В курсі лікування:
як антибіотики можуть і допомогти, і зашкодити

19 Листопада 2018
Теги:
База знань антибіотики

До винайдення антибіотиків – справжньої революції в медичній сфері – десятки тисяч людей гинули від хвороб, які сьогодні трапляються надзвичайно рідко. Холера, туберкульоз, сифіліс поклали на лікарняні ліжка мільйони мешканців Землі. Це картина ще початку XX сторіччя. І, як не лякаюче це звучить – абсолютно реальна перспектива антибіотичного апокаліпсису XXI. Platfor.ma підтримує Всесвітній тиждень інформування про резистентність до антибіотиків та пояснює, чому ці ліки здатні не тільки рятувати життя, а й забирати їх, якщо ви використовуєте їх неправильно.

Історія питання

Антибіотики – це речовини, що виробляються деякими живими організмами або ж синтезуються людиною і використовуються для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій. Антибактеріальні речовини існують довше, ніж людство, але їх відкриття для всіх нас пов’язане з ім’ям британського бактеріолога Александера Флемінга. Під час досліджень він помітив, що спори плісняви, які випадково потрапили до чашки Петрі, де дослідник вирощував бактерії стафілококу, продукують спеціальну речовину та не дають бактеріям розростатися. Так Флемінг відкрив пеніцилін, перший сучасний антибіотик.

Це сталось у 1928 році, але молекула пеніциліну була дуже нестабільною. Лише за 10 років співробітникам Оксфордського університету Говарду Флорі та Ернсту Чейну вдалося синтезувати з грибів перші антибіотики. В результаті усі троє дослідників отримали Нобелівську премію, а людство – можливість лікувати людей від хвороб, що раніше вважалися смертельними. Це неабияк знадобилося під час Другої світової війни. Протягом неї антибіотикам вдалося зберегти більше життів, ніж усім рятувальним операціям загалом.

 

Зліва направо Александр Флемінг, Говард Флорі, Ернст Чейн

Великі винаходи тягнуть за собою великі прибутки. Після війни навколо антибіотиків почалася справжня лихоманка: кожен хотів знайти новий більш ефективний антибіотик та збагатитися. За наступні 30 років вчені, медики та фармацевти створили понад 140 видів антибіотиків, чим, здавалося би, забезпечили людство надзвичайно могутнім здоров’ям до кінця його днів.

Антибіотики спричинили народження нової масштабної фармацевтичної індустрії, а з нею – і однієї з найбільших загроз здоров’ю людини XXI століття – резистентності, тобто стійкості, бактерій до цих препаратів.

 

Реклама пеніциліна у післявоєнні роки
Реклама пеніциліна у післявоєнні роки
Реклама пеніциліна у післявоєнні роки

У важкі післявоєнні часи фермерам довелося шукати нові способи виростити худобу та птахів, витрачаючи менше коштів на поживну їжу. Якось Томас Дьюкс, один зі співробітників фармацевтичної компанії, з цікавості вирішив підмішати залишки антибактеріальних препаратів до їжі курчатам, і помітив, що вони виросли в два рази більшими, ніж ті, яких годували звичайним кормом. Антибіотики і тут стали у пригоді, одночасно захищаючи свійських тварин від хвороб, які несуть бактерії, та допомагаючи їм виростати більшими, тобто давати більше їжі для людей. 

У 1976 році американський мікробіолог Стюарт Лівінг провів дослідження впливу антибіотиків у кормі курчат на їхній стан здоров’я. Він знайшов сім’ю, яка створила штучну ферму і там вирощувала курчат, годуючи одних нормальною їжею, а іншим підмішуючи антибіотики. Коли настав час перевірки, сім’я зібрала для мікробіолога свою і сусідську групи курчат. Лівінг виявив, що у внутрішніх органах курчат, яких годували кормом з додаванням антибіотиків, розвинулися особливі бактерії, стійкі до їхньої дії. Такі ж бактерії він знайшов у сусідських курчат, які не взаємодіяли з контрольною групою. За кілька місяців резистентні бактерії були виявлені і у людей, що працювали на фермах.

Чому все так погано 

Бактерії – надзвичайно гнучкі організми. У війні, що триває між бактеріями та їх ворогами протягом мільярдів років, величезна кількість бактерій загинула, проте ті, що вижили, стали сильнішими і «хитрішими». Вони адаптуються та навчаються. І, як наслідок, еволюціонують.

