fbpx

Як прибрати свій інфопростір: інструкція зі споживання новин від «Русскій фейк, іди на***!»

АвторВадим Міський
12 Липня 2022

Шостий місяць українські військові тримають оборону наших кордонів. Ми боремося на землі, на морі, в повітрі та інфопросторі. Росія намагається контролювати ситуацію — змінює військову тактику, використовуючи далекобійне озброєння,  та активізує постачання брехні. В інфопросторі все частіше можна натрапити на фейки, які продукує російська пропаганда. А також, хай і набагато рідше, та все ж, неперевірену інформацію можна зустріти і в  українських медіа. Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа» й автор подкасту «Русскій фейк, іди на***!» спеціально для Platfor.ma написав про те, як не стати жертвою пропаганди — і навів яскраві приклади.


Вадим Міський,
програмний директор ГО «Детектор медіа» й автор подкасту «Русскій фейк, іди на***!»

Будь-яка інформація повинна мати джерело походження

Дуже часто у фейках немає посилання на джерело. Якщо ж воно є, то варто звернути увагу, хто саме повідомляє новини. Коли чуєте щось на кшталт «сказали родичі в адміністрації чи у правоохоронних органах», таку інформацію варто піддати сумніву та перевірити через інші канали. Ви ж не вірите чуткам, які сусіди чи колеги видають вам, поки ви разом їдете в ліфті, то не варто сліпо довіряти й таким самим чуткам, тільки в інтернеті.

На маніпулятивні речі також можна натрапити у різноманітних чатах — вашого під’їзду, у батьківській групі. Люди несвідомо стають розповсюджувачами неправдивої інформації, мета якої — спровокувати паніку. Якщо там пишуть про те, що завтра Президент оголосить про капітуляцію, чи, до прикладу, як на початку війни — про те, що у Ворохту привезли немовлят, для яких терміново шукають усиновлювачів, не варто цьому вірити. Оскільки батьківські чи будинкові чати призначені для конкретних питань самоорганізації життя школи чи будинку, цілком логічно, що вони  не можуть бути компетентні в питаннях усиновлення чи роботи Президента. Такі факти слід перевіряти в офіційних джерелах інформації.

Рекомендації до застосування: перевіряти інформацію можна на офіційних урядових ресурсах, зокрема на сайтах Офісу Президента, ЗСУ, СБУ, Міністерства оборони, Суспільного мовлення та інших авторитетних медіа. 

Приклад: У російському медіапросторі поширюють фейк про те, що  в Україні мобілізовуватимуть жінок до війська, відтак  запускають виробництво пошиття військової форми. Таку дезінформацію поширило ряд прокремлівських медіа. 

Розібрати цю брехню покроково можна на прикладі статті видання «Общественная служба новостей». Прокремлівські журналісти пишуть, що в Україні на військовому обліку перебувають жінки з Київської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської областей. В статті йдеться про те, що їхні колеги із «Московського комсомольца» отримали лист від українки, сестрі якої вручили повістку. За їхніми джерелами,  ця історія трапилася в Миколаївській області. Водночас самого листа не публікують та не називають людину, яка звернулася в редакцію. 

Слід зазначити, що темою мобілізації жінок російські медіа спекулюють не вперше. У червні в інфопросторі пропаганди з’явилося фото  документа — нібито наказу про мобілізацію жінок. Згодом це повідомлення  спростували фактчекери із Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки України. А про те, що інформація про пошиття військової форми для майбутньої мобілізації не відповідає дійсності на днях заявила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

«У російському медіапросторі вкотре запустили фейк про мобілізацію жінок в Україні. Цей фейк підхопили й у нас. Так, це тема, яка дасть багато переглядів, але не треба на цьому спекулювати під час війни», — зазначила Маляр.

