Тидзуо Мацумото народився в бідній та багатодітній родині виробника традиційних циновок татамі. Поки брати та сестри граються, маленький Тидзуо відвідує лікарню. Справа в тому, що дитина хворіє на глаукому і практично сліпа – бачить тільки одне око, але й те погано. Лікарі здаються маленькому Тидзуо чарівниками – розумні та спокійні, вони надихають його і стають його героями.

Тидзуо мріє стати лікарем, але поступити в медичну школу йому не вдається. Для бідного та напівсліпого підлітка, який вчився в спецшколі та підробляв тим, що був поводирем для повністю сліпих учнів, це було набагато складніше, ніж для інших. Проваливши іспити, Тидзуо вирішує, що наукове лікування – це не його покликання і починає самостійно вивчати традиційну китайську медицину та акупунктуру.

Наприкінці 1970-х Японія була захоплена модернізацією та науково-технічнім розвитком, проте молодий Мацумото повертається до архаїчного знання, яке не визнає екзаменів та ліцензій сучасного світу. На його щастя, не всіх приваблює науковий прогрес, і деякі японці вперто використовують замість аспірину жаб’ячий жир. Справи Тидзуо пішли вгору. Він одружився та відкрив власну аптеку, де продавав традиційні китайські ліки.

Однак у 1982 році до аптеки Тидзуо завітала державна комісія. Виявилось, що ліки в крамниці Мацумото – це підробка, а Тидзуо повинен мати ліцензію, якщо позиціонує себе як лікар. Самопроголошений медик повинен виплатити штраф у 200 000 йєн (у сучасному еквіваленті – 2 222 доларів США). Бізнес Тидзуо не витримує цього удару, і аптеку доводиться закрити.

Щоб сплатити штраф та прогодувати жінку й чотирьохрічну дитину, Мацумото починає працювати на різних роботах. Вільний час він витрачає на дослідження буддизму, індуїзму та даосизму, та відвідує необудійську секту Агон-Сю.

Нова людина

В 1984 Тидзуо Мацумото зникає. Після довгої психологічної кризи, викликаної судовим процесом та штрафом, Тидзуо змінює ім’я та прізвище, і починає розробку свого власного вчення. Замість невдахи Тидзуо з’являється новий гуру Сьоко Асахара. А в 1986 – і новий культ «Аум сінсен-но-кай» – «Спілка духовно розвинутих людей з надприродними здібностями». Спочатку справи в «Спілці суперменів» йдуть погано: новий культ не мав реєстрації, а послідовників так мало, що Асахарі доводиться власноруч роздавати листівки з запрошенням на зайняття йогою та лекції про лікарські трави.

Однак поступово все змінюється. В 1987 році Сьоко Асахара під час візиту в Індію навіть зустрічається з Далай-Ламою XIV. Молодий гуру справляє дуже гарне враження на духовного лідера буддизму і обіцяє відроджувати цю релігію в Японії. Потім Асахара буде жертвувати Далай-Ламі великі суми, і користуватись статусом, який надає підтримка відомого релігійного лідера, а сам Далай-Лама ще довго шкодуватиме про свою помилку.

З часом адептів напівсліпого гуру стає все більше. В 1989 році Асахарі та його послідовникам нарешті вдалось зареєструвати релігійну організацію під назвою, яка стане відома всьому світу – «Аум Сінрікьо». «Аум» – це сакральний звук, Всесвіт, а «сінрікьо» – «найвища істина». Адептів стає набагато більше – японці звикли довіряти легальним та ліцензованим явищам. Асахара починає називати себе «Єдиним просвітленим майстром в Японії», «Токійським Христом», «Спасителем країни» та «Агнцем божим».

При цьому Сьоко не забуває аптекарську практику й продовжує торгувати таємними зіллями, більш того – власною кров’ю, спермою, волоссям та навіть брудною водою з ванни гуру. Учасники культу отримують ін’єкції невідомих речовин, які, за словами колишніх адептів, змінювали стан свідомості. Ціни на зілля та амулети коливались від десятків до сотень тисяч доларів США. Послідовники не тільки активно купують плоть та кров Асахари, але й віддають вчителю все майно, гроші від продажу якого одразу зникають на таємних рахунках організації.

Культ

Нових послідовників Асахара шукає в престижних вишах, і вже в 1990 «Аум Сінрікьо» стає модним культом серед талановитої молоді. Японські ЗМІ називають вчення Асахари не інакше, як «релігія для еліт». Самоназваний месія вже давно проповідує, що в світі існує всесвітня змова, і влада належить євреям, масонам, голландцям та британській королівській родині. Домінуючі релігії Японії нібито також беруть участь у змові, і не дозволяють людям дізнатись правду про їх здібності. Щоб підготуватись до Армагедону у вигляді ядерної війни між Японією та США, «Аум Сінрікьо» створює «державу в державі», копіюючи структуру японської. З’являються власні міністерства: культури, освіти та навіть оборони. Відомо, що створюючи цю структуру, Сьоко Асахара надихався циклом фантастичних романів Айзека Азімова «Фундація».

