Технології розвиваються надзвичайно швидко – близький час, коли «Чорне дзеркало» стане збіркою правил з етикету та посібником із виживання, а штучний інтелект – невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Тому сьогодні ми запускаємо нову рубрику «Техноетика», в якій за допомогою фахівців будемо розв’язувати етичні питання епохи технологій. В першому випуску – думки про те, чи є зрадою близкість із сучасними технологічними секс-ляльками.
Загалом, секс-ляльки – роботи, андроїди – це просто вдосконалені сексуальні девайси. Незалежно від схожості з людиною, навіть якщо вони її точна копія, це всього лише втілення чоловічих або жіночих фантазій у реальності. Це об’єкт – предмет, а не одухотворена істота, не суб’єкт. Секс-лялька – підміна, заміщення реальної людини, без історії, бажання і пристрасті. Вони тільки допомагають втілити в життя сексуальні фантазії або урізноманітнити відчуття – без небезпеки завдати шкоди реальній людині.
У сучасному світі не зменшується кількість сексуальних насильств або домагань до жінок. Кожна друга ставала жертвою такого ставлення у житті. Доступні секс-андроїди можуть знизити ризик насильства серед особистостей з сексуальними перверсіями. До того ж така секс-лялька може бути тимчасовим замінником сексуального об’єкта, наприклад, на час розлуки. На період сексуальної деривації партнер може скористатися її послугами, а не шукати пригод на стороні
Або ж секс «утрьох» з постійним партнером не буде травматичним і не вважатиметься зрадою. Інша справа, якщо один із партнерів повністю віддав перевагу секс-андроїду, а не реальній людині. Але це вже з розряду психічної патології.
Дуже важко чітко відповісти, чи можна вважати такі «стосунки» зрадою. Так само важко, як і оцінювати, чи є зрадою самозадоволення, яке еволюційно з’явилось дуже давно, перегляд порно, віртуальне інтимне спілкування тощо. З приводу порно та вірту, щоправда, все ж є зачіпки для пошуку зради, адже ми так чи інакше комунікуємо з іншою людиною: у випадку порно – однобічно, а при віртуальному спілкуванні ще й отримуємо відповідь. Може відбуватись так звана емоційна зрада, коли без фізичного контакту думки людини зайняті іншим об’єктом, а не партнером – а, отже, партнер не зможе принести стільки ж задоволення, як раніше.
Стосунки з постійним партнером проходять кілька етапів, що відрізняються на біохімічному рівні, але обов’язковим завжди є фокусування своїх систем винагороди та задоволення на діяльності, що якось пов’язана з цією людиною. Розпорошуючи увагу й отримуючи дофамін та інші приємні молекули більш простим способом, ніж вибудова стосунків, ми ускладнюємо взаємодію з основним партнером. Тому, напевно, до секс-роботів треба буде ставитись вдумливо: для одиноких людей або пар, у яких один із партнерів не може забезпечити сексуальні потреби іншого (з якихось фізіологічних причин, наприклад), вони можуть стати прекрасним компромісом, однак у стабільних парах шляхом легкого «доступу до тіла» роботи можуть перетягнути ковдру на себе, і живий партнер отримуватиме менше уваги. Отже, все як завжди – можна використати з користю, а можна все спаплюжити, як люди часто роблять.
Норми чинного законодавства України на легальному рівні взагалі не закріплюють визначення таких понять як «подружня зрада» або ж «подружня невірність». На побутовому рівні, як правило, відповідні категорії розглядають як статевий акт чоловіка або дружини з особою, яка не перебуває з ним чи нею у шлюбі. Водночас вітчизняне сімейне законодавство визначає шлюб як сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органах РАЦС. Тому подружньою зрадою (перелюбом) можна вважати статевий акт між одним із подружжя та чоловіком або дружиною, з якими не укладено шлюб.
Щодо стосується секс-ляльок, то в розумінні норм чинного законодавства України вони є об’єктами правовідносин, а саме – речами, щодо яких можуть виникати певні права й обов’язки. З огляду на те, що такі секс-іграшки не є суб’єктами суспільних відносин, їх не можна вважати особами (жінкою або чоловіком), з якими один із подружжя може вступити в статевий контакт, що власне й виключає адюльтер.