Креативна освіта: 17 шкіл для тих, хто хоче отримати творчу спеціальність

Одессит Борис Бурда – один из лучших знатоков «Что? Где? Когда?» в истории игры и классический эрудит. Platfor.ma поговорила с ним о том, как влияет на человечество развитие технологий, где брать знания и почему во многих нынешних проблемах нет ничего нового.

– Вы классический эрудит – человек, который много помнит. Но существует мнение, что сейчас можно вообще ничего особо не знать, потому что всегда под рукой интернет, в котором есть любая информация…

– Это не так. Дело в том, что если решение интересующей вас проблемы уже где-то существует, вам все равно нужно хорошо осознавать саму задачу, чтобы его найти. Интернет ничего не изменил. Раньше все было в книгах, которые находились в библиотеках. Весь вопрос состоял только в том, чтобы найти нужную. Сейчас поиск этих «книг» стал просто быстрее, а сама процедура, по сути, не изменилась: все равно проблему нужно понимать.

Меня всегда поражают реминисценции по поводу того, что люди стали иначе воспринимать информацию из-за того, что она теперь написана не на бумаге, а на экране. Сразу представляю себе какого-то древнего шумера, который возмущается тем, что все вокруг начали использовать папирусы, и требует вернуться к старым добрым глиняным табличкам. Люди и сейчас все так же читают буквы.

Один из моих приятелей пересказывал слова своего преподавателя: «Вопросы на моих экзаменах всегда одинаковые, а вот ответы каждый год меняются».

– Можем попробовать провести аналогию с появлением калькуляторов. Если раньше вычисления приходилось делать вручную, то после их изобретения все значительно упростилось. Нет ли опасности возникновения таких своеобразных костылей для мозга, которые избавят человечество от необходимости думать?

– Подобные математические упражнения никогда не считались особо творческим занятием. Да, тогда люди лучше считали в уме. Когда Леонард Эйлер скончался, о нем сказали: «Он перестал вычислять и жить». Но теперь-то мы понимаем, что главные достижения этого ученого вовсе не в том, что он много раз хорошо умножал и делил.

– Как должно измениться образование, учитывая распространение интернета и доступ к любой информации?

– Это уже происходит само собой. Самое главное – заранее понимать, что с теми вопросами, которые можно решить интенсивным поиском, стало проще справляться. Но ведь не в таких вопросах были главные затруднения на пути человечества. Все равно до чего-то приходится додумываться самим. Мы ведь не стали страшно могущественными и грамотными где-то в XIII веке, когда появился нормальный алгоритм деления, позволявший любому делать то, что до этого считалось просто чудом. Тогда тоже случилось нечто радикальное: удел особо способных стал доступен практически всем. Сейчас тонкости деления знают даже в младших классах школы.

– Успокойте меня: развитие технологий к оглупению человечества не приведет?

– Оглупение человечества – это настолько простая, привлекательная и интересующая многих задача, что хотелось бы, конечно, чтобы мы боялись чего-то более грозного и неожиданного. Я все же уверен, что мы совершенно не стали хуже из-за того, что добираемся в другой город не пешком, а на самолете. Мы просто стали быстрее во всем.

– Есть ли некий способ быть всесторонне развитым сейчас, когда ты только что-то выучил, а оно уже устарело?

– Вообще-то так было всегда. На самом деле я не заметил, чтобы изменение знаний человека о мире резко участилось. Смешно опасаться того, что система научных знаний просто выстраивается подробнее. Мы будем с этим жить. Хорошо сказал де Голль: «Мы думаем, что будем решать проблемы, но на самом деле просто приучаемся с ними жить».

Мне кажется, что чем меньше в образовании канонов и ограничений, тем лучше. Люди разные, поэтому всем подходят разные формы обучения.

Общий путь познания всегда один и тот же. Как выразился Ньютон, мы стоим на плечах гигантов. Прожитый опыт – это очень важный путь постижения истины и без него не обойтись. Меняется только скорость постижения, но это связано даже не столько с революционностью наших изобретений, сколько с темпами передачи информации. При этом мало какое открытие средневековых математиков изменило эту скорость так, как книгопечатание. Раньше с тем, чтобы раздавать информацию, проблемы были просто колоссальные. Сам факт появления книг не то что умножил эту скорость, а изменил ее на многие порядки. От начала умения считать до XIII века, о котором мы уже говорили, человечество шло несколько тысяч лет. Следующий шаг занял десятилетия. Все дело в том, что информацию научились раздавать и сохранять.

Если скорость передачи данных менялась, то вот человеческий мозг особо не трансформировался. Мы не стали думать лучше, мы просто отработали несколько технологий. Фигурально выражаясь, нам все равно нужно перетащить груз из одного места в другое, просто теперь у нас есть автомобили.

– А как вы относитесь к различным методикам воспитания из ребенка гения?

– Сейчас появляется все больше разных соображений по поводу воспитания детей, чтобы они быстрее и качественней усваивали новое и обобщали более глубоко. И, конечно, чтобы они сохраняли ко всему этому интерес. Думаю, здесь есть определенные достижения. С другой стороны, вот скажите, что революционного произошло за последнее столетие в вопросах образования?

– Систематическое включение игровых моментов в учебу?

– Есть масса ссылок на то, что подобное использовали в античной Греции.

– Хорошо, а то, что детям передают не набор фактов, а учат действовать в определенных условиях?

– Это уж точно было еще раньше, чем в античности. Сейчас, к счастью, несколько ослабла тяга изобрести один-единственный универсальный способ учить. Хотя это такое неотъемлемое свойство бюрократии. Мне кажется, что чем меньше в образовании канонов и ограничений, тем лучше. Люди разные, поэтому всем подходят разные формы обучения.