Анастасія Лебедь, дослідниця магістерської програми «Молекулярна біологія» Києво-Могилянської академії

«Окремі групи антибіотиків по-різному впливають на певний спектр бактерій. Наприклад, відомі у всьому світі антибіотики пеніцилінового ряду порушують синтез клітинної стінки бактерій. Інші пригнічують синтез білків бактеріальної клітини (тетрацикліни, аміноглікозиди, макроліди). Окрім того, існують антибіотики, які придушують синтез нуклеїнових кислот бактерій. Проте вже протягом кількох десятиліть активно вивчається такий феномен як резистентність мікроорганізмів до антимікробних препаратів», – пояснює дослідниця магістерської програми «Молекулярна біологія» Києво-Могилянської академії Анастасія Лебедь. Загалом резистентність до антибактеріального препарату виробляється у хворобоутворюючих бактерій через два роки після того, як його починають широко використовувати у медичній практиці.

Стратегічним здібностям бактерій міг би позаздрити сам Олександр Македонський. Коли одинична резистентна бактерія потрапляє до організму, вона певний час лишається зовсім нешкідливою. Бактерія ховається від кров’яних антитіл у тому місці організму, яке вважає гарним для самозбереження і розмноження. Але існуючи так непомітно, вона відсилає сигнали іншим бактеріям і зчитує сигнали від них. А коли інші бактерії також потрапляють до організму і збираються біля її місцезнаходження, вони всією популяцією атакують організм.

Бактерії вміють «спілкуватися» та навчати інших і, як наслідок, резистентність бактерій до антибіотиків – це спадкове явище. Тому стійкість до антибіотиків поширюється серед бактерій надзвичайно швидко і передається зовсім не обов’язково під час прямого контакту живих організмів. Часом навіть бактерії мікрофлори людини передають чужорідним бактеріям гени резистентності, які виникли колись через те, що ця людина приймала антибактеріальні препарати.

 

Бактерія блідої трепонеми, що викликає сифіліс
Бактерія лістерії, що викликає лістеріоз
Золотавий стафілокок
Пневмокок
Бактерія клострідіума, що викликає гангрену

Лікарі зі страхом констатують – рано чи пізно прийде момент, коли антибіотики не матимуть жодного впливу на бактерії. Це значно знизить тривалість життя та призведе до смерті великої кількості абсолютно здорових людей, оскільки навіть глибокий поріз може стати причиною зараження у світі без антибіотиків.

За останні кілька десятків років курси антибіотиків до і після операції дозволили лікарям уникнути інфікування організму пацієнтів – без антибактеріальних препаратів навіть така проста операція як видалення апендиксу буде смертельно небезпечною. Курси антибіотиків, які допомагають ослабленій імунній системі продовжувати захищати організм від бактеріальних інфекцій, прописують навіть у лікуванні раку за допомогою хіміо- та радіотерапії. Всі ці надбання можуть просто зникнути, постантибіотичний світ зміниться до невпізнаваності.

Наразі така перспектива гіпотетична, спеціалісти з усього світу працюють над тим, щоб цього не сталося. Але без спільних зусиль всього людства епідемічна ситуація початку ХХ століття стане новою страшною реальністю на початку третього тисячоліття. Вже зараз близько 700 тисяч людей щорічно помирає від впливу стійких до антибіотиків бактерій, і це число буде тільки зростати.

 

Чому ще не все втрачено

Стійкість бактерій до антибіотиків – це закономірне явище, проте є і фактори, що пришвидшують цей процес. Майже неконтрольоване використання антибіотиків у сільському господарстві, готовність лікарів виписувати їх навіть без критичної необхідності, безвідповідальне вживання ліків самими пацієнтами – все це тільки стимулює поширення резистентності бактерій.

Донедавна Нідерланди були другою країною у світі за величиною експорту м’яса, а отже фермери на повну використовували «чудодійний» вплив антибіотиків. Врешті, усвідомивши можливі наслідки, уряд країни вирішив це припинити і видав постанову, за якою використання антибіотиків у сільськогосподарському секторі мало скоротитися на 20% протягом двох років. А ще за п’ять років – наполовину. Урядовці підключили консультантів, разом з якими створили стратегію змін, аби перехід на нову систему не виявився занадто болісним для фермерів. Разом вони створили базу даних, яка показувала інформацію про використання антибіотиків усіма виробниками м’яса в країні, а потім «прикріпили» кожного фермера до певного ветеринара, який мав право виписувати антибіотики тваринам лише у випадку серйозної хвороби. Якщо фермер звертався до іншого ветеринара і той погоджувався виписати ліки, обох одразу ж позбавляли ліцензії на подальшу роботу. План спрацював, і за декілька років годування тварин антибіотиками скоротилося на 60%.