У «релігії для еліт» з’являються власні секрети. Стає небезпечним покинути секту, де існує ініціація кров’ю та сім’ям вчителя, таємні ритуали з використанням ЛСД, мескаліну та метамфетаміну, в якій є власні хімічні лабораторії та плани державного перевороту. Адвокат, який захищає потерпілих від секти, зникає разом з дружиною та дитиною (через декілька років виявилось, що вся родина була вбита), а люди, які намагаються вийти з «Аум Сінрікьо», переслідуються таємною поліцією культу.

1990-й рік. Асахара та 24 члени «Аум Сінрікьо» намагаються балотуватись в Палату представників Японії, але терплять поразку. В 1992 році «Аум Сінрікьо» фактично оголошує війну державним інститутам та Конституції – «міністр тлумачення» Кійохіде Хаякава видає трактат «Закони громадянської утопії». Цей маніфест проголошує, що «релігія для еліт» починає будувати нову утопічну державу. Але утопія призначена не для всіх – жити в ідеальній державі гідні тільки послідовники Асахари, які виживуть після битви добра зі злом.

Саме на цьому етапі сектою мали би зацікавитись спецслужби та поліція, але «Аум Сінрікьо» або не сприймають серйозно (за словами адвоката Юдзі Накамура, обговорення секти завжди закінчувалось питанням, чому молодим дівчатам так подобаються чоловіки з такими огидними бродами), або очаровуються «святістю» сектантів і сприймають всі погрози як духовну метафору.

Через деякий час мільярдер Сьоко Асахара, який знаходиться в стані війни з власною державою, зацікавив верхівку російської влади. Лідера секти приймали на найвищому рівні, йому організовували найліпші місця для лекцій, дозволяли виступати з лекціями в найкращих ВНЗ столиці та купувати час в ефірі найпопулярнішої радіостанції колишнього СРСР – «Маяк».

Існує декілька причин такої зацікавленості. По-перше, Асахара міг допомогти  вирішити питання, що гостро повстало після розпаду СРСР – питання кордонів між Японією та РФ, які ще з часів Другої світової не підписали мирний договір. По-друге, «Аум Сінрікьо» є стратегічним партнером, і купує в Росії зброю для власного «Міністерства оборони». Окрім стрілкової зброї, Асахара купив навіть бойовий гелікоптер Мі-17 (в деяких джерелах фігурує Мі-8).

Не обійшов своєю увагою Сьоко Асахара і Україну. Релігійні передачі «Аум Сінрікьо» регулярно транслювались, наприклад, на хвилях радіо «Промінь».

В 1993 Сьоко Асахара відкриває крамниці продажу персональних комп’ютерів в Токіо та Осаці. Через це, на відміну від інших необудийських та сінкретичних сект, «Аум Сінрікьо» виглядає як місце, де архаїчне знання поєднується з технологіями майбутнього.

Підготовка

Але є технологія, яка цікавить Сьоко та його міністрів більш за всі інші, – це зброя масового знищення. Сектанти намагаються купити (а можливо, і купують) окремі частини ядерної бомби. В лабораторіях секти власними силами ведеться розробка унікального автоматичного пістолета. Є і така зброя, яку «Аум Сінрікьо» може легко і в великій кількості виробляти на власних хімічних фабриках, створених для синтезу психоактивних речовин. Це бойові отруйні речовини.

Першу заринову атаку «Аум Сінрікьо» провела ще в 1994 році – в місті Мацумото. Під час цього загинуло семеро людей, а сама операція була пов’язана зі знищенням тих, хто покинув секту. В січні 1995-го сусіди однієї з фабрик «Аум Сінрікьо» зробили заяву про «дивні запахи», а спеціалісти знайшли залишки зарину. Секта зробила гучну заяву, що сама стала жертвою заринової атаки, і поліція почала шукати злочинців в іншому місці.

Слід зазначити, що завдяки блискучим кадрам та рекомендаціям Далай-Лами «Аум Сінрікьо» мала дуже високу репутацію серед держслужбовців. «Війна державним інститутам» сприймалась як поетична метафора, а сам Асахара – як майбутній політик.

Однак у лютому 1995 детективи знайшли в печі для сміття залишки 69-річного нотаріуса Кійосі Карія. Стало відомо, що молодша сестра Кійосі нещодавно намагалась вийти з «Аум Сінрікьо», і поліція нарешті почала розслідувати всі темні справи, вже враховуючи, що «релігія для еліт» може бути небезпечною. У березні за підозрою в викраденні людини було заарештовано трьох адептів Асахари.

Розуміючи, що часу лишилось обмаль, Асахара та «міністри» приймають рішення, яке змінить життя тисяч людей. Вони вирішують наблизити «Судний день» – розпилити зарин в Токійському метрополітені. Ця атака мала відволікти поліцію та спецслужби від запланованих обшуків в офісах організації, про які лідерам «Аум Сінрікьо» повідомив власний інформатор. На той момент люди Асахари були скрізь, але вони вже не могли заважати процесу розслідування того, чим саме є «релігія для еліт».

