У межах серії матеріалів «Платформа добра» редакція інтернет-журналу Platfor.ma ходить в гості до хороших проєктів, допомагає їм особисто і пише про це — аби більше людей дізнавалися про важливі ініціативи й бачили, що допомагати — легко. Цього разу ми завітали до фонду БОН, аби дізнатися, як українська ідеалістка повернулася з Парижу й заснувала благодійну ініціативу, що вже вісім років підтримує добро в Україні.

— Мені подобається така аналогія: ми не велика мережа як Hilton чи InterContinental, ми бутик-готель. БОН — не найбільший фонд України, ми не женемося за масштабами, але допомагаємо якісно, своєчасно і саме там, де це дійсно потрібно.

Засновниця БОН Ореста Брит розповідає про ініціативу, яку вона заснувала ще вісім років тому. Тоді українка вже років п’ять як жила у Франції й вчилася в Сорбонні. Однак під час Революції гідності якраз повернулася в Україну, потрапила на Майдан, і почала допомагати спочатку мітингувальникам, а потім і захисникам України.

— Часто говорять про права волонтерів. Але не можна забувати про їхні обов’язки, адже ми маємо справу з чужими грошима, і треба бути дуже уважними. Я тоді звикла до правил життя у Франції, й мені було трошки дивно, що в Україні деякі норми не дуже працюють. Але я подумала, що раз моє волонтерство якось набирає обертів, треба все одно реєструвати благодійний фонд. Хотілося, щоб назва була зі змістом, тому БОН — з французької це щось хороше, добре, можна ще трактувати як добра воля. А пізніше один волонтер з Луганської області придумав й українську розшифровку — Благодійне об’єднання нації. Вийшло 100% влучання, — пояснює Ореста.

З того часу фонд розрісся до п’яти напрямків: юридичного, соціального, медичного, інженерного і допомоги захисникам. Всі їх наочно помітно в просторому офісі БОН у центрі міста.

Стіл у загальній кімнаті стоїть на протитанкових їжаках. По стінах — прапори й подяки від різних установ. Під стелею підвішений російський дрон «Орлан».

— Його наші РЕБівці посадили під Миколаєвом, витягнули все необхідне й віддали нам. Думаємо зробити якийсь артоб’єкт і продати на аукціоні. Цілий «Орлан» — це велика рідкість. А тому підрозділу, який нам цей дрон подарував, ми якраз вчора передали пікап.

Ще один трофейний куточок — у просторому коридорі, де розкладена різноманітна екіпіровка. Ореста розповідає, що колекція майже весь час в русі — щось продається на благодійних аукціонах, щось постійно приносять вдячні захисники.

— Найбільше пишаюся ось цією головною частиною ракети. На ній підпис нині полковника Сухаревського з позивним Борсук. Він був першим українським офіцером, який прийняв рішення захищатися від нападу у квітні 2014-го.

Допомога ділом і словом

Підтримка цивільних — один із найважливіших напрямків роботи БОН. Пріоритет — діти тих, хто загинув, захищаючи Україну, або знаходиться в полоні.

Крім того, аби забезпечити людям повернення до хоча б відносно нормального життя, у БОН запустили проєкт первинної юридичної безплатної допомоги «‎На захисті прав». Ціла команда юристів консультує постраждалих від війни у будь-яких правових питаннях. Експерти готують процесуальні документи, представляють інтереси людей в державних органах і навіть готують пропозиції щодо реформування.

— Для волонтерів в Україні не дуже сприятливе законодавство. Якісь правки вносяться, але поки все працює так собі, і якщо ти хочеш, щоб все було по закону і зі звітами, то це складно. Ми будемо проводити аудит — отримали грант і заклали туди в тому числі таку перевірку. Я думаю, це буде гарний приклад, щоб благодійність ставала менш хаотичною і більш цивілізованою та структурованою.

Окрім юридичного напрямку цивільних підтримують і гуманітарною допомогою. Але роблять це обережно.