Якщо це змогли зробити Нідерланди, економіка яких значною мірою залежить від тваринництва, то може зробити будь-яка країна. Проте, за невтішними прогнозами, Індія, Бразилія, Китай, Росія та ПАР до 2030 року планують навпаки подвоїти використання антибіотиків у сільському господарстві.

Але є ще одна причина, що пояснює поширення резистентності до антибіотиків, які вже відомі людству. Річ у тім, що, як правило, пацієнти приймають ці ліки рідко, а тривалість лікування недовга. Тому фармацевтичним компаніями вже не так вигідно вкладати гроші у пошук та розробку нових антибіотиків, як на початку антибіотичної ери. Саме через це нові види ліків, до яких бактерії не мають стійкості, не випускалися вже протягом багатьох років.

Проте дослідники ведуть пошуки нових речовин із новими властивостями. Із ґрунтових мікробів та нижчих грибів людство вже взяло все, що можна були взяти, тому наразі увага шукачів антибактеріальних властивостей звернена до секретів отруйних тварин. Напевне, тому що в їхньому організмі є речовина, яка придушує дію цієї отрути – припускають вчені. Однак досі важко сказати, чи закінчаться їхні пошуки успіхом.

Що може зробити кожен з нас

Що більше використовується антибіотик, то частіше виникають і поширюються бактерії, які втратили чутливість до нього. На побутовому рівні дуже важливо правильно використовувати антибіотики для лікування – це залежить і від лікарів, і від пацієнтів. Лікарі часто виписують антибіотики тоді, коли цього можна уникнути, нерідко під натиском хворих, яки хочуть скоріше встати на ноги. Часом такі ліки радять приймати навіть при застуді чи грипі, незважаючи на те, що антибактеріальні препарати жодним чином не впливають на віруси. Пацієнти в свою чергу вживають препарати не так, як прописав лікар, а як трапиться, часом самовільно скорочуючи термін прийому пігулок або їхню дозу. А це – найкоротший шлях до появи в організмі резистентних бактерій і до передачі їх іншим.

Сергій Гончаров, молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України

«Безвідповідальне вживання антибіотиків призводить до мультирезистентності бактерій. Якщо неправильно вживати антибіотики, кожного разу з усього пулу мікробів хтось виживає, і його нащадки будуть нечутливі до цього антибіотику наступного разу. Крім того, люди часто використовують антибіотики там, де це не потрібно, і, як наслідок, мають проблеми з мікрофлорою кишечнику, яка складається з корисних бактерій, що також знищуються антибіотиками. Хоча частіше антибіотики не знищують бактерії, а лише стримують їх ріст. Тому приймаючи антибіотики, необхідно обов’язково дотримуватися всіх рекомендацій лікаря», – розповідає молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України Сергій Гончаров.

Прості правила

Якщо коротко сформулювати найважливіші правила, яким варто слідувати кожній людині, то їх буде всього декілька:

1. Вживати лише ті антибіотики, які призначає лікар.

2. Завжди доводити курс лікування до кінця, навіть якщо вже почуваєте себе добре.

3. Ніколи не використовувати антибіотики, що залишились з минулого разу, або після лікування когось із членів вашої родини.

4. Дотримуватись особистої гігієни та робити щеплення.

Оскільки бактерії прогресують здебільшого через здатність до комунікації, вчені працюють над ліками, які матимуть на меті пригнічувати цю їхню здатність. За прогнозами Кім Харді, мікробіолога з Нотінгемського університету, такі ліки з’являться на ринку приблизно за десять років. Якщо зупинити чи придушити спілкування між бактеріями, це зможе уповільнити процес їхньої адаптації, що в свою чергу дасть людству час на вирішення проблеми резистентності. Крім того, завдяки біотехнології, антибактеріальні речовини з часом можна буде отримувати, просто вбудовуючи гени антибіотика в геном бактерій. І тоді бактерії мікрофлори людини ставатимуть мікрофармацевтичними фабриками, які в процесі життєдіяльності продукуватимуть необхідні лікувальні речовини. Отже, поступове розуміння того, як функціонують бактерії, дає науковцям величезну перевагу у боротьбі з ними. Проте, щоб перемогти, необхідний внесок кожного з нас.  

19 Листопада 10:51
База знань антибіотики
Найцiкавiше на сайтi

Добро, бро: один із головних фандрейзерів світу про нове мислення та благодійність

Нещодавно в Києві на запрошення Українського католицького університету і Центру розвитку благодійності виступив Стівен Джордж – міжнародний тренер із фандрейзингу і лідерства та віце-голова Інституту фандрейзингу у Великій Британії. Більше 35 років він допомагає некомерційним організаціям світу залучати кошти на соціальні проекти та знає, що найголовніше – це ідеї, які лежать в людських головах.  Ми поспілкувалися зі Стівеном та виокремили головні інсайти для благодійників нового часу.

