13 березня 2015

З першої спроби: міфи, у які варто перестати вірити соціальним активістам

В рамках спецпроекту «Ідеї нового часу» ми пишемо про активних людей та їхні проекти, що змінюють світ на краще. Останніми роками в Україні виникає все більше соціальних ініціатив, що мають на меті вирішення важливих суспільних проблем. Проте зазвичай такі активісти є першопрохідцями – їм доводиться самостійно, шляхом спроб та помилок, шукати оптимальний шлях реалізації свого проекту. Ми розпитали засновницю громадського руху «Дивовижні» Марію Насєдкіну та співзасновницю платформи соціальних інновацій «Велика Ідея» Ірину Соловей про те, у які міфи досі вірять соціальні підприємці і чому варто про них забути.

 

Фотографія: shutterstock.com

«Я зможу зробити все сам»

 

Одна з частих помилок соціальних активістів – переоцінення своїх сил. Завжди вирішення тієї чи іншої проблеми варто починати з пошуку однодумців, найкраще якщо їх буде хоча б троє. Оптимальний варіант, коли члени команди є спеціалістами в різних сферах. Адже зазвичай проблема, вирішити яку прагне соціальний проект, – доволі нестандартна і не має швидкого та прямолінійного рішення. А отже вам цілком можуть знадобитись знання з найрізноманітніших сфер: від біології до інженерії.

 

Крім того, справа піде набагато швидше, якщо ви розподілите обов’язки між членами команди – інакше ризикуєте просто не впоратись самотужки із проблемою.

 

Також важливо ніколи не зупинятись у пошуку нових соратників. Навіть, якщо ви вже розпочали проект, завжди придивляйтесь до людей навколо – багато хто з них зможе стати вам в нагоді. Будьте відкритими до нових знайомств та співпраці.

 

«Спершу я знайду фінансування, зніму офіс, створю сайт, а вже потім почну діяти»

 

Гіперперфекціонізм здатен згубити ваш проект ще до його початку. Визначтесь з пріоритетами, адже ваша мета – вирішити проблему, а не створити ідеальну організацію. Сплануйте сценарій дій, визначтесь із проблемою та шляхами її вирішення, і одразу починайте діяти – без цього ви не зрозумієте, з чим само вам доводиться працювати. Тестуйте свою гіпотезу раз за разом, аналізуйте результати, виконуйте роботу над помилками, а офіс, сайт та усе інше знайдете по ходу справи.

 

Та найсерйозніший стереотип, яким часто керуються соціальні активісти, стосується фінансової сторони питання. Ви не зрозумієте, яка сума для реалізації проекту вам потрібна, поки не почнете його реалізовувати. Спробуйте запустити ініціативу без коштів – і якщо вам вдасться досягти результату, фінансування знайти буде набагато легше.

 

«Я одразу побачу результат»

 

Більшість соціальних проектів потребують комплексного рішення і часто їхній успіх залежить не лише від вас. Наприклад, ви можете встановити урни для роздільного збору сміття, але поки ви не переконаєте людей ними користуватись, та поки це не стане їхньою звичкою, – проблему не буде вирішено.

 

Так, часом вам буде здаватись, що те, що ви робите, не приносить жодних результатів. Але не слід складати руки – хвиля соціальних змін, яку ви запустили, точно призведе до позитивних зрушень, головне бути наполегливим та триматись обраного курсу.

 

Фотографія: shutterstock.com

 

«Мені необов’язково реєструвати свою організацію»

 

Часто соціальні активісти нехтують формальною стороною питання: «Для чого реєструвати організацію, якщо я можу просто взяти і провести інформаційну кампанію/покликати людей на суботник/допомогти декільком безпритульним тваринам?»

 

Якщо ви плануєте разову акцію – юридична реєстрація справді не потрібна. Та якщо ви хочете перетворити свою ініціативу на потужний рух, без цього не обійтись. Для того, аби подавати проект на грантову програму, отримувати кошти від спонсорів чи збирати їх за допомогою краудфандінгу, а також співпрацювати з комерційними чи державними організаціями – реєстрація  справді дуже потрібна. На жаль, наразі в Україні, як і в більшості країн світу, термін «соціального підприємства» не має чіткого визначення та законодавчої бази – тому поки що вам оптимально підійде реєстрація в якості громадської організації чи приватного підприємства.

 

«Головне – робити свою справу, а люди самі дізнаються про мою ініціативу»

 

Про те, що ваша ідея соціального проекту чудова чи навіть геніальна, не знає ніхто окрім вас. Тому вам варто приділити багато уваги тому, щоб розповісти людям навколо про неї. Не нехтуйте рекламою вашої ініціативи, поширюйте інформацію про неї усіма можливими способами – це може суттєво допомогти.

 

Часто соціальні активісти очікують зібрати кошти, необхідні на реалізацію проекту за допомогою краудфандінгу. Вони можуть створити креативне відео про свою ініціативу, прекрасно описати її та гарно оформити сторінку. Але чомусь люди не долучаються до кампанії власними коштами. Все тому, що вони можуть елементарно не знати про її існування та важливість. Уявіть, що ви вирішили влаштувати вечірку – приготували смачних закусок, прикрасили зал, підібрали чудову музику, але жодного гостя так і не дочекались. А все тому, що ви просто не розіслали нікому запрошення.

 

Не бійтесь запрошувати друзів жертвувати гроші на ваш проект та просити їх розповідати про вас знайомим. Розкажіть їм, чому ваша ініціатива важлива і чому їм слід вам допомагати. Не зневажайте правила піару та маркетингу – вдала презентація проекту здатна кардинально вплинути на його успішну реалізацію.

 

«Соціальний проект не повинен приносити прибутку»

 

Це, мабуть, одна з найсерйозніших помилок соціальних активістів. У своєму прагненні до вирішення суспільної проблеми, ініціатори часто забувають подумати над тим, як забезпечити своєму проекту тривале існування. Вони зосереджуються на тому, де знайти гроші на реалізацію, а не а тому, як перетворити проект на стале та ефективне підприємство.

 

Тренд, що став дуже потужним у Західних країнах і наразі швидкими темпами поширюється Україною – соціальне підприємництво. Таке підприємництво збалансовує генерування цінностей у соціальній площині і забезпечення фінансової стабільності проекту. При цьому перевага завжди на боці першого компоненту, тому в часи фінансової нестабільності, таке підприємство не буде змушене віддати соціальні цілі в жертву фінансовій стійкості. Найбільш вдале поєднання цих двох компонентів означатиме, що чим більше прибутку генерує ваша ініціатива, то більше соціальної вигоди приносить.

 

Ірина Соловей, засновниця української онлайнової платформи для краудфандінгу каже, що  соціальні проекти завжди мають прагнути до того, аби ставати підприємствами. Часто це неможливо зробити швидко – вам знадобиться рік чи два на те, щоб знайти бізнес- та соціальну модель, які добре співвідносяться. Для цього експертка радить думати про свою ініціативу як про соціальний стартап. В такому випадку вам вдасться міркувати про проект як про сталий та життєздатний у довготривалій перспективі, а отже й більш ефективний.