27 лютого 2015

Молоді та зелені: 5 найкращих урбан-проектів соціального підприємництва

У XXI сторіччі створювати бізнес, що має на меті виключно на власний прибуток, стало просто не актуально. Вдача посміхається тим, хто займається соціальною діяльністю, турбується про навколишнє середовище та знаходить ефективні рішення. З розвитком такої позиції народилось соціальне підприємництво – ідея конкурентного бізнесу,  мета якого – вирішення важливих соціальних або екологічних проблем: засмічення оточуючого середовища, пошук альтернативних джерел енергії, створення робочих місць, розвиток міст та безліч інших. Ми обрали п'ять найбільш надихаючих світових та українських прикладів соціального підприємництва, що змушують подивитись на бізнес під зовсім іншим кутом.

 

 

Micromidas – екологічний пластик, що розкладається

 

 

Всі знають, що пластик – дуже шкідливий для природи. Він розкладається століттями та засмічує навколишнє середовище – наша планета рясно прикрашена звалищами та «пластиковими островами», вдвічі більшими, ніж територія Техасу. Ці купи відходів плавають океанами та хутко зростають на окраїнах міст. На даний момент в світі переробляється лише близько 10% пластику. Найбільш свідомі намагаються сортувати сміття та за можливості використовувати вироби з пластику якомога рідше. Та робити менше – не завжди значить краще. Кмітливі підприємці знаходять більш прогресивні рішення.

 

Джон Біссел, засновник MicroMidas

Micromidas – каліфорнійська компанія, яка винайшла альтернативу звичайному пластику – їхній пластик виробляється з недорогих та придатних для переробки матеріалів (використаного паперу, залишків сільськогосподарської продукції та деревини), а отже й розкладається набагато швидше за звичайний. Джона Біссела, співзасновника Micromidas, минулого року було внесено до списку Форбс «30 до 30» найяскравіших підприємницьких талантів світу.

 

Крім того, Micromidas винайшли формулу, як за допомогою бактерій перетворити відходи зі стічних вод на повноцінний пластик, який повністю розкладається упродовж лише одного року. Таким чином Micromidas одразу вирішують дві проблеми: попереджають засмічення планети та допомагають очистити каналізаційні води, перероблюючи людські відходи і перетворюючи їх на корисний для людства матеріал.

 

До того ж технологія, яку вони використовують, значно дешевша: нафту, з якої виготовляється звичайний пластик, потрібно викачувати, а це доволі витратний процес у фінансовому та ресурсному плані. У той самий час відходи стічних вод – більш ніж доступний матеріал. 

 

 

ZELENEW – переробка пластику на корисні речі

 

 

 

В Україні проблема пластику теж не залишилася непоміченою: боротися з нею всерйоз вирішив дизайнер середовища Іван Нестеренко зі Львова. Він дізнався про винахід голландця Дейва Хакенса, що дозволяє без громіздких та дорогих технологій перероблювати пластик і виготовляти з нього будь-які декорації, світильники чи вуличні меблі – будь-що, на що вистачить фантазії. І сам почав збирати такий «ручний 3D-принтер». Гроші на обладнання отримав за допомогою краудфандінгу – в грудні на Вiggggidea проект зібрав понад 84 тис. грн. Тепер переробляти пластик можна майже у домашніх умовах – технологія з легкістю розміщується у гаражі.

 

Іван Нестеренко, засновник ZELENEW

Іван та його команда ставлять перед собою значно більшу задачу, ніж просто переробити якомога більше пластику та виробити й продати якомога більше речей. Вони позиціонують себе як соціальне підприємство, тож головне для них – популяризувати ідею і надихнути інших боротися з проблемою, повторюючи цей досвід або шукаючи нові підходи.

 

До весни хлопці збираються розгорнути повноцінне виробництво. Крім того, що вони самі планують переробляти близько тонни пластику на місяць, також прагнуть долучати до збору бізнес та зацікавлених громадян.

 

Як доводить досвід ZELENEW, довготривалість пластику не обов’язково є злом. Сотні років життя – це сотні тисяч можливостей. Головне – зуміти їх побачити.

 

 

The SunSaluter – чиста вода та сонячна електроенергія

 

 

 

Крім засмічення довколишнього середовища, у країнах, що розвиваються, місцеві потерпають від більш гострих проблем: щороку від нестачі чистої води помирає близько 3.4 млн людей (а 780 млн людей просто не мають до неї доступу). Це більше, ніж смертність від ВІЛ та СНІД . Водночас понад 1.5 млрдлюдей у світі й досі не має повноцінного доступу до електроенергії.

 

Еден Фул, яку у 2012 році було названо молодим соціальним підприємцем року за версією Ashoka, у свої тодішні 19 винайшла рішення одразу двох цих проблем.  

Еден Фул, засновниця SunSaluter

Фул розробила пристрій SunSaluter, що дозволяє сонячним батареям рухатись у напрямку сонця без жодного мотору і виробляти на 40% більше електроенергії та водночас забезпечувати близько 4-х літрів очищеної води на день.

 

Фіксовані сонячні панелі, що зазвичай встановлюють на дахах, не здатні збирати стільки енергії, скільки ті, що протягом дня слідують за рухом сонця. До того ж, типові трекери використовують складні технічні схеми, є дорогими та потребують технічного обслуговування, тоді як механізм SunSaluter максимально простий, зроблений з локальних матеріалів та з урахуванням технічного рівня місцевого населення. Головне ж – встановлення такої панелі коштуватиме власнику лише $20-25.

 

Механізм працює досить просто: вода заливається з одного кінця, а спеціальний клапан контролює потік таким чином, що швидкість руху крапель співпадає зі швидкістю переміщення сонця. Таким чином забезпечується ротація панелі та одночасна фільтрація води.

