fbpx

Просто додай води: показуємо всім відомий Київ з незвичного ракурсу – з Дніпра!

АвторЮлія Бевзенко
14 Серпня 2020

Київ стоїть на одній з головних європейських річок. Однак при цьому місто майже не використовує грандіозний потенціал такого розташування. Чи не найкраще за всіх принади Києва знає екскурсоводка Юлія Бевзенко. А ще вона проводить екскурсії на яхті Джуді, тому Platfor.ma попросила Юлію розповісти, як столиця виглядає з Дніпра, та які знакові місця з води відкриваються зовсім по-іншому. 

Коли мій хлопець придбав яхту і ми вийшли на ній на середину Дніпра, я була шокована. Море зелені, за якою не видно сірих будинків та пильних доріг. Лише Батьківщина-Мати, Лавра, Арка. Я ніби осягнула столицю вперше – і мені сподобалося те, що я побачила.

Мені завжди було шкода, що Київ так слабко використовує можливості своєї ріки, адже у нашої столиці є потенціал бути повноцінним містом-курортом. Однак завдяки яхті я хоча б частково можу показувати переваги життя біля Дніпра. І до того ж розповідати під час екскурсій неймовірні історії про звичні, здавалося б, місця!

Що ж можна побачити з води?

1. Міст Патона

Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проєктуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, на честь якого названо цю споруду. Сину Євгена Оскаровича – Борису Євгеновичу – зараз 101 рік, він і досі є президентом Національної академії наук України. Ми проходимо під мостом двічі, висота нашої щогли 8 метрів, висота арок мосту – 9 та 14 метрів, тому проходимо легко. Але перших десять разів нашим нервам було достатньо лоскотно.

Київ – місто стародавнє, тож це, звісно, не перший міст на цьому місці. Перші переправи існували тут ще в X-XI століттях, а у XVIII з’явився і постійний міст, що належав Києво-Печерській лаврі. Останній же перед теперішнім постав тут за часів німецької окупації Другої світової війни. Майбутній міст Патона СРСР почав будувати ще до війни, однак закінчити не встиг. Тож заа якийсь час на основі вже проведеної роботи стараннями німців й угорців з’явився тимчасовий міст Райхенау, названий на честь німецького генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Під час боїв за Київ у 1943 році його знищили, однак і зараз за низького рівня Дніпра навпроти Наводницького парку можна побачити під водою кілька старих кесонних опор.

2. Рідкісний птах, який долетів до середини Дніпра

Чимало «сухопутних» людей взагалі не знають про цей пам’ятник, адже з суші його майже не видно, а по мосту Патона пішки ніхто не гуляє. Скульптор Олександр Васильєв створив цей символ на честь Гоголя та його «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки», де письменник описує Дніпро.

До речі, цей досить великий пам’ятник (розмах крил – 5 метрів!) встановлений на вцілілій опорі старого моста, про який ми говорили кількома абзацами вище.

3. Батьківщина-Мати

Одна з найбільш помітних споруд Києва з води видна чи не якнайкраще. Сто метрів, що линуть вгору, і 450 тонн, що давлять вниз! А знаєте, як легко уявити собі цей масштаб?  Висота монументу – 102 метри, глибина станції Арсенальна – 105,5, отже коли ми спускаємося під землю, ми робимо це саме на висоту Батьківщини-Матері.

Зводили грандіозну статую за допомогою спеціально зробленого під це будівництво крана. До здачі об’єкта демонтувати його не встигли, тому просто порізали автогеном (уявляєте, скільки це грошей?). А як ви думаєте, куди поділи кран? У воду. Металевий остов у буквальному сенсі втопили в Дніпрі, щоб не муляв очі партійному начальству. Так він десь у воді й ржавіє вже майже 40 років.

З води колосальний монумент дійсно вражає. А міг вражати й ще більше! Спочатку планувалося, що меч, який Батьківщина-Мати тримає в руці, буде на декілька метрів довшим. І ймовірно ви чули версію про те, що цьому дуже противилося духовенство, бо тоді б статуя точно домінувала над дзвіницею Лаври. Після цього зброю нібито й вкоротили.

