IKEA, Apple, Lego та Adidas: 6 прикладів того, як компанії очищують планету від свого ж сміття

АвторЯна Червінська
26 Червня 2020
екологія інновації планета

Світ у смітті й небезпеці. З 1950 року залишки пластику складають 9 млрд тонн – тільки 9% з них переробляється, а решта спалюється або лежить на смітниках, отруюючи ґрунт. Наприклад, поліетиленові пакети: якщо з них зв’язати мотузку, нею можна буде обернути планету 7 разів. Пластикові відходи – зло, яке дуже вигідне для масового виробництва. Однак навіть великі світові бренди розуміють, що потрібно щось змінювати заради безпеки всього людства. Яна Червінська, дизайнерка одягу, засновниця Sustainable Fashion Pad і платформи Беззайве розповідає, які компанії та як очищають нашу планету від свого ж сміття.

The North Face та National Geographic роблять одяг зі сміття

Колекція називається Bottle Source («пляшкове джерело»). Вона складається з футболок і худі, зроблених із переробленого пластику. The North Face та National Geographic зібрали 75 кг пластикових пляшок у чотирьох національних парках США і відправили на перероблення. Вартість футболки, наприклад, становить $35. З кожної проданої одиниці одягу творці колекції жертвують $1 до Фонду національних парків США.

Chanel випускає косметику в пакованні з деревини

Біорозкладне паковання з деревини виробляє фінський бренд Sulapac, в який французький дім моди інвестував у 2018 році. У Chanel не повідомляли, в якій кількості та для яких саме видів косметики виготовлятимуть екологічне деревне паковання, але виглядає це так.

IKEA відмовилась від пластикових товарів

Тепер ви не знайдете склянок, горщиків, тарілок, трубочок та інших товарів із пластику. Шведський меблевий гігант з 2020 року геть відмовився від виробництва і продажу пластикових товарів. IKEA планує замінити пластик на біорозкладні матеріали з вторсировини. Для цього компанія інвестувала в завод перероблення пластику. Якщо ви все-таки знайдете пластикові товари — ймовірно, це розпродається старе.

Apple

Алюміній — не пластик, але Apple його переробляє. Нові MacBook Air та Mac mini виготовляються з повністю переробленого алюмінію. Інженери Apple створили спеціальний сплав алюмінію, який не містить домішок при переробленні та не впливає на якість матеріалу. Саме з нього зроблені корпуси комп’ютерів. Не надто помітно, чи не так? 

Під «капотом» інших продуктів Apple також перебувають перероблені складові. Наприклад, материнські плати iPhone створені з олова, зробленого на 100% з вторинної сировини. Здавалося б, скільки того олова в маленьких «айфонах», але ось один факт: переробляючи олово для своїх продуктів, Apple скоротила видобуток олов’яної руди на 29 тисяч тонн у 2019 році.

Крім алюмінію й олова Apple, звичайно, теж використовує пластик: він міститься у складі 40 компонентів продуктів останніх моделей iPhone та їхньому пакованні. Весь цей пластик також на 100% створений з вторинних матеріалів. У компанії повністю прибрали з виробництва ПВХ, ртуть, фталати й берилій. У майбутньому Apple планує створювати всі свої продукти з вторсировини. А ще всі офіси та магазини компанії працюють на відновлюваній енергії.

Adidas створив форму для футбольних клубів з океанічного пластику

Adidas випустила комплект форми для футбольного клубу «Манчестер Юнайтед» разом з організацією зі збереження океану Parley for the Oceans. І хоча синій комплект для клубу не основний, виробники впевнені: так вони зможуть звернути увагу мільйонів уболівальників по всьому світові до проблеми забруднення довкілля. 

До випуску форми для «Манчестер Юнайтед» Adidas також робив екіпірування з океанічного пластику для «Реала» і «Баварії».

LEGO

Найвідоміший виробник дитячих іграшок виготовляє 75 млрд пластикових деталей щорічно. Пластик компанія отримує з нафти. До 2030 року LEGO збирається повністю перейти на екологічно чисті матеріали, замінивши ними пластик. Данська компанія вже працює над запуском власного заводу з перероблення матеріалів.

