Повномасштабне вторгнення в Україну стало можливим в тому числі через пропаганду — брехню, що промиває мізки. Platfor.ma продовжує проєкт Пропаганьба про те, як і з чим працює пропаганда, та як їй протидіяти. Головні принципи військової пропаганди придумали і сформулювали ще понад сто років тому. Однак на прикладі Росії видно, що вони працюють і досі. У цьому тексті Platfor.ma розбирає 10 основних принципів пропаганди агресорів.
«Путін не хоче війни, але рішення про війну і мир залежить не від нього, а від України. У деяких важливих для Росії питаннях Україна має поступитися і виконати вимоги, без яких ми не можемо обійтися. Якщо Україна відмовиться, то відповідальність за конфлікт лежить на ній, а не на Російській Федерації», — глава МЗС РФ Сергей Лавров.
Абсолютно в дусі російської риторики, чи не так? Але насправді це не Лавров. Ці слова приписують главі МЗС нацистської Німеччини Йоахіму фон Ріббентропу. Однак звучить якось знайомо, правда?
У 1928 році британський політик і публіцист Артур Понсонбі написав книгу «Брехня під час війни», де розібрав прийоми пропаганди, які різні країни використовували під час Першої світової. А 2001 року бельгійська дослідниця Ганна Мореллі на основі цієї книги та власних досліджень сформулювала базові принципи військової пропаганди. Виявилося, що за 73 роки вони не дуже змінилися. З того часу минуло ще два десятиліття. Ось ці принципи:
Ми не хочемо війни, ми захищаємось
Мобілізація, перекидання військ до кордону, мілітарні заяви — все це не тому, що ми хочемо війни, а лише для захисту. Агресивні держави не подобаються навіть самим їхнім громадянам, тому важливо виглядати такими, що захищаються, а не атакують.
«Потрібно, щоб їм на думку не спадало влаштувати нам на наших західних рубежах якийсь непотрібний нам конфлікт. Нам конфлікти не потрібні», — президент РФ Владимир Путін, 18 листопада.
Вина за початок війни — тільки на противнику
Навіть якщо ми атакували першими, це лише тому, що були змушені. Бо якби ми не напали, то було б ще гірше, адже ворог підступний і сам планував напад.
«Вони почали! А я зараз вам покажу, звідки на Білорусь готувався напад. І якби за шість годин до операції не було завдано превентивного удару по позиціях… вони б атакували війська Білорусі та Росії, які були на навчаннях. Тому не ми розв’язали це! У нас совість чиста», — самозваний президент Білорусі Аляксандр Лукашенко, 11 березня.
«Якби не почалася операція, буквально на наступний день почалась би операція з боку НАТО, тільки руками бандерівців, неонацистів України. Ми встигли, а значить врятували сотні тисяч життів», — Голова Держдуми Федеральних зборів РФ В’ячеслав Володін, 3 березня.
Лідер ворога – чисте зло
Важко змусити ненавидіти взагалі всіх супротивників, тому треба знелюдити хоча б їхнє керівництво. Тож у військовій пропаганді на чолі ворога обов’язково неадекватний нелюд, який втратив зв’язок з реальністю, і якого потрібно обов’язково знищити.
«Зеленський давно втратив зв’язок із реальністю, він наркоман», — колишній депутат Верховної Ради, перебіжчик та колабораціоніст Ілля Ківа, 5 березня.
«У Києві засіла шайка наркоманів та неонацистів», — Владимир Путін, 25 лютого.
Ми захищаємо не свої інтереси, а боремося за добро
Усі економічні, територіальні, геополітичні чи будь-які інші претензії маскуються під ідеєю битви за правду. Це війна за добро проти зла, тому вона конче необхідна і навіть священна. Ідею сакрального хрестового походу замість реальної загарбницької війни іноді навіть виділяють в окремий принцип військової пропаганди.
«Ми всі боремося за добру справу. Коли під боком утворюється така чорна матерія, яка нас просто ненавидить, я навіть не розумію, чому, то настає час підправити ту ситуацію, яку наші діди під час Другої світової війни не довели до кінця», — псковський депутат Олег Брячак, 9 березня.
«Світ має зрозуміти, від чого Росія захищає людство під час операції в Україні: ми захищаємо людей від фашизму», — лідер Компартії РФ Геннадій Зюганов.
Під час війни ворог чинить злочини
Противник жорстокий і нелюдський настільки, що систематично скоює страшні військові злочини. Звідси у військовій пропаганді й всі історії про розп’ятих хлопчиків. Свої ж воїни якщо і можуть помилитися, наприклад, атакувати мирну ціль, то тільки випадково.
