У межах серії матеріалів «Платформа добра» редакція інтернет-журналу Platfor.ma ходить в гості до хороших проєктів, допомагає їм особисто і пише про це — аби більше людей дізнавалися про важливі ініціативи й бачили, що допомагати — легко. Цього разу ми завітали до ініціативи dobro.ua (вона ж у минулому Українська біржа благодійності), яка вже понад десять років об’єднує фонди, організації, благодійників і просто людей, яким потрібна допомога, заради системної доброчинності.

Одинадцять років тому зручного інструменту для краудфандингу та об’єднання людей задля доброї справи просто не було. Тоді активісти вирішили створити в Україні платформу, яка мінімізувала б адміністративні витрати й дозволила вести прозорий збір благодійних коштів. 

Про це нам розповіла одна з цих активісток — директорка dobro.ua Ірина Гуцал: «Буває, що хтось отримує доступ до ЗМІ, запускає збори, але не може їх зупинити. І виходить, наприклад, що для якоїсь дитини зібрали мільйони, а для іншої, яка теж потребує допомоги, не зібрали нічого».

Рішення знайшли просте й ефективне — створили платформу, де фонди, організації та ініціативи можуть розміщувати свої сторінки та збирати кошти на добрі справи. Будь-хто може зайти на сайт та обрати під себе проєкт, який хоче підтримати. Так dobro.ua об’єднало навколо себе найрізноманітніші ініціативи й різних благодійників. До того ж важливо було наголосити, що донатором може бути будь-хто незалежно від розміру пожертви, а не тільки людина з величезними статками. Це в першу чергу соціально активні люди, які прагнуть змін.

Щобільше, благодійники можуть бути впевнені, що їхні гроші підуть за призначенням, адже команда dobro.ua детально перевіряє кожного свого партнера. Це проєкти різного спрямування: освітні, культурні, спортивні, урбаністичні, медичні, адресні, зараз ще й військові. Партнери отримують постійну адміністративну підтримку від dobro.ua, також навколо кожного проєкту існує мережа людей, в тому числі лідерів думок, які підтримують його діяльність. 

Засновником dobro.ua є Фонд Віктора Пінчука, що інвестував в розробку та запуск платформи та багато років покривав основні адміністративні витрати. Проте сам проєкт є незалежним — фонд не впливає на прийняття рішень, залучення ресурсів, обрання партнерів і напрямку допомоги тощо. Зараз робота платформи фінансується з кількох джерел, зокрема завдяки підтримці звичайних благодійників — її користувачів. 

Підтримка

Головна мета проєкту  — допомогти організаціям бути успішними, залучати ресурси й більшу аудиторію, ефективно займатися краудфандингом. Основним каналом залучення коштів останнім часом є соціальні медіа, хоча на самому початку на першому місці було телебачення. Зараз у фонду мільйонний Фейсбук — такого результату досягли, просто розповідаючи історії, пов’язані з благодійною діяльністю. 

«Треба пам’ятати, що людей, які переживають якийсь біль, по всій країні багато — і ми всі можемо допомагати. Тому ми розповідаємо історії, а люди охоче їх читають, бо люблять співчувати. Як показує вже понад рік війни, ми переймаємося проблемами інших, навіть якщо вони далекі від нас», — розповідає PR-менеджер dobro.ua Богдан Бердник. 

Кілька напрямків допомоги організація реалізує самостійно, зокрема створює круті колаборації з бізнесами. Так, у межах проєкту з Київстаром «Дитяча надія» закуповують дитяче медичне обладнання та передають його в лікарні. А разом з Dnipro-M вже залучили понад 5 млн грн на інструменти для військових частин, відділів ДСНС та ТрО. 

Одночасно на платформі розміщено 200-300 активних проєктів — на них можна задонатити гроші тут і зараз. Ще 300-400 ініціатив вже зібрали гроші, і зараз знаходяться в процесі реалізації. Загалом за 11 років роботи платформи зібрали майже 596 млн грн на 7473 різноманітних благодійних проєктів.

Етичний кодекс

У dobro.ua є етичний кодекс і правила роботи з потенційними партнерами. Для платформи важливо знати, що кошти будуть витрачені саме на благодійність. Тобто вона не співпрацює з авторами ініціатив або засновниками фондів, якщо вони не розуміють, як гроші будуть витрачатися, а також якщо не існує підтверджень тому, що ця допомога тут і зараз потрібна. «Я хочу збирати на допомогу людині, яка захворіла, треба 100 доларів. Але діагноз поставили тільки вчора, це приблизна сума і документів у нас немає» — так не годиться.