Крім того, LEGO думає здавати свої іграшки в оренду. Тим самим компанія має намір тимчасово знизити обсяги виробництва пластику. Втім, цю ідею керівництво поки не поспішає впроваджувати. А у 2018 році LEGO випустила в продаж нові конструктори, де дерева, кущі та листя виготовлені з екологічного біопластику.

Тепер щодо держав. Станом на жовтень 2019 року 33 країни повністю заборонили поліетиленові пакети, ще 53 — частково заборонили або запровадили податок на їх використання. Першою країною світу, яка заборонила поліетиленові пакети, стала Бангладеш. Дивовижно, але було це ще у 2002 році. На цей крок держава зважилась після повеней 1988 і 1998 років, коли поліетиленові пакети засмітили каналізацію. У повенях загинули тисячі людей. Заради справедливості додамо, що в Гонконзі заборонили поліетиленові пакети ще в 1992 році.

Найцiкавiше на сайтi

Впадати в еко: чому з електрокарами, заміною пластику та енергозберіганням все не так просто

Наша планета – величезна система, де одна ланка залежить від іншої, а будь-які зміни у природному балансі ми врешті відчуваємо на собі. Все частіше ми вигадуємо нові способи збереження довкілля, використовуємо альтернативні види енергії, аби не спричинити руйнівні процеси у навколишньому середовищі. Platfor.ma вирішила розібратись, чи справді переробка сміття та енергозберігаючі лампи зможуть врятувати природу, а електрокари назавжди позбавлять людство від продуктів нафтової промисловості.

Вчені вже давно б’ють на сполох, застерігаючи нас, що з кожним роком людство споживає більше, ніж природа може давати. Це призводить до зникнення лісів, забруднення повітря й води і вимирання багатьох видів тварин. З такими темпами вже у цьому сторіччі сотні мільйонів людей будуть змушені шукати іншу планету для життя. Саме тут на допомогу приходять екологи зі своїми ідеями порятунку планети.

 

Останніми роками виробництво й використання матеріалів з пластику починають обмежувати, оскільки все більше відомо про його згубний вплив на довкілля. Проте його кількість в світовому океані продовжує зростати. За даними дослідників, в океанах вже зараз знаходиться понад 150 млн тонн пластику і з кожним роком ця кількість невблаганно збільшується. Аби зрозуміти усю масштабність проблеми, уявіть, що кожну хвилину в океан скидають цілу вантажівку таких відходів. Згідно з останніми прогнозами, за десять років пластику в океані стане майже вдвічі більше.

Все це врешті відбивається й на людях. Так, дослідження питної води по всьому світу показало, що частки пластику містяться в 83% з проб. Крім того, пластик накопичується в тканинах їстівних риб, з якими також потрапляє в раціон людей.

Більшість захисників довкілля вважають, що найдієвіший спосіб порятунку планети – це переробка пластикових відходів. Один з ключових елементів – сортування сміття. Всі знають, як відбувається цей процес – наприклад, ви купили пляшку газованого напою, а після використання викинули її в потрібний контейнер. Далі замість того, аби розкладатись на звалищі майже 500 років, її подрібнюють і повторно використовують для створення меблів, канцелярський товарів і навіть одягу.

Проте для того, щоб процес переробки відбувся правильно, слід пройти довгий шлях від сортування до використання отриманої сировини в іншій галузі виробництва. Зазвичай це не дуже вигідно. Наприклад, для того, щоб переробити одну тонну відходів у такому мегаполісі як Нью-Йорк, вам доведеться заплатити на $300 більше, ніж просто вивести сміття на звалище або спалити його. З роками ця сума перетвориться на мільйони доларів.

Якщо більшість екологів впевнені, що переробка сміття подолає забруднення планети, то чому ж ми не бачимо позитивних змін? Адже по всьому світу вже не перший рік працюють потужні станції, де відходи піддаються безпечній переробці. Відповідь дуже проста – цього замало. Наприклад, щоб компенсувати величезну кількість шкідливих вихлопів, яка виділяється під час авіаподорожі з Нью-Йорку до Лондона, слід переробити близько 40 тис. пластикових пляшок. Ознайомившись з розкладом рейсів будь-якого аеропорту, одразу можна зрозуміти – наше покоління навряд чи стане свідком екологічного дива.

