У змінах суспільства на краще зацікавлений кожен – і карантин це тільки підкреслив. Щоб система благодійництва розвивалася, активно долучатися до неї мають всі гравці – фонди, волонтери, влада, бізнес і медіа.
Але давайте про всяк випадок: навіщо все ж потрібна така взаємодія? Бо це win-win ситуація: благодійні організації через співпрацю посилюють власні ініціативи й стимулюють системні зміни, влада отримує експертизу від фондів, бізнес має можливість проявити себе, а медіа – написати цікавий і корисний матеріал. На словах звучить переконливо, але як це втілюється на практиці?
Часто можна почути думку, що благодійники перебирають на себе роль держави. Та насправді вони не замінюють державу, а є її частиною. У благодійників є досвід, знання, висококваліфіковані експерти – від менеджерів та соціологів до стратегів та аналітиків. Влада ж має доступ до великих баз даних та впливає на законодавчу систему.
Інколи третій сектор може стимулювати політичну волю і таким чином опосередковано впливати на законодавчі процеси. Взаємодія між ними все ще не налагоджена ідеально, але дослідження
"Благодійність в умовах коронавірусу" показало – певні позитивні зміни у цьому процесі є.
Наприклад, у Миколаєві до всесвітнього дня добрих справ Щедрий вівторок «Ресурсний центр громадських ініціатив» створив акцію «Добросусіди», яку підтримала місцева влада. Волонтери виграли грантовий конкурс, щоб придбати продуктові набори
¹. Центр соціального обслуговування надав контакти людей похилого віку та з інвалідністю, завдяки чому допомогу отримали саме ті, кому вона дійсно потрібна.
На початку епідемії в деяких областях створили Координаційні штаби протидії коронавірусу. Була налагоджена спільна робота керівників міст, представників спецслужб, волонтерів, фондів та бізнесу. Штаби були потрібні, щоб різни служби та ініціативи не дублювали роботу один одного, а розподіляли зусилля, досягаючи таким чином максимального результату.
Для поколінь Y та Z дуже важливі цінності компанії, продуктами якої вони користуються і на яку працюють. Сучасна людина часто віддає перевагу кав'ярні, де не використовують пластикові стаканчики, або радо обирає продукт, частка вартості якої йде на добрі справи (пригадати хоча б
акцію з «долоньками» від McDonalds
² або
кейс співпраці фонду «Таблеточки» та Aroma Kava
³.
Відчуття приналежності до позитивних трансформацій суспільства впливає на вибір споживача. Соціальна відповідальність стає модною в бізнесі – і це один з найкращих трендів останніх років.
Часто навіть у великих корпораціях не вистачає спеціалістів для створення якісних кампаній соціальної відповідальності. Тут на допомогу знову приходить третій сектор: у благодійників є експертиза і досвід, якими вони радо діляться з бізнесом. Але варто пам'ятати: благодійні фонди у такій співпраці – не мовчазні виконавці, а саме експерти, до думки яких варто прислухатися.
Два яскравих приклади співпраці бізнесу і благодійників на карантині, які, мабуть, бачив кожен –
проект Rozetka, «Нової Пошти» та фонду «Життєлюб»
⁴, а також спільна кампанія
film.ua та UNICEF⁵.
Приємний бонус від співпраці благодійників, влади та бізнесу – потрійний шанс на увагу медіа. Однак, щоб журналісти хотіли писати про благодійність, варто комунікувати не сухою мовою, а комбінувати факти, цифри та сторітелінг. Вміння зацікавити своєю роботою не зводиться до написання пресрелізу – навпроти, такий формат співпраці з журналістами є трохи застарілим.
Професійно комунікувати про себе – це одна з багатьох рис, які третьому сектору варто запозичити від бізнесу, і для цього фондам потрібні хороші спеціалісти у цій царині. Тут ми повертаємося до популярного питання: а чи може бути благодійність професійною і хто він взагалі такий – професійний благодійник?
Насправді, у третьому секторі залучені багато професій – від дизайнерів до менеджерів, психологів, програмістів. В найкращих світових фондах працюють і найкращі спеціалісти з аналітики, комунікації, розвитку. Третій сектор конкурує з комерційним за кадри – бо у сучасному світі хороша команда потрібна добру, як ніколи. Але про це поговоримо у наступному матеріалі.
ВМІТИ РОЗПОВІСТИ ПРО СЕБЕ
ЯК СПІВПРАЦЮЮТЬ ДЕРЖАВА І ТРЕТІЙ СЕКТОР
Щоб вирішувати проблеми, треба добре знати, в чому їх суть. Уявіть свій робочий день: чи є в вас час детально аналізувати кожну окрему проблему суспільства, шукати першопричини, проводити дослідження? Необхідна інформація, експертиза, знання, досвід, дані. Але хороша новина: все це вже є в перевірених авторитетних благодійних фондів. Не забувайте звертатися до них за порадою/ співпрацею. Результати не змусять себе чекати.
БЛАГОДІЙНІСТЬ І БІЗНЕС – ЩО СПІЛЬНОГО?
Ще один приклад взаємодії третього сектору і держави – Меморандум між Українським культурним фондом та Zagoriy Foundation,
підписаний у лютому. Це рідкий приклад співпраці державної інституції з сімейним фондом.
У складні часи бюджети на культуру зменшуються, але насправді внесок в освіту та мистецтво допомагає уникати криз у майбутньому. Влада Німеччини, Великої Британії та ОАЕ на період кризи
розробила програми фінансової підтримки митців. Їхній вплив на розвиток суспільства не є миттєвим, але він є очевидним. Це відомо ще з доби Відродження. Сім'я Медічі вкладала кошти в науку, мистецтва і таким чином зміцнювала авторитет Флоренції.
Коли плануєте соціальний проект, варто подивитися, які фонди вже працюють з тією ж проблемою, які проекти їм вдалося реалізувати і де потрібна допомога внутрішніх донорів. У добрих справах надійний партнер не менш важливий, ніж у бізнесі. Об'єднані зусилля піарників, відділів корпоративної соціальної відповідальності та благодійників дає хороші результати. Причому в купі сфер одразу: ви покращуєте суспільство навколо себе, співробітникам подобається працювати в настільки благородній компанії, а медіа, цілком можливо, безкоштовно пропіарять вашу ініціативу. До речі про це.
Можливо, іноді у вас є відчуття, що ЗМІ цікавить тільки ШОК-контент на зразок: «Суперзірка виклала відверте фото». Але це не так. Медіа зацікавлені в тому, щоб їх читали, а ваша задача – створити історію, яка привертає увагу. Насправді, нікого особливо не вабить новина про те, що «У Харкові пройде Третій благодійний марафон». Хіба в такому заголовку є інформація, яку ви у захваті побіжите розказувати знайомим? Варто намагатися знайти у ваших новинах нестандартні аспекти. Як подати інформацію про марафон цікаво?
Скажімо, так: «Гривня за кілометр: у Харкові будуть бігати заради дітей». Або «Бобер-благодійник і Покемон-меценат: перший в Україні костюмований марафон добра». Чи навіть «Харківські селебріті спробують втекти від учасників марафону заради благодійності». Для будь-якого журналіста така подача – це ніби потужний клаксон у вухо: о, тут є щось цікаве, про це можна написати! ЗМІ потрібні історії. Тож думайте над тим, як їх створити.