Секретні матеріали:
Повна типологія найбільш небезпечних фейків
Природа настільки очистилась, що Білл Гейтс знову всіх чіпував і випустив вертольоти, які розпилюють 5G. Тож одягніть шапочку з фольги та відкрийте вночі вікна. Такі повідомлення репостяться, шеряться та постійно випливають набридливим сповіщенням у чатику. Попри те, що більшість з них викликають лише скептичну посмішку, загроза від них цілком реальна. Ми з'ясували, які є типи фантастичних фейків, де їх шукати та як знешкоджувати. Все для того, що вам було простіше розпізнати їх у швидкому скролі стрічки чи новій «сенсації», надісланій бабусею у чаті.
1. Як виникають фейки?
Фейк — це навмисно сфабрикована неправдива інформація. Вона завжди комусь вигідна. Сайтам емоційно забарвлена «жовтушна» новина приносить більше трафіку, «зраду» та «перемогу» часто використовують як техніки політичної пропаганди, а запустити плітки під виглядом фактів можна, просто аби зіпсувати репутацію недругу чи конкуренту. Це вже не кажучи про тих, хто створює фейки просто так, заради задоволення, не маючи конкретної корисливої цілі.
Абсолютно всі фейки базуються на брехні або маніпуляції фактами, але не всі з них створені рівними. Найгірші з них ті, що відверто шкодять державі чи здоров'ю. Скажімо, епоха коронавірусу встигла сфабрикувати нову хвилю дезінформації, адже чим більше уваги аудиторія звертає на якусь тему, тим більше фейки на ній паразитують. Ненадійні блогери, псевдоексперти, сферичні британські вчені у вакуумі щодня створюють фейки. А довірливі та ліниві люди, що шерять неправдивий контент, розплачуються за них своїм здоров'ям чи репутацією.
Абсолютно всі фейки базуються на брехні або маніпуляції фактами, але не всі з них створені рівними. Найгірші з них ті, що відверто шкодять державі чи здоров'ю. Скажімо, епоха коронавірусу встигла сфабрикувати нову хвилю дезінформації, адже чим більше уваги аудиторія звертає на якусь тему, тим більше фейки на ній паразитують. Ненадійні блогери, псевдоексперти, сферичні британські вчені у вакуумі щодня створюють фейки. А довірливі та ліниві люди, що шерять неправдивий контент, розплачуються за них своїм здоров'ям чи репутацією.
2. Де водяться фейки?
Як у кожного лиходія, у фейків є науково доведена суперсила — неправдива інформація поширюється швидше, аніж правдива. Тому «дніпровські дельфіни» будуть випливати в інформаційному потоці набагато частіше ніж те, що справді варте уваги. Але XXI століття також подарувало фейкам ідеальне середовище для проживання та розмноження – розвинений інтернет. Онлайн-платформи (Reddit, 4chan), соцмережі (Facebook, Twitter) та месенджери (Whatsapp, Messenger, Telegram) — найбільш доступні канали для поширення інформації, що будь-коли існували у світі. В тому числі — дезінформації.
І якщо публічні шейри на сайтах або сторінках в соцмережах хоча б можна простежити, то про розповсюдження фейків через чати можна тільки здогадуватися. Річ у тім, що будь-які шейри контенту всередині месенджерів, додатків або іншого онлайн листування досі закриті для аналітики. Що саме, з якими підписами та кому ви шерите у чатах закрита інформація. Такі посилання називають dark social, і за даними 2019 року майже 80% усіх шейрів у світі робилося саме так. Для порівняння, через Facebook відбувалося менше ніж 8%.
Ситуацію також погіршують ще два аспекти. У чатах люди менше відповідають за свої дії — адже поширюють щось не публічно, а серед близьких чи знайомих. Шейрам від конкретних людей довіряють більше ніж контенту в інтернеті — кожне повідомлення у чаті від вашого знайомого має характер особистої рекомендації, якій, за даними досліджень, люди схильні довіряти набагато більше.
