У середньому людина перевіряє смартфон 150 разів на день. І це тільки смартфон, а ще ж є і сповіщення на ноутбуках та інших гаджетах. Рік тому співзасновниця Platfor.ma Марія Фронощук спробувала взяти під контроль вплив технологій на своє життя, а потім випадково дізналася про рух Time Well Spent. Його ідеологи закликають міняти сервіси таким чином, щоб вони не відволікали людей, а допомагали їм сфокусуватися на важливому. Чого Марія і вам бажає. (А здесь этот текст можно прочитать на русском.)
Уявіть, що видатні вчені минулого починали б день не з роздумів про те, як влаштована гравітація й атоми, або ще з чогось важливого, а з розглядання фото в Instagram і гортання стрічки Facebook. Потім вони розбирали б пошту від повідомлень Групону і LinkedIn, а за секунду до найбільшого відкриття їх відволікало би сповіщення зі Slack. Момент геніальної еврики був би втрачений назавжди. Приблизно такими словами творці Dropbox пояснюють, як сучасні технології відчайдушно змагаються за нашу увагу і відбирають її в інших занять, винаходячи для цього все більше маніпуляцій.
Я зовсім не видатна, але минулої весни помітила, що занадто часто відволікаюся. Якісь хвилинні справи затягуються на годину, а робочий день – до півночі. Починаючи з невинного TED-ролика на YouTube, ти закінчуєш десятигодинним ретро-відео з аеробіки, а потім розумієш, що сидиш і безнадійно скролиш стрічку Facebook, геть забувши, навіщо взагалі її відкривала. На зустрічах твій телефон завжди повинен бути в полі зору – раптом хтось напише, і навіть на відпочинку, де ти ніби й так відволікаєшся від роботи, потрібно обов’язково відволіктися ще на щось, наприклад, подивитися нові фото друзів.
Gmail, Slack, Asana, Facebook, Messenger, Instagram, Telegram, Pinterest, Pocket, Viber, Skype, Uber – це навіть не повний список сервісів, якими я користуюся кожного дня. Всі вони шлють мені якісь сповіщення тоді, коли заплановано алгоритмом або зручно якимось людям або виданням. Але не мені. Мені це майже завжди незручно – я або працюю, або вчуся, або відпочиваю. Якщо абстрагуватися від нав’язливого бажання бути завжди на зв’язку, то можна поставити собі питання: з якого дива взагалі хтось може вважати свої справи, прохання чи нагадування настільки важливими, щоб я неодмінно мала все залишити і приділити увагу саме йому?
В якийсь момент, після чергового дня зі шквалом дзвінків і повідомлень, я просто розлютилася і видалила зі смартфона всі програми соцмереж, а також відключила абсолютно всі сповіщення. А потім склала собі короткий графік того, коли буду перевіряти кожен із сервісів. Для екстрених ситуацій залишила тільки дзвінки. На щастя, за останній час тих, хто полюбляє дзвонити, настільки часто посилали горіти в пеклі, що дзвінків стало набагато менше.
Перший місяць такий детокс давався складно, але згодом кровна прихильність до смартфону, бажання перевірити пошту або стрічку, страх, що я пропускаю щось важливе, кудись зникли. Зараз у вихідний я часто можу вийти з дому взагалі без телефону, а на зустрічах до нього навіть не торкаюся.
Це дивно, і я сама була вражена, але за весь цей час, за цілий рік, не було жодної справи, яка постраждала б через те, що я не була на зв’язку цілодобово.
З-поміж іншого, досягти такого дзену мені допоміг Трістан Харріс і його рух Time Well Spent. Його думки здалися мені настільки світлими і доречними, що я вирішила переказати найважливіше.
Харріса та його рух називають чи не єдиним, що є спільного у Кремнієвої долини і совісті. Харріс закінчив Стендфорд за фахом «Комп’ютерні науки», де вивчав поведінкову економіку, соціальну психологію, а також способи зміни звичок і поведінки людей в Лабораторії технологій переконання (Persuasive Technology lab).
До 2016 року Харріс працював у Google, досліджуючи, як можна проектувати технологічні продукти так, щоб етично вберегти мільйони людей від маніпуляцій. А після заснував некомерційну ініціативу Time Well Spent – рух, який прагне ввести нові стандарти етичного дизайну. Саме показник time well spent (добре проведений час) Марк Цукерберг проголосив головною дизайн-метою Fаcebook на 2018 рік – велика перемога, навіть незважаючи на те, що до мети ще далеко.
