Дні стають довшими, вводяться нові локдауни, а Platfor.ma невпинно працює над новими матеріалами та проєктами. Втім, ми вирішили зупинитися, озирнутися на місяць, що залишився позаду, та скласти дайджест найцікавіших статей березня. Тут і про те, як правильно спати, і про суспільні зміни, і про тварин та людей, що їх рятують. Читайте!
Аби перевірити значущість електроенергії у житті сучасної людини, редакторка Platfor.ma Тетяна Капустинська пішла на радикальні кроки та відмовилася від будь-яких проявів струму на три дні. Продукти вона зберігала на балконі, світло їй забезпечували лише сонце та свічки, а цифровий годинник на екрані смартфона замінив великий механічний, який довелося ще й постійно заводити. Без пригод не обійшлося, а підсумком стали кілька прочитаних книжок, відмита до блиску квартира та дуже багато рефлексії й списаних сторінок у блокноті.
Підключення до мережі – це розкіш, яка стала буденністю. І згадується про це лише в ті моменти, коли її втрачаєш. Тож читайте наш електроексперимент та повторюйте його на власні страх та ризик.
Однієї сонячної суботи Platfor.ma майже у повному складі вирушила за сорок кілометрів від Києва, аби познайомитися з козою Зорькою, поні Мері, коровою Марго та ще із сотнею тварин різних видів, порід та мастей. Усіма ними опікується італієць Андреа, який проміняв фешн-фотографію на вольєри, загони та стійла і на безмежну вдячність хвостатих, пернатих і рогатих.
Rifugio Italia – його притулок для врятованих тварин, кожна з яких варта місця на обкладинці наймоднішого журналу. У всіх його мешканців є власні неповторні історії, сповнені людської жорстокості, але тепер під опікунством Андреа їм немає про що переживати. Втім, і тут не все так солодко, адже власникові притулку часто доводиться боротися із нерозумінням та відвертими проявами зла – підпалами та доґхантерами. Почитайте і, головне, подивіться наш репортаж із Rifugio Italia, а після цього, за можливості, допоможіть притулку та зробіть цей світ трішки кращим.
Дослідження показують: що більше в суспільстві гендерної нерівності та упереджень, то більше людей не бачать в такому стані речей жодної проблеми. Тож бажання українців боротися за рівні права, виходити на марші жінок й показувати своє невдоволення патріархальним устроєм насправді свідчить про те, що сексизму стає менше, а зміни дійсно відбуваються.
Просто зверніть увагу, як багато історій про жіночу боротьбу та лідерство з’явилося протягом останніх років в інформаційному просторі, які чудові рольові моделі раптом десятками відкопали в архівах історії. До речі, це ще одна така історія і вона не лише надихає, а й дозволяє поглянути на той шлях до гендерної рівності, який ми пройшли, і його значення для суспільства й жіночої його частини.
Записуйте: озвучуєш проблему, кажеш про свої емоції, називаєш потреби, вислуховуєш погляд іншого на ситуацію, допомагаєш йому збагнути свою потребу і спільно з ним знаходиш рішення. Ось це зараз була медіація і вона допомагає вирішити конфлікти. Так, будь-які. Можливо, вам докучають сусіди, партнер чи партнерка не хоче чути або ж батьки вкотре насідають? Якщо ви хочете розрулити ці суперечки безболісно для усіх учасників, то, по-перше, вам доведеться їх почати, а, по-друге, без медіації не обійтися.
Про неї нам докладно розповіла юристка та медіаторка Ірина Гадецька. Вона радить, і як правильно почати конфлікт, і як вирішити його, і, зрештою, як зробити так, щоб в процесі все не полетіло шкереберть. Повірте, ці поради можуть врятувати вас від багатьох неприємних сварок, тож ласкаво просимо їх почитати.
Ми продовжуємо ходити в гості до цікавих людей, прискіпливо випитувати в них про улюблені книжки та красиво фотографувати домашні бібліотеки. Цього місяця героїнею «Кніжності» стала Анна Санден, письменниця, радіоведуча та засновниця міжнародного продакшену Limelite, що зняв «Ворошиловград». З Анною ми поговорили про те, чому книжки для неї як ікони, які видання пережили її 27 переїздів, та як вона сама мігрує від «авторки» до «письменниці».
«Я часто перечитую книги. Книги — це річка, неможливо прочитати одну і ту ж двічі однаково. Змінюємося ми, через це змінюється і книга. «Милий друг» Гі де Мопассана, який я прочитала в 18 років, і який я прочитала зараз — це кардинально різні речі», – розповідає Анна. А також радить, що додати до свого читацького списку. Обережно, цей текст викликає гостре бажання зайти на перший-ліпший інтернет-магазин з книгами та заповнити кошик дощенту. Зрештою, в цьому немає нічого поганого.
Березень вкотре виявився непростим для українського суспільства. Марші, мітинги та протести – чергова відповідь на несправедливість, яка панує довкола. Навіть у демократичному суспільстві цілі групи людей змушені говорити у повний голос, щоб їх почули. Тож разом з правозахисницею та головою правління Центру громадянських свобод Олександрою Матвійчук ми вирішили з’ясувати, чи можна в сучасному світі бути «поза політикою».
Спойлер – так. Втім, в Україні відповідальних людей має бути більше, інакше у нас просто не вистачить енергії, щоб щось змінити. Можна приходити на мирні зібрання з банером «Я не можу повірити, що мені досі потрібно протестувати проти цієї херні», можна не ходити, а старатися змінювати щось власними руками, але заплив по течії в будь-що-будь точно не призведе до змін.
Ким би ви не були – жайворонком, голубом чи совою – вам потрібно спати. А правилами, як це робити правильно, з нами поділилися біологиня Ольга Маслова. Сон необхідний для того, щоб провести своєрідну інвентаризацію у мозку: з’ясувати, яку інформацію зберігати, яку – ні, і в якому форматі це робити. Тобто зовсім без нього не вдастся жодній людині. Навіть намагатися не треба, адже це в прямому сенсі може вбити.
А ось речі, які допоможуть зробити ваш сон якісним та хорошим. По-перше, знизьте вплив синього світла, тобто відійдіть від екранів (або хоч в нічний режим їх переведіть). По-друге, заведіть собі ритуали підготовки до сну, щоб ваш організм розумів, що скоро треба буде спати, і йти за бутербродом на кухню – погана ідея. По-третє, уникайте соціального джетлагу – а що це таке, шукайте у нашому матеріалі.
Всім читання!