Але насправді не дуже віриться в те, що атеїстичний Радянський Союз так вже дослухався до церкви. Просто під час аеродинамічних випробувань з’ясувалося, що за таких розмірів у статуї точно відвалиться рука. Влада поміркувала і вирішила, що така подія буде не дуже доречною. Тому меч зменшили й до того ж встановили в ньому спеціальну систему для надійності. Тож, враховуючи не сам розмір споруд, а метри над рівнем моря, Лавра залишилася у Києві найвищою, бо стоїть на пагорбі. Ну і рука заодно тримається на своєму місці.

4. Лавра

До речі, Києво-Печерська лавра була заснована в 1051 році за Ярослава Мудрого монахом Антонієм і вважається одним з перших монастирів Київської Русі. Площа території становить практично 30 гектарів, однак безпосередньо з Лаври осягнути все це важко. Побачити справжню велич стародавнього комплексу можна лише з води.

Наприклад, з Дніпра чудово видно велику лаврську дзвіницю висотою майже сто метрів. Її побудували у середині 18 століття. Цікаво, що вона нахилена на 62 см у північно-східному напрямку – скоріш за все, саме через розташування біля схилів берега Дніпра, які можуть зсуватися. Однак за всі роки спостережень нахил не збільшується, тобто наша вежа – не Пізанська, а надійна.

З Дніпра можна почути й куранти лаврської дзвіниці. Вперше годинник з’явився тут ще у 16 столітті, коли на цьому місці стояла дерев’яна попередниця нинішньої вежі. А останні куранти встановили у 1903 році й планували, що строк їхньої роботи складе 15 років. Однак пройшло вже майже 120, а вони все ще не потребують капітального ремонту. Більш того, стверджується, що за весь цей час вони зупинялися лише раз – коли у 1941 підірвали Успенський собор, що стояв зовсім поруч. 

Втім, у 2000-му його відбудували, і тепер з ріки можна побачити й почути Києво-Печерську лавру саме такою, якою вона була і століття тому.

5. Міст метро

Першими п’ятьма станціями київського метро були: Вокзальна, Університет, Хрещатик, Арсенальна і Дніпро. Спершу станція Дніпро впиралася в річку, оскільки Міст метро був ще не готовий. Його відкриють тільки через п’ять років, у 1965-му.

А до того для доставляння вагонів на колії станції була створена складна система. Їхній шлях починався на залізничній станції Дарниця. По дорозі вагони переводили на трамвайну лінію, по якій вони перетинали річку через міст Патона, а потім вздовж набережної підбиралися до станції Дніпро. І вже звідти починав розвозити киян містом. 

Ну а раніше фактично на цьому ж місці був Ланцюговий міст. У 1853 його спроєктував та побудував британський інженер Чарльз Віньйол, і довгі роки споруда вважалася визначним архітектурним досягненням. 

Ланцюговий міст став першим (принаймні з часів Київської Русі) постійним мостом між Києвом та Лівобережжям. До речі, цьому мосту присвячена одна із мініскульптурок проєкту «Шукай!»– маленький бронзовий міст встановлений недалеко від Ботсаду Фоміна.

Однак у 1920 поляки, що відступали з міста, підірвали його аж так старанно, що відбудувати міст вже було неможливо. Але його рештки все ще існують! У 2010-му році, коли рівень води був надзвичайно низьким, з Дніпра виринули опори старовинної знищеної споруди.

Що ще можна побачити на Дніпрі? Труханів острів, заправки на воді всім відомих брендів (хот-догів там, на жаль, немає), затонулі судна, водну поліцію, в якої є сім швидких катерів, колишній ресторан “Мисливець”, де подавали ведмежатину та оленину, баржі з піском та кавунами, які з’являються нібито нізвідки, новий пішохідно-велосипедний міст, Поштову площу, Андріївську церкву, церкву на воді, перший у світі лімузин на воді – все це можна побачити з води. 

Ну а ще – зустріти захід сонця. А в Києві вони нічим не гірші за балійські.

Юлія з хлопцем влаштовують екскурсії Дніпром на яхті Джуді. Судно стоїть в одному з найкрасивіших яхт-клубів Києва. Під час двогодинної прогулянки яхта йде до Поштової площі й назад зі швидкістю 15 км/годину, тобто ви встигаєте і роздивитися все, і розслабитися на носі яхти із просеко. Плюс вода, сік, горіхи та сухофрукти, резервні бокали, одноразовий еко-посуд, м’які пледи, подушки, чай – все це безкоштовно на борту.

 

Фото – Олена Гроза, Катерина Вороніна, Андрій Проць.

Читайте більше цікавого