— Благодійністю можна добряче нашкодити. Іноді люди звикають до постійних подарунків від різних фондів й не хочуть нічого робити зі своїм життям. Ми розуміємо всю складність ситуації й те, як людям непросто, однак все ж вболіваємо за те, щоб українці шукали нові шляхи й стабілізувалися навіть у такий скрутний час. Тому вирішили надавати лише одноразову допомогу тим сім’ям, чиї чоловіки захищають державу. Яка б у військових не була хороша зарплата, але все ж утримувати сім’ю дорого. Тому даруємо великі хороші набори.

Серед партнерів фонду, які допомагають із продуктами, гігієнічними засобами, одягом та усім необхідним — Glovo, «Нова пошта», «Фокстрот» й інші великі українські та міжнародні компанії. А, скажімо, броварня «Варвар» випустила благодійний сорт пива, прибуток від продажу якого БОН направляє на допомогу сім’ям постраждалих від війни.

Нова пошта також допомагає в проєкті збору на український комплекс радіоелектронної боротьби «Буковель», який може рятувати життя, протидіючи дронам.

— Тут, мабуть, якось спрацював наш досвід і авторитет — нам дозволили без черги купити цю систему для дуже важливих задач. Тому ми вирішили ризикнути й спробувати зібрати. На це потрібно 15,7 млн грн, «Нова пошта» дасть мільйон.

Пізніше фонд відзвітує, що вдалося зібрати 7,83 млн грн.

Тим часом ми заходимо в «‎тематичну» кімнату — склад. Все приміщення заставлено ящиками з їжею та ліками. Медичної допомоги БОН доставив вже на понад 200 тис. євро.

Попід стіною стоять чотири великі чорні сумки. В них — еквівалент 2 млн грн.

— Це антидронові рушниці. Не зброя, більше як захист. Глушать частоти, щоб завадити ворожому коптеру і нічого не прилетіло. Вони приблизно по $12 тис., ми купили п’ять штук, одну вже передали. Цікаво, що тільки відправили й на наступний день вже приходить повідомлення, що ми встигли ідеально, бо антидронова рушниця знадобилася буквально одразу, як її привезли, — і врятувала життя.

Науково-спальний бункер

Ще один із напрямків роботи БОН — інженерний.

— Ми підписали меморандум із державою. Бачиш, навіть тут хочемо все офіційно, фіксуємо всі домовленості. Ми перевіряємо різноманітні потрібні зараз винаходи ще на етапі розробки, щоб виробникам не довелося йти через все пекло бюрократії. Возимо новітні гаджети туди, де їх можна протестувати, дивимося, як працює, радимо щось. Може помітив, у мене біля столу лежить прототип антидронової рушниці — вже дуже добре себе показала. У нас є свій інженерний куточок, тож щось просте тут перевіряємо.

Інженерний куточок — це дві невеликі кімнати в бункері, що знаходиться в тому ж кварталі, де й офіс фонду. Деякі волонтери працюють тут постійно, решта приходять тільки на час повітряних тривог.

В інженерній частині стоять комп’ютери й кілька 3-д принтерів. Було більше, пояснюють волонтери, але один віддали на передову, там потрібніше.

Також в бункері — кімната для обговорень під час тривог і невеличка спальня з кількома надувними матрацами, де волонтерам вже доводилося ночувати.

Ще одна окрема кімната вся заставлена ящиками з гігієнічними засобами, їжею, одягом. Ми додаємо туди вісім ящиків з печивом і жувальними цукерками. На наступний день Ореста повезе все це 70 дітям в Авдіївку.

Сама засновниця називає БОН фондом, схожим на бутик-готель, який не гониться за масштабами, але знає, що і як зробити, щоб це було ефективно. Однак, хай там як, вже вісім років ця ініціатива допомагає і цивільним, і захисникам, постійно підтримуючи людей навіть у найнебезпечніших регіонах.

— Я заснувала БОН, коли мені було 24 роки і я була юною ідеалісткою. Тоді моє мрією було майбутнє, в якому фонд стане непотрібним. Але ми вже живемо в дорослому житті, й реалії досить жорсткі. Тепер я думаю, що фонд буде існувати. Однак мені дуже хотілося б, щоб він займався просвітництвом й популяризацією української культури у світі. Ми цього точно заслуговуємо.