fbpx

Платформа добра: як Школа героїв допомагає дітям знайти себе і створити неймовірні проєкти

АвторЮрій Марченко
28 Листопада 2022

У межах серії матеріалів «Платформа добра» редакція Platfor.ma ходить в гості до хороших проєктів, допомагає їм особисто і пише про це — аби більше людей дізнавалися про важливі ініціативи й бачили, що допомагати — легко. Цього разу ми відвідали Школу героїв — ініціативу, яка вже кілька років поєднує дітей з професіоналами в різних галузях, аби допомогти підліткам визначитися в житті та розвивати власні проєкти. Ось їхня історія.

— До нас два роки ходив один хлопець — Ярік. Він цікавився технікою і врешті знайшов групу спонсорів, які надали йому 400 тис. грн і двокімнатне приміщення, де Ярік з командою серйозно зайнявся розробкою дронів. Тепер у нього вже є робоча модель, він їздить в поля, тестує її. Знайшов контакти у різних структурах ЗСУ, вони почали співпрацювати. Кажу йому: «А з’єднай мене з якимось генералом, щоб покликати його до нас на Школу героїв?». Відповідає дуже серйозно: «Ні, вони надто секретні», — сміється засновник Школи героїв Андрій Пушкар.

Андрій працював офіціантом і в металургії — продавав металопрокат. Але в один момент пішов з роботи й почав шукати нову сферу діяльності. Найбільш привабливою ідеєю став великий фестиваль для випускників шкіл — з акцентом не на вечірку з алкоголем, а на розвиток.

Та для розминки Андрій вирішив організувати невелику вечірку для підлітків. І в процесі зрозумів, що йому просто надзвичайно подобається не торгувати металом чи організовувати події, а саме спілкуватися з дітьми. Тоді Андрій почав проводити в школах лекції експертів з різних галузей, аби допомогти підліткам розібратися в тому, які бувають професії та яка їм підходить найбільше. За чотири роки на подібних зустрічах побували понад 10 тис. дітей з різних шкіл Києва.

Втім, поступово Андрій помітив, що на зустрічі стали приходити учні з інших шкіл, знайомитись, створювати команди й проєкти. Так і з’явилася ідея змінити концепцію, щоб підлітки презентували свої ідеї й знаходили наставників та спонсорів. Саме вона зараз є основною в Школі героїв.

Шалений колообіг із дітей

Ми приходимо на щотижневу зустріч. У просторому приміщенні однієї з київських шкіл кілька десятків дітей різного віку, від 12 до 18 років. Перед ними — десять дорослих, які по черзі встають і коротко розказують про себе та свою сферу. Серед спікерів, наприклад, експерт з розвитку аеропортів, аналітикиня з Мегого, нотаріус, енергетик з ДТЕК, розробник штучного інтелекту і співзасновник Reface. На інші зустрічі приходили готельєри, видавці, судді, фотографи, інженери, військовослужбовці, архітектори, режисери, прокурори та представники безлічі інших професій.

— Я намагаюся максимально розширювати спільноту спікерів, тому щоразу стараюся звати нових. Рідко буває, що одна людина виступає кілька разів. Загалом у Школі героїв вже були понад 2 тис. експертів. Ще 4 тис. погодилися, але чи то зайняті, чи ще щось, однак поки не вийшло прийти, — розповідає Андрій.

Коли всі профі представилися, оголошується час на вільне спілкування. Діти моментально мчать до спікерів і починають розпитувати. У нас цікавляться про журналістику, комунікації й те, що робити, якщо хочеться написати книжку. Найближчі хвилин сорок відбувається шалений колообіг із дітей, які постійно про щось розповідають, щодо чогось радяться чи просто розпитують про професію.

— А скільки грошей можна заробити в журналістиці? — питає нас хлопець років 15.

Ми чесно відповідаємо, що на яхти в українських медіа заробити буде непросто. 

— Ага, зрозумів. Просто я все порахував, на відкриття Музею мурах мені потрібно десь 2 млн грн. А може і 4, — задумливо повідомляє підліток. І пропонує купити його унікальний чай.

Річ у тім, що паралельно зі спілкуванням проходить своєрідний маркет із різноманітних виробів дітей. В асортименті — мальовані та вишиті картини, свічки, мило, іграшки, прикраси, авторські чаї та багато іншого. Спікери та інші діти врешті розкуповують майже все. Нам дістаються чай, пряники, м’яка іграшка й окопна свічка.

Дівчинка, яка продає ці окопні свічки та набори солодощів, питає у нас, як їй краще розкручувати свою справу. Ми домовляємося списатися пізніше, щоб придумати якийсь спільний проєкт. За 10 хвилин вона підходить ще раз і повідомляє: «Я ж, до речі, частину грошей віддаю на благодійність!». Ще через кілька хвилин знову: «Тут поруч є фотостудія, я, мабуть, зможу домовитися про безплатну зйомку, може з цим щось вдасться зробити?». Тим часом інша дівчина просить глянути на її інтерв’ю з Риммою Зюбіною, яке вона записала, коли знаменита актриса приходила до Школи героїв як спікерка.