«Країну захлеснула хвиля грабежів та мародерства. Український народ заляканий, звірства нацистів набули повсюдного характеру», — начальник Національного центру управління обороною РФ Михаїл Мізинцев, 5 березня.
«Військово-політичне керівництво України, схоже, перетворило тяжкі воєнні злочини на звичну справу», — публіцист Владимир Сапунов, 16 червня.
Противник порушує правила війни
З цього принципу виходять усі заяви про атаки забороненими видами зброї або використання мирних жителів як живий щит. Хоч це і війна, але є низка міжнародних її норм, наприклад, заборона використання певної зброї в певних умовах. Однак ворог настільки нелюд, що, звісно, їх порушує.
«У передмісті Києва українські підрозділи масово застосовували заборонені ООН фосфорні боєприпаси», — представник міноборони РФ, генерал-майор Ігор Конашенков.
«У ЛНР заявляли, що знаходять на покинутих українських позиціях велику кількість так званих “бойових наркотиків”. “Це “БАС” — бойовий анестезуючий засіб, яким вони (українські військові – ред.) користуються. І неодноразово наші бійці, зокрема я, стикалися з тим, що вони з божевільними очима, словами навіть на танки (кидалися – ред. ) з автоматом просто”, — розповів військовослужбовець Народної міліції ЛНР. Він не виключив, що це ті самі препарати, які виготовлені в американських лабораторіях на території України. “Це бойовий анестезуючий засіб, але включає психотропну і переважну речовину, яка виробляє стільки адреналіну в кров, при якому людина забуває, що таке біль, втома. Універсальний солдат, грубо кажучи”, – розповів військовослужбовець». — РИА «Новости», 4 травня.
В нас втрат немає, ворог гине масово
Свої втрати ховаються, а ворога перебільшуються. Тому що своя армія — апріорі набагато сильніша, а люди загалом хочуть бути з переможцями, а не тими, хто програє. Востаннє за пів року війни у РФ називали кількість втрат ще 25 березня — тоді міноборони повідомило, що загинув 1351 військовослужбовець.
«Російські військовослужбовці виявляють мужність і героїзм у ході виконання бойових завдань спеціальної військової операції. На жаль, є загиблі та поранені наші товариші. Однак наші втрати у багато разів менші від кількості знищених націоналістів і втрат серед військовослужбовців українських збройних сил», — офіційний представник Міноборони РФ Ігор Конашенков.
Тут, до речі, є ще один аспект — подвійний образ противника. З одного боку, це дуже небезпечний ворог, який несе страшну загрозу. А з іншого, він слабкий і некомпетентний, тому перемога неминуча.
Найкращі люди країни — з нами
Раніше це формулювалося скоріше як «визнані інтелектуали, художники, письменники та музиканти — за нас». Однак зараз у РФ їх часто виставляють п’ятою колоною і продажними прозахідними лібералами. Щоправда, рупорів влади серед артистів у будь-якому разі більше, а спортсмени та артисти радо маршували в Лужниках на річниці анексії Криму.
«Ми, ректорський корпус РФ, багато десятиліть розвивали та зміцнювали російсько-українські науково-освітні зв’язки… Тому багаторічна трагедія на Донбасі особливим болем і гіркотою відгукується у наших серцях. Дуже важливо у ці дні підтримати нашу країну, нашу армію, яка відстоює нашу безпеку, підтримати нашого Президента, який прийняв, можливо, найскладніше у своєму житті, вистраждане, але необхідне рішення», — звернення Російського союзу ректорів, 6 березня.
Але загалом із цього виходить ще один принцип:
Хто сумнівається у нашій правоті, той працює на ворога
Є тільки добро і зло, жодних півтонів та особливих думок, а якщо хтось проти кровопролиття, то він автоматично й проти батьківщини. Саме тому словосполучення «ні війні» у РФ зараз під такою жорсткою забороною.
«Захід і зараз, в черговий раз хоче повторити спробу дотиснути нас, дотиснути, перетворити на слабку залежну країну, порушити територіальну цілісність, розчленувати — створити найкращий для них варіант Росії. Тоді у них це не вийшло, не вийде і зараз. Безумовно, вони робитимуть ставку на так звану “п’яту колону”. На нацзрадників, на тих, хто заробляє гроші тут у нас, а живе там. І живе не в географічному сенсі цього слова, а за своїми думками, за своєю рабською свідомістю», — президент РФ Владимир Путін, 16 березня.
Військова пропаганда в РФ функціонує на повну потужність, використовуючи технології, що працювали в обидвох Світових війнах. Однак в тих війнах пропаганда та її адепти все ж програвали. Так буде і зараз.