Водночас дійсно наприкінці червня, на сайті Київської міської ради з’явилася інформація про те, що депутат Київради Ірина Нікорак запускає  проєкт із виробництва жіночої військові форми. Однак така ініціатива не свідчить про майбутню мобілізацію жінок. Нікорак пояснює, що оскільки за статутом ЗСУ не передбачено форми для жінок, тому їм видають чоловічу форму, яка не відповідає жіночій фізіології. Жіночу військову форму можна або купити за кордоном, або пошити самостійно.

Навіть, якщо ви прочитали інформацію, в якій повідомляється, хто це сказав, це ще нічого не гарантує. Якщо слова видались вам дивними — перевірте, чи дійсно в першоджерелі про таке писали, чи не є новина перекрученою або вирваною з контексту. Важлива інформація обов’язково потрапить і на сторінки органів влади, і в новинні стрічки авторитетних медіа. Якщо її там немає, а є тільки в чаті під’їзду, то це привід задуматися.

Так, нещодавно у соціальних мережах активно поширювали лист про те, що  МОН збирає інформацію про випускників шкіл призовного віку з характеристиками оцінки їхнього військово-патріотичного виховання. Для підтвердження цього навіть публікували документ з підписом заступниці Міносвіти Віри Рогової. Проте на офіційному сайті відомства таку інформацію не публікували, а згодом у МОН спростували це повідомлення.

Анонімна  інформація має викликати підозру, а не довіру

Російська пропаганда зі своєю брехнею просочилася в усі засоби поширення інформації. Одним із прийомів її просування є поширення новини з анонімних телеграм-каналів, які нібито знають більше за інших. Напередодні повномасштабного вторгнення або за декілька днів після російська пропаганда створила понад 80 анонімних каналів місцевого рівня. Детальніше тему цих телеграм-каналів досліджували мої колеги з Детектор медіа.

Найчастіше такі види анонімних джерел з’являлися на тимчасово окупованих територіях. З їх допомогою російська влада планувала просувати свої наративи для легітимізації окупації конкретних населених пунктів та контролю в інформпросторі.  Найпоширенішими були «Харьков наш», «Херсон и Запорожье 24», «Запорожская народная республика». Таким джерелом просування інформації Кремль користується і зараз. 

До прикладу, у телеграм-каналі «Резидент» пишуть про те, що, мовляв, українське зерно з території країни приватні фірми вивезли ще у 2021 році. «Наш источник в ОП рассказал, что Офис Президента дал указание СБУ проверить все госрезервы и частные элеваторы. Оказалось, зерна меньше, чем на бумагах. Частные фирмы вывезли до начала конфликта больше половины урожая 2021 года», —  йдеться у повідомленні. 

Водночас назви компаній, місце розташування елеваторів чи будь-яких інших конкретних даних у телеграм-каналі не згадують. І це не дивно, бо сам канал «Резидент» є у переліку тих, чиї дії координують російські спецслужби. До речі, раджу цей список переглянути і відписатися від вказаних у ньому засмічувачів мізків. Натомість якщо Telegram вам зручний, як спосіб отримання інформації, підпишіться на декілька каналів загальнонаціональних авторитетних медіа — Суспільне, Українська правда, Лівий берег тощо, а також на телеграм-канал місцевої філії Суспільного, де є перевірені новини вашого регіону.

Емоційність — ознака маніпулятивності

Ще однією ознакою дезінформації є емоційний, панічний чи сенсаційний виклад. Часто він супроводжується проханням «терміново поширити» матеріал. Маємо не забувати, що головна мета російської пропаганди — деморалізувати та послабити нашу пильність до оборони країни. Не допомагайте окупантам, допоможіть собі: зберігайте самоконтроль та не панікуйте. А заклик ділитися інформацією змушує людину бути співпричетною до поширення, на її думку, важливої новини, відтак відчувати відповідальність за запобігання небезпеки чи іншої дії, про яку йдеться в повідомленні.

