fbpx

Заціни: креакли про те, як оцінки в школі та виші впливають на успіх у житті

АвторІрина Шостак
10 Липня 2018

Як розвивати креативність в дітях, як стати художником в Україні, навіщо потрібно мистецтво – на ці та інші питання Platfor.ma відповідає разом з Програмою студій для молодих художників PortArtStudio та групою компаній «Нові продукти». Цього разу ми запитали успішних українських представників креативних індустрій про їх оцінки у школі, а також про те, як це вплинуло на їх життя. Ось що вони відповіли.

Поліна Городиська, кураторка міжнародної програми Книжкового Арсеналу, засновниця та координаторка фестивалю відеопоезії CYCLOP та ресурсу LITCENTR

Які оцінки у вас були в школі та університеті?

Так сталося, що навчалася в чотирьох різних школах, одна з яких у іншій країні. Щоразу доводилося адаптуватися до нових вчителів, однокласників а іноді й до кардинально інших програм навчання. Тож, так, успішність була різна. З вищою освітою ситуація інша – була зубрилою.

Чи задоволені ви своєю освітою?

Цілком. За освітами я філолог слов’янских мов і практичний психолог. Та на час випуску, у 2004, я вже активно була залучена в роботу з візуальним. Мала підробіток і стажувалася в одній з черкаських дизайн аґенцій. Тож, говорячи про освіту, велику роль надаю й самоосвіті, сталому самостійному підвищенню своїх компетенцій та навичок. Lifelong learning це про мене.

Чи впливає система оцінювання в школі та університеті на успішність в подальшому житті?

Як на мене, цілком можна говорити про такий вплив. І справа навіть не в самих цифрах, адже якось фіксувати динаміку, освоєння програми учнями, студентами, таки потрібно. Але в часи мого навчання було багато суто психологічно неоднозначних практик. Й мова тут радше не про саму систему, а про її застосування вчителями, викладачами. Говорю зокрема про мотиваційні штуки, що далеко не часто були здоровими. Коли оцінками могли карати чи формально заохочувати тих, хто вписується в систему, чи коли отримати хороший бал було значно важливіше, ніж мати реальні знання.

Мало знаю про сучасну систему оцінювання, але те, що її потрібно вдосконалювати відповідно до нових освітніх програм та практик, наче, очевидно.

Як вам здається, чи пов’язаний успіх в житті з оцінками в школі?

Очевидно, що ні. Найперше він по’язаний з викладачами, якщо говорити про освітні інституції.

Чи пов’язане те, що ви робите з вашою освітою, який вплив мала освіта на вашу діяльність?

Маю кілька сфер діяльності. Але одна із них, певно, таки пов’язана. Потужне теоретичне підґрунтя, певну систему координат і мотивацію до роботи і більш глибокого вивчення, зацікавлення мовами, літературами, текстом як таким дав саме університет і низка конкретних викладачів з нього. Без того всього, очевидно, працювала б із геть з іншими проектами, й, певно, у геть інших сферах.

 

Павло Коробчук, письменник, музикант, журналіст

Які оцінки у вас були в школі та університеті?

Оцінки у мене були досить середні. Із позитивнішим у гуманітарну сферу.

Чи задоволені ви своєю освітою?

Я задоволений тим, що коли в тебе є добра, вища освіта, ти бачиш не лише горизонтальний вектор розвитку, а й вертикальний. Я навчався у КНУ ім. Шевченка на філології.  Але вважаю, що освіти мало, треба безперервно займатися самоосвітою, постійно відчувати себе людиною, яка вчиться.

Чи впливає система оцінювання в школі та університеті на успішність в подальшому житті?

Як на мене освіта впливає на тонкому рівні, школа і студентство частково формують характер, якості людини, її поведінку в суспільстві, школі важливо мотивувати людину на успішність, а не ганити її за низький бал.

Система оцінювання опрацьована значною кількістю експертів у галузі оцінювання, її складно змінити. проте дуже якісною є система ЕЛО я би впровадив її. Ця система досить універсальна. Використовується у шахах, бейсболі і баскетболі, і тенісі. Наприклад, є 20 математичних завдань, є оцінка цих завдань, яка вироблена науковцями. Складніші 2500 десь, простіші, 1800. І в залежності, як людина їх вирішує, такий бал вона і отримує. Тож, думаю, якось можна адаптувати і застосовувати.