«У мене якраз є непотрібний фотоапарат»

Після закінчення часу на вільне спілкування діти йдуть гуляти, а спікерів просять виконати своєрідну контрольну роботу. На аркуші кожен пише своє ім’я, контакти, а також згадує кількох підлітків, які запам’яталися найбільше. Далі є система умовних позначок — наприклад, зірка біля імені дитини означає, що експерт погоджується і далі щось їй підказувати. Є також позначки для тих, хто готовий стати наставником, спонсором в проєкті чи, скажімо, провести екскурсію на своїй роботі.

У Школі героїв діє система балів. Діти одержують по 100 за кожного профі, який їх відзначив — тобто за корисний контакт, який вони знайшли. Плюс 100 балів за годину практики — екскурсії, підробітки, стажування, заняття з наставником. Ще 100 балів дають кожна сотня гривень, які учасники заробили чи отримали від спонсора. Ці бали можна витратити — обміняти на подарунки від спікерів, які вони надають Школі героїв, наприклад, квитки на футбол чи в театр, книги, стрижку в салоні, безалкогольні коктейлі в кафе.

— Я якось довго кликав одного знайомого, співзасновника фотостудії Pandora. Він весь час відмовлявся: «Та ну, Андрію, який сенс, це ж ще діти, що я їм розкажу». В результаті він став і спікером, і наставником, і спонсором для двох хлопців, які познайомилися у нас у Школі героїв. Вони спочатку за його допомогою влаштовували події, а потім він інвестував $10 тис. — і ці підлітки створили цілу футбольну лігу, яку проводять і досі.

Серед інших прикладів успішних колаборацій дітей та спікерів — замовлення монтажу відео на 40 тис. грн, з яким підліток успішно впорався. Двох дівчат взяли на дзвінки допомагати продавати засоби для очищення басейну. Ще хтось підпрацьовував в ресторані. За словами Андрія, подібні підробітки дуже надихають дітей, а за останні 5 місяців учасники Школи героїв заробили близько 200 тис. грн. Але найбільше випадків, коли дорослі допомагають технікою.

— Одна дівчинка мріяла малювати мультики й робила це у зошиті. Через пару місяців один зі спікерів подарував їй графічний планшет. Також дітям знаходять ноутбуки, телефони — якщо у сім’ї немає змоги купити, то допомагають спікери, — розповідає Андрій.

Ми бачимо це фактично в прямому ефірі — одна зі спікерок цієї події каже Андрію: «Там дівчинка казала, що мріє займатися фотографією, а у мене якраз є хороший непотрібний фотоапарат, як їй його передати?».

— Але, якщо чесно, найбільше мені подобається, коли діти ходять на стажування чи екскурсії. У нас, наприклад, є дівчинка, яка мріє відкрити власний азійський стріт-фуд, то вона після кожної зустрічі їздить на екскурсії до ресторанів чи в інші корисні місця. Вже 15 разів їздила, набиралася досвіду.

Дитячі замки по всьому світу

У середньому через Школу героїв щороку проходять близько 1000 дітей. Щоправда, більшість з них заглядає на зустрічі всього пару разів, але завжди є кістяк з 40-50 дітей, які ходять цілий рік. 

— Тобто тисяча пробує, розуміє, що їм хочеться розвиватися якось інакше або заробляти швидше — і відсіюються. А інші починають створювати проєкти та залишаються, — каже Андрій. — Раніше я просто ходив по школах і розповідав про нас. Але після ковіду це стало складніше. Я тепер пишу на початку літа оголошення на OLX, що є підробіток для підлітків. Отримую тисячу заявок і три місяці підряд проводжу співбесіди, розказую про Школу героїв і пояснюю, що підробіток буде, але для цього треба спілкуватися зі спікерами, шукати можливості, в ідеалі — створювати свій проєкт. З 20 дітей зазвичай залишається один.

Деякі діти вже й самі стали організаторами Школи героїв. Наразі в команді — четверо людей. Андрій як куратор і людина, яка займається лише цим проєктом, отримує 12-16 тис. грн на місяць. Каже, що мрія — це бюджет в $4 тис. на місяць, щоб платити команді достойні зарплати й мати можливість ефективніше координувати дітей та наставників.

— Як нам допомогти? Найпростіше — прийти як спікер і розказати дітям про свою професію. Для цього просто напишіть мені у Фейсбук, — просить Андрій. — Можна також підтримати пожертвою, щоб ми продовжили проводити зустрічі. Техніка завжди потрібна — мікрофон, щось для запису звуку, для монтажу відео, щоб діти потім дивилися зустрічі онлайн. Круто, якщо хтось зможе допомогти своїм часом — приєднатися до організації подій.

Проєкт буде вдячний будь-якій допомозі. Але глобально, за словами Андрія, він мріє про Школу героїв міжнародного рівня й онлайн-платформу, своєрідну соцмережу для спікерів, наставників і спонсорів для дітей по всьому світу.

— Щоб у багатьох країнах були свої школи — я бачу їх у вигляді замків. І всередині підлітки спілкуються зі спікерами, створюють команди, вигадують незвичайні проєкти й прямо на місці мають змогу технічно їх втілювати. Це дуже далека мрія, і поки ми до неї не те щоб мчимо. Але вперто повземо як равлики — точно.

Фото Богдан Магдич
Читайте більше цікавого