Впадати в еко: чому з електрокарами, заміною пластику та енергозберіганням все не так просто
Наша планета – величезна система, де одна ланка залежить від іншої, а будь-які зміни у природному балансі ми врешті відчуваємо на собі. Все частіше ми вигадуємо нові способи збереження довкілля, використовуємо альтернативні види енергії, аби не спричинити руйнівні процеси у навколишньому середовищі. Platfor.ma вирішила розібратись, чи справді переробка сміття та енергозберігаючі лампи зможуть врятувати природу, а електрокари назавжди позбавлять людство від продуктів нафтової промисловості.
Вчені вже давно б’ють на сполох, застерігаючи нас, що з кожним роком людство споживає більше, ніж природа може давати. Це призводить до зникнення лісів, забруднення повітря й води і вимирання багатьох видів тварин. З такими темпами вже у цьому сторіччі сотні мільйонів людей будуть змушені шукати іншу планету для життя. Саме тут на допомогу приходять екологи зі своїми ідеями порятунку планети.
Останніми роками виробництво й використання матеріалів з пластику починають обмежувати, оскільки все більше відомо про його згубний вплив на довкілля. Проте його кількість в світовому океані продовжує зростати. За даними дослідників, в океанах вже зараз знаходиться понад 150 млн тонн пластику і з кожним роком ця кількість невблаганно збільшується. Аби зрозуміти усю масштабність проблеми, уявіть, що кожну хвилину в океан скидають цілу вантажівку таких відходів. Згідно з останніми прогнозами, за десять років пластику в океані стане майже вдвічі більше.
Все це врешті відбивається й на людях. Так, дослідження питної води по всьому світу показало, що частки пластику містяться в 83% з проб. Крім того, пластик накопичується в тканинах їстівних риб, з якими також потрапляє в раціон людей.
Більшість захисників довкілля вважають, що найдієвіший спосіб порятунку планети – це переробка пластикових відходів. Один з ключових елементів – сортування сміття. Всі знають, як відбувається цей процес – наприклад, ви купили пляшку газованого напою, а після використання викинули її в потрібний контейнер. Далі замість того, аби розкладатись на звалищі майже 500 років, її подрібнюють і повторно використовують для створення меблів, канцелярський товарів і навіть одягу.
Проте для того, щоб процес переробки відбувся правильно, слід пройти довгий шлях від сортування до використання отриманої сировини в іншій галузі виробництва. Зазвичай це не дуже вигідно. Наприклад, для того, щоб переробити одну тонну відходів у такому мегаполісі як Нью-Йорк, вам доведеться заплатити на $300 більше, ніж просто вивести сміття на звалище або спалити його. З роками ця сума перетвориться на мільйони доларів.
Якщо більшість екологів впевнені, що переробка сміття подолає забруднення планети, то чому ж ми не бачимо позитивних змін? Адже по всьому світу вже не перший рік працюють потужні станції, де відходи піддаються безпечній переробці. Відповідь дуже проста – цього замало. Наприклад, щоб компенсувати величезну кількість шкідливих вихлопів, яка виділяється під час авіаподорожі з Нью-Йорку до Лондона, слід переробити близько 40 тис. пластикових пляшок. Ознайомившись з розкладом рейсів будь-якого аеропорту, одразу можна зрозуміти – наше покоління навряд чи стане свідком екологічного дива.
Що можемо зробити ми?
Для початку, варто обмежити щоденне використання виробів з пластику у господарстві. Позбудьтесь, нарешті, вашого «пакета для пакетів» і візьміть за звичку брати з собою на шопінг торбинку з тканини. По-перше, це досить зручно, а по-друге, це справді мінімізує кількість пластикових відходів у вашій оселі. Звичайно, це лише крапля в морі, проте великі зміни завжди починаються з маленьких кроків.
Міф – це серйозно: як Apple та ІДІЛ використовують формули Древньої Греції
На перший погляд, ми живемо у раціональному світі, де з дитинства вчимося точності суджень та прагматичній поведінці, а з міфами зустрічаємося лише у мультфільмах або під час прибирання книжкових полиць. Та це лише на перший погляд. Експерт з комунікацій, кандидат філософських наук й лектор курсу «Міф: нові версії реальності» в «Культурному Проекті» Антон Дробович пояснює, чому в епоху наукового знання ми не позбулися міфологічного світогляду, та як побачити стародавні сюжети в політиці, маркетингу, комунікаціях і популярній культурі.
Міф існував щонайменше за 60 тис. років до винайдення логіки, і люди як вид разів у 25 довше жили із міфологічним світоглядом, ніж з науковим. Все вказує на те, що міф історично був першим способом пояснення світу – ще до того, як ми навчилися проводити експерименти, вигадали науку та теорію аргументації. Це не добре і не погано, але це точно не минуло для нас безслідно.
