанру, а пригощатимуть кращі столичні кухарі. Ну й звісно, музика… Понад 50 артистів з України та з-за кордону, серед яких Hidden Orchestra з живим виступом, британець Floating Points, Squarepusher з неймовірним візуальним шоу, травесті-репер Mikky Blanco та легенди світових андеграундних майданчиків: DVS1, Anna Haleta, Jane Fitz, Nicolas Lutz. Та й це лише маленька частина, адже організатори приготували багацько вражаючого, незвичайного та мистецького.

Коли: 25-26 серпня

Де: МЕТРОБУД

Ціна питання: від 825 грн

 

RespublicaFEST Conference «Гроші в музиці»

Літня частина великої конференції охоплює лекції та воркшопи для усіх, хто пов’язаний із музикою. Головною темою заходу є «гроші» та як їх знайти – експерти розкажуть про пошук міжнародних можливостей та фінансування, про те, чим живуть і харчуються музиканти, а також як заробляти творчістю та не сильно напружуватися при цьому.

Коли: 25-26 серпня

Де: Lightfield.Productions

Ціна питання: 250 грн – один день, 400 грн – два дні

 

31 серпня

Концерт гурту Imagine Dragons

Цей рік, та що там, місяць, не міг бути ще більш щедрим на круті концерти, але подивіться на це – з популярними хітами «Believer», «Thunder» та новими піснями до нас у гості вперше їде американський гурт Imagine Dragons, який люблять і шанують в усьому світі. Інді-рок виконавці вже мають статус одного з головних стадіонних гуртів світу, 20 міжнародних музичних нагород та близько 80 номінацій, а також щиру прихильність українських фанатів. Залишилося тільки чекати та довчити слова пісень.

Коли: 31 серпня, п’ятниця

Де: НСК «Олімпійський»

Ціна питання: від 2000 грн

 

Chernobyling festival

Це буде перший міжнародний постапокаліптичний фестиваль мистецтв зі справжнім екшеном – вас змусять уявити світ, у якому відсутня цивілізація, світ, сповнений пригод та труднощів. Наприклад, можна буде спуститися у підземне місто в стилі фільму «Mad Max», здійснити екскурсію у Прип’ять, або відправитися у тур підземеллями та дахами Києва, локаціями з Другої світової та Холодної воїн. На самому фестивалі є можливість зіграти у нову комп’ютерну гру на чорнобильську тематику, взяти участь у стріт-арті Києва та Чорнобиля, послухати виступи гуртів та діджеїв, а також випробувати різні адреналінові забавки. І все це заради добра – усі зароблені кошти підуть на допомогу літнім людям та дітям «чорнобильцям», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Коли: з 31 серпня по 2 вересня

Де: ВДНГ, павільйон 13

Ціна питання: 125-625 грн, вулична зона – безкоштовно

Найцiкавiше на сайтi

Не на своєму місці: у чому Economist помилився з Києвом в рейтингу міст

АвторБорис Давиденко
20 Серпня 2018

Минулого тижня авторитетний журнал The Economist опублікував щорічний рейтинг найбільш зручних для проживання міст. Київські результати рейтингу розворушили сонне українське медіаполе: виявилося, що за останні п’ять років Київ показав найбільше зниження рівня комфортності серед всіх 140 учасників рейтингу. З 2013-го по 2018-й інтегрований показник комфортності життя в столиці України впав на 12,6% і зараз (за результатами 2017) становить 56,6 бали. У методології рейтингу говориться, що така оцінка означає – умови життя істотно обмежені. Головред VoxUkraine Борис Давиденко розбирається, як же так.

Весь тиждень я читав жовчні заголовки ЗМІ, єхидні коментарі фейсбук-експертів і мляві відмазки київської влади. Накипіло. Я не згоден. І у мене є дві важливі причини.

Перша і головна: Київ – моє рідне місто, я його люблю і хочу, щоб у нього все було добре. Тому все, що написано далі, слід розглядати з урахуванням моєї 100% ангажованості.

Друга частина аргументів більш раціональна.

По-перше, ЗМІ висмоктали сенсацію. Київ звалився в цьому рейтингу ще в 2014 році, побував майже на самому дні в 2015-му (132-е місце з 140) і з тих пір видряпується – 118-е місце зараз.

Це не скасовує факту, що п’ять років тому столиця України була майже на три десятка місць вище і перебувала в компанії таких міст, як Бухарест і Ріо-де-Жанейро. Сьогодні це Хошимін, Мумбаї і Абіджан.

Але чому рейтинг погано відображає ситуацію в Києві за останні п’ять років?

