Специ по спецам: наші найважливіші проєкти 2019 року

АвторЮлія Гуріна
7 Січня 2020
найкраще проєкт спецпроект

Ми зібрали найулюбленіші та найважливіші спецпроєкти, які редакція Platfor.ma створювала протягом 2019 року. Серед них текст про устрій держави, знання якого відвезли нашу читачку в Рим на канікули. Лякаюча, однак абсолютно реальна перспектива антибіотичного апокаліпсиса XXI століття. 15 планів втечі з міста для тих, хто хоче кинути все і стати фермером та заробляти гроші своїми руками, а не стукаючи пальцями по клавіатурі. Поезія зі шкідливими порадами про розумне споживання. І свіжак — передбачення з трендами на 2020-ий рік від редакції.  

Зашквари, скандали, срачі, хайп, і …. повторити. В якийсь момент стрічка Фейсбуку перетворюється на безодню зі свіжих скандалів і бомбардує всіх довгими гілками коментарів. Для того, щоб знайти більше часу для роботи та себе, ми розробили покрокові правила евакуації з Фейсбуку в постерах. Ну а ви можете роздрукувати їх та почепити на стіну в своєму офісі.

 

У шаленому потоці інформації, який стає тільки швидшим, здається, кожного нового дня, легко загубитися, піддатися на маніпуляції та потекти за течією разом із більшістю у напрямку хибних рішень. Ми з колегами вирішили поставити редакцію на паузу і визначити, які думки та позиції стануть трендами у 2020 році.

 

Ми розуміємо, що у більшості людей немає часу та сил розбиратися у таких фундаментальних темах, як-то анатомія держави, власне тіло і що треба знати про своє здоров’я, які ми маємо права і хто їх вже порушує, або щось геть близьке кожному — як керувати своїми фінансами і робити це грамотно. Ми створили проєкт, у якому зрозуміло пишемо про складні речі, у яких нема сил розбиратися самостійно, а після — пропонуємо читачу пройти тест і виграти цінний приз. 

Так приз за знання державного устрою України відвіз нашу читачку Ксенію Яцину на канікули в Рим і збанкротував редакцію. Завдяки Вигравайно про права людей у Калуші з’явився найбільший smart-TV (як стверджує його власник), який дістався нашому читачеві Андрію. Уля Клим зберегла купу часу на себе, бо їй дістався робот-пилосос та домашня смарт-техніка. А «Вигравайно» про фінансову грамотність подарував старі добрі гроші, які ми поклали в гаманець Хамбекової Крістіни за правильні відповіді на тест. 

А у 2020-му ми проведемо Вигравайно з крутезним подарунком на дуже актуальну для людства тему. Не перемикайтеся і чекайте текст і тест у січні.

Цього року виповнюється 30 років з того дня, коли ООН ухвалила Конвенцію про права дитини — спеціальний документ, мета якого захистити інтереси дітей у всьому світі. Ми розпитали дітей від 7 до 17 років, що вони думають про свої права, і відобразили їхні думки у відеоманіфесті. Цим ми хочемо нагадати, що діти — круті, творчі особистості, які мають право на свободу думки та самовираження, бо #ДітиКеруютьСвітом. 

А ще ви можете перевірите чи знаєте права дітей на п’ять у тесті «Дорослим вхід заборонено». 

 

Слиновіділяльний проєкт. Ми знайшли людей, які працюють не за їжу, а на їжу. Вони роблять це професійно, через об’єктиви камер та правильно розставлене світло й тіні.

«Хто в Україні красиво знімає їжу?», — подумали ми і зібрали в одну підбірку 21 фуд-фотографа і фуд-стиліста України на будь-який смак у буквальному сенсі слова. Будьте обережними, переходьте по лінку виключно в умовах повного шлунку.

