fbpx

Фінські угоди: як в звичайній школі Полтавщини впроваджували найкращу в світі модель освіти

АвторНаталя Грінченко
4 Квітня 2018

Фінська модель шкільної освіти вважається однією з найкращих у світі та регулярно очолює світові рейтинги. Саме тому в Україні за підтримки МОН провели освітній експеримент «Змінитися за 7 днів», в якому взяли участь українські та фінські педагоги. Всього за два тижні заявки на участь подали 675 шкiл практично з усіх регіонів країни, а перемогла школа в селі Трудолюб Полтавської області. Platfor.ma розповідає, як проходив експеримент, та чому навчилися за цей час українські вчителі та учні.

Що таке фінська модель освіти

З 1960-х років освіта стає рушійною силою процвітання країни Фінляндії. Тоді країна відмовилась від стандартизації навчальних планів, створивши систему на основі різноманіття, довіри, та поваги як фінського всього суспільства, так і самої освітньої системи.

Найголовніша риса фінської моделі — розвинена система дошкільних установ, а саме — виховання у дитячих садках та ясельних групах. Після закладів дошкільної освіти дитина переходить до основної школи, де навчається до 16 років. Навчання там триває лише дев’ять років і є безкоштовним. Учні молодших класів мають по три-чотири уроки на день, старших — по п’ять-шість. Між цим довгі перерви, а дзвінків зовсім немає. У класах навчається не більше двадцяти дітей. Робота проводиться в командах, учні навчають один одного та самостійно складають свій план на рік у відповідності до заявленого педагогами річного курсу. Оцінювати учнів у балах та порівнювати їх між собою забороняється законом. Дозволяється лише словесна оцінка вчителя і порівняння успіхів самого учня на різних етапах навчання.

При цьому витрати Фінляндії на освіту далеко не грандіозні, близько 5% ВВП – приблизно $10 тис. на одного учня. Для порівняння, це менше, ніж в Бразилії, Колумбії чи сусідніх Норвегії та Швеції.

Центральне місце у системі фінської освіти займає фігура педагога. Вчителів намагаються звільнити від звітності перед контролюючими органами, щоб вивільнити їхню енергію на творчі експерименти. Крім того, на думку фінів, такий підхід також сприяє професійному розвитку педагогів. У фінській системі освіти вчитель та учень — колеги. Фіни вважають велику довіру до вчителя секретом успіхів їхньої системи, яка й сприяє підвищенню якості освіти.

В результаті місцеві школи довгі роки лідирують в світових рейтингах, а викладачі та управлінці закладають у свідомості своїх учнів принципи рівності та довіри. Ось тут, до речі, можна прочитати наш текст про те, як незвичайна українська вчителька з’їздила в Фінляндію, щоб побачити все на свої очі.

 

Фінська модель в Україні — перші кроки

У лютому цього року освітній рух EdCamp Ukraine, що є найбільшим незалежним освітянським рухом у країні, і фінська освітня компанія Lumo Education провели в Україні експеримент «Змінитися за 7 днів». Суть в тому, що найкращі фінські фахівці відвідували звичайну українську школу, щоб показати переваги їх моделі освіти. Заявки на участь отримали від кожної 25-ї школи в Україні, всього — 675. Переміг навчальний заклад у селі Трудолюб Полтавської області — ця заявка була найпереконливішою, навіть при тому, що у цьому селі всього 582 жителі. В школі навчаються 150 учнів та учениць – до закладу з’їжджаються діти з п’яти навколишніх сіл.

В результаті фінська експертна група тиждень працювала на Полтавщині. Цього разу в Україну приїжджали троє фахівців. Еса Сінівуорі – голова правління та директор відділу освіти Lumo Education, викладач у третьому поколінні, який має понад 25 років досвіду роботи в школах різного розміру й типу і розробляв останні три освітні програми для фінської школи. Каісу Хелмінен має понад 15 років досвіду роботи в початковій школі, спеціалізується на ранній освіті та спеціальних освітніх проблемах. А колишній черкащанин Дмитро Науменко займається у Фінляндії стратегічним консалтингом з питань пострадянських ринків та за свою кар’єру супроводжував вихід на міжнародні ринки понад сотні компаній.

 

Суть експерименту

Протягом одного тижня фінські педагоги навчали українських колег методиці співучителювання — проведенню спільних уроків з різних дисциплін кількома вчителями одночасно. За словами фінів, українське вчительство відразу розібралося в новій методиці і вже готове її застосовувати на практиці. Українські діти готові до неї тим більше.

Співучителювання, або Сo-Teaching, — це ведення інтегрованих уроків кількома педагогами разом. При цьому це не тільки заняття, яке педагоги проводять разом, але й підготовка до нього, спільна розробка планів уроків, їх аналіз. «Важливо залишатися педагогом, який вкладає у роботу душу, – розповідає Каісу Хелмінен. – Коли діти відчувають, що ви для них хочете найкращого не тому, що це продиктовано якимись правилами, а тому що це йде від вас, і ви розділяєте з ними весь шлях, тоді їм набагато простіше довіритися і відкритися вам».