Наука потребує доказів, умовиводів й експериментів, вона починається із сумніву в реальності, з її випробування. Для міфу ж докази невластиві, він взагалі не базується на логіці. Його внутрішня природа нікому нічого не нав’язує і не претендує на пояснення світу, вона просто пропонує свою інтерпретацію.
Міф – це яскрава й емоційна картина світу, сповненого чудес і таємниць. Жодних доказів, жодної боротьби за аудиторію, жодного розділення на тих, хто має рацію, і тих, хто неправий. Всі охочі можуть прийняти цю картину, а скептики її взагалі не бачать, бо щойно застосовують до неї раціональну перевірку, вона перестає працювати. Класичний міф байдужий до аргументів та дискусій, але він цінний сам по собі і багато говорить про тих, хто його створив і використовує.
Вперше міфологічні структури з політичною метою були використані ще в античності, але не будемо заглядати так далеко, адже маємо приклад, якому менше 100 років – політика ізоляціонізму Радянського Союзу. Коли комуністам не вдалося поширити свою «більшовицьку революцію» на весь світ, вони зрозуміли, що не витримають конкуренції з нормальними країнами, і закрили кордони. Але це потрібно було якось обґрунтувати.
Раціональних аргументів не знайшлося, тож більшовики вигадали дуже емоційно-міфологічну історію про «злобний загниваючий захід», який спить і бачить, як би знищити молоду республіку більшовиків. Навіть мовою офіційних документів вони оголосили весь закордон «враждебным капиталистическим окружением» («Положение о въезде и выезде из СССР» від 5 червня 1925 року). Офіційно проголошувалося, що всі, хто їздить за кордон, можуть потрапити під вплив «загниваючого заходу», що скрізь чатують зловорожі агенти, що потрібно виявляти ворогів народу і боротися з ними, і що в капіталістичних країнах тих, хто вірить у «світлі ідеали марксизму-ленінізму» ловлять і піддають усім можливим тортурам.
Platfor.ma запускає спецтему «Ідеї». У ній ми будемо розповідати про інноваційні кейси з усього світу, які надихають і змінюють життя – такі, як чат-бот Dadbot, що дозволив синові спілкуватися з померлим батьком. Як це було зроблено і чи може кожен з нас створити свою діджитал-копію, що житиме вічно?
Передісторія. «Комп’ютер і людина – істоти різних видів», – сказав інженер комп’ютерного проекту Джозес Вейценбаум і у 1966 році створив першого у світі чат-бота «Елізу». Сам автор назвав її «пародією на психотерапевта». Метою була демонстрація проблем при створенні бази даних про реальний світ. Через кілька десятків років подібні боти стануть буденністю.
У 1982 році одинадцятирічний Джеймс Влахос просиджував з «Елізою» години. Бот настільки вразив хлопця, що через кілька років він освоїв мову програмування Basic, а будучи журналістом, продовжив слідкувати за індустрією і в 2015 році написав для The New York Times про Hello Barbie – нову версію відомої ляльки, що вміє говорити.
Hello Barbie була одним з проектів PullString – компанії, що створює голосові додатки, які максимально точно імітують людську мову. Після виходу іграшки компанія заявила, що не хоче обмежуватися розважальною індустрією й бізнесом і хотіла б надавати послуги з «увіковічнення» людей. Дуже скоро ця новина відіграє головну роль в сімейній історії Джеймса.
Перший у світі чат-бот «Еліза»
Проблема. У 2016 році Джеймс Влахос дізнався, що його батько помирає. Рак четвертої стадії без шансів на видужання, більше того – у Джона Джеймса Влахоса-старшого лишалося всього кілька місяців. Він був сином грецьких іммігрантів, виріс у містечку в Каліфорнії, закінчив економічний факультет і керував великою юридичною фірмою. Працював спортивним редактором, коментатором, очолював театральну трупу, володів чотирма мовами, був гідом-волонтером.
Джеймс вирішив, що батько дійсно гідний того, щоб лишитися у пам’яті, тому починає серію інтерв’ю з помираючим. Виходить 203 сторінки формату А4, 12 кегль – це і є життя Джона Джеймса Влахоса.
Ідея. Через кілька днів після постановки діагнозу Джеймс дізнається про те, що компанія PullString викладає свої цифрові інструменти у вільний доступ. У Джеймса відразу ж виникла, здавалося б, шалена ідея – перетворити спогади батька на чат-бота, з яким можна буде розмовляти після його смерті. Переживши моральні баталії, він розповів про задум родині. Після недовгих сумнівів вони погодилися.
Рішення.Тисячі слів, сказані Джоном Джеймсом Влахосом, були розбиті на окремі теми: «Греція», «Трейсі», «Окленд», «Навчання», «Кар’єра», «Пісні і жарти» і так далі. Після написання розгалуженого коду в PullString, підбору синонімічних фраз і тестування Dadbot запустили в месенджері Facebook. Влахос-старший власноруч протестував бота – помираючи, він розмовляв із цифровою копіює себе, що буде жити, поки існуватиме сервер у Сан-Франциско, на який його записали.