 

Якщо щось і можна назвати «новим чорним» — то це роботу з дому. Або роботу з пляжу, дачі друга, грядки бабусі, іншої країни або планети. Ми, як представники епохи цифрового кочівництва, вирішили розібратися, як воно — працювати з будь-якої точки світу і заробляти на цьому. У цьому нам допомагали e-Residency — проєкт естонського уряду, який дозволяє зареєструвати бізнес онлайн.

 

Буває сидиш собі перед екраном ноутбука перший день, другий, третій, а сам думаєш: «А пішло воно все під три чорти! Кину все і поїду в село вирощувати капусту!». На цей випадок ми підготували 15 бізнес-планів втечі для тих, хто давно хотів створити малий бізнес своїми руками (а не клавішами). 

 

Надихнулися чудовими взірцями шкідливих порад Григорія Остера і написали поезії про побутові ситуації, які трапляються з нами щодня. Разом із OLX склали шкідливі поради про розумне споживання. Бо що спрацює краще, ніж радити людям робити шкоду?

 

Ми подумали, що журналістські розслідування про корупціонерів та їхні «заслуги» — це один із недооцінених жанрів сторітелінгу. Тому разом із Інститутом розвитку регіональної преси зібрали підбірку з витончених корупційних схем, щоб дізнатися про амбасадорів корупції.

Тут і про землі під квітучі сади, де чомусь виросли квітучі готелі та вілли, і про звичайну дочку звичайного судді, яка відпочивала на Мальдівах, і про незадекларовану 15-кімнатну віллу президента, і про те, як Юлія Тимошенко одного разу схопила себе за волосся й більше вже не відпускала.

 

Сучасний музей — це насамперед місце зустрічі й майданчик для важливих смислів. Разом із NAMU та групою компаній «Нові Продукти» журнал Platfor.ma ініціював створення клубу «Груповий сенс», в межах якого люди з різних сфер зустрічаються в музеї, аби знайти відповіді на суперечливі, але дуже важливі запитання.

Ми дискутували про те, як вижити у світі балакунів, де кожен кричить гучніше за інших, або и можуть мільйони помилятися та міркували про те, як вижити в часи, коли алгоритми приймають рішення за нас у компанії таких талановитих і цікавих людей, як Павло Вржещ з banda, Оля Балашова з NAMU, Марія Фронощук та Юрій Марченко з Platfor.ma, Сергій Данилов з Beehiveor, а ще кандидати філософських наук, художники та нейробіологи.  

 

Цим проєктом ми просто хотіли сказати, щоб робити селфі в наші часи – справжнє мистецтво, тож вже недостатньо клацнути себе на тлі штор. Спеціально для вас зібрали та зняли місця у Києві, де не соромно та навіть соціально-важливо робити селфі. Посилаємо вас у селфі-тур нашими відібраними локаціями.

 

Свайп вліво, свайп вправо і хтось вже став президентом. У виборів та Тіндеру багато спільного, тому ми розмістили кандидадів у президенти, їхні програми та декларації, щоб читачі могли зробити правильний вибір і обрати переможця свого серця на майбутні п’ять років.

Найцiкавiше на сайтi

Навіщо ви так: важливі новини за рік, які ви чомусь пропустили

АвторОлена Тищук
6 Січня 2020

Світ продовжує стрімко розвиватися, а людство підіймати важливі теми. У 2019 ми не могли пройти повз промову Ґрети Турнберг, заборону одноразового пластику чи першу світлину Чорної діри, а ось з десяток інших важливих новин отримали менше уваги. Тому серед своїх текстів Platfor.ma відібрала ті важливі, які легко загубити в інформаційному шумі довкола.

Пацієнта та лікаря в Індії відділяли 32 кілометри, але це не завадило успішній операції на серці. Лікарю асистував підключений до інтернету робот Corindus CorPus GRX, а управляли ним завдяки джойстику та монітору. Ефект від операції нічим не відрізняється від звичайної процедури, а в майбутньому таке лікування може забезпечити доступ до спеціалізованої медичної допомоги, яка в іншому випадку була б неможлива.