Борьба систем все еще продолжается. Есть французы, у которых министр образования точно знает, что написано на любой странице любого учебника. Есть англосаксы – у них вариативности в учебе намного больше и школы могут пробовать что-то новое, чаще ошибаться, но и проще, не нарушая правил, выйти на новый уровень. Я считаю, что нужны очень разные методики учебы.

Образование – это мост от наших начальных знаний к знаниям большим. Как и по любому мосту, по нему плохо ходить строем.

А вообще безумная идея воспитать гениев из всех противоречит самому определению гения как человека, резко отличающегося в лучшую сторону. А превратить ребенка в гения под угрозой наказаний – метод заведомо неработающий.

– В теме образования часто вспоминают понятие клипового мышления, которое говорит о том, что людям все сложнее сконцентрироваться на чем-то. Что вы об этом думаете?

– Я получил образование в очень традиционные времена. И помню, что эта проблема была у всех детей. Никогда особо не было выбора, за какое время воспринимать информацию, был выбор: а не отложить ли книжку. Я уверен, что в этом плане ничего особо не изменилось. Более того, сейчас в учебе легче, потому что появилась масса технологий, которые помогают подкрепить интерес к образованию, подавать информацию более ярко. Любой хороший преподаватель непременно использует развлекательный элемент, любой плохой всегда его изгоняет. И в целом то, что раньше мог позволить себе только герцог или прелат, теперь доступно каждому.

Согласитесь, если мы волнуемся по поводу того, что человечество столкнулось с каким-то новым вызовом, то это означает, что мы что-то узнали – потому и столкнулись. В советское время было понятие торговли с нагрузкой: хочешь банку икры – возьми еще и три банки морской капусты, а то куда нам ее девать. Так и с познанием.

Безумная идея воспитать гениев из всех противоречит самому определению гения как человека, резко отличающегося в лучшую сторону. А превратить ребенка в гения под угрозой наказаний – метод заведомо неработающий.

Каждый год по всему миру проходит множество самых разных конференций и форумов. Многие из этих событий действительно помогают развиваться и становиться лучше. Platfor.ma собрала десять ежегодных образовательных мероприятий со всего мира, на которые стоит обратить внимание, даже если денег особо нет.

Большая международная конференция – это сразу несколько важных плюсов: масштабная выставка компаний определенной сферы деятельности, встреча с потенциальными работодателями, знакомства с единомышленниками и обмен опытом, дополнение к резюме и даже кофе-чай, сладости и подарки.

На весомую часть международных форумов можно попасть бесплатно. Дело в том, что практически на каждом таком событии можно стать волонтёром. Для этого нужно написать на почту события и прикрепить резюме. При наличии свободных мест вас пригласят помогать организаторам и стать гостем мероприятий в знак благодарности. Например, вот таких важных мероприятий:

Google DevFest

Бесплатно

Это фестиваль для разработчиков, IT специалистов, студентов и интересующихся сферой новых технологий. Чаще всего он проходит в кампусах известных корпораций, таких как Microsoft. Формат события предполагает два дня лекций, воркшопов и хакатонов с перерывами на завтрак, обед и кофе. Организаторы угощают участников, а ещё дарят футболки и goodiebags. В последний день проходит after-party с возможностью подвести итоги в неформальной обстановке.

Women Techmakers

Бесплатно

Изначально мероприятие рассчитывалось только на представительниц технических специальностей, но со временем его стали посещать и другие женщины. Спикеры на своём примере доказывают, что можно достигнуть всего, даже несмотря на закоренелый сексизм в привычно мужских сферах деятельности. С утра до вечера проходят мотивационные лекции, мастер-классы и беседы с аудиторией. Кроме этого, организаторы утраивают воркшопы для детей. Организаторы угощают участниц здоровым завтраком, обедом и перекусами. При входе каждому вручают футболку и goodiebag.

В культурной сфере зачастую просят сделать какую-то работу бесплатно – потому что это важный проект или он сулит исполнителю пиар. Сооснователь агентства Art Management и Port Creative Hub Катерина Тейлор считает, что оплачиваться должен любой труд.

На прошлой неделе мне трижды предложили бесплатно сделать разного рода проекты. Бесплатно – потому что они социальные, важные и некоммерческие. Все бы ничего, но некоммерческие, социальные и важные проекты – это и есть моя работа, поскольку творческий сектор – как раз те люди, которые все эти инициативы обслуживают. А слово «социальный» далеко не всегда означает благотворительный и уж тем более волонтерский.

«Смертных грехов не семь, а восемь. Восьмой – работать бесплатно», – так в прошлом году высказался в Киеве Евгений Чичваркин. Но есть в Украине серьезная проблема, когда один человек просит – иногда очень настойчиво – сделать что-то по доброте душевной. Однако таким образом вы просто показываете свое неуважение, и считаете, что ваша идея гораздо значимей, чем работа другого человека.

Вы же не предлагаете вашему стоматологу бесплатно поставить вам пломбу, правда: «Да там работы всего на полчаса, и пломба-то крохотная нужна!» Не приходите в магазин и не пробуете взять бесплатно понравившееся вам платье: «Слушайте, мне не для себя, я в нем буду волонтерить». И платите за такси, даже если едете на нем на благотворительный концерт.

Креативный сектор имеет сильнейший потенциал. Это необъятная индустрия, которая в европейских странах составляет совсем нестыдную долю от ВВП. Но ее нужно уважать.

Но при этом у нас вполне вошло в привычку просить дизайнера бесплатно нарисовать сайт, фотографа – поснимать за еду, а журналиста – написать вечерком эссе о своем проекте. Так вот, если мы хотим, чтобы события, выставки, концерты и прочие некоммерческие проекты проходили на высоком уровне – эту работу нужно оплачивать. Креативный сектор имеет сильнейший потенциал. Это необъятная индустрия, которая в европейских странах составляет совсем нестыдную долю от ВВП. Но ее нужно уважать.