Як вам здається, чи пов’язаний успіх в житті з оцінками в школі?

Життєвий успіх це взаємозв’язок багатьох чинників.  Успіх це робота, талант, зв’язки і удача. І дуже часто випадання однієї ланки достатньо для того, щоб не стати успішним. оцінки в школі завжди залишаться на підсвідомому рівні у людини, тому на підсвідомому рівні колишні оцінки завжди можуть вплинути.

Чи пов’язане те, що ви робите з вашою освітою, який вплив мала освіта на вашу діяльність?

Я займаюся літературою пишу книжки, також працюю в “Чесно. Фільтруй суд”! Якщо загально гуманітарна освіта дала мені розуміння об’ємності діяльності, в якій я працюю, а я працюю з текстами, об’ємність знань у певній професії і є показником найвузькоспеціалізованості успіху.

Маша Куліковська, художниця, скульпторка, перформерка

Які оцінки у вас були в школі та університеті?

У школі я була найкращою ученицею. Тільки у першому-другому класі, насправді, не дуже – дійсно вчилася лише на тих предметах, які мені подобалися. Наприклад, математика мені дуже імпонувала, а читання, література, російська мова мене взагалі не цікавили. В шостому-сьомому класі я хворіла і самостійно здавала іспити – тоді у мене вже були найкращі бали, я їздила на олімпіаду з математики, і навіть мер міста відправляв якусь грамоту моїм батькам. Але, знову ж таки, все це було тільки на особистому інтересі. Але я завжди займалася мистецтвом і знала, що хочу поглиблено займатися візуальним.

Чи задоволені ви своєю освітою?

Я трохи промахнулася. Хотіла вчитися в школі мистецтв, а мене запхали в технікум. Я там ненавиділа все, було важко, але я заробляла на себе за рахунок своїх знань, тому що знову вчилася краще за всіх, й у мене була президентська стипендія – було тільки дві людини в країні, які отримували таку стипендію. На той період це були дуже великі гроші. Крім того, я ще робила всякі роботи ледачим студентам і викладала геодезію, архітектуру, малюнок. А потім доходило до того, що навіть писала дипломи за гроші. Хоча я завжди була готова допомагати і пояснювати, але якщо люди хотіли тусуватися, то робила це за якусь невелику плату. Так що я на свої знання завжди заробляла якісь гроші, які мені дозволяли утримувати себе.

Як би ви змінили систему оцінювання?

Можу сказати, що коли я писала свою магістерську роботу, саме ввели Болонську систему. І вважаю, що вона абсолютно безглузда, дурна і необ’єктивна. Це така система для жополізів, які прогинаються під систему. Використовувати свій талант там не потрібно – можеш просто приходити, просиджувати за партою – і за це вже отримувати собі бали. Але ніхто при цьому не дає собі звіт, що ти там слухаєш і яку інформацію отримуєш. А є люди, які може і не приходили 25 разів на безглузду лекцію (а в Україні це дуже часто лекції від стареньких бабусь і дідусів без інтернету і комп’ютера, які заперечують мистецтво 20 століття), але знають більше. Болонська система в тому вигляді, що зараз реалізована, не дає в креативних індустріях оцінку твоїх ідей, а більше акцентує на відвідуванні лекцій. За той же час в своїй майстерні ти б, можливо, міг прочитати набагато більше книг, зустріти якихось людей, і зробити щось абсолютно неймовірне. В креативній сфері має по максимуму бути індивідуальний підхід.

Чи пов`язаний успіх в житті з оцінками в школі?

Думаю, що все залежить від сили волі та здатності мислити. Мене не вважали тривалий час кращою студенткою чи школяркою тільки через мою поведінку, але тепер… маємо, що маємо.

Я почала вивчати історію мистецтв і практику – малюнок, живопис – з 7 років. І у мене не було вихідних – я робила це з 9 ранку і до 7 вечора. Зараз все трансформувалося, займаюся іншим, але величезний багаж знань дає мені свободу і техніку, яку я знаю. Дуже часто сучасними художниками стають люди, які мають дотепні ідеї, але не знають, як це втілити. Так що це були знання, які стали платформою для реалізації моїх ідей. І плюс до цього, коли я вчилася в Художній академії, то завжди розуміла, що потрібно займатися самоосвітою і нескінченної практикою. Але, разом з тим, дуже важливою було середовище – культурне, професійне, коли ти зустрічаєшся з однодумцями і ви підтримуєте один одного. Це дуже важливо. Але загалом навчання в академії в Києві стало для мене платформою для антагонізму через свою негнучкость в підходах до освіти.