І якщо публічні шейри на сайтах або сторінках в соцмережах хоча б можна простежити, то про розповсюдження фейків через чати можна тільки здогадуватися. Річ у тім, що будь-які шейри контенту всередині месенджерів, додатків або іншого онлайн листування досі закриті для аналітики. Що саме, з якими підписами та кому ви шерите у чатах закрита інформація. Такі посилання називають dark social, і за даними 2019 року майже 80% усіх шейрів у світі робилося саме так. Для порівняння, через Facebook відбувалося менше ніж 8%.
Ситуацію також погіршують ще два аспекти. У чатах люди менше відповідають за свої дії — адже поширюють щось не публічно, а серед близьких чи знайомих. Шейрам від конкретних людей довіряють більше ніж контенту в інтернеті — кожне повідомлення у чаті від вашого знайомого має характер особистої рекомендації, якій, за даними досліджень, люди схильні довіряти набагато більше.
3. Які види фейків бувають?
На жаль, різновидів чимало. Але не все так погано. І все тому, що насправді викрити фейк може кожен. Аби переконати вас у цьому, ми зробили коротку класифікацію фейків та знайшли приклади на кожен із них. Ворога, навіть віртуального, треба знати в обличчя!
Фейк-клікбейт
«Шок», «скандал», «сенсація». Викликає гостре здивування чи обурення. Заголовок не відповідає тексту повідомлення. Підіймає відвідуваність сайту. Особливо небезпечний тим, що першоджерело втрачається, а новина або її частини продовжують гуляти мережею.
Особливі прикмети:
Не клікати на заголовок. Ось так просто. Тоді той, хто створив цю новину, не отримає бажаного – трафік. Якщо інформація вас справді зацікавила, пошукайте її за ключовими словами у гуглі. Якщо ж надійні джерела її не поширювали, скоріш за все, це фейк.
Як знешкодити:
Українці дійсно шоковані, що комусь спадає на думку вигадувати такі фейки. Звісно, дипломати не підписували жодних документів щодо створення «угорського району» в Україні і не «дарували» район Закарпаття Угорщині. Навіть видання «не несе відповідальності за зміст блогів», але це не заважає поширювати очевидну неправду, яка принесе трафік.
Фейк-конспірологія
Теорії змови, абсурд і шапочки з фольги. Дискредитує державу, медсистему та будь-які державні структури. Особливо небезпечний тим, що людина, яка один раз повірила у такий потужний фейк, майже не піддається раціональним аргументам, і переконати її практично неможливо.
Особливі прикмети:
Заряджайте коментомет та скарго-гармату. Бачите конспірологію – ставте дизлайк, скаржтеся, пишіть коментар. По-перше, політика багатьох соцмереж забороняє поширювати конспірологічні відомості, а по-друге, є вірогідність, що наступний користувач зайде у коментарі, натрапить на ваш та принаймні задумається.
Як знешкодити:
Приклад:
Вишки 5G винуватять у всіх проблемах людства. Ось черговий матеріал, який і псевдонаукові докази наводить, і розумні терміни використовує, і «розкриває правду» із детальним описом жахіть. Втім, «аргументи» статті розбиваються об здоровий глузд та надійні джерела. StopFake спростував кожен з них, але це не завадило схожим фейкам розлетітися соцмережами.
Фейк-псевдоексперт
Часті помічники фейків-конспірологій. «Британські вчені», «експерти» та «дослідники» без вказівки імен та організацій і посилань на офіційні ресурси організацій. Більш прогресивна форма особи, ім'я, посада та роботи яких взагалі не гугляться.
Особливі прикмети:
Шукати джерело та переходити за гіперпосиланнями. Старшим родичам можна казати, що «на паркані теж написано» і вірити усьому, що пишуть в інтернеті не варто. Ну а ще можете написати в якійсь непотрібній соцмережі власний фейк про те, що науковець зі світовим ім'ям вилікував рак варенням вашої бабусі — і покажіть родичам. Тільки не забудьте потім видалити. Ну а шах і мат – наводити справжні дослідження на схожу тематику.
Як знешкодити:
Приклад:
В звичайному житті продавець автомобільних страховок у Нью-Йорку, а для російських ЗМІ – авторитетний політолог. Багатогранність гідна істинного псевдоексперта. І StopFake у своєму дайджесті про це розповіли.