Якщо ви серйозно налаштовані на роботу в креативних індустріях, перший крок допоможуть зробити школи, в яких діляться не тільки теорією, а й практикою. Platfor.ma зібрала ключову інформацію про місця, де можна отримати творчу професію.
Приклади курсів: Арт-дирекшн, Основи веб-дизайну, Urban design, UX architecture, Айдентика, Digital & product marketing, Front-end, Data science, Ігрова 2D-анімація
Вартість навчання: 3 500-12 000 грн на місяць
Тривалість: від 1 місяця до 1 року
Фото: prjctr.com.ua
Фото: prjctr.com.ua
Фото: prjctr.com.ua
Фото: prjctr.com.ua
Фото: prjctr.com.ua
Projector спеціалізується на дизайні, ІТ-розробці, проджект-менеджменті та маркетингу. Крім основної київської локації на Воздвиженці, існують філіали школи в Одесі та Львові, а ком’юніті об’єднують не тільки заняття, а й коворкінг та постійні відкриті події.
Тут вважають, що вчитися потрібно «руками» та на фідбеках досвідчених кураторів. Серед викладачів – дизайнер і засновник школи Олександр Трегуб, ілюстраторка Варвара Перекрест, експерт з UX-дизайну Олександр Іванов, дизайнер київської Студії Артемія Лебедєва Антон Жуков, спеціалістка з комунікацій Надія Перевізник і багато інших успішних професіоналів-практиків.
Курси розраховані на різний рівень підготовки – від початківців до спеціалістів, які готові стати експертами. Для останніх у Projector розробили річні системні курси «Professium» з візуальних комунікацій, продакт-менеджменту та продакт-дизайну. Якщо ж навчатися цілий рік ви не готові, обирайте курси на кілька місяців, ходіть на тематичні заходи, дивіться онлайн-трансляції лекцій і пам’ятайте девіз школи: між «думати» «робити» тут вибирають «думати та робити».
Приклади курсів: Art direction, Strategy, Account management, Creative writing, Fashion
Вартість навчання: 12 000-30 000 грн за курс
Тривалість: від 8 до 20 тижнів
Фото: facebook.com/KyivAcademyofMediaArts
Фото: facebook.com/KyivAcademyofMediaArts
Фото: facebook.com/KyivAcademyofMediaArts
Фото: facebook.com/KyivAcademyofMediaArts
Фото: facebook.com/KyivAcademyofMediaArts
КАМА націлена на розвиток індустрії креативності, тому в академії представлений широкий спектр курсів – наприклад, дизайн графічний та інтерактивний, Filmmaking, література та журналістика, сучасне мистецтво з двома програмами для арт-менеджерів і художників. А ось напрямок реклами та маркетингу розбили на чотири профільні курси: Art Direction, Copywriting, Strategy та Digital Marketing.
У навчанні допомагатимуть люди, чиї роботи часто стають призерами міжнародних фестивалів: засновник і креативний директор Banda Agency Павло Вржещ, журналіст і редактор Гліб Гусєв, керівник департаменту стратегії в брендинговій компанії Fedoriv Олександр Шумило або директорка видавництва «Основи» Дана Павличко.
Кожен день навчання тут – це спілкування з креативними директорами та стратегами відомих рекламних агентств, обговорення ідей з західними та українськими дизайнерами й режисерами, дискусії з відомими архітекторами та арт-критиками, а значить, обговорення реальних кейсів, актуальних ідей і рішень, які працюють.
Вартість навчання: від 2 000 грн за експрес-курс до 5 900 грн на місяць
Тривалість: від 5 днів до 6 місяців
Фото: svc.com.ua
Фото: svc.com.ua
Фото: svc.com.ua
Фото: svc.com.ua
Фото: svc.com.ua
Це професійна школа графічного дизайну та візуальних комунікацій, чия велика мета – інтегрувати український дизайн і сучасне мистецтво в міжнародне креативне середовище. Тому майбутніх дизайнерів тут навчають не тільки робити, але й думати, і прагнуть виростити тих, хто буде формувати галузь, а не обслуговувати її.
Серед форматів навчання – комплексні 6-місячні курси, літня школа, експрес-курси, лекції, майстер-класи та воркшопи. Менторами й викладачами будуть арт-директорка Марія Плотнікова, дизайнери Юрко Гуцуляк і Дмитро Клищик, художник Антон Логов та інші.