В понятии креативная экономика ровно половина слов – это «экономика». Если упрощенно, то на Западе все понимают ценность культуры и того, что, в принципе, это такой же сектор услуг, как и любой другой. И когда вы просите художника нарисовать картину, фотографа – напечатать еще одну фотографию, дизайнера – сделать логотип, куратора – устроить выставку, а культурного менеджера – организовать любое событие, то это должно оплачиваться так же, как маникюр в салоне и замена масла на СТО. Почему вы считаете нужным оставлять официанту чаевые, но не воспринимаете идею хотя бы минимально оплачивать труд, который формирует основы вашего эстетического бытия?

Так вот: когда вы предлагаете кому-то сделать что-то бесплатно, помните о том, что:

– Это и есть его хлеб. Он этим зарабатывает, кормит свою семью, детей, оплачивает обучение и жилье. И если он будет регулярно соглашаться делать свою работу бесплатно, то у него не будет еды, семьи, обучения и жилья;

– Работать бесплатно для него равносильно уходить в минус. Потому что он тратит свое время, а значит теряет деньги, которые мог бы заработать, чтобы оплатить все расходы компании и зарплаты своих сотрудников;

– Большинство проектов, которые предлагают художникам /агентам культуры – страшно социальные, мегаважные и останутся в истории. Ваш – не исключение.

Одно дело, если бесплатно поработать просят друзья. Но зачастую в ответ на вопрос о гонораре совершенно незнакомые люди с удивлением разводят руками: «Но ведь вы получите такой пиар и такое промо!» Работать за пиар – штука полезная и хорошая, но только до тех пор, пока не хочется поужинать.

И тогда остается только ждать, когда в магазине или ресторане вас согласятся снабжать едой за эти самые пиар и промо. Предлагать художникам и культурным агентам такое вместо гонорара – это то же самое, что в старые времена подсказать им есть пирожные, если нет хлеба.

За последние два года в Украине очень многое делается бесплатно. Волонтеры и активисты во многом подменили функции государства – и это потрясающий пример единения. Множество культурных и околокультурных событий были организованы только благодаря тому, что разные люди пожертвовали ради этого своими временем и деньгами. Не раз занимались таким и мы с друзьями и коллегами. Но очень важно понимать, что бесплатный труд не должен становиться аксиомой, и неправильно внушать чувство вины за то, что ты выбираешь свой общественно важный проект, а не человека, который просит тебя сделать что-то «за пиар». Помогать можно и нужно, но только тогда, когда у тебя есть на это силы и время, а не тогда, когда тебя к этому насильно подталкивают.

Очень хочется, чтобы все творческие и талантливые люди остались здесь, а не эмигрировали, как это уже происходит, например, с художниками, которые прекрасно отправляются на резиденции за границей, получают западные гранты и постепенно навсегда уезжают туда, где более благополучные условия. Если вы хотите повышать качество культуры здесь – начните с себя, с осознания того, что нужно не просто потреблять, а понимать ценность того, что для вас создают другие. И цените любой чужой труд.

Молодым людям часто трудно определиться, чем именно хочется заниматься в жизни. В итоге многие поступают, например, на филологию, потому что там нет нелюбимой математики – и затем оказываются с дипломом и знаниями по сфере, которая их вообще-то совершенно не интересует. Организаторы лектория по профориентации «Честно о профессиях» написали для Platfor.ma о том, как любому может помочь выбрать свой путь знаменитый метод Стэнфордского университета: дизайн жизни.

Кем ты станешь, когда вырастешь? Невинный вопрос, который слышат все дети, формирует четкую ассоциацию: взрослый – сделавший выбор, определившийся в жизни. Если ты вырос, получил аттестат о среднем образовании, но так и не определился – с тобой что-то не так. Этот стереотип не дает спокойно спать миллионам людей. Все как один ищут любимое дело, которое позволит «не работать ни одного дня своей жизни». Проблема в том, что такое занятие найти нелегко.

Преподаватели Стэнфордского университета Билл Барнетт и Дэйв Эванс решили помочь студентам, столкнувшимся с проблемой поиска работы и счастья. Они запустили курс «Designing Your Life», на котором обучали слушателей применять методы дизайн-мышления к собственной жизни. Судя по бешеной популярности среди студентов, подход себя оправдал. Непрофильный и необязательный курс стал одним из самых популярных и востребованных во всем университете.

Якщо ви серйозно налаштовані на роботу в креативних індустріях, перший крок допоможуть зробити школи, в яких діляться не тільки теорією, а й практикою. Platfor.ma зібрала ключову інформацію про місця, де можна отримати творчу професію.

Школа дизайну та розробки Projector

Приклади курсів: Арт-дирекшн, Основи веб-дизайну, Urban design, UX architecture, Айдентика, Digital & product marketing, Front-end, Data science, Ігрова 2D-анімація

Вартість навчання: 3 500-12 000 грн на місяць

Тривалість: від 1 місяця до 1 року

Фото: prjctr.com.ua

Projector спеціалізується на дизайні, ІТ-розробці, проджект-менеджменті та маркетингу. Крім основної київської локації на Воздвиженці, існують філіали школи в Одесі та Львові, а ком’юніті об’єднують не тільки заняття, а й коворкінг та постійні відкриті події.

Тут вважають, що вчитися потрібно «руками» та на фідбеках досвідчених кураторів. Серед викладачів – дизайнер і засновник школи Олександр Трегуб, ілюстраторка Варвара Перекрест, експерт з UX-дизайну Олександр Іванов, дизайнер київської Студії Артемія Лебедєва Антон Жуков, спеціалістка з комунікацій Надія Перевізник і багато інших успішних професіоналів-практиків.