«Ідея dobro.ua — це нетворкінг людей, які хочуть допомогти і які потребують цієї допомоги. Але щоб нести відповідальність за дії своїх партнерів, у нас мають бути певні механізми контролю, щоб зрозуміти, що їхні цінності, бачення, робота збігаються з нашими. Особливість соціальних проєктів у тому, що якщо помилився один, то негатив і недовіра будуть до всього сектору», — зазначає Ірина. 

Крім того, команда ретельно слідкує, щоб кожен проєкт відповідав всім вимогам українського законодавства і визначався державою як благодійний. Також є певні критерії: це мають бути організації, які працюють щонайменше пів року, офіційно зареєстровані, здавали податкові звіти. Їхню діяльність dobro.ua може помітити самостійно і першими звернутися з пропозицією доєднатися до платформи. Але частіше фонди приходять самі, знайомляться, подають заявку, проходять перевірку й вже потім починають співпрацю.

«Кожна гривня контролюється до самого етапу, на що вона буде витрачена. І це має бути не просто на словах, а підтверджено документами. З іншого боку, ми кажемо, що наша найголовніша цінність — довіра, тож ми намагаємося тримати в цьому баланс. Для фондів це чудова можливість перекласти на нас частину свого розвитку. Їм не треба вигадувати велосипед і відкривати свою платформу», — пояснюють у dobro.ua.

Команда і простір

У команді dobro.ua всього 12 осіб. Це основне ядро, в якому директорка Ірина Гуцал, керівниця PR-напрямку Тетяна Пилипчук, PR-менеджер Богдан Бердник, керівниця відділу роботи з благодійними фондами Вікторія Дідур та п’ять людей, які працюють безпосередньо у відділі роботи з проєктами. 

З частиною команди ми познайомилися особисто у їхньому офісі, що знаходиться у просторому двоповерховому приміщенні на Золотих воротах — Dialog hub. Більша частина простору — це зали, які використовують під різні події: благодійні та освітні заходи, репетиції театральної трупи, бувають навіть літні табори для дітей. Так, піарниця українського Vogue розповідала, як благодійним фондам працювати з медіа. А Тетяна Потопальська пояснювала про види та наслідки податкових правопорушень  для громадського сектора. 

Також dobro.ua влаштовувала серію благодійних безплатних заходів «dobro_dialog» для неприбуткових організацій, куди запрошувала експертів з різних галузей, таких як Олена Осипчук (на той момент директор з комунікацій мережі АЗК WOG, зараз Socar), яка ділилась досвідом співпраці з великим бізнесом. Дмитро Сидоренко (засновник музичного фестивалю Atlas Weekend) розповів про залаштунки організації масових подій. Марія Сохацька (графічна дизайнерка та засновниця Lemonme Design) виступала з промовою про секретні техніки, які допоможуть фондам знайти вигідну нішу у соцмережах.

В одному з кабінетів знаходиться операційний відділ, у якому — десятки товстезних палітурок. Це звіти по проєктах, які були реалізовані за 11 років роботи. Ірина каже, що в перспективі все перенесуть в цифровий формат, однак наразі важливо мати всі звіти та первинні документи у фізичному вигляді, наприклад, рахунки, які підтверджують правильне використання благодійної допомоги. 

До речі про документи. Одне з найважливіших досягнень dobro.ua — команда зробила можливим благодійний еквайринг в Україні. За правилами Національного банку, у нас роками не можна було збирати благодійні кошти через оплату карткою. Це могло взагалі поставити під загрозу будь-яку організацію, яка починала так робити. Саме dobro.ua створили прецедент — під них банк Південний змінив договір. А згодом і Нацбанк у 2013 році перевидав відповідно постанову — відтоді через банківські реквізити крім придбання товарів і послуг також можна робити благодійні пожертви. 

«Спочатку люди мали завантажувати реквізити і особисто йти платити в банк. Ми зламали цю стіну. Наразі все цифрувалося і за банківськими реквізитами приходять платежі лише від великих корпоративних донорів», — розповідає керівниця PR-напрямку Тетяна.