У студентів розвивають професійні компетенції для подальшої роботи в дизайні та креативних індустріях, а навчання базується на роботі з реальними проектами. Кожен учасник отримає фідбек від практиків індустрії та критичний аналіз, візьме участь в дослідженнях і експериментах і створить своє портфоліо.
Приклади курсів: Основи дизайну, Lettering.Basic, Graphic design, Web Design.Basic
Вартість навчання: 3 000-22 000 за курс, 1200 грн – інтенсив
Тривалість: від 1 до 4 місяців
Фото: meatstudies.com
Фото: meatstudies.com
Фото: meatstudies.com
Фото: meatstudies.com
Фото: meatstudies.com
Академія дизайну проводить лекції, інтенсиви та курси для тих, хто хоче на практиці освоїти нову професію або прокачати вже набуті навички. У MEAT Studies навчання побудовано на обміні досвідом, практиці, кейсах і поступовому зануренні, коли вас не кидають у вир з головою, а супроводжують від створення окремих елементів до презентації готового проекту клієнтові. Тут можна як записатися на короткі заняття на кшталт 2-денних воркшопів, так і пройти 4-місячні курси.
Фото: instagram.com/meat.studies/
Фото: instagram.com/meat.studies/
Організатори обіцяють кинути всі сили на те, щоб закохати вас не тільки в красиву оболонку, але і в суть речей – ретельне проектування та аналіз. Керувати процесом будуть досвідчені куратори: дизайнер з понад 10-літнім стажем Олександр Кагор, Олександр Процюк, який працював над проектами «Голос Країни» і «Світське життя», редакторка тревел-шоу «Орел і решка», сценаристка та режисерка Тетяна Поставна.
Приклади курсів: Content full course, Creative thinking full course, Workshop.Instagram: інструкція з використання, Personal branding intensive
Вартість навчання: близько 15 000 грн за курс, воркшопи та інтенсиви – 1 500 грн
Тривалість: від 6 тижнів до 2 місяців, окремі заняття – 1-3 дні
Фото: facebook.com/bazilikschool
Фото: facebook.com/bazilikschool
Фото: facebook.com/bazilikschool
Фото: facebook.com/bazilikschool
Фото: facebook.com/bazilikschool
У школі Bazilik проводять курси, воркшопи та інтенсивні заняття для фахівців з комунікацій, які хочуть розширити спектр знань та освоїти основні інструменти, а також для власників бізнесу, яким потрібно зрозуміти про комунікації все й відразу.
Лектори школи – практики, які мають за плечима успішні кейси: наприклад, Костянтин Мартиненко – сертифікований фахівець Google Analytics і AdWords, який працював з Syndicate Original, ЕБШ, The Great Gatsby Ballet, Віктор Дубровін – керуючий партнер і директор з розвитку бізнесу в агентстві Aimbulance, Яна Дехтяр – керівник відділу маркетингу мережі медичних лабораторій «Сінево».
У Bazilik можна пройти курси з копірайтингу, дизайну, маркетингу, фотографії, креативного мислення. Студенти, які закінчили курс, винагороджуються сертифікатом про прослухані лекції або диплом про пройдений теоретичний і практичний курс.
Приклади курсів:Команда і HR,Digital-стратегія (онлайн-курс), Візуальний SMM-контент, Робота з негативом у соцмережах
Вартість навчання: 3 400-9 500 грн
Тривалість: 8-9 занять
Фото: facebook.com/pg/vshk.org
Фото: facebook.com/pg/vshk.org
Фото: facebook.com/pg/vshk.org
Фото: facebook.com/pg/vshk.org
Фото: facebook.com/pg/vshk.org
У ВШК можна дізнатися про комунікації в маркетингу, HR, менеджмент та бізнес-адміністрування, причому в школі проводять як онлайн, так і офлайн-заняття.
Кожен курс розробляється спільно з лекторами, які готові ділитися досвідом і крутими кейсами. Наприклад, Андрій Федорів – засновник брендингового агентства Fedoriv, Тетяна Лукінюк – генеральна директорка Red Bull в Україні та Білорусі, Павло Шеремета – український менеджер-економіст, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи.
Після кожного заняття студент буде отримувати практичні завдання від лекторів, а при успішному виконанні всіх здобуде диплом про проходження курсу.
Вартість навчання: 1 650-1 900 грн. Додатково оплачуються майстер-класи, інтенсив і матеріали програми –1 150 грн
Тривалість: 1 місяць
Фото: svobodnaya.academy
Фото: svobodnaya.academy
Онлайн-програма освітньої платформи «Свободная» складається з 25 практичних занять і призначена для маркетологів, PR-фахівців, підприємців, менеджерів і всіх, хто займається просуванням або продажем товарів і послуг. Особливу увагу куратори курсу будуть приділяти розробці стратегій бренду – маркетинговій, комунікаційній (PR), SMM, креативній та репутаційній. Крім цього студенти отримають необхідні знання про маркетингові та PR-інструменти, брендинг, нейро- та відеомаркетинг, а також рекламні технології.