 

Після спілкування з населенням в різних країнах, Еден зрозуміла, що у таких економічних умовах люди не готові віддавати гроші просто за очищення води. Але чиста вода у поєднанні з доступною електроенергією стане для них значно більшою мотивацією.

 

Технологія вже була випробувана у Кенії, Уганді, Індонезії та Єгипті й допомогла понад 5000 сільським жителям, а її авторка й далі продовжує отримувати пропозиції співпраці від світових компаній.

 

 

Sky Greens – вертикальна ферма

 

 

Нестача чистої води сьогодні відчувається більш гостро, ніж нестача харчів. Але це триватиме недовго, вважає Діксон Деспом’єр, еколог університету Колумбії та один з засновників теорії вертикального фермерства. На його думку, до 2050 населення планети зросте десь на 3 млрд, і 80% проживатиме у містах. Вже зараз, щоб нагодувати жителів міст, потрібна територія завбільшки з Південну Америку. При зростанні населення у традиційного фермерства не лишиться жодних шансів забезпечити харчами таку кількість людей. 

 

Джек Еньг, засновник Sky Green

На собі наслідки браку власних харчових ресурсів вже зараз серйозно відчуває Сінгапур, щільність населення якого є однією з найбільших у світі. Через обмежену площу, держава самостійно виробляє лише 7% харчів, які споживає. Все інше доводиться імпортувати з Китаю, Малайзії, Індонезії та навіть далеких США та Європи. Поставки та транспортування недешеві і вимагають багато людських і технічних ресурсів. Крім того, вони ставлять країну у повну залежність від імпорту, цін на ринку та погодних умов, що робить економіку держави вразливою. Тому уряд Сінгапуру виділив $20 млн на розробку нових технологій фермерства, що допоможуть вирішити цю проблему.

 

Тож не дивно, що саме тут з’явилась одна з найперших «вертикальних ферм» у світі – це багатоповерхова прозора будівля, у якій на кожному поверсі вирощуються овочі прямо посеред міста. Ініціатором такого проекту стала компанія Sky Greens. Тут овочі та фрукти зростають у А-образних шестиметрових вежах. Технологія передбачає ротацію рослин, тож всі вони отримують достатньо сонячного світла продовж дня. Також вони забезпечені належною системою поливу, здобрення та вентиляції. Механізм ротації не потребує електричного генератору, а здійснюється за допомогою водяного шківу та гравітації. Вода постійно фільтрується та наново використовується. Органічні відходи теж компостуються і перероблюються на добрива. Ці вежі легко встановлюються та не потребують складного догляду чи специфічних технічних рішень.

 

Технологія виявилась дуже економічною – одна така вежа споживає стільки ж енергії, скільки 60-ватна лампочка, тож місячні витрати на електроенергію становлять усього $3.

 

Вертикальна ферма у десять разів ефективніша і витрачає лише чверть тих фінансів, що потрібні на традиційне землеробство. До того ж споживачі стверджують, що такі овочі набагато смачніші від тих, що привозять до супермаркетів – вони виграють свіжістю та не потребують хімікатів для тривалого збереження на поличках.

 

Зараз власник ферми вже встиг зібрати $28 млн на розширення галузі та збільшення об’ємів вирощування.

 

 

Urban Space 100 – громадський ресторан

 

 

Цієї зими Україна побачила народження одного з найяскравіших своїх соціальних підприємств – івано-франківського громадського ресторану Urban Space 100, про який ми вже писали раніше. Хоч він і не вирішує глобальних проблем людства, він надихає простих мешканців ставати активними городянами, піклуватись про вдосконалення території свого міста та просто комунікувати і народжувати нові ідеї.

 

Ресторан цікавий своїм форматом, системою управління та ідеєю. По-перше, Urban Space 100 є колективною власністю – його засновниками стали одночасно 100 меценатів з різних міст, кожен з яких вклав у ресторан по $1000. Гроші власникам ніколи не повернуться – майже усі прибутки йтимуть на проекти розвитку міського простору, і ще частина на утримання персоналу та управління.

 

Юрій Филюк, ініціатор Urban Space 100

На що конкретно йтимуть гроші, вирішується на зборах власників, які проводять раз на кілька місяців. Саме тут усі небайдужі городяни можуть обговорити ідеї покращення власного міста та створити план дій. На що саме йтиме прибуток ресторану – на розвиток велоінфраструктури, розробку міського дизайну чи озеленення Франківська – вирішують більшістю голосів присутніх.

 

Крім того, що Urban Space 100 – місце зустрічі активних франківців, тут, звісно, ще й смачно готують. Кухня ресторану відкрита, тому за її бурхливим життям можна спостерігати з кожної точки закладу. До того ж, як і всі соціально відповідальні підприємства, Urban Space 100 подбали про комфортні умови для людей з обмеженими можливостями, для чого створили скрізь безбар’єрний простір.

 

Ресторан вже встиг стати центром активного життя міста – тут збираються не лише для того, аби смачно перекусити – тут спілкуються, обмінюються ідеями, навчаються, веселяться, проводять презентації та інші тематичні заходи.

 

Учасники, власники і прості відвідувачі ресторану вмотивовані однією метою – вони хочуть жити у комфортному місті, і добре розуміють: хто, якщо не вони, та коли, якщо не зараз?

 

Якщо ви прагнете жити в кращому світі та розвиватись – беріть участь у конкурсі САН ІнБев Україна, втілюйте свої ідеї в життя та слідкуйте за оновленнями на Platfor.ma.

Фото – shutterstock.comskygreens.com.

 

 


comments powered by Disqus