Розмову про співучителювання фінська команда почала з розповіді педагогам та учням про те, що фінська система освіти базується на довірі, автономності, соціальному конструктивізмі та навчанні через експеримент. Як це працює — показали на інтегрованих уроках у 4-6 класах. Наприклад, говорячи про ланцюг живлення або зміни в чисельності популяції живих істот, учителі запропонували використовувати не лише біологічні науки, а й мову, математику, фізкультуру, мистецтво. В результаті уроки перетворилися на захопливу гру.

Кожен учасник чіпляє на лоба картку зі зображенням тварини й ставить якомога більше запитань різним людям, щоб здогадатися, хто там зображений. Наприклад: «Чи є у мене хутро, хвіст, крила?». Відгадавши, учні шукають, з ким їхня тварина чи рослина утворює харчовий ланцюг. «Чи їсть пінгвін рибу?» – запитує у решти дітей Каісу. «Так!» «А як щодо полярного ведмедя? Чи їсть він пінгвінів?» «Ні!» «Чому?» «Він їсть тільки рибу». «Ні, але це хороша спроба! Ще ідеї?»

Поки діти мовчать, Каісу підштовхує їх до відповіді ще одним запитанням: «Де живе білий ведмідь?» «На Північному полюсі!» «А пінгвіни? Теж?» «Ні!» Так у ланцюгу з’являється морж, діти аплодують собі за роботу, а Каісу вже анонсує роботу в групах. «Що найважливіше у спільній роботі?» «Взаємодопомога, дружба, співпраця», ‒ перераховують діти. «А що, якщо і у вас, і у товариша хороша ідея? Як ви вирішите, чия краща?» «Можна поєднати».

Після перерви учні вже знайомляться з Еса. Він каже, що розмова буде про пташок, про їхню кількість і те, як вона змінюється. «Подивіться у вікно. Здається, там видно птахів. Що вони потребують, щоб вижити? Їжа, а ще? Куди ви йдете після школи? Так, птахам теж потрібен дім. А які назви пташок ви знаєте? Чому не всі пташки живуть тут цілий рік? Які ресурси потрібні птахам?»

При цьому жодного разу фіни не сказали, що дитина дала неправильну відповідь, помилилась. Вся ідеологія ґрунується на «спробуй ще, в тебе вийде».

Наступного дня учнівство експериментувало, створюючи колажі та арт-об’єкти. Так знання закріплюються краще, переконані фінські педагоги. Ще одним важливим інструментом є самооцінювання учнями своєї роботи на уроці — це допомагає зрозуміти, де потрібна підтримка чи додаткова увага та роз’яснення.

 

Результати

Зміна ставлення до дітей — найважливіше в реформі освіти, переконані фінські експерти. «Важлива не матеріально-технічна база, а те, для чого вона слугує, — говорить регіональний директор Lumo Education в Україні Дмитро Науменко. — Я знаю, як буває: у школі стоять електронно-цифрові дошки, якими педагоги не користуються, тому що бояться зламати. Ми провели тиждень у не найбагатшій сільській школі України, але в ній на сходинках написана таблиця множення, є маленький шкільний музей, вони роблять відкриту шкільну бібліотеку. Думаю, що і з упровадженням співучителювання в них не буде проблем».

Він також не приховує радості від спілкування з українськими педагогами: «Ми їхали, ні на що не розраховуючи. Та нам страшенно пощастило: і діти, і педагоги були не просто спраглі знань та ідей, а моментально придумували, як їх утілювати». Про подальшу підтримку школи в селі Трудолюб говорять і самі фінські педагоги — обіцяють консультувати, допомагати дистанційно. А шкільні педагоги готують власні проекти спільних уроків.

«Найголовніше, що я побачила у фінських колег, — щиру повагу до дитини, ставлення до учнівства як до дорослих, — каже вчителька математики Валентина Федоряка. — Їхній величезний досвід вчителювання заснований на дитиноцентризмі. Вони не говорять дитині: “Ось так правильно, а ти робиш неправильно”. Еса підійшов до дівчинки й каже: “Добре. Ти знаєш, я теж колись так думав, але виявилося, що насправді це не так”».

В останній день проекту учасники й учасниці зустрілися з міністром освіти та науки України Лілією Гриневич, яка хоче застосувати досвід експерименту в рамках великого міжурядового українсько-фінського проекту — він має початися вже в цьому році, а фінський міністр освіти Кіуру Кріста вже підписала договір про проект.

Експерти Lumo Education налаштовані на довгострокове співробітництво у питанні підготовки вчителів і педагогів по всій Україні. «Ми не залучали в цей експеримент якісь грантові або бюджетні кошти, зробили його з внутрішніх ресурсів двох дружніх організацій і безкоштовним для колективу й учнівства школи. Зараз хочемо поширити цей досвід і допомогти всім охочим застосовувати методики, яким навчали нас фінські колеги, – говорить лідер руху EdCamp Ukraine, радник міністерки освіти і науки України Олександр Елькін. – Ми часто кажемо, що потрібна справжня інтеграція предметів, що школа має навчати дитину не формулам чи визначенням, а компетенціям, які можна застосувати у житті. Тепер я точно знаю, що для цього потрібне співучителювання, тобто дієва співтворчість педагогів і, звичайно, дітей».

Читайте більше цікавого