Починати свій шлях у світі реклами студенти будуть не з порожніми руками – напередодні програми організатори надішлють спеціальний блокнот, освітні матеріали та чернетки основних документів. А далі за справу візьмуться куратори, серед яких Андрій Фрольченков – незалежний SMM-фахівець, який раніше працював в Red Keds і BBDO (Москва),та Нурі Гульвер – перший креативний директор PornHub і креативний директор агентства Vietnam (Туреччина).
Після закінчення курсу студенти завжди зможуть поставити питання викладачам чи переглянути відеозаписи занять, до яких буде відкрито доступ протягом одного року.
Кілька разів на рік цей курс збирає людей, які мріють працювати в культурі та знайти зв’язки у креативних сферах, систематизувати навички та досвід, навчитися створювати та управляти арт-проектами.
Програма складається з 10 інтенсивних та комплексних модулів, які направлено на вивчення особливостей проектного менеджменту культурних ініціатив. Кожен модуль має декілька форматів занять: теорію, практикум, вивчення кейсів культурних проектів і зустрічі з засновниками. Також на студентів чекають гостьові візити до організаторів успішних проектів, щоб краще роздивитися робочі процеси, а також групові проекти, нетворкінг з учасниками попередніх курсів і консультації менторів програми.
Фото: facebook.com/NiicePublishing
Фото: facebook.com/NiicePublishing
Серед інших, досвідом з учасниками діляться піар-менеджерка арт-центру Closer Аліса Маллен, засновниця та організаторка ярмарку «Кураж Базар» Альона Гудкова, Олександр Тодорчук з агентства Gres Todorchuk PR і Катерина Тейлор – експертка з сучасного мистецтва, співзасновниця компанії Art Management і Port creative hub.
Учасників курсу часто запрошують на стажування, пропонують набратися досвіду в ролі волонтера чи навіть відразу беруть на роботу – все залежить від навичок та компетенцій, мотивації та мети. Крім того, на курсі можна знайти ідею та команду, про яку ви давно мрієте.
Приклади курсів: Фотожурналістика, Історія фотографії, Базовий курс для початківців
Вартість навчання:базовий курс – 2 500 грн, поглиблений – 2 400 грн на місяць
Тривалість: базовий – 6 тижнів, поглиблений – 3 місяці
Фото: marushchenko.com
Фото: marushchenko.com
Стати студентом школи відомого українського фотографа Віктора Марущенка можуть навіть новачки та ті, хто має базові навички володіння фотоапаратом. На вибір – базовий інтенсивний і поглиблений курси, авторські програми «Відеоарт» і «Фототема» чи заняття з фотожурналістики та історії фотографії.
Викладачі школи – фотографи зі світовими іменами та власним поглядом на мистецтво й техніку фотгграфії: Віктор Марущенко, Олександр Глядєлов, Єфрем Лукацький, Аліна Клейтман, Олександр Кадніков, Валерій Мілосердов. Свого часу у школі навчалися фотограф Роман Пашковський і засновниця міжнародного тижня моди «Mercedes-Benz Kiev Fashion Days Дар’я Шаповалова.
Після закінчення курсу випускники отримують сертифікат, а викладачі продовжують працювати з учнями в творчому режимі проектів, конкурсів, виставок і безкоштовних консультацій.
Приклади курсів: Основи фотографії, Просунутий фотограф, Творча професійна фотографія
Вартість навчання: 2 400-7 200 грн
Тривалість: 5-6 тижнів
Фото: photoschool.kiev.ua
Фото: photoschool.kiev.ua
Як відомо, якість знімків залежить не тільки від камери. У Київській школі фотогграфії досвідчені фотографи готові поділитися досвідом і розповісти, як правильно підбирати налаштування діафрагми та витримки, точку зйомки, розуміти основи композиції, вміло налаштовувати камеру під різні умови освітлення, щоб красиво знімати на вулиці та в приміщенні.
Студентів чекає практика в трьох сучасних класах та чотирьох обладнаних студіях у зручний час – зранку, вдень або ввечері. Як варіант – індивідуальне навчання. Крім цього є можливість влаштувати свою першу виставку в галереї школи, отримати консультацію з вибору фототехніки, орендувати студію за пільговою ціною або поїхати у фототур Україною та за кордоном.
Фото: facebook.com/groups/photoschool
Фото: facebook.com/groups/photoschool
Вчити будуть, наприклад, репортажний і студійний фотограф Костянтин Сова, Ігор Червоненко, чиї роботи були опубликовані в журналі National Geographic, або Євген Золотов, який створює яскраві, переконливі образи для КЮЗ, Roshen, МТС, McDonald’s, Nestle, Unicef.