Що можемо зробити ми?

Для початку, варто обмежити щоденне використання виробів з пластику у господарстві. Позбудьтесь, нарешті, вашого «пакета для пакетів» і візьміть за звичку брати з собою на шопінг торбинку з тканини. По-перше, це досить зручно, а по-друге, це справді мінімізує кількість пластикових відходів у вашій оселі. Звичайно, це лише крапля в морі, проте великі зміни завжди починаються з маленьких кроків.

 

Не залишай сліду: як у Києві організували вечірку без сміттєвих урн

АвторPlatfor.ma
26 Листопада 2019

Восени в Києві відбувся офіційний локальний івент Burning Man – Decompression. Така подія може пройти в будь-якій країні, де є спільнота, яка поважає та слідує 10 принципам Burning Man, один з яких – «Не залишай сліду». Спеціально для Platfor.ma українська спільнота бьорнерів розповіла, як прибрала всі урни з території величезного івенту, змусила всіх гостей сортувати сміття та ще й отримувати від цього задоволення.

У пустелі Блек Рок Сіті, де проходить головний фестиваль Burning Man, заборонено смітити взагалі, навіть виливати воду на Плаю (рек: назва території фестивалю). Все привезене з собою необхідно забрати назад, у цивілізацію, залишивши пустелю в первозданному вигляді. Серед бьорнерів цьому принципу приділяється значна кількість уваги – серед іншого на самій події багато кемпів, які приймають та сортують сміття. Кожен учасник має бути відповідальним та прибрати за собою відходи, але крім цього після Burning Man залишається ціла команда MOOP (Matter out of Place), яка у декілька етапів очищує територію, у Манхеттен за розміром.

В Києві на локальних івентах Burning Man також є департамент Moop – це команда волонтерів, яка самостійно розраховує, як буде організована робота Leave No Trace (LNT) на івенті, як стимулювати гостей не смітити та берегти планету не тільки на Decompression, а й поза межами події. Цього разу спілку ентузіастів очолювали Григорій Колодяжний та Тетяна Сухецька. Григорій працює бізнес-аналітиком, а у вільний від роботи час розвиває проект «Exctintion Rebellion» в Україні та волонтерить у різних еко-ініціативах – PlastikWood, Екодія тощо. Тетяна також сортує сміття та приділяє вільний час волонтерству в різних еко-рухах.

Тусовка – це круто, але після кожного фестивалю залишаються тонни пластику, який не зникне ще сотні років. Ми настільки звикли до тотального споживання, що перетворюємо нашу планету на смітник. 

«Це не той слід, який ми хотіли б залишити», – зазначає лідерка LNT Тетяна Сухецька.

Змусити людей сортувати сміття під час вечірки – це практично неможливо. Згідно до концепції Decompression – можна приносити напої та їжу на подію, готувати і пригощати друзів, тому обійтися без відходів дуже важко. Це не клубна вечірка, де ти замовляєш на барі напої, у вартість яких входить ціна за вивіз сміття та прибирання. 

«На Decompression кожен має бути відповідальним за свої дії. Тому основним завданням нашої еко-зони було зробити монотонний, нудний процес сортування сміття цікавим, не відволікаючим від вечірки», – пояснює Ярослав Корець, лідер української спільноти Burning Man.

Вертикальний ліс – штучні легені для планети

Передісторія. У студентські роки італійський архітектор Стефано Боері був учасником лівих молодіжних рухів і мало цікавився екологією, хоча його з дитинства надихало поєднання архітектури та спонтанної рослинності. Переїхавши з Мілана до Флоренції, Стефано увійшов до об’єднання Gruppo 9999. Його учасниками були молоді митці, які у своїх роботах осмислювали взаємодію людини й природи. Їхні настрої були радикальними, тому шляхи розійшлися, але Стефано згадав про ці ідеї за кілька років – під час подорожі до ОАЕ, а потім і до Китаю.  