Фейк-інфлюенсерcький
Часто працюють в команді з фейком-конспірологією та фейком-псевдоекспертом. Видають думки за факти. Загрожують вашому життю шкідливими або просто неперевіреними порадами.
Особливі прикмети:
Як і з фейком-конспірологією, можна боротися коментарями зі спростуваннями та скаргами на пости й профілі в соцмережах. Притягайте цих людей до відповідальності за свої слова та вимагайте чітких пояснень.
Як знешкодити:
Приклад:
У епоху інфлюенсерів фейки на велику аудиторію поширювати ще легше. Як от Остапу Ситахову, який розповідає, що COVID-19 – обман, в Італії ніхто не помирає від вірусу, і лише додає роботи фактчекерам, яким доводиться вкотре спростовувати заїжджені конспірології та маніпуляції.
Фейк-жарт
Несерйозна та весела інформація сприйнята, як правда. Небезпечні тим, що викликають емоції та активно поширюються, а першоджерело швидко губиться.
Особливі прикмети:
Знайти першоджерело. Зазвичай, такі фейки публікуються на сайтах та у пабліках, які позиціонують себе як жартівливі. Вони чітко вказують, що подана інформація неправдива.
Як знешкодити:
Приклад:
Цю новину вигадали автори сатиричного видання «Панорама», при цьому сайт чесно зазначає, що всі матеріали – це вигадки, сприймати їх потрібно лише як гротескні пародії на реальність, а не новини. Втім, фейк підхопили інші «серйозні» ЗМІ та користувачі соцмереж, і шукай правди як вітра в полі.
Фейк-картинка
Зазвичай відредаговані зображення. Найпоширеніший вид і водночас найлегший для спростування.
Особливі прикмети:
Скористатися пошуком за картинкою у гуглі. Можна використовувати й для спростування фейків з кричущими заголовками
Як знешкодити:
Приклад:
Фото із нібито прапором України та простягнутою рукою з капелюхом, який зовні нагадує прапор США, звісно, було відредаговане. Та й художника звуть зовсім не так. В оригіналі на фото – прапор США з оптичних лінз, створений Девідом Датуном. А встановити це допомогли онлайн-інструмент Fotoforensics та зворотній пошук по фото в Google. Насправді, прикладів фотофейків можна навести безліч, а фактчекери невтомно спростовують їх у два кліки, наприклад тут, тут і тут.
Фейк-реклама
Просувають якийсь продукт. «Десять з дев'яти стоматологів рекомендують», «Мінздоров'я радить» та інші рекламні слогани, які не мають нічого спільного з правдою.
Особливі прикмети:
Перевірити, чи справді проводилися згадані дослідження та які в них результати. Якщо згадується офіційний орган чи публічна особа варто проглянути їхні офіційні ресурси. Якби вони справді щось рекомендували, то це точно було б там.
Як знешкодити:
Приклад:
Ліків від коронавірусу досі не існує – про це встигли сказати і ВООЗ, і МОЗ, і Уляна Супрун. Втім, ніщо не заважає з'являтися таким рекламним матеріалам, псевдодослідженням та постам у соцмережах. «Протефлазід» – це суміш трав, розчинена у спирті, яка не включена у жодні міжнародні протоколи, не має доказової ефективності, не досліджувалася у реальних наукових дослідженнях, а здебільшого у тих, які оплачували виробники. Тож це лише черговий фуфломіцин, яких буде ще багато. Будьте обачні.
4. Як боротися із фейками?
Ось вам чеклист!
Ось вам чеклист!
Зазвичай, люди не мають часу, сил та бажання «відловлювати» фейки. А тим паче переконувати когось в тому, що земля не пласка, а президент насправді не встановлює комунальні тарифи. Але ви – не якась там людина, ви маєте набагато більше впливу на інших, ніж вам здається. А ми – ваші помічники, бо склали короткий та простий чеклист дій, який допоможе вам нести світло правди в темні закутки чатів.