Зараз неприбуткові організації повинні витрачати гроші для того, щоб залучити їх більше. На жаль, поки що суспільство цього остаточно не розуміє. Наприклад, у Великобританії все ще існує розрив між тим, яким способом ми щось робимо, і тим, як це сприймає суспільство. Це породжує недовіру. Я вважаю, що цінності та довіра – нова валюта. Тому перший важливий крок, який слід зробити зараз, – змінити ставлення людей до витрат NGО. В їхній свідомості має закріпитися розуміння, що витрати неприбуткових організацій – це не витрати, а інвестиції. Людям потрібно пояснити цю суттєву різницю.

Якщо ви не поясните, яка ваша мета, навіщо вам потрібні гроші, яке рішення ви пропонуєте, щоб розв’язати конкретну проблему, люди не зрозуміють ваші меседжі. Одна із помилок, яку часом роблять благодійні організації, зокрема у Великобританії, полягає в тому, що при комунікації з людьми, вони хочуть говорити про свій бренд, але донорам потрібно інше – вони хочуть разом з вами долучитись до чогось важливого, хочуть слухати про результати роботи, а не про те, що вони – частина вашого великого бренду.

Обирати, не шкодувати:
онлайн-інструменти для перевірки себе і кандидатів.
Не промахніться

Ми щодня користуємося мобільними застосунками, замовляємо їжу й таксі онлайн та всіляко спрощуємо своє існування. Та крім цих корисних, але короткострокових сервісів, існують інструменти, здатні вплинути на якість нашого життя не на п’ять хвилин, а на найближчі п’ять років. Разом із громадською організацією «Центр UA» ми підготували підбірку найкращих онлайн-ресурсів, які допоможуть отримати справді корисну інформацію про кандидатів в депутати на парламентських виборах.

21 липня українці обирають Верховну Раду за змішаною виборчою системою – голосувати треба і за окремих політиків, і за політичні партії. Отже, перевіряти доведеться і тих, і інших. Ці онлайн-інструменти допоможуть скинути маски з кандидатів та обрати тих, хто представлятиме ваші інтереси.

 

Зрозумій себе, щоб розуміти інших. Цей простий тест вивчає ваші погляди на економіку, роль громадянина, мораль та соціальні норми, а після проходження допомагає визначити найближчу вам ідеологію.

 

I want to believe: розбираємо 5 улюблених маніпуляцій політиків

«Щоб виявити обман, необхідно бути дуже уважним до кожної дрібниці», часто говорив  доктор Лайтман із серіалу «Теорія брехні». Інформаційне перевантаження та соцмережі зробили нас вразливими до маніпуляцій, і завжди знайдуться ті, хто не посоромиться цим скористатися. Особливо в переломні моменти життя країни: під час революцій, масових занепокоєнь і, звісно, виборів.

По факту, маніпуляція – це не брехня, а специфічна подача правди. А політична маніпуляція – це спекуляція на людських емоціях та почуттях. І чим ближчий політик до електорату на емоційному рівні, тим краще. Правда подається не комплексно, а частково і однобоко, із замовчуванням всіх незручних нюансів.

Історія знає багато політичних і державних діячів-маніпуляторів. Це психологічно сильні особистості, які вміло впливали на великі групи людей. Наполеон, Адольф Гітлер, Йосип Сталін, Михайло Горбачов досконало володіли технологією формування громадської думки як за рахунок власної харизми та здібностей, так і за допомогою підлеглих.

Однак найсильніше і найрезультативніше політичне маніпулювання здійснюється через ЗМІ. Нам обіцяють підвищити зарплати, стипендії, знизити ціни на комуналку, зробити доступними освіту та медицину, пропонують вигідні кредити на житло. Як розпізнати відверту маніпуляцію? Давайте розглянемо п’ять прикладів.

Бувало таке, що, вибираючи між двома футболками, ви ніяк не можете визначитись? Коли починаєш замислюватись, чи потрібна взагалі ця футболка, якщо ви прийшли в магазин за джинсами, з’являється чарівний консультант, який починає говорити, як вам пасують обидві речі, і з-поміж іншого зауважує, що він чи вона й самі таку носять. І от ви на касі вже розраховуєтесь за дві футболки. Тут спрацювала маніпуляція «я – як ти».