Курси розраховані на різний рівень підготовки – від початківців до спеціалістів, які готові стати експертами. Для останніх у Projector розробили річні системні курси «Professium» з візуальних комунікацій, продакт-менеджменту та продакт-дизайну. Якщо ж навчатися цілий рік ви не готові, обирайте курси на кілька місяців, ходіть на тематичні заходи, дивіться онлайн-трансляції лекцій і пам’ятайте девіз школи: між «думати» «робити» тут вибирають «думати та робити».

Kyiv Academy of Media Arts

Приклади курсів: Art direction, Strategy, Account management, Creative writing, Fashion

Вартість навчання: 12 000-30 000 грн за курс

Тривалість: від 8 до 20 тижнів

Фото: facebook.com/KyivAcademyofMediaArts

КАМА націлена на розвиток індустрії креативності, тому в академії представлений широкий спектр курсів – наприклад, дизайн графічний та інтерактивний, Filmmaking, література та журналістика, сучасне мистецтво з двома програмами для арт-менеджерів і художників. А ось напрямок реклами та маркетингу розбили на чотири профільні курси: Art Direction, Copywriting, Strategy та Digital Marketing.

У навчанні допомагатимуть люди, чиї роботи часто стають призерами міжнародних фестивалів: засновник і креативний директор Banda Agency Павло Вржещ, журналіст і редактор Гліб Гусєв, керівник департаменту стратегії в брендинговій компанії Fedoriv Олександр Шумило або директорка видавництва «Основи» Дана Павличко.

Кожен день навчання тут – це спілкування з креативними директорами та стратегами відомих рекламних агентств, обговорення ідей з західними та українськими дизайнерами й режисерами, дискусії з відомими архітекторами та арт-критиками, а значить, обговорення реальних кейсів, актуальних ідей і рішень, які працюють.

School of visual communication

Приклади курсів: Скетчинг, Арт-дирекшн, Графічний дизайн, Adobe Illustrator

Вартість навчання: від 2 000 грн за експрес-курс до 5 900 грн на місяць

Тривалість: від 5 днів до 6 місяців

Фото: svc.com.ua

Це професійна школа графічного дизайну та візуальних комунікацій, чия велика мета – інтегрувати український дизайн і сучасне мистецтво в міжнародне креативне середовище. Тому майбутніх дизайнерів тут навчають не тільки робити, але й думати, і прагнуть виростити тих, хто буде формувати галузь, а не обслуговувати її.

Серед форматів навчання – комплексні 6-місячні курси, літня школа, експрес-курси, лекції, майстер-класи та воркшопи. Менторами й викладачами будуть арт-директорка Марія Плотнікова, дизайнери Юрко Гуцуляк і Дмитро Клищик, художник Антон Логов та інші.

У студентів розвивають професійні компетенції для подальшої роботи в дизайні та креативних індустріях, а навчання базується на роботі з реальними проектами. Кожен учасник отримає фідбек від практиків індустрії та критичний аналіз, візьме участь в дослідженнях і експериментах і створить своє портфоліо.

Курси дизайну MEAT Studies

Приклади курсів: Основи дизайну, Lettering.Basic, Graphic design, Web Design.Basic

Вартість навчання: 3 000-22 000 за курс, 1200 грн – інтенсив

Тривалість: від 1 до 4 місяців

Фото: meatstudies.com

Академія дизайну проводить лекції, інтенсиви та курси для тих, хто хоче на практиці освоїти нову професію або прокачати вже набуті навички. У MEAT Studies навчання побудовано на обміні досвідом, практиці, кейсах і поступовому зануренні, коли вас не кидають у вир з головою, а супроводжують від створення окремих елементів до презентації готового проекту клієнтові. Тут можна як записатися на короткі заняття на кшталт 2-денних воркшопів, так і пройти 4-місячні курси.

Фото: instagram.com/meat.studies/

Організатори обіцяють кинути всі сили на те, щоб закохати вас не тільки в красиву оболонку, але і в суть речей – ретельне проектування та аналіз. Керувати процесом будуть досвідчені куратори: дизайнер з понад 10-літнім стажем Олександр Кагор, Олександр Процюк, який працював над проектами «Голос Країни» і «Світське життя», редакторка тревел-шоу «Орел і решка», сценаристка та режисерка Тетяна Поставна.

Школа комунікацій Bazilik

Приклади курсів: Content full course, Creative thinking full course, Workshop.Instagram: інструкція з використання, Personal branding intensive

Вартість навчання: близько 15 000 грн за курс, воркшопи та інтенсиви – 1 500 грн

Тривалість: від 6 тижнів до 2 місяців, окремі заняття – 1-3 дні

Фото: facebook.com/bazilikschool

У школі Bazilik проводять курси, воркшопи та інтенсивні заняття для фахівців з комунікацій, які хочуть розширити спектр знань та освоїти основні інструменти, а також для власників бізнесу, яким потрібно зрозуміти про комунікації все й відразу.

Лектори школи – практики, які мають за плечима успішні кейси: наприклад, Костянтин Мартиненко – сертифікований фахівець Google Analytics і AdWords, який працював з Syndicate Original, ЕБШ, The Great Gatsby Ballet, Віктор Дубровін – керуючий партнер і директор з розвитку бізнесу в агентстві Aimbulance, Яна Дехтяр – керівник відділу маркетингу мережі медичних лабораторій «Сінево».

У Bazilik можна пройти курси з копірайтингу, дизайну, маркетингу, фотографії, креативного мислення. Студенти, які закінчили курс, винагороджуються сертифікатом про прослухані лекції або диплом про пройдений теоретичний і практичний курс.

Вища школа комунікацій

Приклади курсів: Команда і HR, Digital-стратегія (онлайн-курс), Візуальний SMM-контент, Робота з негативом у соцмережах

Вартість навчання: 3 400-9 500 грн

Тривалість: 8-9 занять

Фото: facebook.com/pg/vshk.org

У ВШК можна дізнатися про комунікації в маркетингу, HR, менеджмент та бізнес-адміністрування, причому в школі проводять як онлайн, так і офлайн-заняття.