Жека Котенко, фотокореспондент

Які оцінки у вас були в школі та університеті?

Я ніколи не був відмінником. Що в школі що в університеті ледь встигав здавати хвости. При переході на 2 курс мав 12 бігунків.

Чи задоволені ви своєю освітою?

Авжеж, освітою я задоволений. Я знаю що таке тигель і ракель! І як вимірюється пружність металів.

Чи впливає система оцінювання в школі та університеті на успішність в подальшому житті?

Система оцінювання взагалі ні на що не впливає. Я вчився в той час, коли або знання або гроші. Коли мені було цікаво – я вчився, коли не цікаво  вчив стільки, скільки вистачало на мінімальну оцінку. А іноді і взагалі не вчив.

Не знаю взагалі, як би я змінив систему оцінювання   це абсолютний непотріб. Ти або маєш знання або не маєш. Якщо не маєш, то йди вчи, не хочеш – не вчи.

Для мене особисто успіх ніяк не пов’язаний з оцінками в школі та виші. Можливо, комусь це дало впевненість але мені це нічого не дало окрім радощі батьків за єдину п’ятірку в табелі.

Чи пов’язане те, що ви робите з вашою освітою, який вплив мала освіта на вашу діяльність?

Я за фахом інженер-поліграфіст і коли ще навчався, то це дало трохи впевненості при влаштуванні на роботу.

Зараз я фотокореспондент. Працював в різних виданнях, в українському тижні, в газеті ВВ, в Укрінформі та ще десь. Починав з дизайнера фото продукції в фотофонді. Також займаюсь плівковою фотографією. З друзями зробили фотолабораторію. Ще грав на басу в гурті  Reve ta stohne. Наразі у складі іншої групи, але назва ще не узгоджена.

 

Руслана Хазіпова, актриса, гурт Dakh Daughters

Які оцінки у вас були в школі та університеті?

Оцінки в школі і в університеті в мене були приблизно однаковими – я ці заклади закінчила на добре, маючи по одній трійці. В школі – вже не пам‘ятаю, з якого саме предмету, а в університеті з англійської мови – і то було дуже не справедливо. Вчителька змушувала на пам‘ять переказати англійський текст, а мені здавалась, що правильно буде розповісти це своїми словами. На що вона відповіла, що поставить мені трійку, а я сказала – най ставить і це буде значити, що вона поганий вчитель, яка не змогла гарно навчити студентів мови.

Чи задоволені ви своєю освітою?

Шкільною освітою я дуже мало займалась , тому що була президентом школи і весь час ходила на якісь районні збори, проте, зовсім не пам‘ятаю, про що там була мова. Була районною ведучою, мене запрошували до палаців культур вести різні заходи і працювати із дітками, робити мінівистави на шкільні свята. Це мені, звісно, давалось і забавляло більше, аніж математика або фізика.

А в університеті я була розчарована тим, що побачила на першому курсі – власне, тим, як грають актори-випускники на сцені студентського театру. Потім до нас на курс дякуючи худруку Лесю Танюку запросили Влада Троїцького – і з цього моменту я та університет пішли різними шляхами.

Як би ви змінили систему оцінювання?

Я би ліпше змінила систему викладання, а не оцінювання!

Як вам здається, чи пов’язаний успіх в житті з оцінками в школі?

Успіх в житті залежить від всього: виховання батьків, того, наскільки вони завантажені робочими і побутовими питаннями і чи мають час на спілкування і любов до дітей; від школи, де так само викладають вчителі, які, можливо, мали би бути хірургами або економістами, але в їх батьків не вистачило грошей або такого бачення і тому вони обрали ніби найпростіший шлях піти вчитись вчити дітей, проте дітей не люблять. А крім всього цього, успіх багато в чому залежить від внутрішнього тонусу, від того, на що ти налаштований або на що тебе налаштовують і наскільки ти можеш бути стресостійким.

Читайте більше цікавого