У політиці найбільш популярний спосіб наблизитися до електорату – говорити з виборцями їхньою мовою, позиціонувати себе як «свого хлопця». Цьому добре сприяє поява в публічному просторі. Хтось заводить Ютуб-канал, хтось щодня з’являється на міжнародних зустрічах у веселих шкарпетках, а хтось стає реальним мемом.

Яскравий приклад – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо: він часто публікує в своєму Інстаграмі смішні фото зі своєю родиною, на кшталт святкування Гелловіну. Окрім того, одним із приводів по-доброму посміятися над прем’єр-міністром стала його звичка підбирати до своїх строгих костюмів незвичайні і яскраві шкарпетки. У гардеробі Джастіна є найрізноманітніші моделі: в різнокольорову смужку або з черепами, а також більш «патріотичні», із зображенням кленового листа. Людям це подобається, і за досить короткий проміжок часу Трюдо став улюбленцем електорату. 

Фото: Instagram Джастін Трюдо

Фуа-гра з цибулі, Зеленський, туга: Тетяна Кисельчук про біди й радощі Суспільного

АвторЮрій Марченко
9 Липня 2019

Вже декілька років архаїчне державне телебачення намагається перетворитися на актуальне і потужне Суспільне мовлення. Останні два роки генпродюсеркою його просвітницького напряму була Тетяна Кисельчук. До цього вона створила освітній проект Wise Cow, працювала головредом bit.ua, а зараз стане ідеологом цифрових платформ мовника. Для циклу інтерв’ю «Надлюдський фактор» Platfor.ma поговорила з Тетяною про діджитал платформу Суспільного, Зураба Аласанію, Ярослава Лодигіна, ейджизм, сексизм, штаб Зеленського, і про те, як боротьба із системою нівечить людей.

– Розкажи, чим ти пишаєшся за два роки роботи на Суспільному?

– Президентськими дебатами та першим сезоном суспільного-політичного ток-шоу «Зворотний відлік». До речі, нещодавно зі мною стався цікавий випадок, пов’язаний з дебатами. Я поїхала у відпустку знімати роадмуві про мотоциклістів, котрі подорожують через всю Європу. Насправді я там була «кишеньковим літописцем», записувала все, що відбувалося з героями цієї подорожі. Тобто в зйомках участі не брала, а знімали молоді хлопці з Trouble Tribe, їм по 23 роки, і вони успішні, талановиті та популярні. 

І от на день восьмий подорожі один із них запитав у мене: «А ти взагалі ким працюєш?», я кажу «та продюсером на Суспільному», і вже набираю повітря в легені, щоб видати стандартну інформацію «Суспільне – це UA:Перший, UA:Культура, 24 регіональних теле- та радіоканали, Українське радіо, радіо Промінь, Радіо Культура та цифрові платформи», але не встигаю я роззявити рота, як цей 23-річний оператор з умовно іншого світу, зі світу, де править інстаграм та дух свободи, перебиває мене і каже: «А, так я знаю, що таке Суспільне. Ви мали дебати за законом проводити». Ти не уявляєш, як приємно чути, коли люди, не дотичні про процесів, починають пізнавати Суспільне. Радіти рано, але радіти хочеться.

«Суспільне – це не лише про контент. Багато роботи лишається за кадром. Лише на пітчинги і захисти регіональних проектів ми витратили 64 години».
Джерело: фейсбук-сторінка Тетяни Кисельчук

– Я подивився телепрограму Суспільного за тиждень, декілька разів вмикав – і зловив себе на тому, що мені, в принципі, цікаво. Якісь документалки, шоу, загалом нормальний контент. Чому Суспільне все ще не надто популярний канал?

– Суспільного чи UA:Першого? У Суспільного 26 каналів, 24 з яких – регіональні. UA:Перший – це флагманський суспільно-політичний канал Суспільного мовлення. 

На телевізійний контент не можна дивитися в розрізі одного юніта. Ось ти побачив якусь документалку, і думаєш: «О! Непогано». Але у людини мають бути чіткі очікування ТБ. Скажімо, Новий канал позиціонує себе як канал для молодої аудиторії, ти очікуєш побачити там молодіжні серіали та мейковери, вмикаєш – і потрапляєш на молодіжний серіал, тож твої очікування виправдані. 

Якщо ми говоримо про UA:Перший, цей канал мусить транслювати найактуальніші новини, аналіз найважливіших подій країни. А якщо ти вмикаєш і в тебе то новини, то світ дикої природи, то кулінарне шоу, то дитяче шоу – це заважає тобі сформувати очікування. На щастя, в цьому році у нас суттєво оновиться контент: новини, інформаційне мовлення, аналітика. Але телебачення вже поза зоною моєї компетенції, тобі краще спитати про це інших.

Зураб Аласанія