Кожен курс розробляється спільно з лекторами, які готові ділитися досвідом і крутими кейсами. Наприклад, Андрій Федорів – засновник брендингового агентства Fedoriv, Тетяна Лукінюк – генеральна директорка Red Bull в Україні та Білорусі, Павло Шеремета – український менеджер-економіст, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи.

Після кожного заняття студент буде отримувати практичні завдання від лекторів, а при успішному виконанні всіх здобуде диплом про проходження курсу.

«Свободная». Курс із маркетингу

Вартість навчання: 1 650-1 900 грн. Додатково оплачуються майстер-класи, інтенсив і матеріали програми –1 150 грн

Тривалість: 1 місяць

Фото: svobodnaya.academy

Онлайн-програма освітньої платформи «Свободная» складається з 25 практичних занять і призначена для маркетологів, PR-фахівців, підприємців, менеджерів і всіх, хто займається просуванням або продажем товарів і послуг. Особливу увагу куратори курсу будуть приділяти розробці стратегій бренду – маркетинговій, комунікаційній (PR), SMM, креативній та репутаційній. Крім цього студенти отримають необхідні знання про маркетингові та PR-інструменти, брендинг, нейро- та відеомаркетинг, а також рекламні технології.

Починати свій шлях у світі реклами студенти будуть не з порожніми руками – напередодні програми організатори надішлють спеціальний блокнот, освітні матеріали та чернетки основних документів. А далі за справу візьмуться куратори, серед яких Андрій Фрольченков – незалежний SMM-фахівець, який раніше працював в Red Keds і BBDO (Москва),та Нурі Гульвер – перший креативний директор PornHub і креативний директор агентства Vietnam (Туреччина).

Після закінчення курсу студенти завжди зможуть поставити питання викладачам чи переглянути відеозаписи занять, до яких буде відкрито доступ протягом одного року.

Creative Management Camp

Вартість навчання: 13 200 грн

Тривалість: 2,5 місяці

Фото: facebook.com/NiicePublishing

Кілька разів на рік цей курс збирає людей, які мріють працювати в культурі та знайти зв’язки у креативних сферах, систематизувати навички та досвід, навчитися створювати та управляти арт-проектами.

Програма складається з 10 інтенсивних та комплексних модулів, які направлено на вивчення особливостей проектного менеджменту культурних ініціатив. Кожен модуль має декілька форматів занять: теорію, практикум, вивчення кейсів культурних проектів і зустрічі з засновниками. Також на студентів чекають гостьові візити до організаторів успішних проектів, щоб краще роздивитися робочі процеси, а також групові проекти, нетворкінг з учасниками попередніх курсів і консультації менторів програми.

Фото: facebook.com/NiicePublishing

Серед інших, досвідом з учасниками діляться піар-менеджерка арт-центру Closer Аліса Маллен, засновниця та організаторка ярмарку «Кураж Базар» Альона Гудкова, Олександр Тодорчук з агентства Gres Todorchuk PR і Катерина Тейлор – експертка з сучасного мистецтва, співзасновниця компанії Art Management і Port creative hub.

Учасників курсу часто запрошують на стажування, пропонують набратися досвіду в ролі волонтера чи навіть відразу беруть на роботу – все залежить від навичок та компетенцій, мотивації та мети. Крім того, на курсі можна знайти ідею та команду, про яку ви давно мрієте.

Школа фотографії Віктора Марущенко

Приклади курсів: Фотожурналістика, Історія фотографії, Базовий курс для початківців

Вартість навчання: базовий курс – 2 500 грн, поглиблений – 2 400 грн на місяць

Тривалість: базовий – 6 тижнів, поглиблений – 3 місяці

Фото: marushchenko.com

Стати студентом школи відомого українського фотографа Віктора Марущенка можуть навіть новачки та ті, хто має базові навички володіння фотоапаратом. На вибір – базовий інтенсивний і поглиблений курси, авторські програми «Відеоарт» і «Фототема» чи заняття з фотожурналістики та історії фотографії.

Викладачі школи – фотографи зі світовими іменами та власним поглядом на мистецтво й техніку фотгграфії: Віктор Марущенко, Олександр Глядєлов, Єфрем Лукацький, Аліна Клейтман, Олександр Кадніков, Валерій Мілосердов. Свого часу у школі навчалися фотограф Роман Пашковський і засновниця міжнародного тижня моди «Mercedes-Benz Kiev Fashion Days Дар’я Шаповалова.

Після закінчення курсу випускники отримують сертифікат, а викладачі продовжують працювати з учнями в творчому режимі проектів, конкурсів, виставок і безкоштовних консультацій.

Київська школа фотографії

Приклади курсів: Основи фотографії, Просунутий фотограф, Творча професійна фотографія

Вартість навчання: 2 400-7 200 грн

Тривалість: 5-6 тижнів

Фото: photoschool.kiev.ua

Як відомо, якість знімків залежить не тільки від камери. У Київській школі фотогграфії досвідчені фотографи готові поділитися досвідом і розповісти, як правильно підбирати налаштування діафрагми та витримки, точку зйомки, розуміти основи композиції, вміло налаштовувати камеру під різні умови освітлення, щоб красиво знімати на вулиці та в приміщенні.

Студентів чекає практика в трьох сучасних класах та чотирьох обладнаних студіях у зручний час – зранку, вдень або ввечері. Як варіант – індивідуальне навчання. Крім цього є можливість влаштувати свою першу виставку в галереї школи, отримати консультацію з вибору фототехніки, орендувати студію за пільговою ціною або поїхати у фототур Україною та за кордоном.