The Economist, щоб виміряти комфортність життя в місті, використовує п’ять напрямків, в які входить 30 критеріїв – від небезпеки терористичних загроз до клімату. У реальному житті оцінка liveability трохи простіше – городяни оцінюють комфортність того чи іншого міста ногами і гаманцем: населення міста зростає або убуває. У Києві дуже швидко зростає – за східноєвропейськими мірками. За офіційними даними, населення Києва за п’ять років збільшилося на 103 000 чоловік, до 2,94 млн. Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов говорить, що за різними оцінками реальне населення набагато більше – 3,5-4 млн осіб.

Від такого голосування за київську комфортність можна відмахнутися: мовляв, столиця безальтернативна в Україні, так як інші міста набагато гірше. Не згоден: Київ конкурує за людей з не тільки в чомусь кращими Львовом, Одесою і Дніпром, а й з Варшавою, Москвою, містами балтійських країн і так далі.

Як змінився Київ за п’ять років – за критеріями, які використовує The Economist для оцінки комфорту? Відразу скажу, що можливості комплексно проаналізувати оцінку журналу немає, дані по категоріях закриті і коштують дорого.

1. Інфраструктура (20% від загальної оцінки). У цій категорії багато чого: якість доріг, доступність житла, громадський транспорт, зв’язок з іншими країнами, якість телекомунікацій. Киньте в мене камінь, якщо в чомусь Київ став гірше за останні п’ять років. Короткі «інфраструктурні» новини столиці: 3G і 4G, капітальний ремонт доріг, сотні нових автобусів, трамваїв і тролейбусів, дворазове зниження доларової ціни квадратного метра, безвіз і з десяток нових авіаперевізників (в тому числі і знаковий Ryanair), нові поїзди-експреси як по Україні, так в Польщу.

2-3. Наступні два великих критерію рейтингу: медицина (20%) і освіта (10%). Я не експерт в цих сферах, але суб’єктивне відчуття – гірше точно не стало. Варто лише згадати, що п’ять років тому освітою завідував Дмитро Табачник, а медициною – Раїса Богатирьова.

4. Наступний розділ – культура і навколишнє середовище (25%). Тут «змішалися коні, люди» – кліматичні умови, корупція і цензура ЗМІ, театри і ресторани та багато іншого. Найболючіше – корупція. Цей показник беруть у Transparency international: п’ять років тому Україна була на 144-му місці (25 балів), зараз на 130-му (30 балів). Про цензуру в ЗМІ… Журналісти «Корреспондента», Forbes, TBі, яких вичавили з видань в 2013-му, з зацікавленням послухають, як «Вести», «Країна» і News One зараз скаржаться на утиски свободи слова. Ну а ресторани, театри, доступ до спорту взагалі сильно виросли за п’ятирічку.

5. Залишається група критеріїв «стабільність» (20%). Тут про кримінал, загрозу терактів, війни і цивільних заворушень. Редактори рейтингу з року в рік підкреслюють, що саме ця група – близькість Києва до військового конфлікту – тягне українську столицю вниз. Більшість киян можуть багато розповісти, як змінювалося відчуття «стабільності» та комфорту за ці роки: якщо в 2014-му ми чекали російські танки на житомирській трасі і прокидалися о 04:00 ранку прочитати зведення з Іловайська, то в цьому році дізналися, що таке змішані почуття, коли ожив Бабченко.

З злочинністю в Києві все не дуже добре. Статистика показує погіршення криміногенної на 48%, кількість злочинів в минулому році склала 70 600. Половинчаста реформа поліції – погана ідея.

Не виключаю, що арифметика журнального рейтингу правильна: ми не бачимо всіх показників по Києву та іншим містам, тож сперечатися складно. Але…

Інфраструктура, освіта, медицина, культура і т.д. – це дуже важливо. Місто – це люди. Люди, які живуть поруч і працюють разом. Люди, що знаходять однодумців, які вигадують і створюють щось нове. Люди, яким не все одно, що з їхнім будинком, вулицею, містом і країною. І в Києві 2018 го я бачу в рази більше активних і небайдужих городян, ніж п’ять років тому. І може бути, у Відні, що очолює рейтинг, безпечніше, краще дороги і якісніше медицина, але я вибираю Київ. Бо стародавній Київ сьогодні в рази молодше і цікавіше, ніж солідна і доглянута столиця Австрії.

Больше, чем мультики: 5 трендов мировой анимации, о которых вам нужно знать

Кино, мультфильмы, реклама, музыкальные клипы, игры, видео-арт, веб-дизайн – несмотря на обманчивую детскость, анимация присутствует в нашей жизни повсеместно, став незаметной частью нашего окружения. Вместе с Анастасией Верлинской, программным директором Международного фестиваля актуальной анимации и медиа-искусства Linoleum (встречайте в Киеве с 6 сентября), Platfor.ma прошлась по чекпоинтам мировой анимации и составила карту трендов, которые управляют нашими вкусами.

