Команда новоствореного проекту «Нобель» на чолі з Максимом Бахматовим анонсувала запуск в Україні «цифрової диктатури» – інструменту для оцінки ефективності державного менеджменту. Ми спитали у співзасновників, про що йдеться.
Про проект «Нобель» вперше заговорили в травні 2019 року. У нього четверо засновників: Максим Бахматов (Unit.City), Євген Кудрявченко (Vintage Web Production), Володимир Рогов (бізнес-тренер) і Олексій Купрієнко (Underdog The UnLawyers). За їхнім задумом, інструмент вимірюватиме рейтинг чиновників на основі відкритих даних, буде повністю публічним і покаже, хто з посадовців відпрацьовує свою зарплату, а хто ні.
«Нобель» позиціонує себе як новаторське бюро електронного контролю та спільноту людей, які «вкрай охриніли і вирішили, що у них є всі можливості змінити свою країну».
Максим Бахматов, автор ідеї, лідер проекту, керуючий партнер UNIT.City
– Чому ви вирішили запустити цей проект? Чому саме зараз?
– Просто ідея дозріла. Вперше я задумався про такий проект навесні 2018 року. Перший раз з колегами по ринку обговорив після iForum того ж року. Почав ходити, думати, обговорювати, не розуміючи, як краще підійти до реалізації. Насправді, ми і зараз спершу намагаємося перевірити гіпотези, не маючи того плану, в якому впевнені на 100%. Так, це точно рейтинг, заснований на big data і аналітиці, це точно крутий IT-продукт, але який вектор буде в підсумку, на що робимо упор? Думаю, найкращий підхід – як у стартапі: пробувати, змінювати рішення, поки воно не стане ефективним, а не чекати, коли прийде розуміння, як у теорії все буде працювати найкраще.
Навіщо мені взагалі цей проект? У мене викликає щире здивування і на фізичному рівні незадоволення той факт, що держава не зацікавлена в самоконтролі й результативності. Притому держава сама по собі – це прості люди, які просто неефективно і по-кінченому працюють. Значить, змусити працювати їх ефективно можна, виставивши рамки і критерії підрахунку цих результатів – як у бізнесі, тільки так.
Найуспішніші країни сьогодні – це все ж бізнес-проекти: вони ефективні, прибуткові, у них є ресурс на те, щоб боротися з корупцією, розвивати країну, годувати, поїти, воювати, бути зубастими. Відповідно, є критерії, терміни, розуміння вектора, куди вони йдуть і в якому темпі. А у нас хіба є? Це огидно.
«Нобель» – це не тільки примха, мрії про мир у всьому світі і прекрасне майбутнє. Це питання державної безпеки. Якщо ми так спокійно дерибанимо (і відсутністю відсічі дозволяємо це робити) бюджети, які нам виділяють в межах державних кредитів, ми ж не тільки б’ємо по репутації країни, але недодаємо бюджети в армію, службу безпеки, поліцію, реформи, освіту і так далі. Це замкнене коло, яке може призвести до розвалу держави.
– Чим цей проект відрізняється від інших ініціатив?
– Ключовий проект на схожу тематику, який анонсується зараз, це «Держава у смартфонi». За моїми відчуттями це «бджоли проти меду».
Держава ніколи не буде сама себе контролювати настільки, наскільки її може контролювати сторонній суб’єкт. Так, цифрові комунікації і системи будуть скорочувати можливість неефективної роботи. Але, по-перше, сам старт цього проекту, по-друге, відбір у нього, по-третє, контроль над роботою – це все дуже-дуже маріонеткове.
Ось якщо ви захочете накачати залізний прес, ви можете прописати собі ідеальну схему тренувань і харчування, але навряд чи дотиснете самостійно. А ось сторонній тренер, якому плювати на ваше «ой, та ну ні, не 15 раз зроблю, а 12», «ой, сьогодні не хочу», допоможе привести до результату швидше. Тому що тренер – особа не зацікавлена, йому, за великим рахунком, все одно, є конкретно у вас прес чи ні.
У «Нобелі» так само. В нас нульова толерантність до нинішньої влади і держави як такої. 28 років Україна показувала себе як неефективна структура. Чому ця держава раптом різко стане результативною? Ми не знаємо і не віримо. Тому будемо незалежним контролером. Якщо ж держава буде змінюватися і прискорювати темпи розвитку – класно, ми тільки допоможемо. Ми в такий прірві, що роботи вистачить на всіх.
Євген Кудрявченко, співзасновник проекту, директор веб-студії Vintage Web Production
– Як працюватиме система, якщо в двох словах?
– У двох словах ми будуємо «цифрову диктатуру» – це математичний алгоритм, заснований на відкритих даних, де не будуть враховуватися суб’єктивні дані типу «оцініть роботу вашого менеджера від 1 до 10» або «наскільки стало жити краще або гірше в цьому році». Всі ці опитування дуже суб’єктивні.