Рекомендації до застосування: будьте пильними до новин, в яких пишуть «читати усім», «сенсація», «дивитися терміново». Офіційні джерела та авторитетні медіа повідомляють інформацію без емоцій, аби після прочитання її навіть у складній  ситуації людина змогла зробити виважене рішення. До прикладу, евакуйовуватись із небезпечної зони чи запастися харчами на деякий період, щоб  не створювати ажіотажу та паніки серед населення.

Приклад: у травні українські медіа писали про те, що через подорожчання солі скоро її взагалі не буде, мовляв, виробники ковбас та заводи з консервації викупили всі запаси.  Однак цю інформацію згодом спростували в Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО.

 У повідомленні йшлося про те, що у великих мережевих супермаркетах залишається запас солі в декілька тисяч тонн попри те, що підприємство «Артемсіль» припинило виробництво через обстріли. «Виробники ковбас та копчення використовують імпортну спеціально підготовлену сіль. Великі виробники, окрім власних запасів солі на складах, уклали додаткові угоди про постачання солі з-за кордону», — повідомили в ЦПД.

Стережіться діпфейків

У світі зараз з тривогою дивляться на новий формат дезінформації — діпфейки. Це вид маніпуляції з відео, який створюють на основі штучного інтелекту. Під час виготовлення такого фейку реалістично накладають обличчя однієї людини на міміку іншої. Таким чином від її імені видають будь-яку заяву, яку надзвичайно важко відрізнити від правди. Однак Росія у застосуванні такої технології просунулася недалеко, діпфейки, які продукував Кремль, були наразі низькопробними, відтак не викликали довіри. 

Рекомендації до застосування: Попри те, що програмне забезпечення, яке застосовують при створенні діпфейків, синхронізує міміку та рухи, все ж таки певні ознаки можуть ідентифікувати відео, як таке, що створене штучним інтелектом. Якщо відео вам видається дивним, зверніть увагу на обличчя: чи збігається його текстура із текстурою шиї, чи вікові ознаки співпадають із віком людини, яку намагаються  показати.  Також придивіться до недоліків обличчя, наскільки природними виглядають зморшки та  шрами, якщо такі є. Експерти з Массачусетського технологічного інституту, які досліджують природу фейків, радять звернути увагу на вуса та бороду, оскільки діпфейк може їх зімітувати, але не здатен впоратись з їхньою натуральністю та змінами в залежності від кута огляду.

Приклад: Відео про те, що Зеленський оголосив капітуляцію, з’явилося в інфопросторі через декілька тижнів після повномасштабного вторгнення Росії. На ньому Президент говорить, що вирішив віддати Росії території Донецької області, а також просить здатися. «Раджу скласти зброю і повернутися до своїх сімей. На цій війні не варто вмирати», —  йшлося у відео.

Згодом Президент Зеленський відреагував на фейкове відео, назвавши його дитячою провокацією. «Я можу пропонувати скласти зброю тільки військовим Російської Федерації — і повертатися додому. Ми вдома, ми захищаємо свою землю, своїх дітей, свої сім’ї. Тож жодну зброю ми складати не збираємося до нашої перемоги», — сказав Президент.

Усі фейки в Україні спростовують

Щоб тримати інформаційний фронт, в Україні працюють декілька центрів та організацій, які досліджують правдивість інформації. Фактчекери ретельно стежать за інфопростором України, Росії та світу загалом.

Команда аналітиків «Детектора медіа» агрегує усі поширювані фейки та їхні спростування від органів влади (Центр протидії дезінформації при РНБО, Центр страткомунікацій та інформбезпеки при Мінкульті, офіційні сторінки органів влади та Збройних сил), українських фактчекерських команд (StopFake, VoxCheck та інших), закордонних фактчекерів, а також самостійно виявляє та спростовує російську дезінформацію: стежити за оновленням можна у #DisinfoChronicle. А щоб бути точно озброєним в інформаційній війні, запрошую підписатись на подкаст «Русскій фейк, іди на***!» у звичному вам агрегаторі подкастів або слухати в прямому етері Українського радіо щодня о 07:50 та 19:50.

Читайте більше цікавого