В курсі лікування:
як антибіотики можуть і допомогти, і зашкодити

19 Листопада 2018
Теги:
База знань антибіотики

До винайдення антибіотиків – справжньої революції в медичній сфері – десятки тисяч людей гинули від хвороб, які сьогодні трапляються надзвичайно рідко. Холера, туберкульоз, сифіліс поклали на лікарняні ліжка мільйони мешканців Землі. Це картина ще початку XX сторіччя. І, як не лякаюче це звучить – абсолютно реальна перспектива антибіотичного апокаліпсису XXI. Platfor.ma підтримує Всесвітній тиждень інформування про резистентність до антибіотиків та пояснює, чому ці ліки здатні не тільки рятувати життя, а й забирати їх, якщо ви використовуєте їх неправильно.

Історія питання

Антибіотики – це речовини, що виробляються деякими живими організмами або ж синтезуються людиною і використовуються для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій. Антибактеріальні речовини існують довше, ніж людство, але їх відкриття для всіх нас пов’язане з ім’ям британського бактеріолога Александера Флемінга. Під час досліджень він помітив, що спори плісняви, які випадково потрапили до чашки Петрі, де дослідник вирощував бактерії стафілококу, продукують спеціальну речовину та не дають бактеріям розростатися. Так Флемінг відкрив пеніцилін, перший сучасний антибіотик.

Це сталось у 1928 році, але молекула пеніциліну була дуже нестабільною. Лише за 10 років співробітникам Оксфордського університету Говарду Флорі та Ернсту Чейну вдалося синтезувати з грибів перші антибіотики. В результаті усі троє дослідників отримали Нобелівську премію, а людство – можливість лікувати людей від хвороб, що раніше вважалися смертельними. Це неабияк знадобилося під час Другої світової війни. Протягом неї антибіотикам вдалося зберегти більше життів, ніж усім рятувальним операціям загалом.

 

Зліва направо Александр Флемінг, Говард Флорі, Ернст Чейн

Великі винаходи тягнуть за собою великі прибутки. Після війни навколо антибіотиків почалася справжня лихоманка: кожен хотів знайти новий більш ефективний антибіотик та збагатитися. За наступні 30 років вчені, медики та фармацевти створили понад 140 видів антибіотиків, чим, здавалося би, забезпечили людство надзвичайно могутнім здоров’ям до кінця його днів.

Антибіотики спричинили народження нової масштабної фармацевтичної індустрії, а з нею – і однієї з найбільших загроз здоров’ю людини XXI століття – резистентності, тобто стійкості, бактерій до цих препаратів.

 

Реклама пеніциліна у післявоєнні роки
Реклама пеніциліна у післявоєнні роки
Реклама пеніциліна у післявоєнні роки

У важкі післявоєнні часи фермерам довелося шукати нові способи виростити худобу та птахів, витрачаючи менше коштів на поживну їжу. Якось Томас Дьюкс, один зі співробітників фармацевтичної компанії, з цікавості вирішив підмішати залишки антибактеріальних препаратів до їжі курчатам, і помітив, що вони виросли в два рази більшими, ніж ті, яких годували звичайним кормом. Антибіотики і тут стали у пригоді, одночасно захищаючи свійських тварин від хвороб, які несуть бактерії, та допомагаючи їм виростати більшими, тобто давати більше їжі для людей. 

У 1976 році американський мікробіолог Стюарт Лівінг провів дослідження впливу антибіотиків у кормі курчат на їхній стан здоров’я. Він знайшов сім’ю, яка створила штучну ферму і там вирощувала курчат, годуючи одних нормальною їжею, а іншим підмішуючи антибіотики. Коли настав час перевірки, сім’я зібрала для мікробіолога свою і сусідську групи курчат. Лівінг виявив, що у внутрішніх органах курчат, яких годували кормом з додаванням антибіотиків, розвинулися особливі бактерії, стійкі до їхньої дії. Такі ж бактерії він знайшов у сусідських курчат, які не взаємодіяли з контрольною групою. За кілька місяців резистентні бактерії були виявлені і у людей, що працювали на фермах.

