Як тільки смартфон опиняється у мене в руках, починаються дива. В найгірших випадках це може дійти до покупки квитків невідомо в які країни, а як мінімум – закінчиться підпискою на якийсь новий додаток. Таким чином я бачу, що із контентом і його споживанням щось сталося.

Якщо ми подивимось, як змінювались за останні десятиліття  тривалість і кількість контенту, ми побачимо, що ще років 50 тому він був «довгим», а його кількість була невеликою. Люди ходили в кіно, дивилися довгі передачі і дебати. Але з часом кількість контенту почала збільшуватися, а його тривалість почала зменшуватися. Зараз замість довгих фільмів ми всі дивимося серіали, які виходять пачками, а сам темп життя ніби оновлюється щогодини. Наприклад, якщо школярі не побачать на перерві нічого нового у Snapchat, Instagram або Vine, то вирішать, що у світі щось пішло не так. Вони очікують, що контент генерується ледь не в реальному часі.

Раніше компаніям, щоб отримати зворотній зв’язок, потрібно було зібрати фокус-групу, сісти за скло і подивитися, як цільова аудиторія взаємодіє з тим, що їй показують. З появою онлайн-платформ дослідження змінилися. Прямо в теперішньому часі Google і соцмережі розказують нам набагато більшу історію. Через інтернет ми буквально можемо бачити, як люди використовують наші продукти, спостерігати, як вони з ними взаємодіють, зберігати їхні дії і випробовувати в онлайн-режимі багато різних гіпотез та ідей. Але навіть Facebook не розкаже нам стільки, скільки розповість смартфон.

Чим же відрізняється інформація зі смартфонів від усього, що нам дають інші пристрої? Тим, що він – це і є ми. Він знає, де ми знаходимося, він знає наші паролі й наші контакти через додатки, якими ми користуємося, він може показати наш настрій, нашу щоденну активність, і ще масу всього іншого, для чого можна розробляти спеціальні додатки.  

Я торкнуся трьох основних М, тобто мобільних історій, які змінилися завдяки появі смартфонів і розвитку технологій. Це – сучасні медіа, комерція і голосування.

mMedia

Якщо ми подивимося на детальні медійні й мобільні показники, то більшість з них буде стосуватися поширеності смартфонів. На цей час у світі існує 5 125 000 000 смартфонів, тобто 68% населення планети мають таку штучку. Останні три роки щороку продається приблизно 1,4 млрд пристроїв. 90% всієї медіавзаємодії – не одностороннього expose, а саме взаємодії, тобто коли ми даємо слово споживачеві – відбувається саме через екран мобільного. Українська картинка приблизно така: станом на минулий рік 41% українців використовують смартфони, і ця цифра приростає дуже стрімко. Двома пристроями користуються 28% наших співвітчизників, а трьома – близько 10%. Тобто у нас вже є тенденція мультиекранності.

Наразі саме смартфон є тим засобом, який повністю перевертає медійне споживання. Якщо раніше найбільш глибока взаємодія зі споживачем відбувалася через телевізор, то сьогодні вона відбувається через телефон. Тобто смартфон все більше є тим девайсом, на який ми орієнтуємося, коли робимо наш контент, наші діджитальні платформи чи розробляємо наш креатив.

Агенція Havas Worldwide провела дослідження, і виділила серед споживачів контенту дві основні течії: це просьюмери, або ті люди, які швидше і вільніше випробовують нові продукти, та мейнстрімери – ті, хто пливе за загальною течією. У 96% просьюмерів і у 94% мейнстрімерів є смартфони, а це величезна проникність серед основної аудиторії, яка споживає контент. Що дуже цікаво, так це те, що і просьюмери, і мейнстрім основним джерелом новин та інформації загалом називають соцмережі. (Читайте більше про результати дослідження і просьюмерів тут – Platfor.ma.)

mCommerce

Ще декілька років тому шопінг на десктопах виглядав приблизно так, як прогулянка по супермаркету: ви брали візочок і могли довго ходити зі своїм списком вподобань, за півгодини набирали потрібні продукти, йшли на касу і розплачувалися. Але зараз шопінг у мобільному світі схожий на перебування у прикасовій зоні, де покупки мають дещо іншу логіку. Це місто, де ви постійно знаходитеся під атаками повідомлень, і чим більше часу ви проведете там, тим більша ймовірність, що ви візьмете щось на кшталт «кіндер-сюрприза», льодяників Halls або жувальної гумки.

Те ж саме відбувається і під час шопінгу за допомогою смартфону: люди діють більш імпульсивно, вони роблять покупку прямо тут і зараз або дуже швидко перегорають і розуміють, що, в принципі, ніяка жувальна гумка їм не потрібна. У японців є слово «цундоку», яке позначає придбання і накопичення книг, що ніколи не будуть прочитані. Те ж саме зараз відбувається і з інтернет-покупками.

mElections

В Україні політична і суспільна динаміка дуже часто випереджає комерційну, і часто в ній більше конкуренції. Подивімося на успішний приклад Естонії, яка першою в світі ввела голосування через інтернет. Ця можливість з’явилася через появу у громадян країни ID-карток, і станом на сьогодні вже 30% естонців голосують в інтернеті.

Чому це добре? Завдяки використанню смартфонів контентові історії, які видаються непридатними ні для молодої аудиторії, ні для інтерактиву, ні для здорового аналізу і вивчення, можуть ставати дійсно цікавими. Це дуже просто, адже за допомогою девайсів навіть абсолютно невідповідний контент можна подати доволі інтерактивно: створити кнопочки, можливість поділитися, голосувати, наживо ранжувати інформацію.

Це абсолютно інший підхід, ніж підхід «для бабусь», коли ви приходите на дільницю, і перед вами стоїть полотно з виборчою програмою. Виборча програма у мобільному телефоні є інтерактивною, дозволяє її шейрити, і у якомусь сенсі таким чином стає живою, тому що потім з нею можна працювати і апелювати до пріоритетів, які формує не партія чи кандидат, а сам виборець, сама аудиторія цього додатку. Зрештою, перед ними можна звітувати саме в цій ієрархії або навіть змінювати програму і в такий спосіб забезпечувати щось насправді більше, щось таке, що відповідає цій концепції фідбеку і оновлення продукту.

Останнім часом люди не хочуть носити в кишені гаманець, який протирає штани, вони просто бажають мати все необхідне в руці і в цьому сенсі бути вільними. Я переконаний, що наступне, що нас чекає – це mPeople, тобто об’єднання мобільних пристроїв з людиною як через wearables, так і через спеціальні чіпи. До 2020 року на нас чекають дуже серйозні зміни, і до них треба готуватися.

In M we trust.