Вначале 2017 года VR-анимация «Жемчужина» (Pearl) была номинирована на премию «Оскар» в категории «Лучший анимационный короткометражный фильм». Выполненная в формате 360, анимация рассказывала историю отношений отца и дочери. Над проектом работала экспериментальная лаборатория ATAP компании Google, а мультфильм и сейчас доступен на YouTube.

На развитие виртуальной реальности ежегодно тратятся миллиарды долларов, совершенствуется гарнитура и технологии. Факт: творчество тем больше производит впечатление на своего зрителя, чем больше этот зритель сопереживает главному герою истории. VR абсолютизирует этот закон, буквально позволяя взглянуть на происходящее глазами героя.

А еще VR не только о потреблении, но и о сотворении. Легендарный диснеевский аниматор Гленн Кейн, автор «Русалочки» и «Тарзана», показал, как благодаря VR легким движением руки получается яркое и объемное изображение. Происходящее, кстати, напоминает сеанс магии и волшебства в одном авторитетном британском учебном заведении, взгляните сами:

Внедряют VR и украинские кинематографисты, правда, пока больше в промо. В формате 360 были сняты бекстейджи фэнтези «Сторожевая застава», а также истерна «Дикое поле». 

Юрій Іздрик: «Потреба читати – суто біологічна, і з часом вона зникає»

АвторПетро Ткачишин
16 Серпня 2018

У Львові пройшов музично-літературний фестиваль «Razomfest», на якому виступив один із найпопулярніших українських літераторів – Юрій Іздрик. На цій події Platfor.ma поговорила з ним про те, чому він вже десять років не читає художню літературу, заради чого готовий потерпіти подорожі, які ненавидить, і що відчував, коли втратив зір.

Бажання писати зазвичай виникає спонтанно. Для мене це приватна справа, а не суспільно корисна діяльність. Творчість  ̶ результат надлишкової активності мозку. Тобто це певні психоемоційні ресурси, що не працюють безпосередньо на виживання й продовження роду, натомість використовуються для гри. Хтось схильний оперувати візуальними образами, інші комбінують звуки, числа або слова. В цьому сенсі література (як і музика, математика, живопис) – передовсім гра. Гра на вербальному полі, де формуються значення, символи, образи, метафори, цитати – весь інструментарій текстотворення.

Баланс свідомого й несвідомого в кожному окремому випадку різний, проте мені здається, що власне творчість – переважно неусвідомлена, а там, де з’являється раціо, починається ремесло. Ці два компоненти присутні й в літературі. Інша справа, що частина читачів і письменників сприймають процес писання як сходження святого духа, натхнення, як прояв притаманної творцеві духовності. Як на мене, це маячня.

Я не знаю, що таке духовність. Я не знаю, що таке натхнення. Ці слова – фікція, ілюзія. Я не вважаю себе агностиком, я вірю в бога, проте людина – всього лише біохімічна машина. І хоча не все зводиться до біології, не варто списувати на божий промисел незрозумілі нам явища і процеси. Варто пам’ятати, що за проявами так званої «духовності» однаково стоять хімічні реакції.

 

Певна річ, я за повну свободу автора – інакше творчість втрачає сенс. Однак я і за свободу читача в трактуванні тексту. Адже про жоден текст неможливо сказати, що в ньому закладено якийсь конкретний зміст, чи він має якийсь однозначний сенс. Кожне нове прочитання несе за собою нову інтерпретацію, де генеруються нові смисли. З цієї перспективи і писання, і читання – це стадії однієї гри, в яку однаковою мірою заангажовані і той, хто текст конструює, і той, хто його інтерпретує.

Людям як стадним тваринам притаманно шукати собі вожака і підкорятися волі більшості. Більшість, в силу психофізичних особливостей, не здатна самостійно сформувати власну ідентичність і потребує зовнішніх чинників. Дорослішаючи, людина формує своє «я» з фрагментів власного тілесного, емоційного та інтелектуального досвіду, проте цього недостатньо. Важливим також є досвід інших людей, який приходить до нас через культуру і літературу в тому числі. Тому кожен письменник, продукуючи тексти, мимоволі може стати фактором формування чиєїсь ідентичності – згадаймо, який вплив мали на нас улюблені книжки. Іноді враження від прочитаного бувають такими інтенсивними, що здатні переформатувати психічну структуру особистості – так виникає ревна релігійність чи фанатична відданість якійсь ідеї. Проте, повторюся, не варто перебільшувати відповідальність письменника за вторгнення в чужу свідомість. Однаковою мірою це і відповідальність читача, адже він сам вирішує, що читати і як глибоко занурюватися в текст, та й висновки він робить самостійно.