Насильство

20 березня 1995 року виконавці теракту за допомогою парасоль з гострими наконечниками проткнули пакети з рідким зарином в п’яти вагонах метро. Внаслідок атаки на місці загинуло 12 осіб, а близько 50 осіб отримали дуже важке отруєння внаслідок якого частина з них померла пізніше. Всього постраждали близько 6300 осіб. Багато людей втратили зір, і практично всі потім страждали на важкий посттравматичним синдром, оскільки метро в той день перетворилося на справжнє пекло. Пекло, в якому повинні були загинути «грішники», які не прийняли «найвищу істину».

21 березня «Аум Сінрікьо» офіційно заперечило свою приналежність до теракту, але вже на наступний день поліція проводить обшуки в офісах секти по всій країні. Знайдене шокувало навіть спецслужбовців. Окрім компонентів хімічної зброї, такої, як зарин та VX-газ, було розкрите виробництво страшної бактеріологічної зброї — віруса Ебола та бактерії Антракс, відомої як сибірська виразка. Розпиляти зброю планували з того самого гелікоптера, що був придбаний в Росії. Навіть хімічної зброї вистачило би для того, щоб знищити 4 млн людей, наслідки атаки за допомогою біологічної зброї важко навіть передбачити.

Після штучного Апокаліпсису «Аум Сінрікьо» планувала захопити владу, адже необхідна структура вже була створена, а нові лідери роками готувались керувати державою. Сам Сьоко Асахара мав стати новим імператором.

Преподобний Сьоко зник одразу після терористичного акту. Але вже 16 квітня під час одного з обшуків в офісі секти Асахара був знайдений в маленькому тайнику. Незважаючи на те, що його провина була доведена і найближче оточення лідера секти дало показання проти нього і деяких інших «міністрів», святий звинувачує спецслужби в тому, що це вони розпилили зарин с метою дискредитації «Аум Сінрікьо». Пізніше Сьоко змінює свої показання і звинувачує в терактах одного зі своїх міністрів, якого на той час вже знайшли мертвим.

В справі знов спливає «російський слід». Один із лідерів секти Ікуо Хаясі зізнається, що придбав документацію про синтез зарину в секретаря Ради безпеки та голови уряду РФ Олега Лобова. Російський уряд заперечує це, оголошуючи, що документацію синтезу зарину нібито можна знайти в будь-якій бібліотеці, а реактиви – придбати в будь-яких спеціальних магазинах. Втім, показання Хаясі були підтверджені «головою розвідки» «Аум Сінрікьо» Йосіхіро Іноуе, який заявив, що зарин неможливо було б виготовити, якби не допомога голови уряду РФ.

Після

Після арешту лідерів секти «Аум Сінрікьо» не зупиняє свою діяльність. Організація змінює свою назву на «Алеф» (перша буква семітських алфавітів, що в світлі антисемітизму Асахари виглядає іронією, а для деяких адептів — конспірологічним знаком) і продовжує діяти під ретельним наглядом державних органів контролю. Виглядає так, нібито уряд все ще боїться численних адептів «Аум Сінрікьо».

Суд над Асахарою та «міністрами» триває багато років, і в 2000 році розвертається новий інцидент: троє російських послідовників Асахари під керівництвом Дмітрія Сігачьова намагаються провести серію терористичних актів, під час яких вони планують вбивати «чоловіків, жінок, дітей та літніх» за допомогою дистанційних бомб в публічних місцях. Вимоги — негайне звільнення Сьоко Асахари. Японські члени «Алеф» знають про підготовку, і намагаються відговорити Сігачьова.

Попри те, що спецслужби вже знають про підготовку до теракту, а японські члени «Алеф» вимагають заборонити для Сігачьова в’їзд в країну, терористи потрапляють в Японію без перешкод. Але після розмови з поліцією Дмитрій все ж розуміє, що виконати план їм не вдасться, і так саме без перешкод повертається в Росію, де здається ФСБ і отримує декілька років ув’язнення.

У 2006-му Асахарі оголошують смертний вирок. Його послідовники та одна з доньок (всього в Сьоко 12 дітей) розгортають кампанію підтримки, робітників в’язниці звинувачують в ненаданні медичної допомоги, і наполягають, що Асахара страждає на сіндром Гансера. Але враховуючи всі колишні хитрощі Асахари, слідство не вірить в психічну хворобу Сьоко, до того ж, імітація сіндрома Гансера — найпопулярніший в світі прийом серед в’язнів, які намагаються пом’якшити власний вирок.

Смертний вирок Асахарі та ще шістьом лідерам «Аум Сінрікьо» був виконаний 6 липня 2018 року. В цей день закінчилась епоха, символом якої була ця комічна на перший погляд, але вкрай небезпечна секта, що намагалася боротись зі «всесвітньою змовою», вбиваючи невинних людей.