Чому все так погано 

Бактерії – надзвичайно гнучкі організми. У війні, що триває між бактеріями та їх ворогами протягом мільярдів років, величезна кількість бактерій загинула, проте ті, що вижили, стали сильнішими і «хитрішими». Вони адаптуються та навчаються. І, як наслідок, еволюціонують.

Анастасія Лебедь, дослідниця магістерської програми «Молекулярна біологія» Києво-Могилянської академії

«Окремі групи антибіотиків по-різному впливають на певний спектр бактерій. Наприклад, відомі у всьому світі антибіотики пеніцилінового ряду порушують синтез клітинної стінки бактерій. Інші пригнічують синтез білків бактеріальної клітини (тетрацикліни, аміноглікозиди, макроліди). Окрім того, існують антибіотики, які придушують синтез нуклеїнових кислот бактерій. Проте вже протягом кількох десятиліть активно вивчається такий феномен як резистентність мікроорганізмів до антимікробних препаратів», – пояснює дослідниця магістерської програми «Молекулярна біологія» Києво-Могилянської академії Анастасія Лебедь. Загалом резистентність до антибактеріального препарату виробляється у хворобоутворюючих бактерій через два роки після того, як його починають широко використовувати у медичній практиці.

Стратегічним здібностям бактерій міг би позаздрити сам Олександр Македонський. Коли одинична резистентна бактерія потрапляє до організму, вона певний час лишається зовсім нешкідливою. Бактерія ховається від кров’яних антитіл у тому місці організму, яке вважає гарним для самозбереження і розмноження. Але існуючи так непомітно, вона відсилає сигнали іншим бактеріям і зчитує сигнали від них. А коли інші бактерії також потрапляють до організму і збираються біля її місцезнаходження, вони всією популяцією атакують організм.

Бактерії вміють «спілкуватися» та навчати інших і, як наслідок, резистентність бактерій до антибіотиків – це спадкове явище. Тому стійкість до антибіотиків поширюється серед бактерій надзвичайно швидко і передається зовсім не обов’язково під час прямого контакту живих організмів. Часом навіть бактерії мікрофлори людини передають чужорідним бактеріям гени резистентності, які виникли колись через те, що ця людина приймала антибактеріальні препарати.

 

Бактерія блідої трепонеми, що викликає сифіліс
Бактерія лістерії, що викликає лістеріоз
Золотавий стафілокок
Пневмокок
Бактерія клострідіума, що викликає гангрену

Лікарі зі страхом констатують – рано чи пізно прийде момент, коли антибіотики не матимуть жодного впливу на бактерії. Це значно знизить тривалість життя та призведе до смерті великої кількості абсолютно здорових людей, оскільки навіть глибокий поріз може стати причиною зараження у світі без антибіотиків.

За останні кілька десятків років курси антибіотиків до і після операції дозволили лікарям уникнути інфікування організму пацієнтів – без антибактеріальних препаратів навіть така проста операція як видалення апендиксу буде смертельно небезпечною. Курси антибіотиків, які допомагають ослабленій імунній системі продовжувати захищати організм від бактеріальних інфекцій, прописують навіть у лікуванні раку за допомогою хіміо- та радіотерапії. Всі ці надбання можуть просто зникнути, постантибіотичний світ зміниться до невпізнаваності.

Наразі така перспектива гіпотетична, спеціалісти з усього світу працюють над тим, щоб цього не сталося. Але без спільних зусиль всього людства епідемічна ситуація початку ХХ століття стане новою страшною реальністю на початку третього тисячоліття. Вже зараз близько 700 тисяч людей щорічно помирає від впливу стійких до антибіотиків бактерій, і це число буде тільки зростати.

 

Чому ще не все втрачено

Стійкість бактерій до антибіотиків – це закономірне явище, проте є і фактори, що пришвидшують цей процес. Майже неконтрольоване використання антибіотиків у сільському господарстві, готовність лікарів виписувати їх навіть без критичної необхідності, безвідповідальне вживання ліків самими пацієнтами – все це тільки стимулює поширення резистентності бактерій.

