fbpx

Хаб online: як виживають ваші улюблені креативні простори і що пропонують прямо зараз

АвторТома Лазаренко
25 Травня 2020

Арт-простори, хаби, школи неформальної освіти – це місця сили культури, що об’єднують спільноту, генерують нові ідеї і стимулюють нові проєкти. Саме вони були змушені одними із перших йти на карантин й переносити всі активності. Чим наразі займаються засновники та менеджери проєктів, як працюють зі своїм ком’юніті та як планують працювати далі – для Platfor.ma дізнавався фестиваль соціальних інновацій та нової музики Plan B.

Карантин в Україні триває вже декілька місяців. За цей час більшості хабів вдалось зберегти найголовніший ресурс – команду, яка чекає на поновлення діяльності, щоб знову наповнювати сенсами та людьми свої місця сили. Щоб бути разом, організатори дегустували різні форми взаємодії – від хакатонів до квартирників, від курсів до zoom-концертів, від онлайн-виставок до челенджів. 

Деякі з хабів надали відкритий доступ до своїх програм та запустили нові, щоб підтримати не тільки свою спільноту, але й мешканців міста. А декільком просторам вдалось навіть відкрити нові комерційні напрямки та зайнятися розробкою онлайн-форматів та стратегій, для яких раніше не було часу. Тобто карантин надав поштовх до переосмислення своєї діяльності та подекуди більш зручних інструментів взаємодії. 

Команда фестивалю соціальних інновацій та нової музики Plan B поспілкувалася з засновниками таких ініціатив зі Східної України – Харкова, Слов’янська, Маріуполя, Костянтинівки та Краматорська, аби дізнатися більше про їхню діяльність та плани.

Це приватна школа, що готує дійсно сучасних архітекторів та урбаністів. Команді вдалося перейти в онлайн без пауз у навчанні студентів. Іноземні куратори та тьютори тепер спілкуються з усіма дистанційно, і на цьому вийшло навіть зекономити, бо зазвичай вони приїжджали.

Перша проректорка Олександра Нарижна каже, що школу підтримують засновники, інші 20-30% витрат покриває  посеместрова оплата студентів, а дослідницькі проєкти дають змогу дофінансовувати освітні програми. 

За час карантину ХША зробили сайт, де публікують статті та інтерв’ю із студентами та викладачами, корисні поради майбутнім абітурієнтам та архітекторам, а також інформацію про актуальні програми школи.

Ще в лютому ХША запустили серію відкритих освітніх подій Публічна програма ХША онлайн, які присвячені переосмисленню архітектури в умовах нової реальності. Записи публічних програм викладені у вільний доступ на YouTube-каналі школи. Нещодавно в рамках Дня відкритих дверей пройшла дискусія “Архітектори Pro”, яку можна подивитися на сторінці в Facebook

Карантин також не зміг зупинити роботу над Конкурсом для старшокласників “Будь архітектором”, бо в ХША хочуть дати можливість учням зі всієї України спробувати себе в першому архітектурному проєкті, удосконалити чи змінити простір своєї школи та, навіть, стати студентом школи.

Хоча вагому частину процесів вдалося перевести онлайн, все ж атмосфери школи сильно не вистачає. Скажімо, одна із студенток майже тиждень жила в ХША, бо саме там їй найкраще працювалося над проєктом.

До карантину 97% курсів та івентів команда Багажу проводила офлайн. Тепер усі програми довелося перевести в онлайн, навіть корпоративне навчання для компаній. У березні Багаж відкрив безкоштовний доступ на три програми, а також провів перший хакатон з випускниками, які розклеїли містом стікери, що мотивують людей залишитися вдома.

Менеджерка освітніх програм Ольга Нагорна каже, що школа тримається за рахунок оплат від студентів, оренди та корпоративного навчання. Основними ж витратами є приміщення (тут орендодавець пішов назустріч),  заробітна плата команді (її вдалось зберегти без скорочень), реклама та маркетинг й, головне, – корм шкільному кролику.  Більшість лекторів запропонували прочитати онлайн вебінари безкоштовно. Кролик на поступки щодо їжі поки що не йде. Зате вдалося оптимізували витрати на забезпечення школи: кава, молоко, печиво та все, що потрібно було для комфортного навчання. 

Наразі Багаж активно продає сертифікати на майбутні курси та продовжить розвивати онлайн-напрямок й після карантину. 

Всі заходи для відвідувачів молодіжного центру Теплиця є безкоштовними. Команда працює зі студентами, школярами старших класів, волонтерами, дітьми та молоддю з інвалідністю, дітьми вулиці, сиротами та молоддю з числа внутрішньо переміщених осіб у Слов’янську та Східному регіоні України. 

Засновниця Теплиці Ганна Авдіянц зазначає, що раніше для реалізації культурних та освітніх проєктів вони залучали гранти. Однак вже протягом року простір працює без донорської підтримки, а заробляє організацією заходів, здачею в оренду фотостудії й послугами з кейтерингу. Наразі у команди з’явилося більше часу для написання заявок на гранти.