Приклади курсів:Advanced Studies In Integrated Urban Development
Вартість навчання: 9 800-11 800 грн
Тривалість: від 5 до 7 місяців
Фото: facebook.com/CANactions
Фото: facebook.com/CANactions
Фото: facebook.com/CANactions
Фото: facebook.com/CANactions
Фото: facebook.com/CANactions
Школа CANactions дає освіту людям, які будуть тримати у своїх руках міста України. Це не тільки архітектори та будівники, а й, наприклад, працівники міських і громадських організацій, активісти, молоді містопланувальники, а також загалом всі, хто цікавиться розвитком урбаністики та готовий змінювати міста на краще.
Школа орієнтується на актуальну ситуацію у сучасних містах та вчить навичкам ефективної практичної роботи, тому навчання базується на реальних кейсах, взаємодії з громадами, розробці та тестуванні власних концепцій. Також важливою частиною є командна робота й обмін досвідом між представниками різних професій – коли соціолог знає, що порадити архітектору, а містопланувальник радиться з політологом.
Найґрунтовніший курс Advanced Studies In Integrated Urban Development триває 7 місяців, але крім нього в школі проводять 5-місячні тематичні студії, окремі тренінги та воркшопи. Ще одна хороша можливість познайомитися з роботою CANactions – відвідати лекцію, майстер-клас чи дискусію в рамках публічної програми. До школи приїжджають лектори з усього світу, тому заняття часто проводяться англійською мовою.
Вартість навчання:підготовчий курс – 30 000 грн, бакалаврат – 120 000 грн на рік
Тривалість: підготовчий курс – 1 рік, бакалаврат – 3 роки
Фото: kharkiv.school
Фото: kharkiv.school
Фото: kharkiv.school
Нову школу заснували архітектор Олег Дроздов і бізнесмени з Харкова, Києва та Одеси. Вони хочуть змінювати українські міста і вважають, що в Україні досі бракувало сучасної освіти, яка б допомагала архітекторам відповідати на виклики сьогодення. За словами Дроздова, «зараз роль архітектора важлива в тому числі як чутливого модератора соціально-економічного розвитку просторів та міст».
За методиками навчання в ХАШ орієнтуються на Велику Британію і ставлять за мету підготувати майбутнє покоління професійних відповідальних архітекторів та урбаністів, які не бояться робити щось нове. Тут чекають і на тих, хто точно вирішив навчатися на архітектора (їх запрошують на бакалаврат за спеціальністю «Архітектура та містобудування»), і на тих, хто ще не знає, чи підходить йому ця професія, але хоче спробувати (для них існує підготовча програма «нульового» року).
На підготовчих курсах студенти вивчають такі дисципліни, як «Архітектура», «Урбанізм», «Соціологія», «Скетчинг», «3D-моделювання», «Графічний дизайн». У школі є макетна майстерня, де обладнано місця для роботи з деревом, бетоном, глиною, металом, з архітектурними макетами, а також простір для створення та тестування конструктивних елементів будівель. Перший курс бакалаврів почне навчатися восени 2018 року, і п’ятьом талановитим студентам виділять стипендії. В 2019 році в школі запустять магістратуру, а протягом наступних років планують відкрити спеціалізації «Ландшафтна архітектура», «Міське планування», «Міський дизайн».
Це курс для тих, хто хоче створювати сильні комерційні, SMM- і художні тексти, для фахівців, які займаються просуванням бренду, для підприємців і компаній, а також для тих, хто просто щодня працює з текстами.
Тут обіцяють навчити захоплююче писати в різних форматах і стилях, а сам курс складається з практичних занять і майстер-класів. Серед викладачів заявлені лише практики: редактори журналу «Сноб», сайтів «Батенька, да вы трансформер» й adme.ru, журналісти «Еsquire» і «The New Yorker», копірайтери брендів Lexus, Audi, Nestle, Visa, Pepsi, Lingualeo.
Крім того, у школі можна знайти різні програми та формати: наприклад, дводенні та триденні інтенсивні курси в Києві та Одесі, довгий онлайн курс з практичним одноденним інтенсивом після онлайн-навчання та онлайн-курс з написання і видання своєї книги.
Приклади курсів: Школа редагування, Курс письменницької майстерності, Школа художнього перекладу, Літня літературна школа
Вартість навчання: організаційний внесок у розмірі 1 000-1 200 грн
Тривалість: 2 дні, окремі події – тиждень
Фото: facebook.com/litosvita
Фото: facebook.com/litosvita
Організація «Літосвіта» проводить освітні програми з літератури, книжкової та редакторської справи та в інших сферах, які пов’язані з роботою над текстом. Курси, лекції, майстер-класи, тренінги, воркшопи доступні усім, хто зацікавлений в отриманні якісних знань і професійному рості.