Фото: facebook.com/groups/photoschool

Вчити будуть, наприклад, репортажний і студійний фотограф Костянтин Сова, Ігор Червоненко, чиї роботи були опубликовані в журналі National Geographic, або Євген Золотов, який створює яскраві, переконливі образи для КЮЗ, Roshen, МТС, McDonald’s, Nestle, Unicef.

CANactions School for Urban Studies

Приклади курсів: Advanced Studies In Integrated Urban Development

Вартість навчання: 9 800-11 800 грн

Тривалість: від 5 до 7 місяців

Фото: facebook.com/CANactions

Школа CANactions дає освіту людям, які будуть тримати у своїх руках міста України. Це не тільки архітектори та будівники, а й, наприклад, працівники міських і громадських організацій, активісти, молоді містопланувальники, а також загалом всі, хто цікавиться розвитком урбаністики та готовий змінювати міста на краще.

Школа орієнтується на актуальну ситуацію у сучасних містах та вчить навичкам ефективної практичної роботи, тому навчання базується на реальних кейсах, взаємодії з громадами, розробці та тестуванні власних концепцій. Також важливою частиною є командна робота й обмін досвідом між представниками різних професій – коли соціолог знає, що порадити архітектору, а містопланувальник радиться з політологом.

Найґрунтовніший курс Advanced Studies In Integrated Urban Development триває 7 місяців, але крім нього в школі проводять 5-місячні тематичні студії, окремі тренінги та воркшопи. Ще одна хороша можливість познайомитися з роботою CANactions – відвідати лекцію, майстер-клас чи дискусію в рамках публічної програми. До школи приїжджають лектори з усього світу, тому заняття часто проводяться англійською мовою.

Харківська архітектурна школа

Вартість навчання: підготовчий курс – 30 000 грн, бакалаврат – 120 000 грн на рік

Тривалість: підготовчий курс – 1 рік, бакалаврат – 3 роки

Фото: kharkiv.school

Нову школу заснували архітектор Олег Дроздов і бізнесмени з Харкова, Києва та Одеси. Вони хочуть змінювати українські міста і вважають, що в Україні досі бракувало сучасної освіти, яка б допомагала архітекторам відповідати на виклики сьогодення. За словами Дроздова, «зараз роль архітектора важлива в тому числі як чутливого модератора соціально-економічного розвитку просторів та міст».

За методиками навчання в ХАШ орієнтуються на Велику Британію і ставлять за мету підготувати майбутнє покоління професійних відповідальних архітекторів та урбаністів, які не бояться робити щось нове. Тут чекають і на тих, хто точно вирішив навчатися на архітектора (їх запрошують на бакалаврат за спеціальністю «Архітектура та містобудування»), і на тих, хто ще не знає, чи підходить йому ця професія, але хоче спробувати (для них існує підготовча програма «нульового» року).

На підготовчих курсах студенти вивчають такі дисципліни, як «Архітектура», «Урбанізм», «Соціологія», «Скетчинг», «3D-моделювання», «Графічний дизайн». У школі є макетна майстерня, де обладнано місця для роботи з деревом, бетоном, глиною, металом, з архітектурними макетами, а також простір для створення та тестування конструктивних елементів будівель. Перший курс бакалаврів почне навчатися восени 2018 року, і п’ятьом талановитим студентам виділять стипендії. В 2019 році в школі запустять магістратуру, а протягом наступних років планують відкрити спеціалізації «Ландшафтна архітектура», «Міське планування», «Міський дизайн».

«Риба». Курс із копірайтингу, сторітелінгу та письменницької майстерності

Вартість навчання: 3 170 грн

Тривалість: 3 дні

Фото: facebook.com/pg/riba.academy

Це курс для тих, хто хоче створювати сильні комерційні, SMM- і художні тексти, для фахівців, які займаються просуванням бренду, для підприємців і компаній, а також для тих, хто просто щодня працює з текстами.

Тут обіцяють навчити захоплююче писати в різних форматах і стилях, а сам курс складається з практичних занять і майстер-класів. Серед викладачів заявлені лише практики: редактори журналу «Сноб», сайтів «Батенька, да вы трансформер» й adme.ru, журналісти «Еsquire» і «The New Yorker», копірайтери брендів Lexus, Audi, Nestle, Visa, Pepsi, Lingualeo.

Крім того, у школі можна знайти різні програми та формати: наприклад, дводенні та триденні інтенсивні курси в Києві та Одесі, довгий онлайн курс з практичним одноденним інтенсивом після онлайн-навчання та онлайн-курс з написання і видання своєї книги.

Центр літературної освіти «Літосвіта»

Приклади курсів: Школа редагування, Курс письменницької майстерності, Школа художнього перекладу, Літня літературна школа

Вартість навчання: організаційний внесок у розмірі 1 000-1 200 грн

Тривалість: 2 дні, окремі події – тиждень

Фото: facebook.com/litosvita

Організація «Літосвіта» проводить освітні програми з літератури, книжкової та редакторської справи та в інших сферах, які пов’язані з роботою над текстом. Курси, лекції, майстер-класи, тренінги, воркшопи доступні усім, хто зацікавлений в отриманні якісних знань і професійному рості.

Фото: facebook.com/litosvita

Організатори намагаються зробити процес навчання цікавим та різноманітним, тому часто окрім звичних лекцій бувають походи в гори, екскурсії, літературні вечори та барбекю-паті, літературні ігри та неформальне спілкування з лекторами. До речі, імена викладачів говорять самі за себе: тут навчають Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Андрій Курков, Любко Дереш, Мар’яна Савка, Ірина Цілик, Дана Павличко та інші.

Школа журналістики Українського католицького університету

Вартість навчання: магістратура – 53 000 грн (передбачені стипендії)

Тривалість: 2 роки

Фото: facebook.com/journalistyka

Школа продовжує традиції Українського католицького університету, тому прагне зробити українську журналістику відповідальною, свідомою, якісною і разом із тим виховати любов до своєї професії та творче чуття. За дворічною магістерською програмою у Львові готують універсальних журналістів, які зможуть однаково добре працювати у газеті, онлайн-медіа, на радіо або телебаченні. Оволодіти професійними знаннями можуть як бакалаври, так і магістри, спеціалісти будь-якої спеціальності.