Донедавна Нідерланди були другою країною у світі за величиною експорту м’яса, а отже фермери на повну використовували «чудодійний» вплив антибіотиків. Врешті, усвідомивши можливі наслідки, уряд країни вирішив це припинити і видав постанову, за якою використання антибіотиків у сільськогосподарському секторі мало скоротитися на 20% протягом двох років. А ще за п’ять років – наполовину. Урядовці підключили консультантів, разом з якими створили стратегію змін, аби перехід на нову систему не виявився занадто болісним для фермерів. Разом вони створили базу даних, яка показувала інформацію про використання антибіотиків усіма виробниками м’яса в країні, а потім «прикріпили» кожного фермера до певного ветеринара, який мав право виписувати антибіотики тваринам лише у випадку серйозної хвороби. Якщо фермер звертався до іншого ветеринара і той погоджувався виписати ліки, обох одразу ж позбавляли ліцензії на подальшу роботу. План спрацював, і за декілька років годування тварин антибіотиками скоротилося на 60%.

Якщо це змогли зробити Нідерланди, економіка яких значною мірою залежить від тваринництва, то може зробити будь-яка країна. Проте, за невтішними прогнозами, Індія, Бразилія, Китай, Росія та ПАР до 2030 року планують навпаки подвоїти використання антибіотиків у сільському господарстві.

Але є ще одна причина, що пояснює поширення резистентності до антибіотиків, які вже відомі людству. Річ у тім, що, як правило, пацієнти приймають ці ліки рідко, а тривалість лікування недовга. Тому фармацевтичним компаніями вже не так вигідно вкладати гроші у пошук та розробку нових антибіотиків, як на початку антибіотичної ери. Саме через це нові види ліків, до яких бактерії не мають стійкості, не випускалися вже протягом багатьох років.

Проте дослідники ведуть пошуки нових речовин із новими властивостями. Із ґрунтових мікробів та нижчих грибів людство вже взяло все, що можна були взяти, тому наразі увага шукачів антибактеріальних властивостей звернена до секретів отруйних тварин. Напевне, тому що в їхньому організмі є речовина, яка придушує дію цієї отрути – припускають вчені. Однак досі важко сказати, чи закінчаться їхні пошуки успіхом.

Що може зробити кожен з нас

Що більше використовується антибіотик, то частіше виникають і поширюються бактерії, які втратили чутливість до нього. На побутовому рівні дуже важливо правильно використовувати антибіотики для лікування – це залежить і від лікарів, і від пацієнтів. Лікарі часто виписують антибіотики тоді, коли цього можна уникнути, нерідко під натиском хворих, яки хочуть скоріше встати на ноги. Часом такі ліки радять приймати навіть при застуді чи грипі, незважаючи на те, що антибактеріальні препарати жодним чином не впливають на віруси. Пацієнти в свою чергу вживають препарати не так, як прописав лікар, а як трапиться, часом самовільно скорочуючи термін прийому пігулок або їхню дозу. А це – найкоротший шлях до появи в організмі резистентних бактерій і до передачі їх іншим.

Сергій Гончаров, молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України

«Безвідповідальне вживання антибіотиків призводить до мультирезистентності бактерій. Якщо неправильно вживати антибіотики, кожного разу з усього пулу мікробів хтось виживає, і його нащадки будуть нечутливі до цього антибіотику наступного разу. Крім того, люди часто використовують антибіотики там, де це не потрібно, і, як наслідок, мають проблеми з мікрофлорою кишечнику, яка складається з корисних бактерій, що також знищуються антибіотиками. Хоча частіше антибіотики не знищують бактерії, а лише стримують їх ріст. Тому приймаючи антибіотики, необхідно обов’язково дотримуватися всіх рекомендацій лікаря», – розповідає молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України Сергій Гончаров.