Фото: facebook.com/litosvita
Фото: facebook.com/litosvita
Організатори намагаються зробити процес навчання цікавим та різноманітним, тому часто окрім звичних лекцій бувають походи в гори, екскурсії, літературні вечори та барбекю-паті, літературні ігри та неформальне спілкування з лекторами. До речі, імена викладачів говорять самі за себе: тут навчають Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Андрій Курков, Любко Дереш, Мар’яна Савка, Ірина Цілик, Дана Павличко та інші.
Вартість навчання: магістратура – 53 000 грн (передбачені стипендії)
Тривалість: 2 роки
Фото: facebook.com/journalistyka
Фото: facebook.com/journalistyka
Фото: facebook.com/journalistyka
Школа продовжує традиції Українського католицького університету, тому прагне зробити українську журналістику відповідальною, свідомою, якісною і разом із тим виховати любов до своєї професії та творче чуття. За дворічною магістерською програмою у Львові готують універсальних журналістів, які зможуть однаково добре працювати у газеті, онлайн-медіа, на радіо або телебаченні. Оволодіти професійними знаннями можуть як бакалаври, так і магістри, спеціалісти будь-якої спеціальності.
Два роки навчання зроблять насиченими та незабутніми такі викладачі, як Отар Довженко, Вахтанг Кіпіані, Ярослав Грицак чи фотожурналіст і лауреат Пулітцерівської премії Денніс Чемберлін. А після випуску студенти отримають диплом УКУ та диплом магістра державного зразка.
Нудно не буде, бо під час навчання студентів чекають майстер-класи, дебати, виступи, знайомства, незвичайні завдання та найцікавіше – можливість стажування в іншій країні. П’ятеро студентів з найвищим рейтингом поїдуть після першого семестру на два тижні на стажування закордон – усю подорож оплачує університет.
Вартість навчання: безкоштовно (бюджетна форма) або 66 000 грн
Тривалість: 2 роки
Фото: facebook.com/MohylaJSchool
Фото: facebook.com/MohylaJSchool
Журналістська магістратура в Києво-Могилянській акедемії починалася як експеримент, а нині це своєрідний знак якості, адже випускників радо беруть на роботу українські (й не тільки) ЗМІ. Школа вже 16 років поспіль випускає журналістів, які спеціалізуються на новинах та суспільних подіях у різних медіа. Хоча програма школи більше орієнтована на радіо та телебачення, велика увага до розуміння контексту країни та акцент на практику формує зі студентів професіоналів у будь-якій сфері журналістики. Допомагати у створенні статтей, журналів, фільмів, окремих проектів та сюжетів будуть викладачі-практики із різних українських університетів.
Нещодавно заклад став першою українською школою журналістики, що увійшла до складу Європейської асоціації журналістської освіти. А це означає, що студентів очікують розширення програми та нові цікаві викладачі.
Фото: facebook.com/MohylaJSchool
Фото: facebook.com/MohylaJSchool
Щоб вступити до школи, потрібно бути бакалавром будь-якої спеціальності та скласти обов’язкові іспити: з англійської мови та спеціальності, а також презентувати творчий доробок. Тим, чия попередня освіта не журналістська, доведеться скласти ще один іспит – фаховий.
Ця онлайн-програма буде корисна не тільки журналістам, а й маркетологам, PR- і SMM-фахівцям, підприємцям і в цілому всім, хто займається просуванням бренду та хоче писати добре й правильно. Тут навчать створювати та монетизувати медіапроекти, формувати контентну політику, писати тексти в різних жанрах і стилях, орієнтуючись на відомі медіа: The New Yorker, L’Officiel Hommes, The New York Times. Крім того, не обійдеться й без практики: ви створите контент-план для бренду, підберете tone of voice компанії в соціальних мережах, навчитеся створювати унікальний digital-контент для вашого бренду – тексти, фото та відео.
В усьому допоможуть розібратися копірайтерка Еліна Слободянюк, редактор The New York Times і триразовий володар Пулітцерівської премії Томас Торок, кореспондент журналу The New Yorker Джошуа Яффа та інші фахівці.
Випускники програми матимуть можливість поїхати в Лондон (переліт і проживання оплачуються окремо) і потрапити до редакції BBC і The Wall Street Journal, а також у ряд невеликих міських медіа та агентств. Крім того, можна отримати новий досвід в PR, медіа або маркетингу в ході місячного стажування.
Заголовне фото: We Bad для Projector (https://www.facebook.com/hiwebad)