Тепер у Франції живе перша людина на планеті, якій двічі пересадили обличчя. Перед цим чоловік два місяці залишався без обличчя взагалі.
Жером Амон страждає від нейрофіброматозу другого типу – генетичного захворювання, що викликає пухлини на поверхні нервів – як під шкірою, так і на ній. Врешті це спотворило Амону зовнішність.
Першу операцію з пересадки обличчя виконали в 2005 році на півночі Франції. З тих пір по всьому світу провели близько 40 подібних процедур. У 2010 році піти на пересадку обличчя був змушений і Жером Амон. Тоді трансплантація пройшла успішно, але в 2015 році він захворів на застуду і медики прописали йому антибіотики. Це лікування виявилося несумісним з ліками, які пацієнт приймав, щоб запобігти відторгненню пересадженого обличчя.
Перші ознаки відторгнення з’явилися в 2016 році, а в листопаді 2017 року обличчя довелося видалити через те, що на ньому почався некроз. Протягом двох місяців Жером Амон жив в паризькій лікарні імені Жоржа Помпіду. Весь цей час він не міг говорити, бачити і чути. «Уявіть собі людину, яка втратила обличчя і повинна чекати пересадки невідомо скільки часу – такого ще ніколи не було, – каже анестезіолог Бернар Шолі. – Я вражений мужністю пацієнта, який зміг пережити таке серйозне випробування».
Врешті був знайдений відповідний донор, і пацієнтові пересадили обличчя – вже вдруге. Операція тривала кілька годин. Провів її професор Лоран Лантьєрі, фахівець, який вже вдруге оперував Амона. «Тепер ми знаємо, що повторна пересадка можлива, що це більше не питання для подальшого вивчення», – сказав Лант’єрі в інтерв’ю газеті Le Parisien.
Для того, щоб запобігти повторному відторгненню, кров Амона спершу була ретельно очищена. «Перше обличчя прижилося миттєво. Цього разу так саме», – сказав пацієнт журналістам.
Так Амон виглядав після першої пересадки
А так – після другої.
Його третє обличчя поки що залишається ніби застиглим, а також ще не повністю «лягло» на контури черепа, очей і носа. Але сам Амон каже, що задоволений результатом. «Якби я не визнав це обличчя своїм, то було б жахливо. Це питання самоідентифікації … Але все добре, це я», – сказав він в інтерв’ю агентству «Франс прес» в лікарні.
Більш того, його не покидає почуття гумору: «Взагалі-то мені 43 роки. Але донору було 22, так що і мені зараз знову 22 роки».