Наприклад, люди у Західній Україні часто у відповідь на питання «Як у вас живеться?» дають більш низьку оцінку, ніж люди зі Східної. Це викликано тим, що люди із Західної України частіше бувають за кордоном і у них ширше сприйняття поняття «добре». Такі дані ми відносимо до суб’єктивних і залишаємо їх для різних ЗМІ або рейтингових агентств.
Ми ж будемо рахувати тільки на цифри. Наприклад, ми зможемо порівнювати рівень освітлення на дорогах з рівнем ДТП. Або побудувати кореляцію між кількістю виданих ліцензій на алкоголь і пов’язати це з середнім балом на тестуванні ЗНО. Тобто зможемо побудувати взаємозв’язок між кількістю пивнушок в смт і середнім балом учнів.
Зараз ми вирішили почати з оцифровки міст і мерів. Тут почати простіше, так як вже є голі дані: бюджет міста, субвенції, дотації, витрати на парки, освіту та інше, є населення самого міста, є дані по реєстрації ФОПів і підприємств.
Далі на підставу відкритих державних і накопичених особисто нами даних ми будемо будувати аналіз і прогнози.
Спочатку рейтинг буде виглядати примітивно і, напевно, помилятися, даючи результат з точністю 70%. Чим більше даних у нас буде і чим більше моделей ми побудуємо, тим швидше система буде поліпшуватися, щоб у кінцевому підсумку ми могли з точністю 95-98% визначати корупціонера ще до того, як його спалили. А далі будемо всіляко пропонувати цю інформацію ЗМІ.
Ще ми плануємо побудувати алгоритм виявлення потенційного корупціонера. Тут все просто. Ми беремо десять визначених корупціонерів і робимо вибірку зі ста людей. Завдання алгоритму – знайти потрібних людей. Якщо він зі своїм завданням впорається – значить, він робочий і ми починаємо його пред’являти світу.
Таким чином поетапно ми оцифруємо всіх державних менеджерів, суддів, прокурорів, мерів, міністрів і т. д. Навіщо? Всі вони наймані працівники, які отримують зарплату з наших податків. І як державний менеджер кожен з них повинен знати, коли він працює добре, а коли погано. Ми ж хочемо вивести для кожного з них формулу і KPI, щоб вони розуміли, наскільки вони ефективні в порівнянні з іншими своїми колегами.
Хоча як би цинічно це не звучало, якщо людина краде, але при цьому дико ефективна на роботі, то з точки зору нашої системи вона отримає високий бал. Якщо людина неефективна, незалежно від того, краде чи ні, наша система скаже, що вона повинна звільнити місце для більш продуктивного кандидата.
По суті, система буде видавати якусь сумарну оцінку діяльності чиновника (державного менеджера) і порівнювати його результат з аналогічними чиновниками, які займають ту ж позицію в інших містах, а в майбутньому – і в інших країнах.
– На якому все зараз етапі?
– Нещодавно ми провели хакатон, де побачили близько ста осіб, небайдужих до нашої задачі. Всі вони кваліфіковані data scientist і математики. Також ми тримаємо контакт з шістьма групами розробників, які зараз роблять свої автономні продукти.
Один із прикладів – проект «Знай свого чиновника», який, використовуючи десятки чинників, намагається передбачити корупціонерів. Наприклад, за рік роботи на держслужбі дохід чиновника впав, а доходи його сім’ї виросли більш ніж у десять разів. Ми не можемо сказати точно, що цей чиновник корупціонер, а не його брат просто раптом дуже талановитий і зміг відкрити дуже успішну компанію, ніяк не пов’язану з чиновником. Але коли таких прецедентів буде збиратися все більше, ми зможемо на них вчасно відреагувати.
Також зараз займаємося пошуком СТО (chief technology officer. – Platfor.ma) та залученням міжнародного фінансування. Отримані кошти ми плануємо інвестувати в команду розробників, яка зможемо всі ці продукти об’єднати в одну інфраструктуру.
І ті фінансові розслідування, які зараз проводяться місяцями, ми зможемо зробити за пару годин. А коли команда зведе всі ці дані через API в єдину інфраструктуру, цю інформацію можна буде отримувати не за шість годин, а за п’ять хвилин.
Отже, з одного боку, наша система буде виконувати вимірювальну функцію (служити якоїсь лінійкою). З іншого боку, ми будемо проводити навчання, їздити по містах і розповідати державним менеджерам, як вони можуть підвищити свої бали, щоб кожен розумів, по яких параметрах все рахується, що враховується, і, якщо чиновник захоче отримати більш високий рейтинг, він розумів, де йому потрібно поліпшити свою роботу.
У перспективі реалізація системи в нас займе один-два роки. Можливо, навіть зможемо експортувати продукт в інші країни як ІТ-рішення для менеджменту державних чиновників.
– Навіщо вам це все?
– Все просто. На даний момент, за розрахунками наших чиновників, жити добре в нашій країні можна буде не раніше, ніж за 50-60 років. Що в свою чергу означає, що ми всі до цього часу або не доживемо, або доживемо, але нам буде все одно.
Ми ж хочемо встигнути пожити у щасливій і крутий Україні, тому робимо продукт, який, впевнені, отримає Нобелівську премію за економічні трансформації в країні.