fbpx

Створено веб-архів пам’яток пізнього модернізму в Україні

26 Листопада 2018
минуле мистецтво українознавство фото

Електронний каталог розповідає про мозаїки, вітражі, скульптури та оздоблення автобусних зупинок, виконані в 1960-1980-х роках у Житомирській області.

Протягом чотирьох місяців команда проекту на чолі з куратором Павлом Гудімовим і фотографом і дослідником Євгеном Нікіфоровим, відомим за книгою «Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics», вивчала монументально-декоративне мистецтво Житомирської області. За результатами поїздок та архівних робіт створили онлайн-мапу творів місцевих художників-монументалістів monumentalart.in.ua.

До веб-каталогу увійшли різноманітні роботи (наявні та втрачені) – від декоративного оздоблення автопавільйонів і кінотеатрів до мозаїк у їдальнях та холах промислових виробництв. Відтепер можна не тільки побачити фото твору, а й дізнатися ім’я автора, час та місце його створення. Організатори сподіваються, що цей проект започаткує аналогічні дослідження в інших областях України.

Фрагмент мозаїки «Квіти Полісся» художників Банковського Н., Шпаковського В. на Житомирській панчішній фабриці. Фото: Євген Нікіфоров, 2018

Фасад кінотеатру «Космос», прикрашений мозаїкою художника Олександра Костюка. Фото: Євген Нікіфоров, 2018

Вітраж у Житомирському професійному полiтехнiчному ліцеї. Фото: Євген Нікіфоров, 2018

«Процес декомунізації, розпочатий у 2015 році, у межах якого, зокрема, знищуються об’єкти монументального мистецтва радянського періоду, гостро підняв питання про наше бачення власних історії та культури, – йдеться на сайті проекту. – Автори веб-архіву наполягають на необхідності перегляду спрощених точок зору на мистецькі явища та середовище радянської України. Дійсно, промоція та державна підтримка ідеологічно заангажованих творів були вкорінені в інституційній структурі радянського мистецтва. Проте багатьом українським митцям вдавалося уникати дотримання партійних постанов та директив у власній творчості».

Проект ініціювала ГО «Житомир: Зроби голосніше!» за підтримки Українського культурного фонду.

Найцiкавiше на сайтi