Прості правила

Якщо коротко сформулювати найважливіші правила, яким варто слідувати кожній людині, то їх буде всього декілька:

1. Вживати лише ті антибіотики, які призначає лікар.

2. Завжди доводити курс лікування до кінця, навіть якщо вже почуваєте себе добре.

3. Ніколи не використовувати антибіотики, що залишились з минулого разу, або після лікування когось із членів вашої родини.

4. Дотримуватись особистої гігієни та робити щеплення.

Оскільки бактерії прогресують здебільшого через здатність до комунікації, вчені працюють над ліками, які матимуть на меті пригнічувати цю їхню здатність. За прогнозами Кім Харді, мікробіолога з Нотінгемського університету, такі ліки з’являться на ринку приблизно за десять років. Якщо зупинити чи придушити спілкування між бактеріями, це зможе уповільнити процес їхньої адаптації, що в свою чергу дасть людству час на вирішення проблеми резистентності. Крім того, завдяки біотехнології, антибактеріальні речовини з часом можна буде отримувати, просто вбудовуючи гени антибіотика в геном бактерій. І тоді бактерії мікрофлори людини ставатимуть мікрофармацевтичними фабриками, які в процесі життєдіяльності продукуватимуть необхідні лікувальні речовини. Отже, поступове розуміння того, як функціонують бактерії, дає науковцям величезну перевагу у боротьбі з ними. Проте, щоб перемогти, необхідний внесок кожного з нас.  

19 Листопада 10:51
База знань антибіотики
Найцiкавiше на сайтi

З видом на зникнення:
ці тварини вимирають. І вони дивовижні

Багато видів лемурів, які мешкають лише на острові Мадагаскар, можуть зникнути. Серед них і сіфаки – незвичайні приматоподібні зі здивованим поглядом і жвавою ходою, які живуть у листяних лісах і харчуються рослинами. Ці тварини настільки ж нешкідливі, наскільки й беззахисні, і цим користуються браконьєри. Але це не єдина загроза для сіфак: викорчовування дерев і пожежі буквально знищують їхні домівки. Міжнародний союз охорони природи класифікує цих активних тварин як вимираючий вид.

Епідемія уваги: як вивести мозок із режиму «завжди онлайн» і почати жити

АвторPlatfor.ma
16 Березня 2019

«Ми тонемо в інформації і водночас відчуваємо нестачу мудрості». Ці слова американський біолог Едвард Осборн Вілсон промовив ще на початку століття. А якщо швидко перенестися в еру смартфонів, можна помітити, що наше психічне життя стало фрагментованим і розділеним більше, ніж будь-коли. «Економіка уваги» – словосполучення, яке часто використовується, щоб надати подіям навколо певного змісту: ця концепція розглядає нашу увагу як обмежений ресурс у центрі інформаційної екосистеми, в якій замкнено різноманітні сповіщення та повідомлення, що постійно намагаються цю увагу захопити.

Це корисний наратив у світі інформаційного перевантаження, у світі, де наші ж пристрої та програми розроблені таким чином, щоб навмисно тримати нас на гачку (докладніше почитати про це можна у нашому тексті «Time Well Spent: чому сповіщення крадуть наш час і як їх перемогти». – Platfor.ma). Ба більше, окрім психічного благополуччя для нас самих, економіка уваги пропонує особливий спосіб сприйняття деяких важливих соціальних проблем: від тривожного зниження емпатії до «озброювання» соціальних медіа.

Проблема в тому, що цей наратив передбачає застосування певного типу уваги. Зрештою, економіка має справу з тим, як ефективно розподіляти ресурси з огляду на конкретні цілі (наприклад, максимізацію прибутку). Розмова про економіку уваги спирається на поняття «увага-ресурс», іншими словами, наша увага має застосовуватися для досягненя певної мети, від якої нас відвертають соціальні медіа та інші хвороби сучасного суспільства. Якщо нам не вдається використати увагу для досягнення мети, вона стає інструментом, який використовують та експлуатують інші.