Війна

23 лютого 2022 року вся команда проєкту була на стратегічній сесії, де обговорювали цільову аудиторію, напрямки розвитку в найближчі п’ять років та пріоритети. Визначили — наступний рік буде роком експериментів. Як з гіркою іронією зазначають співробітники dobro.ua, в цілому так і вийшло. 

О 9 годині ранку 24 лютого вся команда мала зустрітися в офісі. Натомість хтось рятувався від обстрілів, а хтось евакуювався. Однак всі одразу вирішили не сидіти без діла і вже о 15:00 того ж дня запустили проєкт «dobro.ua — Україна понад усе!» — скарбничку, куди досі збирають кошти на допомогу людям, які постраждали від війни: на гуманітарні потреби, забезпечення необхідним ВПО, підтримку лікарів та закупівлю обладнання у лікарні. Наразі тільки в цю скарбничку зібрали вже понад 42 млн грн. Загалом у перші дні команда працювала цілодобово, розглядаючи особисто кожен запит. 

«У нас невелика команда і ми намагаємося підхоплювати одне одного, заміщувати. В той момент це дуже допомогло. А ще окремо хочеться сказати, що наша бухгалтерка — просто крейзі, тому що вона мала щоденно їздити в офіс до комп’ютера, щоб проводити платежі. Вона це робила незалежно від того, що відбувалося навколо», — згадує Ірина. 

В dobro.ua кажуть, що перші тижні великої війни їм було дещо ніяково збирати донати не на військові потреби. Але вони побачили, що навіть 24 лютого 85 благодійників пожертвували кошти на проєкти адресної допомоги дітям. Поступово українці стали відчувати, що життя триває, отже треба допомагати всім. Навіть через війну людська природа не змінилася. 

«Багато людей завдяки донатам знижують свою тривожність — ми це аналізували. Під час обстрілів і стресових ситуацій дійсно донатять найчастіше. Так ти відчуваєш, що на щось впливаєш і долучаєшся до великої історії перемоги. Ти розумієш, що можна змінювати щось і власноруч», — розповідає Богдан. 

«З 24 лютого ми почали думати більше про майбутнє. Ми оцінили, що мало забезпечувати військові потреби, ми маємо думати, що буде далі з військовим, якщо він втратить кінцівку на війні. Ми маємо створити такий механізм, щоб він, повертаючись у мирні міста, знав, що його не залишать просто вдома або на вулиці. Те саме стосується проєктів психологічної допомоги. Тисячі жінок і дітей, які побували у полоні, були на окупованих територіях, бачили насильство — це про завтра», — пояснюють у dobro.ua. 

Один з таких проєктів — «Незламні». dobro.ua з Першим медичним об’єднанням Львова збирають кошти на сучасні протези для наших військових. До цієї ініціативи доєдналися багато бізнесів, зокрема був день, коли більшість роботодавців Львова і не тільки, в тому числі, скажімо, міська прокуратура, перерахували свої зарплати за день на підтримку «Незламних». Загалом на протези для військових фонд зібрав 22 тис. донатів — це мільйони гривень. 

У фонді розуміють, що також важливо займатися проєктами, які про тут і зараз, тому що без нашого сьогодні не буде і завтра. Хоч і немає гарантій, що результати їхніх зусиль і зусиль благодійників не зруйнують. Наприклад, dobro.ua перед початком повномасштабного вторгнення допомагали купляти обладнання в пологовий будинок  Маріуполя. В результаті воно було вкрадене або просто знищене.

Найбільші військові проєкти на платформі dobro.ua реалізують у партнерстві з фондом Повернись живим або з іншими ініціативами, як-от Солом’янські котики. Кажуть, що за цей рік залучили вдвічі більше фінансової допомоги, ніж за останній довоєнний.

«Зазвичай культура благодійності побудована так, що ти маєш на слуху організації на кшталт ЮНІСЕФ або Червоний хрест — їм і допомагаєш. Однак з початком вторгнення українській діаспорі за кордоном захотілося персоніфікації, тому вона почала приходити до нас — до людей, у яких є обличчя, у яких є історії. В результаті у Парижі, Лос-Анджелесі та інших містах українці проводили заходи, щоб зібрати кошти й допомогти лікарням і дітям, які постраждали від війни», — розповідає Тетяна. 

Попри всі хороші результати, працювати стало набагато складніше, зізнаються у dobro. Адже кількість горя навколо помножилася в сотні разів. Втім, саме завдяки таким ініціативам горя в Україні стає все менше і менше.