З початком карантину для своєї спільноти Теплиця проводить онлайн поетичні та музичні квартирники, освітні курси, до яких приєднуються з міст Донецької області, Дніпра, Харкова тощо. Щоб підтримати спільноту, провели конкурс #ТеплоВдома, де люди ділилися відео про свої карантинні будні та отримували за це подарунки. А молодь Слов’янська за результатами тижневого медіаворкшопу пише Карантинні щоденники, які публікуються в соцмережах Теплиці. Там же можно знайти розважальні меми від команди платформи.

Цей час команда хоче використати, аби облаштувати кухню для надання більш якісних послуг та планує проводити наметові табори та open air-активності. 

Халабуда – це перший в Маріуполі вільний простір,  коворкінг та освітній хаб в якому орендують місця для роботи ІТ-спеціалісти, дизай­нери, журналісти, фотографи та інші фрілансери. Також команда є ініціатором проведення освітніх заходів та курсів, відкритих зустрічей та дискусій. 

Майданчик у 500 квадратних метрів є самоокупним, а загальний бюджет у 2,7 млн грн на рік складається з власної та проєктної діяльності. Халабуда проводить курси з IT, фотографії, дизайну, живопису, бізнесу, іноземних мов та психології. На час карантину запущено волонтерський проєкт «Підвези лікаря», що координує доставку медиків на робочі місця та додому.

Зараз команда продовжує оплачувати оренду і щоб у майбутньому покрити ці витрати, всі зусилля кинули на створення онлайн-продуктів. Наприклад, розвивають youtube-канал й працюють над сайтом з комерційними онлайн курсами (ось тут та тут

Засновник простору Дмитро Чичера ділиться, що для створення онлайн продуктів купили чимало обладнання й програмного забезпечення. На це довелося взяти кредит. Також багато часу знадобилось, щоб навчитись знімати, монтувати, робити дизайн та навіть бути ведучими, тож більшість персоналу працює на 100% завантаження, просто дещо змінивши профіль. Затрати планують відбити за рахунок продажу онлайн курсів.

Druzi працюють в кількох напрямках: неформальна освіта, соціальний, культурно-мистецький, урбаністичний, медіа напрямки та соціальне підприємництво. Це неприбуткова організація, що існує виключно за рахунок донорських коштів та послуг з івент-менеджменту. 

Координаторка проєкту Наталка Сосницька каже, що команда не запускала онлайн-форматів, адже основною аудиторією є старша школа, яка зараз дуже завантажена онлайн-навчанням. Але на травень та літо було заплановано багато подій і проєктів, які пов’язані з діяльністю власного медіа. Через це Druzi перенесли свою кампанію на Спільнокошті та відмовились від ремонту кімнати для редакції власного журналу та нової аудиторії для навчання. 

Наразі в планах багато подій і проєктів, які пов’язані з освітньою програмою з фото, відео, журналістикою, проведенням урбаністичного фестивалю в промзоні, міських творчих пікніків, музичних фестів, запуском кафе. Ці амбітні цілі залежать від домовленостей з американськими партнерами, відповідь від яких команда простору досі чекає.

Один з напрямків діяльності Вільної хати (ми, до речі, писали про них ще на самому початку) є соціальний проєкт Добрий сусід, що надає комплексну допомогу родинам у складних життєвих обставинах, допомагає подолати кризу, зберегти родину та дітей у ній. Проєкт  повністю адаптувався під умови карантину та продовжує допомагати. 

Операційна менеджерка Вільної хати Катерина Качура говорить, що у квітні команда планувала запустити проєкт Vilha Event Agency з менеджменту освітніх, культурних та рефлексійних подій, але старт перенесли. Ще кілька напрямків, серед яких дизайн-лабораторія з розробки міської айдентики, музична студія, театр, запис подкастів та поетична резиденція – в режимі очікування фінансової підтримки від партнерів та розпочнеться влітку. 

Також вимушені були відмінити щорічний етнофестиваль української культури Гаївки та перенести сезон гітарних батлів й авторського кіно. Натомість проводили прямі ефіри в Інстаграмі, разом з партнерами зробили чотири онлайн-концерти в фейсбуці з місцевими музикантами. Катерина гадає, що всі дещо втомились від інформаційного шуму, тож відновлення діяльності платформи буде повільним. Що саме робитиме команда найближчим часом – вирішиться на стратегічних сесіях.

23 травня  фестиваль Plan B розпочав онлайн-проєкт, який познайомить з креативними ініціативами та їхніми засновниками з різних міст. Фестиваль об’єднує музикантів, соціальних підприємців, змінотворців та організаторів, які творять сучасну українську культуру й розвивають важливі проєкти. На карантині Plan B хоче звернути увагу на креативні ініціативи та виклики, з якими вони зіткнулися, а також те, як їм вдається тримати удар і при цьому запускати нові ідеї й підтримувати аудиторію. А 30 травня організатори рейвів зі Слов’янську Shum.Rave проводять 6-годинний live-стрім у рамках онлайн-проєкту.

Читайте більше цікавого