 

Гори по коліна: як біонічні ноги замінюють справжні

Від моменту виникнення першого протезу в Єгипті і до появи людини на біонічних ногах на сцені TED минуло дві тисячі років. Суцільна дерев’яна кінцівка еволюціонувала до повноцінної частини тіла з електричною шкірою і датчиками замість рецепторів. Як реалізували проект з комплектації людини – розповідає Platfor.ma.

Г’ю Герр

Передісторія. Штат Пенсильванія на північному сході США перетинають гори Аппалачі – місцевість сама спонукає займатися альпінізмом. У 1964 році в містечку Ланкастер, у долині річки Сасквеханна, народився Г’ю Герр. У вісім років він підкорив гору Темпл висотою 3544 метрів, і про нього швидко заговорили як про одного з найбільш перспективних альпіністів Штатів. У 17 років він уже був доволі досвідченим, щоб підкорити серйозні вершини, тож пішов у експедицію на північ США.

Проблема. Під час експедиції альпіністи потрапили в заметіль. Дезорієнтовані Г’ю і його напарник Джеф Батцер провели в заметах під горою Вашингтон три дні. Температура не піднімалася вище -29°C. Коли хлопців знайшли, їхні ноги були на такій стадії обмороження, що їх довелося ампутувати. Джеф Батцер лишився без однієї ноги й пальців іншої. А Г’ю пощастило ще менше – йому, перспективному альпіністу, ампутували обидві ноги аж до колін.

Ідея. Протез як явище не новий, але це завжди було щось чужорідне людському тілу. Справжні ноги дають «зворотній зв’язок»: людина відчуває, що відбувається з її тілом, розрізняє температуру, біль, положення в просторі. Однак класичний протез не дає жодних відчуттів. Г’ю вийшов з лікарні і почав працювати над створенням власних. Спершу це були спеціальні «кішки» для альпінізму, названі так через схожість з котячими пазурами. А потім Герр вирішив, що здатний на більше.

Рішення. Г’ю стає студентом університету Міллерсвіля. За час навчання він запатентував власне кріплення для протезу. Наступний етап – магістратура МIТ. А після її звершення альпініст стає доктором біофізики в Гарварді. Маючи таку освіту, Г’ю почав займатися біонікою на серйозному рівні. Він повертається у МІТ не тільки як викладач, а і як засновник Центру екстремальної біоніки – там намагаються створити «чутливий» протез.

Технологія. Протез Герра не суцільний: він має з’єднання на місці суглобів людини, схожі складові частини, 12 датчиків і акумулятори, які можна заряджати окремо. Сам винахідник каже, що ноги мають три види зв’язку: механічний (поєднання ніг і тіла), динамічний (забезпечує рух) і електричний (забезпечує двостороннє проведення інформації). Кріплення ніг до тіла забезпечує синтетична шкіра, яка має різну жорсткість у різних ділянках залежно від тиску, якого вона зазнає. Загалом завдяки системам контролю нога поводиться так, ніби в ній є м’язи, нерви, сухожилля, суглоби. Керується механізм теж як «справжній» – завдяки силі волі, що мовою фізіології означає нервові імпульси від мозку: електроди на поверхні справжньої ноги фіксують імпульси від скорочення м’язів і трансформують їх в імпульси, що примушують рухатися частини біонічної ноги. Це працює, мов магія: варто подумати про рух – і він відбувається.

Про те, як моделювали біонічні ноги, найкраще розкаже їхній творець.

 

Що далі? Герр каже, що зовсім скоро у людей будуть «запасні» кінцівки, екзоскелети стануть звичною справою, а штучно вирощені нерви якісно змінять відчуття від біонічних ніг.

Наразі вченим незалежно від Герра і МТІ вдалося створити електричну шкіру, що реагує на біль. Рецептори налаштовані на певний рівень тиску, що рівноцінно больовому порогуі – і як тільки «шкіра» фіксує цей рівень, вона посилає у мозок больові сигнали. Випробування проходили на протезі руки, тож сигнал рухався ліктьовим нервом. Рука реагувала, як справжня – людина відсмикувала її. Якщо таку шкіра застосують для біонічного протезу, ми станемо на крок ближче до досконалого майбутнього. Адже «людина не може бути неповноцінною. Неповноцінні тільки наші технології», – запевняє Г’ю Герр.

І йому хочеться вірити.