Зверніть увагу на заголовок та загальний тон викладення інформації. Як повідомлення привертає вашу увагу? Які емоції викликає? Які техніки розповіді використовуються? Емоційна лексика, заголовок, що не відповідає тексту, суцільна «зрада» та «перемога» з великою ймовірністю свідчать про фейк. Можливо, комусь вигідно маніпулювати вашими емоціями, адже це спонукатиме шерити повідомлення, обговорювати його і, зрештою, краще запам'ятовувати. За стандартами журналістики повідомлення має бути нейтральним, як і всі його складові. Тому можете ще раз поглянути на репост сусідки, а потім знайти, як цю інформацію подавали перевірені ЗМІ.
Перший крок – Геть емоції.
Якщо ви бачите новину, що поширюється з невідомого вам сайту – це перший дзвіночок. Так, ви можете не знати назви всіх надійних сайтів, але пересторога ще нікому не завадила. Якщо у матеріалі цитуються анонімні джерела, «експерти» та «вчені» без зазначення конкретних імен та посад, не верифіковані користувачі соцмереж, значить в автора немає конкретних доказів. Якщо ви бачите у новині посилання на першоджерело, не полінуйтеся перейти за ним, адже там може бути як заявлена інформація, так і «помилка 404» чи просто головна іншого сайту – а це вже серйозно.
Якщо мова йде про якусь аж надто важливу новину, то краще також дослідити портал, де ви її знайшли. Яка в нього місія? Які контакти наведені? Хто власники? Адже інформацію найкраще брати із перевірених ЗМІ та інформагентств, яким ви точно довіряєте.
Якщо мова йде про якусь аж надто важливу новину, то краще також дослідити портал, де ви її знайшли. Яка в нього місія? Які контакти наведені? Хто власники? Адже інформацію найкраще брати із перевірених ЗМІ та інформагентств, яким ви точно довіряєте.
Другий крок – Перевірка джерел.
Зазначення авторства – це персональна відповідальність, журналісти піклуються як мінімум про свою репутацію, тому не будуть поширювати неперевірену інформацію, підписуючи її своїм ім'ям. Якщо матеріал не підписано взагалі – це має вас насторожувати. Якщо матеріал підписаний, але ви вперше чуєте ім'я автора, гляньте інші його матеріали чи сторінку у соцмережах. Якщо цього немає, краще не довіряйте.
Третій крок – Дані автора.
Взагалі за форматом новини, як і більшість журналістських матеріалів, не мають містити авторської думки. Замість цього автори цитують дослідження, публічних осіб, офіційні документи тощо. Складніше, коли фейк прийшов до вас від чергового лідера думок – вони не зобов'язуються перевіряти факти. Втім, якщо ви всюди будете звертати увагу на статистику, соціологічні дані з вказівкою вибірки, замовника та географії, а також посилання на офіційні джерела, які можна перевірити, то доволі сильно себе підстрахуєте.
Четвертий крок – Надійні факти.
Погугліть, чи є схожі новини у час публікації матеріалу та чи не писали про це раніше. Так ви зможете побачити інші джерела, де ця інформація є, а також дізнатися про контекст. Але тримайте в голові й те, що фейки інколи мають тенденцію повертатися.
П'ятий крок – Дата публікації.
Авжеж, завжди можна рити далі, якщо є час та натхнення, проте користуючись цим чеклистом, ви поборете 90% усіх фейків, що полюють на вашу увагу в буденному житті. І так просто зможете стати не тільки справжнім викривачем, а й навчити цього інших небайдужих вам людей.
Проєкт підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріали не обов'язково збігаються з позицією фонду.
Читайте більше цікавого
Проєкт «ІНТЕРНЕТ МУДРІСТЬ створений для того, щоб дати розумним та допитливим людям суперсилу медіаграмотності. Ми прагнемо озброїти вас навичками аргументувати свою позицію чітко та дружньо, а також розрізняти фейки з першого погляду та допомагати в цьому іншим. Все для того, аби таких розумних і допитливих людей, як ви, в Україні ставало більше.
Про проєкт
Команда
(КУРАТОРКА ПРОЄКТУ)
Марія Фронощук
(СТОРІТЕЛІНГ)
Олена Тищук
(СТОРІТЕЛІНГ)
Тетяна Капустинська
(ДИЗАЙН)
Оксана Гаджій
(КОНСУЛЬТУВАННЯ)
Вікторія Романюк