Два роки навчання зроблять насиченими та незабутніми такі викладачі, як Отар Довженко, Вахтанг Кіпіані, Ярослав Грицак чи фотожурналіст і лауреат Пулітцерівської премії Денніс Чемберлін. А після випуску студенти отримають диплом УКУ та диплом магістра державного зразка.

Нудно не буде, бо під час навчання студентів чекають майстер-класи, дебати, виступи, знайомства, незвичайні завдання та найцікавіше – можливість стажування в іншій країні. П’ятеро студентів з найвищим рейтингом поїдуть після першого семестру на два тижні на стажування закордон – усю подорож оплачує університет.

Могилянська школа журналістики

Вартість навчання: безкоштовно (бюджетна форма) або 66 000 грн

Тривалість: 2 роки

Фото: facebook.com/MohylaJSchool

Журналістська магістратура в Києво-Могилянській акедемії починалася як експеримент, а нині це своєрідний знак якості, адже випускників радо беруть на роботу українські (й не тільки) ЗМІ. Школа вже 16 років поспіль випускає журналістів, які спеціалізуються на новинах та суспільних подіях у різних медіа. Хоча програма школи більше орієнтована на радіо та телебачення, велика увага до розуміння контексту країни та акцент на практику формує зі студентів професіоналів у будь-якій сфері журналістики. Допомагати у створенні статтей, журналів, фільмів, окремих проектів та сюжетів будуть викладачі-практики із різних українських університетів.

Нещодавно заклад став першою українською школою журналістики, що увійшла до складу Європейської асоціації журналістської освіти. А це означає, що студентів очікують розширення програми та нові цікаві викладачі.

Фото: facebook.com/MohylaJSchool

Щоб вступити до школи, потрібно бути бакалавром будь-якої спеціальності та скласти обов’язкові іспити: з англійської мови та спеціальності, а також презентувати творчий доробок. Тим, чия попередня освіта не журналістська, доведеться скласти ще один іспит – фаховий.

«Свободная». Курс журналістики

Вартість навчання: 1 800 грн

Тривалість: 4 дні

Фото: svobodnaya.academy/media

Ця онлайн-програма буде корисна не тільки журналістам, а й маркетологам, PR- і SMM-фахівцям, підприємцям і в цілому всім, хто займається просуванням бренду та хоче писати добре й правильно. Тут навчать створювати та монетизувати медіапроекти, формувати контентну політику, писати тексти в різних жанрах і стилях, орієнтуючись на відомі медіа: The New Yorker, L’Officiel Hommes, The New York Times. Крім того, не обійдеться й без практики: ви створите контент-план для бренду, підберете tone of voice компанії в соціальних мережах, навчитеся створювати унікальний digital-контент для вашого бренду – тексти, фото та відео.

В усьому допоможуть розібратися копірайтерка Еліна Слободянюк, редактор The New York Times і триразовий володар Пулітцерівської премії Томас Торок, кореспондент журналу The New Yorker Джошуа Яффа та інші фахівці.

Випускники програми матимуть можливість поїхати в Лондон (переліт і проживання оплачуються окремо) і потрапити до редакції BBC і The Wall Street Journal, а також у ряд невеликих міських медіа та агентств. Крім того, можна отримати новий досвід в PR, медіа або маркетингу в ході місячного стажування.

Заголовне фото: We Bad для Projector (https://www.facebook.com/hiwebad)

Теги:

База знань інструкція креатівіті освіта

Критика – це болісна тема, особливо для творчих людей. Часто вона буває аж надто суб’єктивною, не піддається логіці або не підкріплюється аргументами. Та навіть коли вона виправдана, від цього не легше. Ми спитали в працівників креативних індустрій в Україні, як вони сприймають критику, працюють з клієнтом і не псують собі нерви.

Єгор Сігнієнко, графічний дизайнер, фотограф

Портфоліо на Behance

Що допомагає вам справлятися з суб’єктивної критикою?

Я досить спокійно ставлюся до критики. Часто суб’єктивна на перший погляд критика є дуже об’єктивною. Замовник «вариться» в цьому, він розуміє своїх клієнтів, у нього є їхні психологічні портрети. Або просто замовник не любить щось, наприклад, котиків, а ми йому варіант фірмового стилю з цими тваринками намагаємося продати. Ну як йому потім з цим жити? Він буде дивитися щодня на це та ненавидіти свою роботу.

Часто я намагаюся переконувати замовника, а якщо після пари аргументів він все одно стоїть на своєму – доводиться переробляти. Але якщо я бачу, що він просто «грає зі шрифтами», то пропоную повернути частину грошей і розійтися по-хорошому. Є такий тип людей, які говорять: «Все відмінно, але …», – і роблять ще сотні правок, змінюючи роботу до невпізнаваності.

Що ви робите, коли ваша ідеальна робота натикається на критику без аргументів – в дусі «не дуже»?

Навіть якщо проект, який, на мою думку, зроблений відмінно, клієнту не подобається та він говорить «не дуже» – треба дізнатися, що для нього «дуже». Клієнт часто вже має в голові картинку того, як усе має виглядати, але не говорить, а потім довгими правками підлаштовує під свою модель. Як в анекдоті про паровоз, який напилком треба переробити в літак.

Тому я відразу вимагаю у клієнта варіанти, які йому подобаються. У 80% випадків він уже знає, що йому треба, але думає, що ви ж дизайнер і самі до цього прийдете. У нашому російськомовному просторі люди чомусь часто думають, що дизайнер – це просто фотошоп-ясновидець.