Однак сприйняття уваги як ресурсу не враховує той факт, що увага не просто корисна. Її роль більш фундаментальна – увага привертає нас до зовнішнього світу. «Інструментальна» присутність безперечно важлива. Але ми також можемо сприймати більш «дослідницьким» способом, бути по-справжньому відкритими до того, що постає перед нами, без особливої послідовності дій.

Приміром, під час нещодавньої поїздки до Японії, мені випала нагода провести кілька годин у Токіо. Опинившись в діловому районі Сібуя, я безцільно сновигав серед неонових знаків і натовпів людей. Коли я проходив повз павільйон пачинко (популярні ігрові автомати з простою механікою. – Platfor.ma), мої відчуття натикалися на стіни диму і какофонію звуків. Увесь ранок моя увага працювала в «дослідницькому» режимі. А коли пізніше того ж дня мені потрібно було зосередитися на навігації в метрополітені, моя увага перемкнулася в протилежний режим.

Сідай, пиши, страждай: що не так із копірайтерами та що з цим робити

АвторКатерина Іголкіна
12 Березня 2019

Нещодавно в Києві пройшла конференція Copyrafting для всіх, хто пише. Найгарячіші відгуки отримав виступ головного редактора WAS Івана Сіяка про те, чому погано бути копірайтером, а також як стати райтером і трохи заспокоїтися. Platfor.ma записала найцікавіше.

Іван Сіяк, головний редактор WAS

1997 року я вперше влаштувався на роботу, пов’язану з текстами, і десять років працював на телебаченні, тому багато знаю про погані тексти. Потім була реклама, й ось що мене схвилювало: в українських креативних агентствах працюють дуже молоді люди. Якщо ви дорослий, зрілий копірайтер, з часом вам доведеться шукати іншу роботу.

Звісно, є в рекламі круті люди 35-40+: креативний директор BBDO Ден Келеберденко, Андрій Федорів, Євген Камінський із Think McCann. Але вони піднялися з дизайнерів і акаунт-менеджерів. Копірайтерів, які б виросли, посивіли і лишилися в українському рекламному бізнесі, дуже мало.

Я пропоную кожному копірайтеру замислитися про майбутнє. Головною компетенцією в агентствах вважають креативність. Але вам треба прокачувати вміння писати довгі тексти на різні теми. Ви маєте забезпечити собі життя після реклами.

Не те, що здається: 5 візуальних ілюзій, які створює для нас мозок

9 Березня 2019

Чому іноді ми сприймаємо кольори «неправильно» та скрізь бачимо обличчя? Проект INSCIENCE та журнал «Куншт» розібралися з цим разом із науковцями. 10-го березня подія Science After Dark поєднає виступи фізіолога Віктора Досенка та астрофізикині Дар’ї Добричевої про світло з виставою театру тіней. А спеціально для Platfor.ma вони разом з фізикинею Ярославою Лопатіною та нейробілогинею Наною Войтенко розкривають секрети оптичних ілюзій.

Біле світло від нашого Сонця складається з усієї гами кольорів, що ми інколи бачимо як райдуга в небі. Вчені називають цю райдугу спектром.  Всі кольори мають трошки різні довжини хвиль. У червоного кольору – найдовша хвиля, у синього значно коротша.

Тож чому ми бачимо вдень синій колір неба, а на заході Сонця він може бути червоним? Весь секрет в тому, як світло від Сонця реагує на газ нашої атмосфери. Молекули цих газів взаємодіють з сонячним світлом і відбивають синій колір у всіх напрямках, оскільки він має коротку довжину хвилі. В той час, як червоний з більшою довжиною хвилі може проходити далі. Коли ви дивитесь вдень на небо ви бачите блакитний колір, оскільки атмосфера розсіює блакитний колір. Чому ж заходи сонця ми бачимо червоного кольору? При заході сонце знаходиться нижче над горизонтом, тому хвиля повинна пройти більшу відстань, ніж коли сонце в зеніті. В цей час сонячні промені проходять через водяний пар і пил, що поглинають синій колір, даючи можливість червоному кольору пройти до наших очей.