 

А люди бідкаються: що розповідали про бідність та вихід зі злиднів на Nobilitet 2019

На початку місяця в Києві пройшла подія під назвою «Nobilitet», яка присвячена відкриттям, рішенням і винаходам, що отримали Нобелівську премію, а також їхньому зв’язку з Україною. Про бідність, її причини, вихід зі злиднів і те, за що цього року вручили Нобелівку з економіки, розповідав Володимир Вахітов – економіст та викладач Київської школи економіки, який зараз досліджує, у яких ситуаціях люди поводяться нераціонально. Platfor.ma записала найцкавіше з його виступу.

Володимир Вахітов

Цьогорічних лауреатів троє, перші з них – Абхіджіт Банерджі та його жінка, Естер Дюфло. Вона, насправді, є головною в цій категорії, а інші співпрацюють із нею. До того ж, Естер стала другою жінкою в історії премії з економіки, ще й наймолодшою – це дуже поважна та достойна людина. Чоловік та дружина заснували разом лабораторію з досліджень проблем бідності й це була проривна ідея, яку можна було втілити тільки там – в MIT або в Гарварді, тому що робити такі дослідження – дуже дорога річ.

Третя людина – це Майкл Кремер, який інколи працював разом з Естер та Абхіджітом і також викладав у поважних університетах. Цьогорічні лауреати дуже довго до цього йшли і премія, яку вони отримали – це визнання того доробку, який, на відміну від їхніх попередників, є практичним. 

Бідність залежить від того рівня, на якому розвивається країна. У 1981 році бідних було приблизно 2 млрд на жалюгідних статках, тобто фактично 40% населення планети. Зараз кількість таких людей зменшилася майже до 1 млрд, а багатих – дуже сильно збільшилася. Найбіднішим регіоном була та є Африка. Наш регіон – Європа, і центральна Азія не вважалися дуже бідними від самого початку.  

Питання в тому, що таке взагалі бідність і як на неї дивитися? Світовий банк починає так: «Бідність – це голод». Звісно, але це не все. Якщо є їжа, що ще бідність? Відсутність притулку та даху над головою. Неможливість звернутися до медичної допомоги, якщо ти захворів. Бідність – це не мати доступу до освіти та не вміти читати. Не мати роботи, боятися майбутнього та, найголовніше, жити одним днем. У бідних людей модус існування обмежується кількома добами – вони не знають, що буде далі, не можуть планувати, а всі їхні рішення сконцентровані на дуже маленькому відрізку часу. Бідність має багато облич – це те, чого ми хочемо уникнути, про що не хочемо думати. Завдяки зусиллям світового банку і зусиллям багатьох провідних університетів – ситуація з нею у світі стала набагато кращою. Але вона не подолана ще зовсім і, на жаль, я не знаю, чи можливо зробити це взагалі. 

«Я не повірив»: як українці вперше дізнавались про секс

АвторPlatfor.ma
15 Січня 2018

З фільму «Титанік», заборонених відеокасет, газети «Speed-інфо» чи від друзів у дворі? Спеціально для проекту про сексуальну культуру в Україні «Тойво» ми спитали відомих людей, як вони вперше дізналися про секс і як би хотіли, щоб про нього дізналися їхні діти. Після хвилюючих відповідей редакція Platfor.ma не втрималась і теж ділиться спогадами.

 

Я побачила епізод з фільму, де двоє займалися сексом коло океану на капоті старої машини. Мені було чотири, ми з мамою були в гостях, мене відправили в бібліотеку, ввімкнули мені мультики і дали іграшок – у вітальні та в кухні були одні дорослі і курили, мені було нудно і некорисно. Вечірка, очевидно, затягнулася, тому що мультики скінчилися і ввімкнули якесь американське кіно. Хотілося би, до речі, знайти це кіно – зовсім нічого про нього не пам’ятаю.