У розкладі студентів Київського університету імені Бориса Грінченка з’явиться новий предмет – «Гра престолів: міфи й ритуали». Курс буде присвячений не лише серіалу, але й оригінальній серії книжок Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я». Все більше західних й українських навчальних закладів вносять зміни в освітню програму, аби відповідати стрімкому розвитку сучасного світу та запитам молоді. Platfor.ma вирішила дізнатись, які ще цікаві спеціальності та курси існують в університетах по всьому світу.

Чилійский Университет Сантьяго

Чилі займає п’яте місце в світі за кількістю зафіксованих спостережень НЛО після США, Перу, Бразилії та Росії. За останні 60 років у різних регіонах країни повідомлялося про декілька тисяч випадків контакту з невідомими літаючими апаратами. Тому в університеті Сантьяго відкрились курси з вивчення НЛО для усіх охочих – ректорат вузу вирішив, що країні терміново потрібні фахівці в області паранормальних явищ. З 2005 року університет є єдиним в світі ВНЗ, де готують подібних спеціалістів. В рамках курсу вони вивчають фізику, астрономію, космонавтику, психологію, космічну медицину та інші дотичні дисципліни.

За словами куратора унікальних курсів і колишнього генерала ВВС Рікардо Бермудеса, такі фахівці вкрай необхідні, оскільки у світі постійно, і останнім часом все частіше, відбуваються аномальні явища, що виходять за рамки нашої свідомості, а людству варто нарешті докопатися до істини та зрозуміти, що ж це таке. Можливо, за допомогою професійних спеціалістів.

Де спеціалістам креативного сектору знайти прикладні курси, на які ресурси звернути увагу представникам творчих спеціальностей та яку альтернативну освіту пропонує мережа? Platfor.ma відшукала для творчих особистостей рекомендації з дистанційного навчання онлайн.

Більше 15 мільйонів користувачів та сотні курсів – Coursera впевнено тримає лідерство в сфері масових відкритих онлайн-курсів (Massive open online courses, MOOC). Для проходження більшості занять знадобиться знання англійської, але деякі курси супроводжуються українськими субтитрами. Середня тривалість курсу – від місяця до півтора, а протягом кожного тижня потрібно буде переглядати близько двох годин відео. Доступ до матеріалів безкоштовний, але вам можуть запропонувати придбати сертифікат про закінчення навчання або навчальні матеріали. Звісно, це не обов’язково. Радимо підписуватися не на окремі заняття, а на так звані спеціалізації – повноцінні семестри з кількох курсів, що включають відеолекції, текстові конспекти та домашні завдання.

Щоб знайти курси з творчих дисциплін, обирайте в списку розділ «Гуманітарні науки та мистецтво». Одна з найпопулярніших програм за всі 6 років існування платформи – «Креативність, інновації та зміни». Вона підійде усім представникам креативного сектору, які хочуть підвищити свій потенціал. Художникам та дизайнерам рекомендуємо «Графічний дизайн», музикантам – «Як писати та продюсувати власну музику», письменникам, журналістам та копірайтерам – від 4 до 6 місяців занять з літературної творчості або журналістики. Для фотографів-початківців розроблено масштабний базовий курс.

У рубриці «Техноетика» Platfor.ma разом з експертами з різних сфер шукає відповіді на нові запитання епохи технологій. У четвертому випуску ми вирішили з’ясувати, чи важливо у сучасному світі вміти писати від руки та як часто це роблять люди різних професій.

Каріна Шустрик, школярка

Писати в ХХІ столітті – це необхідність. За допомогою письма люди розвиваються, спілкуються, працюють, навчаються, зв’язуються з минулим. Я навчаюся, тому постійно перебуваю в колі ручок та паперів. Я змушена писати часто та багато, бо без цього не буде подальшого мого розвитку. В моєму випадку, як і у інших школярів, процес письма відбувається безупинно.

Володимир Глеба, програміст

Подібні питання звучать постійно. Не так давно люди замислювалися, чи вийде вижити книгарням, кав’ярням і маленьким затишним магазинам в нерівній боротьбі з інтернетом, супермаркетами та фастфудом. І в якийсь час відповідь здавалася очевидною, але все вийшло навпаки. Те ж і з письмом від руки. Це не так зручно, не так швидко, не так сучасно. Люди втрачають навички до цього і я – не виняток.

Довгий час для мене взагалі єдиним місцем для практики письма залишалися державні органи: податкова та інші не найпрогресивніші заклади в країні. Потім деякий час періодично списував зошит всякими завданнями. Для різноманітності. А так, навіть незамінний листок з покупками не встояв перед Trello. Не так давно відкрив для себе заново блокнот з олівцем і протягом декількох місяців навіть записував собі туди потокові справи, але потім комп’ютер все одно переміг.

Навіть дивно, як навик, що виробляється роками, можна запросто розгубити. Писати від руки я можу спокійно, але почуття буденності та легкості в процесі цього заняття вже немає. Проте, вміти це робити найближчим часом необхідно, як не крути. У нас поки що не зовсім цифрове майбутнє, але навіть коли воно настане, ця навичка все одно не буде зайвою, тому що недогарок і рівна поверхня будуть в наявності навіть після ядерної війни, а ось комп’ютер і клавіатура – навряд чи. Ну і потім, як ще написати на асфальті «Зайчик, я тебе люблю!»? Клавіатурою?

Борис Бурда: «Образование — это мост к знаниям. И по нему плохо ходить строем»

Мне кажется, что чем меньше в образовании канонов и ограничений, тем лучше. Люди разные, поэтому всем подходят разные формы обучения.

Конференциальная информация: важные форумы по всему миру, на которые можно попасть бесплатно

Google DevFest

Women Techmakers

«А может сделаешь бесплатно?»: почему труд без денег — это неправильно

Как ты будешь, когда вырастешь: Стэнфордский метод, который помогает найти себя