Проблема. У XXI столітті Китай претендує на статус індустріальної наддержави – й однієї з найзабрудненіших країн світу. Для опису стану повітря у Піднебесній створили нове слово – «аероапокаліпсис». І цей смог впливає не тільки на саму країну, а й на сусідні Японію, КНР і КНДР, ба більше – навіть на перебіг глобального потепління.

В останні десятиліття заводи-гіганти й інші промислові об’єкти забезпечили Китаю не тільки швидке економічне зростання, а й низку екологічних проблем: смог у містах знижує видимість до 50 метрів, а його хмари, що прямують на Японію, помітні з космосу. За даними ВООЗ, рівень шкідливих речовин у повітрі подекуди в десятки разів перевищує норму.

Хоча ця проблема найбільш кричуща в Китаї, інших країн вона також стосується. У Європі забруднення повітря спричинює 500 000 передчасних смертей на рік. 8 років тому у Мілані кілька тижнів у повітрі тримався смог, а саме місто стабільно входить до найбільш забруднених в Італії.

Ще один фактор, який погіршує ситуацію, – висока температура повітря. Через сезонну спеку шкідливі домішки накопичуються та утримуються в приземному шарі повітря, яким дихають люди. Те, чи буде на вулицях пекельний жар або приємна прохолода, залежить від площі озеленення. Так, відповідно до досліджень в Києві у 2013-2015 роках найбільше нагріваються найменш зелені райони.

На фоні цих даних особливо насторожує тенденція до скорочення площі лісів на планеті: за даними ОНН, починаючи з 1990 року, їх стало менше на 3%.

Звісно, ліси й парки не можуть в одну мить зупинити появу нових міст і замінити собою промислові об’єкти, але нові підходи до озеленення міст можуть покращити ситуацію.

Ідея. Варто вбудовувати ліси в міста, переосмисливши взаємодію мегаполіса й природи – так вважає Стефано Боері. Його подорож до Китаю у 1979 році показала дійсний стан справ: країна неминуче рухалася до надзвичайно високого рівня забруднення, і ситуацію треба було змінювати.

Він знову звернувся до думки про єднання людини й природи заради чистої планети у 2007 році під час поїздки в Дубай, збудований всуціль зі скла та бетону. Боері загорівся ідеєю оживити міста, додати їм зелені. В 2008 році, проаналізувавши ситуацію в рідному Мілані, він презентував дослідження, де запропонував одне рішення кількох проблем – вертикальні ліси: не окремі будинки з садками на даху, а цілі міста нового покоління, де зелень органічно співіснує з бетоном. (До речі, ми вже писали, що в Україні кожен може почати з маленького міського городу).

Конопляна шуба, чорнобильська горілка, меблі з чорнозему:
5 українських речей майбутнього

АвторНадія Шейкіна
22 Жовтня 2019

Уявіть, що 12 років, які нам відводять вчені до початку екологічної катастрофи, минули. Який світ на нас чекає? Що ми носитимемо, чим прикрашатимемо житло, на чому друкуватимемо міжгалактичну гривню та чим святкуватимемо демонтаж саркофагу над ЧАЕС як уже непотрібного? З 19 до 27 жовтня в Ейндговені проходить Dutch Design Week, на якому українці представили п’ять інноваційних проектів для життя. Їхні автори розповіли Platfor.ma, навіщо все це було створене.

Дизайнерка Даша Цапенко

Живе хутро – це проект-маніфест. Уявіть плащ чи сукню, яку ви самі вирощуєте, мов дитину. Обережно вдягаєте, щоб не пошкодити ніжні паростки, контролюєте свої рухи, гуляєте під дощем, щоб полити одяг. Це зовсім інший рівень стосунків із речами, інакша культура споживання, – розповідає авторка. – Ідея виникла декілька років тому під час мого навчання в Ейндговенській академії дизайну. У нас відкрили кафедру біоматеріалів, яку очолив Ерік Кларенбік. Це дизайнер, який виростив стілець з грибного міцелію та налагодив 3D-друк посуду із ряски.