Враження були в мене хороші – знято було красиво. Я якось співставила все, що чула, дізнавалася і думала собі до того на тему «звідки беруться діти» і якось інтуїтивно подумала, що то і є воно.

Я не проти, щоби мої діти дізнавалися про секс з шедеврів світового кіно та мистецтва. І щоби дорослі – всі дорослі, бо ніколи не знаєш, в якій ситуації дитина співставить всі деталі, які їй траплялися, і поставить питання – могли адекватно і нормальними словами пояснити дітям, що воно таке – те, що вони побачили.

Я дотепер шкодую, що не вийшла тоді в вітальню і не запросила дорослих пояснити мені, що то таке тьотя з дядею роблять на капоті. Мабуть, їх безглузді пояснення я запам’ятала би на все життя ще яскравіше, ніж саму сцену.

 

Геніальність під ключ: я на собі спробувала методи натхнення видатних людей. Ось результати

«Не варто чекати натхнення — за ним треба бігти з палицею», — любив говорити Джек Лондон. Інші видатні люди використовували безліч різних методів, щоб надихнутися та почати творити. Іноді ці методики були досить дивними — наприклад, блохи, запах гниття і миття посуду. Журналістка Катерина Марченко вирішила перевірити деякі з них на собі — і написала про це для Platfor.ma.

Очікування: 
Письменниця і королева французької словесності писала не тільки про права жінок на сексуальну свободу. Величезне місце в її творчості займали образи тварин. Тому не дивно, що Колетт надихали її домашні улюбленці, а саме французький бульдог Сусі і коти. Коли натхнення покидало письменницю – вона просто брала на руки Сусі і починала шукати бліх в його густій шерсті. Якщо ступор не минав — допомогали коти. Магічним чином пошук паразитів сприяв творчому підйому Колетт. Що ж, перевіримо.

Реальність: 
В моїх котів бліх немає, тому я вирішила залучити до експеримента Тішку, великого кудлатого пса, який живе в моєму дворі і користується повагою і авторитетом серед жителів будинку. А тому завжди ситий і добрий, а сьогодні ще й терплячий. У нього обладнано своє спальне місце в під’їзді, тому я знала, де його шукати.

А от пошук комах мені особливого задоволення не приніс. Але Тішці процес явно подобався, він раз у раз перевертався з одного боку на інший, мовляв, нічого там шукати, потрібно просто почухати його черевце. У самий розпал дійства сусіди, ніби змовившись, виходили з квартир по своїм справам, проходячи повз мене з німим запитанням в очах «Що це ти твориш, жінко?». Ми не так близько спілкуємося, тому перспектива стати «тією дивною сусідкою» мене не лякала. Я все чекала натхнення, методично перебираючи густу шерсть пса. Однак муза явно в цей вечір випивала з кимось в барі. І все, чого мені хотілося — скласти їй компанію.

Творчий результат: 
Білий пудель Франц виринув з підворіття, і квапливо поспішив уздовж вулиці. Раптом з’явилася зграя бродячих собак і оточила його. Нічого хорошого це не віщувало. Але і здаватися Франц не мав наміру. Він пішов в сторону потенційних кривдників, вирішивши діяти на випередження, і сказав:

— Ем .. Я можу вам чимось допомогти?

— Можеш. Я бачу, пес ти домашній, а значить освічений, — хриплим голосом відповів найголовніший зі зграї, — Допоможеш нам у філософській суперечці. Я, наприклад, згоден з думкою Канта і вважаю, що людина вільна як моральна істота, що творить культуру, але в емпіричному світі, де панує необхідність, людина не вільна.

— А я підтримую Гегеля і впевнений, що люди не вільні у виборі об’єктивних умов дійсності, але вільні у виборі засобів їх здійснення,— відповів його опонент.

— Що скажеш? — в один голос запитали вони.

«Гав-гав, — подумав Франц, — просто гав-гав …»