Американські науковці провели детальне дослідження двох метеоритів, що впали на Землю ще 20 років тому. І знайшли дещо дуже важливе.

Ці метеорити потрапили на нашу планету в березні і серпні 1998 року. Один приземлився на дитячий бейсбольний майданчик в Техасі, інший – в марокканській пустелі. Близькість дат і особливості траєкторії дали науковцям підстави вважати, що обидва метеорита мають одну відправну точку. За даними науковців, вони потрапили під дію земного тяжіння після мільярдів років кружляння в поясі астероїдів.

Фахівці Національної лабораторії в Берклі дослідили метеорити за допомогою рентгенівської спектроскопії. І з’ясувалось, що крихітні червоні і сині кристали на них могли утворитися тільки за наявності води. У речовині обох метеоритів знайшли кисень- і азотовмісні органічні сполуки, в тому числі амінокислоти – структурні елементи білків. Тобто під час перебування в космосі на цих метеоритах була вода і складні органічні речовини – амінокислоти і вуглеводи.

Автори дослідження порівнюють метеорити з комахою, яка застигла в бурштині; як і бурштин, кристали зберегли молекули, синтезовані при невідомих умовах близько 4,5 млрд років тому, під час зародження Сонячної системи.

Серед кандидатів на звання батьківщини цих об’єктів – найбільший об’єкт поясу астероїдів Церера. Вона на третину складається з водяного льоду і оточена хмарами пари. Складні органічні сполуки раніше знаходили на супутниках планет-гігантів, на кометах та астероїдах. Однак досі не існувало доказів того, що тендітні вода і органіка можуть подорожувати з одного небесного тіла на інше. У метеориті, що пережив падіння крізь атмосферу Землі, ці речовини знайшли вперше.

За словами науковців, досі мікрокристали з метеоритів ніколи не аналізували настільки ретельно. Можливо, нові дослідження покажуть, що вода і органічні речовини в складі метеоритів не таке рідкісне явище, як вважалося раніше.